Справа № 909/654/25
27.10.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Стефанів Т. В.,
секретар судового засідання Матенчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації
до відповідача Спаської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України"
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення,
за участю:
прокурора Піварчука А. М.,
представника позивача Ігнатенка О. Ю.,
ухвалив таке рішення.
Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 27.10.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору.
Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», звернувся до суду з позовом до Спаської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області про усунення перешкоди власнику в користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами 2624885500:03:001:0018, 2624885500:03:001:0020, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку Спаської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у п. 38 - 40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Подання заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратору позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні природоохоронного законодавства України та пред'являвся в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, яка є органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних спірних правовідносинах.
Так, Івано-Франківською обласною прокуратурою повідомлено Івано-Франківську обласну державну адміністрацію листом №15-246вих-25 від 06.03.2025 про виявлені порушення законодавства при зміні цільового призначення та розпорядженні земельною ділянкою лісового фонду.
Факт не звернення до суду позивача з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган не виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
У вищезазначеному листі прокуратура також зазначила Івано-Франківській обласній державній адміністрації про намір звернення до суду із відповідним позовом, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що позивач самостійно не звернувся до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачем законних інтересів держави, суд приходить до висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Ухвалою від 04.06.2025 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 03.07.2025, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення, пояснень.
05.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №9538/25 від 05.06.2025).
06.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника третьої особи надійшли письмові пояснення у справі (вх. №9610/25 від 06.06.2025).
23.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н (вх. № 10555/25).
26.06.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив № 15-518вих-25 (вх. №10847/25 від 27.06.2025).
Протокольною ухвалою від 03.07.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання у справі відклав на 27.08.2025.
Протокольною ухвалою від 27.08.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 25.09.2025.
Протокольною ухвалою від 25.09.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 27.10.2025.
Суд належним чином повідомляв сторін про дату та час розгляду справи.
Явка в судове засідання прокурора та представника позивача підтверджує наведений факт.
Докази отримання процесуальних документів позивачем Івано-Франківською обласною державною адміністрацією, відповідачем Спаською сільською радою та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, наявні у матеріалах справи.
Позиції сторін.
Мотивуючи заявлені позовні вимоги, прокурор вказує на те, що передача земельних ділянок з кадастровими номерами 2624885500:03:001:0020 і 2624885500:03:001:0018 площею 2,7945 та 7,0498 га - відповідно, лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні філії Карпатського лісового офісу ДП «Ліси України» (Грабівське лісництво Болехівського надлісництва), у власність органу місцевого самоврядування і при цьому із зміною цільового призначення відбулася із значними порушеннями вимог чинного земельного та лісового законодавства.
Представник позивача у своєму письмовому поясненні підтримує позицію прокурора, та зазначає, що Івано-Франківська обласна державна (військова) адміністрація, як розпорядник, не приймала рішення щодо вилучення або припинення права постійного користування Філії «Брошнівське лісове господарство» ДП «Ліси України», а також щодо зміни їх цільового призначення.
Відповідач свою позицію виклав у відзиві на позов (вх. №10555/25 від 23.06.2025), в якому наголошує на необгрунтованості та безпідставності позовних вимог, вважає, що позовна заява не містить належного обгрунтування про те, що належним способом захисту порушеного права власності на земельні ділянки є подання саме негаторного позову до останнього набувача, що в свою чергу зумовлює відмову в задоволенні позову в цій справі в зв'язку з обранням прокурором неналежного способу захисту прав держави.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у своїх письмових поясненнях позов прокурора підтримала, вказуючи на те, що спірні земельні ділянки відноситься до земель лісового фонду, що підтверджується матеріалами лісовпорядкування, просить врахувати письмові пояснення та задовольнити позов.
Фактичні обставини справи.
Розпорядження №85 від 07.02.1996 «Про надання в постійне користування земель лісового фонду» Івано-Франківської обласної державної адміністрації, надано в постійне користування для ведення лісового господарства державним лісогосподарським підприємствам із земель запасу, які були в тимчасовому користуванні інших землекористувачів, земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів згідно з додатком № 1.
Так, зокрема, відповідно до додатку № 1 до розпорядження обласної державної адміністрації № 85 від 07.02.1996 Брошнівському ДЛГ (правонаступником якого є на даний час філія Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України»), надано у постійне користування землі лісового фонду площею 30259 га.
Відповідно до наказу Держгеокадастру №45 від 15.03.2018 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», Державним Підприємством «Центр державного земельного кадастру» розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів) на території Спаської сільської ради об'єднаної територіальної громади Рожнятівського району Івано-Франківської області, затвердженого розпордженням КМУ від 13.10.2015 №1077-Р (в редакції Розпорядження КМУ від 12.04.2017 №255-р) (2018).
В даній технічній документації встановлено:
- земельна ділянка комунальної власності площею 2,7945 га, кадастровий номер 2624885500:03:001:0020 - частково накладається на землі лісогосподарського призначення - квартал 26 виділи 6, 13 та квартал 27 виділи 1, 2, 5 Грабівського лісництва Болехівського надлісництва (орієнтовна площа 2,4450 га);
- земельна ділянка комунальної власності площею 7,0498 га, кадастровий номер 2624885500:03:001:0018 - частково накладається на землі лісогосподарського призначення - квартал 27 виділи 3, 36, 37 Грабівського лісництва Болехівського надлісництва (орієнтовна площа 3,6680 га).
Факт накладення спірних земельних ділянок комунальної власності на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України» підтверджується, у т.ч. викопіюванням з матеріалів лісовпорядкування, проведеному по Грабівському лісництву у 2008 році.
Відповідно до таксаційного опису Грабівського лісництва земельна ділянка, яка передана у комунальну власність Спаської сільської ради (кадастровий номер 2624885500:03:001:0020) частково накладається на землі лісогосподарського призначення та має наступні таксаційні характеристики: квартал 26 виділ 6 - 10 ялиць, виділ 13 - лісові ділянки на малопотужних кам'янистих ґрунтах; квартал 27 виділ 1 - лісові ділянки на малопотужних кам'янистих ґрунтах, виділ 2 - лісові культури, виділ 5 - лісові ділянки на малопотужних кам'янистих ґрунтах.
Згідно з таксаційним описом Грабівського лісництва земельна ділянка, яка передана у комунальну власність Спаської сільської ради (кадастровий номер 2624885500:03:001:0018) частково накладається на землі лісогосподарського призначення та має наступні таксаційні характеристики: квартал 27 виділ 3 - лісові ділянки на малопотужних кам'янистих ґрунтах, виділ 36 - лісові культури, виділ 37 - лісові культури.
У відповідності з розпорядженням філії Карпатський лісовий офіс ДП «Ліси України» картою-схемою передані у комунальну власність спірні земельні ділянки частково накладаються на землі лісогосподарського призначення державної форми власності.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Філія «Брошнівське лісове господарство» є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 44980563.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань філія Карпатський лісовий офіс є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 45554542.
Наказом від 26.09.2018 Головного управління Держгеокадастру у Івано-Франківській області № 9-647/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Спаській сільській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 414,9512 га, які розташовані за межами населених пунктів Спаської територіальної громади, згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок.
Відповідно до вказаного акта приймання-передачі Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області із земель державної власності у комунальну власність Спаської сільської ради передано землі сільськогосподарського призначення, у тому числі дві земельні ділянки: площею 7,0498 га (кадастровий номер 2624885500:03:001:0018) та площею 2,7945 га (кадастровий номер 2624885500:03:001:0020).
У додатку до Акту під порядковими номерами 13 та 20 вищевказані земельні ділянки зазначені як такі, що мають цільове призначення 16.00 «Землі запасу».
Державним реєстратором Брошнів-Осадської селищної ради проведено державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відкриттям розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких:
- земельна ділянка з кадастровим номером 2624885500:03:001:0018 площею 7,0498 га зареєстрована 14.11.2018 за Спаською сільською радою (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1698660126248);
- земельна ділянка з кадастровим номером 2624885500:03:001:0020 площею 2,7945 га зареєстрована 20.11.2018 за Спаською сільською радою (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1702347626248).
Листом від 06.03.2025 Івано-Франківська обласна прокуратура повідомила Івано- Франківську обласну державну адміністрацію про виявлені порушення законодавства при зміні цільового призначення та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення, а також запропоновано вжити заходи реагування у межах компетенції.
У своїй відповіді від 03.04.2025 Івано-Франківська обласна державна адміністрація зазначила про те, що адміністрацією не приймалось рішення про вилучення або припинення права постійного користування, а також щодо зміни цільового призначення спірних земель. Окрім того, Івано-Франківська обласна державна адміністрація готова взаємодіяти з прокуратурою задля вирішення проблемного питання та зазначила, що у зв'язку із обмеженим фінансування судового збору не заперечує щодо звернення до суду з відповідним позовом (копії листів наявні у матеріалах справи).
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
За змістом ст. 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Право на звернення за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, встановлено нормами ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.
Положеннями ст. 15, 16 ЦК передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЗК України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЗК України, право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Частинами 1, 2 ст. 7 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно з п. 5 Прикінцевих положень ЛК України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства, планово-картографічні матеріали можуть бути належним доказом у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять. Подібні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду України та Верховного Суду від 21.01.2015 у справі № 6-224цс14, від 01.07.2015 у справі № 6-50цс15, від 01.03.2018 у справі № 911/2049/16, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі №488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 13.06.2018 у справі № 369/1777/13-ц, від 13.11.2019 у справі № 361/6826/16.
Окрім того, у постановах Верховного Суду по справах № 369/16418/18 від 07.10.2020, № 363/669/17 від 30.09.2020, № 707/2192/15-ц від 30.01.2018, № 488/5476/14-ц від 21.02.2018, № 360/1998/18 від 31.03.2021, № 380/375/17 від 06.04.2021, № 369/9900/16 від 15.07.2020, № 369/16416/18 від 09.06.2021, №359/11910/14 від 16.06.2021, № 369/16317/18 від 24.11.2021 вказано про те, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами підтвердження права державної власності на землі лісогосподарського призначення (п. 5 Прикінцевих положень ЛК України) та наявності права виключно в уповноваженого органу державної влади на розпорядження такою категорією земель.
Положеннями ч. 1 ст. 92 ЗК України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Землі, надані у постійне користування спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам для ведення лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, а документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0018 та 2624885500:03:001:0020 частково сформовані в результаті інвентаризації за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення - перебувають у постійному користуванні філії Карпатського лісового офісу ДП “Ліси України» (Грабівське лісництво Болехівського надлісництва) та використовуються для ведення лісового господарства.
Згідно з наявною в розпорядженні філії Карпатський лісовий офіс ДП “Ліси України» картою-схемою передані у комунальну власність спірні земельні ділянки частково накладаються на землі лісогосподарського призначення державної форми власності.
Накладення спірних земельних ділянок комунальної власності на землі лісогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні ДП “Ліси України» підтверджується, у т.ч. викопіюванням з матеріалів лісовпорядкування, проведеному по Грабівському лісництву у 2008 році.
З огляду на викладене, спірна земельна ділянка належить до земель лісового фонду державної власності та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства для ведення лісового господарства.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Таким чином, враховуючи вимоги чинного законодавства, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати правомочності щодо володіння, використання та розпорядження спірними земельними ділянками, необхідно усунути перешкоди у користуванні ними шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Спаської сільської ради на спірні земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 24 ЗУ "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Відповідно до п. 114 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17.10.2012" 1051 визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.
Таким чином відновлення порушених прав можливе шляхом скасування державної реєстрації земельних ділянок.
З огляду на зазначене, державна реєстрація спірних земельних ділянок підлягає скасуванню у відомостях Державного земельного кадастру.
Що стосується тверджень відповідача щодо обрання прокурором неналежного способу захисту прав держави, що, в свою чергу, зумовлює відмову в задоволенні позову до уваги судом не береться, оскільки дані твердження суперечать нормам чинного законодавства та судовій практиці. Так, зокрема, відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 363/2877/18, від 16.02 2022 у справі № 363/669/17, від 18.01.2023 у справі № 369/10847/19, зайняття земельних ділянок, зокрема, шляхом часткового накладання, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цим майном. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном (негаторний позов).
Висновок суду.
У контексті наведеного позов підлягає задоволенню.
Судові витрати.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 9 689 грн 60 к. слід покласти на відповідача Спаську сільську раду.
Керуючись ст. 2, 4, 13, 42, 53, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації до Спаської сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про усунення перешкоди у користуванні та розпорядженні земельними ділянками лісогосподарського призначення - задоволити.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 3,6680 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0018 шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0018 площею 7,0498 га з цільовим призначенням « 16.00 землі сільськогосподарського призначення», виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 3,6680 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0018 шляхом скасування державної реєстрації права власності Спаської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 7,0498 га з кадастровим номером 2624885500:03:001:0018, реєстраційним номер об'єкта нерухомого майна 1698660126248, номер відомостей про речове право 29007531 від 14.11.2018.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 2,4450 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0020 шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0020 площею 2,7945 га з цільовим призначенням « 16.00 землі сільськогосподарського призначення», виключивши відповідні відомості з Державного земельного кадастру.
Усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 2,4450 га, яка входить до земельної ділянки з кадастровим номером 2624885500:03:001:0020 шляхом скасування державної реєстрації права власності Спаської сільської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 2,7945 га з кадастровим номером 2624885500:03:001:0020, реєстраційним номер об'єкта нерухомого майна 1702347626248, номер відомостей про речове право 29077839 від 20.11.2018.
Стягнути з Спаської сільської ради (вул. Січових Стрільців, 79, с. Спас, Калуський район, Івано-Франківська область, 77624, ЄДРПОУ 04355303) на користь Івано-Франківської обласної прокуратури (вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, ЄДРПОУ 03530483, рахунок (IBAN) UA668201720343120001000003924, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172) судовий збір в розмірі 9 689 (дев'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн 60 к.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07.11.2025.
Суддя Т. В. Стефанів