ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
30.10.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/903/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Калуської окружної прокуратури
77300, вул. Лесі Українки,16б, м.Калуш
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу
76014, вул. Сахарова, 23А, м. Івано-Франківськ
до відповідача: Вигодської селищної ради Івано-Франківської області
77552, вул. Д. Галицького,75, смт. Вигода, Івано-Франківська область
про відшкодування 169 379 грн 38 коп. шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства
за участю представників:
від Івано-Франківської обласної прокуратури: Криклій Любомир Володимирович;
від Державної екологічної інспекції Карпатського округу: Голубчак Наталія Вікторівна;
від відповідача: Луцький Володимир Ярославович
ВСТАНОВИВ: Калуська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Вигодської селищної ради Івано-Франківської області про стягнення 169 379 грн 38 коп. шкоди заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 01.08.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив в судовому засіданні на 25.08.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Учасникам справи ухвалу про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 01.08.2025 о 16:29, що підтверджується довідками від 04.08.2025.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 01.08.2025 вручено учасникам справи - 01.08.2025.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 18.08.2025 (вх.№13472/25).
22.08.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшли:
- від Державної екологічної інспекції Карпатського округу відповідь на відзив від 22.08.2025 (вх.№13832/25);
- від Калуської окружної прокуратури відповідь на відзив від 22.08.2025 (вх.№13790/25).
25.08.2025 через систему "Електронний суд" до суду від Івано-Франківської обласної прокуратури надійшло клопотання від 25.08.2025 (вх.№13865/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю уповноваженого прокурора в іншій справі, яка розглядається у Яремчанському міському суді.
В судовому засіданні 25.08.2025 суд задовольнив клопотання Івано-Франківської обласної прокуратури про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 30.09.2025, про що представників позивача та відповідача повідомлено в судовому засіданні, а Калуську окружну прокуратуру - ухвалою повідомленням від 25.08.2025.
В судовому засіданні 30.09.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив перерву до 07.10.2025, про що учасники справи повідомлені в судовому засіданні.
В судовому засіданні 07.10.2025 представник відповідача надав суду письмові пояснення №1794/02-38 від 06.10.2025 (вх.№16456/25), до яких приєднав копію акту обстеження земельних ділянок від 06.10.2025.
В судовому засіданні 07.10.2025 суд оголосив перерву до 30.10.2025.
Позиція прокурора. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок не виконання Вигодською селищною радою свого обов'язку щодо забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок, не здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на належній їй території, протиправна бездіяльність відповідача призвела до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу та навколишньому природному середовищу в загальному розмірі 169379 грн 38 коп., яку відповідно до ч. 2 ст. 107 Лісового кодексу України має відшкодувати відповідач.
Підставою для представництва прокуратурою інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу прокурор зазначає нездійснення уповноваженим органом захисту інтересів держави, що має наслідком ненадходження коштів до бюджету, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру, передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру. При цьому вказав на те, що своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання програм щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, а невідшкодування шкоди відповідачем до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворюється у складі відповідного місцевого бюджету, завдає шкоди державним інтересам.
Позиція позивача - Державної екологічної інспекції Карпатського округу.
Представниця позивача позовні вимоги прокурора підтримала в повному обсязі. При цьому зазначила, що за результатами державного контролю в частині здійснення делегованих органами виконавчої влади повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів на території Вигодської селищної ради Івано-Франківської області виявлено факти незаконної рубки дерев та розраховано суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в загальному розмірі 169379,38 грн. Такий факт порушення вимог природоохоронного законодавства, зафіксовано Актом від 19.07.2024 року №15/02.1.
Також представниця відповідача зазначила, що підтвердженням того, що земельна ділянка комунальної власності за географічними координатами: 48.948396, 23.828515, з кадастровим номером 2622082600:02:002:0002, площею 36.3694 га, на якій встановлено незаконну рубку 9 сироростучих та сухостійних дерев породи ялиця, ялина та бук, знаходиться за межами населеного пункту с. Кропивник Вигодської селищної ради та перебуває у власності відповідача, є зокрема: відкриті дані Публічної кадастрової карти України за географічними координатами: 48.948396, 23.828515, де зазначено - форма власності: комунальна; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.07.2024 року №440158755, де вказано власником земельної ділянки з кадастровим з номером 2622082600:02:002:0002 Вигодську селищну раду та акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019.
Позиція відповідача. Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що:
- позивач жодним чином не доводить, що рубка дерев відбувалася саме на території Вигодської селищної територіальної громади;
- за наданими позивачем матеріалами неможливо встановити форму власності земельних ділянок (державна чи комунальна) та їх цільове призначення;
- позивач не долучив до матеріалів до справи планово-картографічних матеріалів, із яких можливо було б встановити місце розташування земельних ділянок, які обстежувалися, їх площу, категорію земель та їх цільове призначення, форму власності, власників, землекористувачів, відсутня фотофіксація діаметрів пнів тощо;
- матеріалами справи не підтверджено, що на території Вигодської селищної територіальної громади наявні земельні ділянки не надані у користування.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 714-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад Івано-Франківської області" до складу Вигодської територіальної громади із адміністративним центром в селищі Вигода увійшли сімнадцять населених пунктів; селище Вигода, село Пациків, село Новоселиця, село Старий Мізунь, село Новий Мізунь, село Кропивник, село Лолин, село Ангелівка, село Підліски, село Максимівка, село Шевченкове, село Мислівка, село Пшеничники, село Новошин, село Вишків, село Сенечів, село Ілемня Калуського району.
Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 №38, Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 року №159, наказу Державної екологічної інспекції України від 08.07.2024 №256/04.2-03, направлення Державної екологічної інспекції України Інспекції від 08.07.2024 №25, наказу Державної екологічної інспекції України від 12.07.2024 №265/04.2-03), у присутності заступника голови Вигодської селищної ради з питань виконавчих органів ради, начальника відділу земельних відносин Вигодської селищної ради, начальника відділу надзвичайних ситуацій мобілізаційної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Вигодської селищної ради, начальника відділу капітального будівництва, архітектури та містобудування Вигодської селищної ради, в період з 08.07.2024 по 19.07.2024 здійснено контроль за додержанням Вигодською селищною радою Івано-Франківської області вимог природоохоронного законодавства, використання і охороною природних ресурсів в частині охорони, раціонального використання та відтворення рослинного світу, об'єктів природно-заповідного фонду, за результатами якого на території Вигодської селищної ради виявлено факти незаконної рубки дерев та розраховано суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу в загальному розмірі 169 379 грн 38 коп.
Вказаний факт правопорушення зафіксований в Акті №15/02.1 від 19.07.2024.
Як вбачається з Акту №15/02.1 від 19.07.2024, під час натурного обстеження ботанічної пам'ятки природи місцевого значення "Сосна кедрова європейська», (в межах села Мислівка) встановлено, що об'єкт ПЗФ не відмежовано, не встановлено на місцевості державні охоронні знаки та аншлаги, які складають систему інформаційних та охоронних знаків цих об'єктів ПЗФ, чим порушено вимоги ст. 7, 28 Закону України "Про природно-заповідний фонд" та Положення про єдині державні знаки та аншлаги на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду України, затвердженого наказом Мінприроди України від 29.03.1994 року №30. Крім того, під час натурного обстеження цього об'єкта виявлено сухостійний пень діаметром 35 см, який під дією природних факторів, а також погодних умов почав розкладатися та втрачати деревну структуру. Розмір шкоди становить 34 850 грн. Природоохоронний статус сосни кедрової, відповідно до Червоної книги України - вразливий.
Також на території с. Кропивник урочище "Підвершок" було виявлено незаконну порубку 9 (дев'яти) сироростучих та сухостійних дерев породи: ялиці, ялини та бука діаметрами пнів: 41, 43, 35, 39, 58, 63, 40, 52, 59 см., що є порушенням вимог ст. ст. 25, 26, 40 Закону України "Про рослинний світ", постанови КМУ від 01.08.2006 №1045 "Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах".
Заміри діаметрів незаконно зрубаних дерев, проводились вимірювальною металевою рулеткою Р-10 УЗК виробництва "Союзний завод" №34 (свідоцтво про калібрування №0920/м).
Згідно з розрахунком розміру шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу незаконною рубкою дерев в урочищі "Виїмка" за межами с. Кропивник на території Вигодської селищної ради Івано-Франківської області, розмір завданої шкоди незаконною рубкою 9 (дев'яти) сироростучих та сухостійних дерев породи: ялиці, ялини та бука діаметрами пнів: 41, 43, 35, 39, 58, 63, 40, 52, 59 см. становить 134 529 грн 38 коп.
Як вбачається з додатку до Акту від 19.07.2024 №15/02.1 (фототаблиця фіксації місця незаконної рубки дерев за межами населеного с. Кропивник урочище "Підвершок" Вигодської селищної ради Івано-Франківської області), незаконна рубка дерев відбулася за географічними координатами: 48.948396, 23.828515.
Відповідно до відкритих даних Публічної кадастрової карти України (за посиланням: https://kadastrovakarta.), за географічними координатами: 48.948396, 23.828515 знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 2622082600:02:002:0002, площею 36.3694 га.; форма власності: комунальна; цільове призначення: Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); вид використання: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія: землі сільськогосподарського призначення.
Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.07.2024 №440158755, власником земельної ділянки з кадастровим номером 2622082600:02:002:0002 площею 36.3743 га є Вигодська селищна рада; дата державної реєстрації 22.08.2019; документи, подані для державної реєстрації: наказ Першого заступника начальника ГУ Держгеокадастру Івано-Франківської області №9-789/15-19-СГ від 18.06.2019 та акт приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність б/н від 18.06.2019.
Комунальне підприємство "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" на запит Державної екологічної інспекції Карпатського округу листом від 09.07.2024 №145 повідомило, що пні зрубаних 9 дерев породи ялиці, ялини та бука, діаметрами: 41, 43, 35, 39, 58, 63, 40, 52, 59 см за географічними координатами: 48.948396, 23.828515, за межами села Кропивник Вигодської селищної ради урочище Вершок (Підвершок) не належить до лісового фонду та не перебуває у користуванні КП "Долинського спеціалізованого агролісгоспу Івано-Франківської обласної ради".
Лісничий Витвицького лісництва Філії "Болехівське лісове господарство" ДП "Ліси України" у своїх поясненнях від 09.07.2024 зазначив, що земельна ділянка за географічними координатами: 48.948396, 23.828515, межує з кв. 43 вид.19 Витвицького лісництва Філії "Болехівське ЛГ". Пні зрубаних дерев породи ялиці, ялини та бука, діаметрами: 41, 43, 35, 39, 58, 63, 40, 52, 59 см, які знаходяться за межами с. Кропивник Вигодської селищної ради, урочище "Вершок (Підвершок)", не належать до земель лісового фонду та не перебувають у користуванні Витвицького лісництва Філії "Болехівське ЛГ" ДП "Ліси України".
Вказане вище також підтверджується актом обстеження земельних ділянок від 06.10.2025, складеним за результатами проведення комісійного обстеження на території урочища "Підвершок" в селі Кропивник, Калуського району, Івано-Франківської області щодо встановлення факту незаконної порубки 9 (дев'яти) сироростучих та сухостійних дерев породи: ялиці, ялини та бука діаметрами пнів: 41,43,35,39,58,63,40,52,59 см.
Таким чином, земельна ділянка за межами села Кропивник урочище "Підвершок", на якій встановлено незаконну рубку 9 сироростучих та сухостійних дерев породи ялиця, ялина та бук, з діаметрами пнів: 41, 43, 35, 39, 58, 63, 40, 52, 59 см, перебувають у власності Вигодської селищної ради, не належать до земель лісового фонду та у користування ДП "Ліси України" не передавались.
Листом від 24.07.2024 №01-03/3330 Державна екологічна інспекція Карпатського округу повідомила Головному управлінню Національної поліції в Івано-Франківській області, ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та Івано-Франківській обласній прокуратурі про вчинення Вигодською селищною радою протиправного діяння, яке має ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України для внесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань та проведення досудового розслідування.
Згідно із листом ГУ НП в Івано-Франківській області від 20.09.2024 №2912-2024 повідомлено Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, що матеріали перевірки за фактом незаконної рубки дерев на території с. Кропивник урочище "Підвершок" зареєстровано в ІКС ІПНП ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області 25.07.2024 за №2914. Відомості до ЄРДР не вносилися, проведено перевірку згідно Закону України "Про звернення громадян".
Калуською окружною прокуратурою листом від 24.06.2025 за №52/1-773вих-25 проінформовано Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про факти незаконної порубки дерев та вжиття заходів щодо відшкодування шкоди спричиненої внаслідок незаконної рубки дерев навколишньому природному середовищу. Також прокуратура для вирішення питання щодо представництва інтересів держави в суді просила Державну екологічну інспекцію надати належним чином завірені копії документів про виявлену незаконну порубку дерев.
Згідно з листом від 10.07.2025 № 01-03/2821 Державна екологічна інспекція Карпатського округу надала витребувані Калуською окружною прокуратурою документи.
Відповідно до повідомлення від 18.07.2025 №52/1-889ВИХ-25 Калуською окружною прокуратурою проінформовано Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про те, що прокуратурою буде заявлено до суду позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу до Вигодської селищної ради про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 169 379 грн 38 коп.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов'язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.
Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті
Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Водночас, згідно з положеннями частин 3-5 статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».
З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. У такому випадку суд зобов'язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.
Таким чином, встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку не тільки виконання ним обов'язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову (апеляційної та/або касаційної скарги), а й наявних у справі інших доказів щодо обставин, які йому передували, зокрема попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, що за своїм змістом може мати різний характер.
Такі документи (незалежно від їх назви) можуть бути спрямовані на: отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави, у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"; інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів; отримання від відповідного органу інформації (матеріалів та копій), необхідної для здійснення представництва інтересів держави в суді.
При цьому, якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов'язане саме зі з'ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов'язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання відповідному органу можливості відреагувати протягом розумного строку на повідомлення при поданні відповідного позову прокурором, що відповідає змісту положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», усталеній практиці Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.
Водночас, якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У такому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави вказаним органом.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.05.2021 у справі № 926/14/19.
Суд встановив, що на виконання частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України і частин третьої, четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор при поданні позовної заяви обґрунтував неналежне здійснення захисту інтересів держави в особі позивача - Державної екологічної інспекції Карпатського округу, який протягом тривалого часу самостійно не вчиняв дій, спрямованих на захист майнових інтересів держави в частині надходження коштів до місцевих бюджетів, що були порушені внаслідок несплати відповідачем шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу.
На підставі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор повідомив Державну екологічну інспекцію Карпатського округу про намір здійснення представництва інтересів держави в суді шляхом подання позову про стягнення з Вигодської селищної ради шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва, що передбачені абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та дотримання прокурором вимог абзацу 3 частини 4 цієї статті.
Предметом спору у цій справі є стягнення шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм природоохоронного та, зокрема лісового законодавства.
Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до ст. 27 Закону України Законом України "Про природно-заповідний фонд України", пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані. Оголошення пам'яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Згідно із ч. 3 та ч. 5 ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" -
рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Охоронним зобов'язанням від 02.07.2021 №199, зобов'язано селищну раду забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об'єкта) природно-заповідного фонду, який перебуває у віданні органа місцевого самоврядування, вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію об'єкта природно-заповідного фонду, дотримуватися вимог щодо використання території об'єкта природно-заповідного фонду та інших заходів визначених Законом.
За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої вбачається, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Отже, суди, розглядаючи спори про стягнення шкоди, мають встановлювати обставини щодо наявності всіх елементів складу правопорушення у їх сукупності.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства, (лісові відносини) регулюються, зокрема Лісовим кодексом України (далі по тексту - ЛК України).
Відповідно до ст. 63 ЛК України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 ЛК України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб (частина перша статті 86 ЛК України).
Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.05.2022 у справі №922/2317/21, від 26.07.2022 у справі №924/883/21, від 18.05.2023 у справі №914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За змістом п. "ї" ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода.
Відповідно до Окремого доручення Івано-Франківської обласної державної адміністрації "Про охорону, захист, використання та відтворення лісів в особливий період" від 16.03.2023 №7/0/10-23/01-129, виданого на виконання Указу Президента України від 07.06.2021 №228/2021 "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів", доручено головам районних державних адміністрацій, начальникам районних військових адміністрацій сільським, селищним, міським головам спільно з постійними лісокористувачами та власниками лісів ідентифікувати та сформувати переліки самозаліснених та придатних для створення лісів земельних громад та вжити заходи щодо їх передачі лісогосподарським підприємствам області. Термін виконання такого доручення до 01.05.2023 року.
КП "Долинський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради" листом від 09.07.2024 №145 та Лісничий Витвицького лісництва Філії "Болехівське лісове господарство" ДП "Ліси України" у поясненнях від 09.07.2024 повідомили, що пні зрубаних 9 дерев породи ялиці, ялини та бука за географічними координатами: 48.948396, 23.828515, за межами села Кропивник Вигодської селищної ради урочище Вершок (Підвершок) не належить до лісового фонду та не перебуває у користуванні КП "Долинського спеціалізованого агролісгоспу Івано-Франківської обласної ради" і Витвицького лісництва Філії "Болехівське ЛГ" ДП "Ліси України".
Таким чином, Вигодською селищною радою не вжито заходів щодо передачі вищевказаної земельної ділянки лісогосподарським підприємствам області.
Посилання відповідача на те, що незаконна рубка 9 дерев породи сосни кедрової, ялиці, ялини та бука відбулася за межами території Вигодської селищної територіальної громади та неможливість встановити форму власності цих земельних ділянок і їх цільове призначення, судом оцінюється критично, оскільки ці твердження спростовуються даними зазначеними у Публічній кадастровій карті України за посиланням: https://kadastrovakarta, відповідно до яких за географічними координатами: 48.948396, 23.828515 знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 2622082600:02:002:0002, площею 36.3694 га.; форма власності: комунальна; цільове призначення: Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам); категорія: землі сільськогосподарського призначення та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 10.07.2024 №440158755, відповідно до якої власником земельної ділянки з кадастровим номером 2622082600:02:002:0002 площею 36.3743 га є Вигодська селищна рада.
Отже, судом встановлено, що земельні ділянки в межах села Мислівка та за межами села Кропивник урочище "Підвершок", на яких встановлено незаконну рубку дерев породи сосни кедрової, ялиці, ялини та бука перебувають у власності Вигодської селищної ради, не належать до земель лісового фонду та у користування ДП "Ліси України" не передавались.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах є підстави для покладення відповідальності за заподіяну лісу шкоду на орган місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода, а саме на Вигодську селищну раду.
Також судом встановлено, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка, яка виражається у не забезпеченні охорони і збереження лісу та об'єкта природно-заповідного фонду від незаконних рубок, не здійсненні контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; безпосередній причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача полягає в тому, що бездіяльність відповідача у вигляді нездійснення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу на його території призвела до незаконного вирубування невстановленими особами дерев та спричинення шкоди лісу.
Перевіривши проведений позивачем розрахунок розміру заявленої до стягнення шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, суд встановив, що цей розрахунок проведений відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 № 1030 "Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)" та додатку № 1 Порядку проведення індексації такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, тобто в порядку, визначеному чинним законодавством. Розрахунок здійснений з урахуванням кількості вирубаних дерев, встановленої в акті обстеження від 19.07.2024 №15/02.1.
Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що у діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, позовні вимоги про стягнення з відповідача 169 379 грн 38 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього середовища є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
Таким чином, відшкодування шкоди завданої навколишньому природному середовищу належить здійснити на користь бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.
Судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
позов задовольнити.
Стягнути з Вигодської селищної ради Івано-Франківської області (77552, вул. Д. Галицького,75, смт. Вигода, Івано-Франківська область, код ЄДРІІОУ 04355875) на користь держави шкоду в сумі 169 379 (сто шістдесят дев'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) грн 38 коп., яку перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища Вигодської ТГ на р/р: UA498999980313030106000009602, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Вигода/21081100, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), на території якої вчинено дане правопорушення.
Стягнути з Вигодської селищної ради Івано-Франківської області (77552, вул. Д. Галицького,75, смт. Вигода, Івано-Франківська область, код ЄДРІІОУ 04355875) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76015, код ЄДРПОУ 03530483) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.11.2025
Суддя О. В. Рочняк