вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"30" жовтня 2025 р. Справа№ 911/1230/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Руденко М.А.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання: Лукінчук І.А.,
представників сторін:
від позивача: не з'явились,
від відповідача: Дев'ятка О.Г. (в залі суду),
розглянувши клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» адвоката Дев'ятки О.Г. про стягнення витрат на правничу допомогу
при розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41»
на рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025 (повний текст складено 10.06.2025)
у справі № 911/1230/25 (суддя Конюх О.В.)
за позовом Приватного підприємства «Ернерінг Борг»
до Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41»
про стягнення 364 967,62 грн,
Короткий зміст і підстави заявлених вимог.
15.09.2025 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» (далі - ПрАТ «ШБУ №41», ШБУ) адвоката Дев'ятки О.Г. надійшло клопотання, в якому заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №911/1230/25 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Приватного підприємства «Ернерінг Борг» (далі - ПП «Ернерінг Борг», Підприємство) на користь ШБУ 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
У клопотанні заявник зазначив, що у апеляційній скарзі ШБУ визначило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно очікує понести у зв'язку із апеляційним розглядом справи: судовий збір - 6 569,42 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн, виходячи з такого попереднього розрахунку витрат часу представника відповідача на підготовку та подачу апеляційної скарги та участі в суді апеляційної інстанції: вивчення повного рішення суду першої інстанції - 1 год, пошук правових позицій Верховного Суду застосованих до спірних правовідносин в аспекті апеляційного оскарження - 4 год, складення апеляційної скарги - 5 год, участь в судовому засіданні суду першої інстанції, письмове викладення промови у судових дебатах - 1 год, з урахуванням вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 3 000,00 грн. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу заявник надав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом: ознайомлення та аналізування повного рішення суду першої інстанції - 1 500,00 грн (0,5 год * 3 000,00 грн/год); пошук правових позицій Верховного Суду застосованих до спірних правовідносин в аспекті апеляційного оскарження - 1 500,00 грн ( 0,5 год. * 3 000,00 грн/год); складення та подання апеляційної скарги (на 22 арк) - 10 500,00 грн ( 3,5 год * 3 000,00 грн/год); участь в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 04.09.2025 та 11.09.2025 - 1 500,00 грн (0,5 год * 3 000,00 грн/год); всього 15 000,00 грн.
До заяви заявник долучив (в копіях): договір №28/03/25 від 28.03.2025 про надання правничої (правової) допомоги, доповнення від 15.04.2025 до договору про надання правничої (правової) допомоги №28/03/25, платіжну інструкцію №1924 від 12.09.2025 на суму 15 000,00 грн, акт від 12.09.2025 приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №28/03/25 з доповненням від 15.04.2025.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2025 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Руденко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 прийнято до розгляду клопотання представника ПрАТ «ШБУ №41» адвоката Дев'ятки О.Г. про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №911/1230/25. Розгляд клопотання призначено на 16.10.2025.
Судове засідання призначене на 16.10.2025 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 призначено судове засідання на 30.10.2025.
Позиції учасників справи.
Від Підприємства заяв, клопотань, заперечень, тощо щодо клопотання, що розглядається, не надійшло.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
У квітні 2025 року Підприємство звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з ШБУ 364 967,62 грн, з яких: 302 795,10 грн інфляційні збитки, нараховані за період з вересня 2021 року по квітень 2024 року; 62 172,52 грн - 3% річних, нараховані з 26.08.2021 по 13.05.2023.
Рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2025 позов Підприємства задоволено повністю. Стягнуто з Товариства на користь Підприємства 302 795,10 грн інфляційних втрат, 62 172,52 грн процентів річних, 4 379,61 грн судового збору.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2025, ШБУ звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю; стягнути з позивача на користь відповідача суму понесених судових витрат в суді першої та апеляційної інстанції.
У апеляційній скарзі ШБУ навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які воно очікує понести у зв'язку із апеляційним розглядом справи: судовий збір - 6 569, 42грн, витрати на професійну правничу допомогу - 30 000,00 грн, виходячи з такого попереднього розрахунку витрат часу представника відповідача на підготовку та подачу апеляційної скарги та участі в суді апеляційної інстанції: вивчення повного рішення суду першої інстанції - 1 год, пошук правових позицій Верховного Суду застосованих до спірних правовідносин в аспекті апеляційного оскарження - 4 год, складення апеляційної скарги - 5 год, участь в судовому засіданні суду першої інстанції, письмове викладення промови у судових дебатах - 1 год, з урахуванням вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 3 000 грн, докази на підтвердження яких будуть подані в порядку п. 8 ст. 129 ГПК України. ШБУ також повідомило, що у зв'язку з відмовою у позові докази витрат на правову допомогу у 5-ти денний строк після ухвалення рішення не подавалися, тому такі докази будуть подані за результатами апеляційного провадження.
04.09.2025 ШБУ подало заяву, у якій в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявило про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та подання доказів додатково протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
15.09.2025 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» (далі - ПрАТ «ШБУ №41», ШБУ) адвоката Дев'ятки О.Г. надійшло клопотання, в якому заявник просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №911/1230/25 щодо розподілу судових витрат та стягнути з Приватного підприємства «Ернерінг Борг» (далі - ПП «Ернерінг Борг», Підприємство) на користь ШБУ 15 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
З наданих ШБУ доказів понесення витрат на професійну (правничу) допомогу суд встановив таке.
28.03.2025 ШБУ (клієнт) уклало з адвокатом Дев'яткою О.Г. (далі - адвокат) договір №28/03/25 про надання правничої (правової) допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого адвокат зобов'язується здійснити захист, представництво клієнта або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором.
15.04.2025 сторони підписали доповнення до договору про надання правничої (правової) допомоги №28/03/25 (далі - доповнення), згідно з яким за представництво та захист прав і інтересів клієнта в судах усіх інстанцій у ході розгляду справи №911/1230/25 за позовом Підприємства встановили такий порядок обчислення гонорару адвоката як погодинна оплата. Враховуючи складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, сторони встановили вартість однієї години роботи адвоката в розмірі 3 000,00 грн. На підтвердження витраченого адвокатом часу складається відповідна довідка. Це доповнення є невід'мною частиною договору і набирає законної сили з моменту його підписання сторонами.
12.09.2025 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги №28/03/25 з доповненням від 15.04.2025, згідно з яким адвокат надав, а клієнт без будь-яких претензій прийняв послуги за договором на суму 15 000,00 грн.
Згідно з актом адвокат надав, а ШБУ прийняло послуги у ході судового вирішення спору у справі №911/1230/25 за позовом Підприємства до клієнта на стадії апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції: підготовка та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 02.06.2025 у справі №911/1230/25 (на 22-ти аркушах без урахування додатків) до Північного апеляційного господарського суду; участь в судових засідання у справі 04.09.2025 та 11.09.2025; ознайомлення з письмовими поясненнями, що надавались ПП «Ернерінг Борг» в ході апеляційного розгляду справи; подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
12.09.2025 платіжною інструкцією №1924 ШБУ сплатило адвокату 15 000,00 грн з призначенням платежу «оплата юридичних послуг за договором №28/03/25 з доповненням від 15.04.2025р. без ПДВ за представництво інтересів ПрАТ в ході апеляційного розгляду справи № 911/1230/25».
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Дослідивши надані ШБУ докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 15 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і співрозмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є обґрунтованими у зазначеному вище розмірі.
Від Підприємства клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами не надійшло.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. А отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що до стягнення з Приватного підприємства «Ернерінг Борг» підлягають 15000,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» адвоката Дев'ятки О.Г. про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Ернерінг Борг» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33-Б, ідентифікаційний код 45382707) на користь Приватного акціонерного товариства «Шляхово-будівельне управління №41» (08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 31, ідентифікаційний код 05416886) 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.
4. Справу №911/1230/25 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 6.11.2025.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді М.А. Руденко
В.А. Корсак