ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 923/337/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
секретар судового засідання (за доручення головуючої судді): Романенко Д.С.;
від Прокуратури - Кобзар А.І.;
від Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області - не з'явився;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус"- не з'явився;
від Чорноморського біосферного заповідника Національної академії наук України - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус"
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 (повний текст складено 26.03.2025)
по справі №923/337/21
за позовом Скадовської окружної прокуратури Херсонської області
до відповідачів:
1) Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус";
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України
про визнання частково недійсним рішення сільської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку
(суддя першої інстанції Т.Г. Пінтеліна, дата та місце ухвалення рішення: 17.03.2025, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29)
У березні 2021 року Заступник керівника Новокаховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся в інтересах держави до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області (Відповідач-1), як до правонаступника Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (Відповідач-2) у якій просив суд:
1) визнання недійсним пункту 2 Рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок";
2) визнання недійсним Договору № б/н від 19.06.2019, укладеного між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус", оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,00 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби;
3) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га.
У листі керівника апарату Господарського суду Херсонської області Бабіжаєва К.В. за № 01.01.16/0223/24 від 17.09.2024 зазначено, що в Господарському суді Херсонської області проведено заходи з пошуку матеріалів по справам, зокрема №923/337/21. Проте, додаткові заходи з пошуку відсутніх матеріалів по вказаній справі не дали результату з виявлення відсутніх документів, а саме: відсутнє підписане рішення в паперовій формі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2024 справу № 923/337/21 прийнято справу до свого провадження суддею Пінтеліною Т.Г.
В судовому засіданні 09.12.2024 Господарський суд Одеської області розглянув заяву про зміну предмету позову представника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області, прийняв вказану заяву та розглянув позовні вимоги в наступній редакції:
1. Визнати недійсним пункту 2 Рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок";
2. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 19.06.2019 № б/н, укладений між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Наутілус», кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби;
3. Скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га;
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Наутілус» (код ЄДРПОУ 43011246) повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (36432553) земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (до ліквідації Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області).
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; визнано недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок"; визнано недійсним Договір оренди земельної ділянки від 19.06.2019 № б/н, укладений між Олександрівською сільською радою (нині Чулаківською сільською радою) Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області (75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246), кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,00 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби; скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди №47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га.; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (до ліквідації Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 01011, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UА568201720343100001000002291, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в розмірі 9 252 (дев'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам Позивача у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст.75-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог Прокурора про визнання недійсними пункту рішення та договору оренди, про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002 та повернення земельної ділянки Чулаківській сільській раді Скадовського району Херсонської області.
Не погоджуючись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №923/337/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора в повному обсязі, а також стягнути з Прокуратури на користь Апелянта судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у судах першої на апеляційної інстанції, а також судовий збір.
Апелянт вважає, що судом першої інстанції не було досліджено належним чином наявні докази у справі, у тому числі, що земельна ділянка зайнята об'єктом нерухомого майна Відповідача-2 та ніхто інший окрім нього, як власника цього об'єкта не може претендувати на вказану земельну ділянку. Оскільки не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Апелянт зазначає, що 23.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на підставі договору купівлі-продажу зареєструвало право власності на нерухоме майно, а саме кошару №2 площею 666 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 350 га, кадастровний номер 6522383400:04:010:0002.
При цьому, Апелянт звертає увагу суду, що копія договору купівлі-продажу, технічний паспорт та довідки - характеристики об'єкту нерухомого майна наявні в матеріалах справи, а посилання Прокурора на відсутність такого нерухомого майна є необґрунтованими.
На переконання Скаржника, Прокурором не зазначено порушення інтересів держави або місцевого самоврядування, які підлягають захисту. Отже, на його думку, «суспільний» чи «публічний» інтерес відсутній, а втручання у право на мирне володіння Відповідачами своїм майном не буде адекватним (пропорційним) заявленим Прокурором цілям відновлення законності.
З огляду на зазначене, Апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №923/337/21 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №923/337/21.
17.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №923/337/21.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто Апелянту.
30.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" надійшло клопотання про усунення недоліків, допущених при зверненні з апеляційною скаргою, в якій Апелянт надав докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 14757,00 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №923/337/21.
15.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Херсонської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У своєму відзиві Прокурор просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі № 923/337/21 - без змін.
При цьому, Прокурор зазначає, що надані Відповідачем-2 технічний паспорт від 01.04.2021 та довідка-характеристика від 29.03.2021 були виготовлені вже під час розгляду справи в суді, і жодним чином не підтверджують наявність нерухомого майна саме на спірній земельній ділянці.
Також Прокурор зазначає, що на запит прокуратури від 07.05.2021 архівним відділом Скадовської районної державної адміністрації надано рішення Краснознам'янської сільської ради від 27.05.2009 № 21 з додатком. Відповідно до цього рішення Євтуху С.А. надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю кошари № 2 в с. Очаківське. Згідно із додатком до рішення будівля кошари № 2 розташована в селі Очаківське, вул. Степова. Згідно з Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 23.02.2021, який міститься в матеріалах справи, кошара № 2 зареєстрована також за адресою: село Очаківське Голопристанського району, вул. Степова, б/н.
На переконання Прокурора факт відсутності нерухомого майна на спірній земельній ділянці підтверджено і протоколом огляду місця події, проведеного в рамках кримінального провадження № 12020230150000719 від 25.02.2021, за участю спеціаліста із земельних питань Чулаківської сільської ради Сімчука В.В., спеціаліста Чорноморського біосферного заповідника Королєсова Ю.Є., та підтверджено актом обстеження від 25.02.2021.
При цьому, як стверджує Прокурор, цільове призначення земельної ділянки, яка передавалася в оренду, визначено для сінокосіння та випасання худоби, а не для обслуговування об'єкту нерухомого майна. Також земельна ділянка, яка передана в оренду площею 350,00 га, значно перевищує площу нерухомого майна.
Таким чином, на переконання Прокурора, наявність будь-якого нерухомого майна на спірній земельній ділянці за межами населеного пункту спростовується наданими Позивачем документами. У зв'язку з чим застосування положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору), на які посилається Апелянт, є неможливим, апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №923/337/21 поза межами приміщення суду заявлене разом з апеляційною скаргою; розгляд справи №923/337/21 призначено на 30.06.2025 року о 12-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
У зв'язку з перебуванням судді - члена колегії Діброви Г.І. у відпустці з 30.06.2025 по 01.08.2025 розпорядженням керівника апарату суду №73 від 26.06.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/337/21.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 26.06.2025 визначено новий склад колегії суддів: головуюча суддя Принцевська Н.М., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 справу №923/337/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі (головуюча суддя - Принцевська Н.М., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.); розгляд справи №923/337/21 призначено на 30.06.2025 року о 12-30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку EASYCON.
30.06.2025 в судове засідання з'явився Прокурор. Інші представники учасників у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №923/337/21 до 21.07.2025 року о 12-30 год.
21.07.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Разом із тим, 21.07.2025 судове засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №923/337/21 не відбулось у зв'язку з оголошенням у місті Одесі повітряної тривоги, про що помічником судді складено відповідну довідку.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд справи №923/337/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 відбудеться 13.10.2025 о 14-00 год.
13.10.2025 в судове з'явився Прокурор. Інші представники учасників у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 по справі №923/337/21 до 30.10.2025 року о 13-30 год.
30.10.2025 у судове засідання, з'явився Прокурор, який підтримав вимоги та доводи, викладені ним письмово. Представники Відповідачів та Чорноморського біосферного заповіднику Національної академії наук України у судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідач-1 та Чорноморський біосферний заповідник Національної академії наук України своїм правом на подання відзиву не скористалися, що у відповідності до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженого рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
30.10.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представників учасників справи, які не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу та відзиву на неї, заслухавши пояснення Прокурора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2 рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №206 від 14.06.2019 «Про передачу земельних ділянок в оренду» на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" та в зв'язку з набуттям права на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, вирішено передати строком на 49 років для сінокосіння та випасання худоби Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус", земельну ділянку за кадастровим номер 6522383400:04:010:0002, загальною площею 350,0 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка розташована на території Олександрівської (в минулому - Краснознам'янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області, встановити орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.
19.06.2019 між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Відповідачем укладено Договір оренди землі.
Відповідно до п. 1 Договору предметом договору є земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована за межами населеного пункту на території Олександрівської (в минулому Краснознам'янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 350 га, у тому числі сіножаті сіножаті 88,9553 га, пасовища 162,8904 га, інше 98,1548 га.
Пунктом 3 Договору встановлено, що на земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна - кошара №2 (загальною площею 666,00 кв.м, розташована за адресою: Херсонска область, Голопристанський район, с. Очаківське, вул. Степова, будинок б/н, право власності Орендаря підтверджено договором купівлі-продажу від 23.05.2019, право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.05.2019, номер запису про речове право 31678516, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476401565223 від 23.05.2019, інші об'єкти інфраструктури відсутні.
Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі: 3% на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на день укладання договору становить суму 103007,05 грн. на рік від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір якої становить 3433568,66 грн.
Пунктом 14 Договору визначено, що земельна ділянка передається для здійснення сільськогосподарської діяльності.
Також умовами Договору (п.15) визначено цільове призначення земельної ділянки «для сінокосіння та випасання худоби».
Умови збереження стану об'єкта оренди - забезпечення використання земельної ділянки відповідно до виду використання, дотримання умов господарювання та утримання орендованої земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була передана в оренду (п. 16 Договору).
На підставі вищевказаного Договору державним реєстратором виконавчого комітету Голопристанської міської ради Зелінським В.Ф. 25.06.2019 прийнято рішення 47522816 про державну реєстрацію та зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби.
Відповідно до консультаційного висновку, виданого ФОП Добрянським О.В. 17.02.2021, вартість земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002 складає 6300000,00 гривень.
04.06.2020 на підставі заяви Чорноморського біосферного заповідника зареєстровано кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020230150000719 за ч. 1 ст. 252 КК України.
На виконання листа Новокаховської місцевої прокуратури від в 21.05.2020 №34-5435Вих-20, головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області за участю фахівця Херсонської обласної інспекції по охороні пам'яток історії та культури, проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок 6522383400:04:010:0002 та 6522383400:04:001:1041.
Перевіркою встановлено, що орендована земельна ділянка з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002 частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, номер обтяження 009:000101:00000042, який внесено до Державного земельного кадастру у 2016 році. Зазначеним видом обмеження відповідно до ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено, що в охоронюваних зонах не допускається будівництво промислових та інших об?єктів, мисливство, розвиток господарської діяльності, які можуть призвести до негативного впливу на території та об?єкти природно-заповідного фонду.
В порушення цих вимог у п. 22 Договору оренди земельної ділянки відомості про наявність обмежень (обтяжень) відсутні.
Також встановлено, що частина земельної ділянки 6522383400:04:010:0002 площею 224,01 га оброблена шляхом агротехнічного обробітку. При цього частина обробленої земельної ділянки площею 42,27 га розташована в межах охоронної Чорноморського біосферного заповідника.
Крім того, в порушення вимог п. 3 ст. 60 Земельного кодексу України «Прибережні захисні смуги» не встановлена прибережна захисна смуга площею не менше 2 кілометрів від урізу води.
Також встановлено, що на обробленій земельній ділянці розташовано 10 курганів, 1 з яких зруйновано, а навколо 9 інших розорена охорона зона. Загальна площа курганів склала 0,3942 га.
Вказані кургани були визначені на експлікації до Акта на право колективної власності КСП "Краснознам'янське" із визначенням №1.16.2 - землі історико-культурного призначення. Охоронна зона навколо курганів встановлена згідно з рішенням виконкому Херсонської обласної ради №633/22 від 16.11.1979, яка складає для поодиноких курганів границі охоронної зони 10м від краю насипу, границі зони забудови - 100 м від краю насипу, для курганних груп та курганних полів - 300 м від насипу крайнього кургану.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятки археології є державною власністю. Також ст. 22 цього Закону пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця, а згідно ст. 37 будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об?єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об?єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
За результатами перевірки ГУ ДЗК в Херсонській області 02.06.2020 складено Акти № 306- ДК/231/АП/09-01/-20 та № 306-ДК/103/АО/10/01/-20.
Як вбачається з листа Державної екологічної інспекції у Херсонській області від 30.06.2020 №1309/03-08/01-45 Інспекцією 23.06.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Олександрівською сільською радою та встановлено, що згідно з даними публічної кадастрової карти спірні земельні ділянки знаходяться в прибережній захисній смузі Ягорлицької затоки Чорного моря.
Інспекцією було встановлено, що пункти 1 та 15 договору оренди від 19.06.2019 суперечать абз. 3 ст. 85 Водного кодексу України, ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України в частині встановленого цільового призначення для випасання худоби та передачі земельної ділянки.
Разом з цим, пункт 22 договору оренди земельної ділянки від 19.06.2020 суперечить ст.111 Земельного кодексу України (в частині відсутності обмежень (обтяжень), незважаючи на знаходження в прибережній захисній смузі Ягорлицької затоки Чорного моря).
Державна реєстрація договору оренди здійснена за відсутності встановлених обмежень (обтяжень), що є порушенням ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України.
Крім цього контролюючим суб'єктом встановлено факт розорення земельної ділянки площею 350,00 га, яка частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника згідно з листом Чорноморського біосферного заповідника від 25.06.2020 №01-12/118/142 та Положенням про охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника від 18.03.2008 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку про обмеження у використанні земель.
За результатами перевірки екологічною інспекцією 23.06.2020 складено Акт №07-14/193/20 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, який вручено голові Олександрівської сільської ради.
Таким чином, органами контролю встановлено порушення природоохоронного та земельного законодавства, що передбачені Земельним кодексом України та ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», а також нецільове використання орендарем земельної ділянки.
Відповідно до висновків постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, екології, містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства та управління власністю, за результатами виїзного засідання від 25 січня 2021 року встановлено, що під час обстеження земельних ділянок з'ясовано: земельна ділянка з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002 станом на дату обстеження була перепахана та засіяна зерновими сільськогосподарськими культурами. На ділянці наявні виражені сліди сходів і посівів озимої пшениці.
На підтвердження чого було здійснено фото та відеофіксацію відповідних порушень.
Згідно з протоколом огляду місця події, проведеного дізнавачем відділу дізнання ВП №1 Скадовського РВП ГУНП в Херсонській області в рамках кримінального провадження №12020230150000719 від 25.02.2021, за участю спеціаліста із земельних питань Чулаківської сільської ради Сімчука В.В., спеціаліста Чорноморського біосферного заповідника ОСОБА_1 , орендована земельна ділянка входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника, на ній видно сліди агротехнічного втручання (засіяно озимою пшеницею), наявні кургани.
Відповідно до акту обстеження земельних ділянок, які надані в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на території Олександрівського старостинського округу Чулаківської ОТГ від 25.02.2021 вбачається, що в результаті обстеження виявлено, що обидві земельні ділянки, і земельна ділянка площею 350,0 га з кадастровим номером 65223834:04:010:0002, і земельна ділянка площею 350,0 га з кадастровим номером 6522383400:04:001:1041 на даний час оброблені і частково сіяні озимими зерновими. Сходи зернових дуже погані. На території цих земельних ділянок якихось будівель чи споруд не виявлено.
Згідно постанови Ради народних комісарів УСРР №172 від 14.07.1927 «Про утворення надморських заповідників на берегах Чорного та Азовського морів» створений морський заповідник, до якого увійшов острів «Тендер», солонцювата смуга вздовж берегу Тендрівського лиману територію на Кінбунскій косі. Острови на Чорному морі, острів Джариогач та встановлено морські смуги.
Указами Президентів України №457/93 від 12.05.1998 та №100/2009 від 25.02.2009 територія Чорноморського біосферного заповідника розширена.
Відповідно до Положення про Чорноморський біосферний заповідник, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №471 від 04.12.2015 ( п. 2.1.) біосферний заповідник створено з метою збереження типових та унікальних природних комплексів та об'єктів, розташованих на його території, посилення охорони водно-болотних угідь міжнародного значення, а також вивчення основних природних і антропогенних процесів та явищ, розроблення наукових основ охорони природи. Територія Біосферного заповідника враховується в усіх видах землевпорядної, містобудівної та проектної документації (п. 4.1 Положення).
Для Біосферного заповідника встановлюється диференційований режим охорони, відтворення та використання природних комплексів згідно з функціональним зонуванням.
Постановою Ради Міністрів Української РСР від 02.11.1978 №524 встановлено охоронну зону навколо Чорноморського біосферного заповідника у Голопристанському районі.
Розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 18.09.2008 №294 затверджено Положення про охоронну зону Чорноморського біосферного заповідника.
Відповідно до п. 3 Положення охоронна зона ЧБ3 утворена без 7 вилучення земель, що вона займає, із господарчого користування, із введенням на ній обмежень господарчої діяльності. Землекористувачі, на полях яких знаходиться охоронна зона ЧБЗ, здійснюють свою господарчу діяльність із суворим додержанням встановленого для охоронних зон режиму і несуть відповідальність за його дотримання згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п 4 Положення режим охоронної зони ЧБ3 встановлений відповідно до вимог статей 39-40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
На території охоронної зони ЧБ забороняється розорювання гнізд птахів, нір тварин, збирання яєць, рибальство; полювання як аматорське, так і промислове; орання масивів сільськогосподарських угідь (крім оранки 145 га рисових ланів), здійснення інших видів суцільного пошкодження грунтового покриву; застосування хімічних засобів захисту лісових сільськогосподарських культур; будівництво будь-яких нових об?єктів, за винятком споруд, необхідних для забезпечення збереження заповідних природних комплексів; влаштування або розміщення місць масового відпочинку населення; скид зрошувальних, дренажних та стічних вод у водоймища; розташування складів добрив, отрутохімікатів та аеродромів сільськогосподарської авіації; захоронення відходів та сміттєзвалища; провадження інших видів господарчої діяльності, що негативно впливають або можуть негативно вплинути на природні комплекси заповідних територій (акваторій).
Пунктом 5 Положення встановлено, що у межах охоронної зони ЧБЗ обмежується випас худоби (не допускається перевипас), лісорозведення та лісокористування.
Відповідно до Порядку організації територій Чорноморського біосферного заповідника та Витягу з Державного земельного кадастру про обмеження у використанні земель 17.11.2016 до Державного земельного кадастру внесено відомості про охоронну зону навколо Чорноморського біосферного заповідника на території Голопристанського району. Площа земельної ділянки, на яку поширюється обмеження становить 600,00 га, строк дії обмеження постійний.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ "Аграрна компанія "Наутілус" на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна, а саме: кошара № 2 загальною площею 666 кв. м. за адресою: Херсонська область, Голопристанський район. с. Очаківське, вул. Степова, будинок б/н (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476401565223, що підтверджується записом в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2019 за №31678516
Підстава для державної реєстрації - договір купівлі продажу, серія та номер: 398. Виданий 23.05.2019, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В.
Також в матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 23.05.2019, відповідно до якого ОСОБА_2 продав, а ТОВ "Аграрна компанія "Наутілус" купило належну продавцю на праві приватної власності кошару№ 2, що знаходиться за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, село Очаківське, вулиця Степова, будинок б/н загальною площею 666 кв.м., також заначено, що нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 350,00 га, кадастровий номер 65223834:04:010:0002.
Відповідно до Довідки-характеристики об'єкту нерухомого майна № 418/2 від 29 березня 2021 експертом Малим О.В. було встановлено, що об'єкт нерухомого майна6 кошара № 2 є в наявності та цілком розташована в межах земельної ділянки площею 350,00 га, за кадастровим номером: 6522383400:04:010:0002.
Також в матеріалах справи наявний технічний паспорт від 01.04.2021 на об'єкт нерухомого майна, а саме кошара № 2, яка знаходиться вулиця Степова, будинок б/н, село Очаківське, Голопристанський район, Херсонська область, з якого вбачається, що в експлікації до схеми розташування будівлі площа земельної ділянки під забудовою становить 0,075 га та під основною будівлею 0,075 га, також у зазначено загальну площу у розмірі 35,0 га.
Перш ніж здійснювати оцінку правомірності оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги по суті позовних вимог, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, по-перше, перевіряє підставність представництва Прокурором інтересів держави.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру», прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор у даній справі звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний Позивач.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Так, Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п'ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1- 3 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована Прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва Прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду Прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу Позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду Прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу Позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не Прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 05.03.2020 у справі №9901/511/19, від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).
У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав Прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави Прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід Прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав Прокурор докази про вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 15.01.2020 у справі №698/119/18 (пункт 26), від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 34), від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 (пункт 8.19), від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 (пункт 81) від 28.09.2022 у справі №483/448/20 (пункти 7.11, 7.18), від 20.06.2023 у справі №633/408/18 (пункти 10.12, 10.19), від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 (пункт 8.37), від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 (пункт 8.4), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.11), від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.18).
Частини 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», серед іншого, встановлюють умови, за яких Прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим законом умова про необхідність звернення Прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби Прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою Прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу Позивача.
Тобто, визначений частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов'язок Прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу Позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на Прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого Прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до Відповідача буде звернений позов.
Отже, процесуальний статус Прокурора у справі залежить від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Прокурор визначає склад Відповідачів самостійно в кожному конкретному випадку залежно від характеру спірних правовідносин, змісту порушених прав та інтересів держави, суб'єктів, які мають здійснювати захист цих прав та інтересів у відповідній сфері, обраного Прокурором способу захисту останніх, який повинен бути ефективним та спрямованим на повне поновлення порушеного або оспорюваного права (тобто не має потребувати додаткового звернення з іншими вимогами до учасників спірних правовідносин) тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.12; від 20.06.2023 у справі №633/408/18, пункт 10.13; від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц, пункт 8.12).
У пункті 10.21 постанови від 20.06.2023 у справі №633/408/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що втручання у приватні права й інтереси має бути належно збалансованим з відповідними публічними (державними, суспільними) інтересами, із забезпеченням прав, свобод та інтересів кожного, кому держава гарантувала доступ до загальнонародних благ і ресурсів. У разі порушення рівноваги публічних і приватних інтересів, зокрема, безпідставним наданням пріоритету правам особи перед правами держави чи територіальної громади у питаннях, які стосуються загальних для всіх прав та інтересів, Прокурор має повноваження, діючи в публічних інтересах, звернутися до суду, якщо органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові особи не бажають чи не можуть діяти аналогічним чином або ж самі є джерелом порушення прав і законних інтересів територіальної громади чи загальносуспільних (загальнодержавних) інтересів. У таких випадках відповідні органи можуть виступати Відповідачами, а Прокурор - Позивачем в інтересах держави. За відсутності такого механізму звернення до суду захист відповідних публічних інтересів, поновлення колективних прав та інтересів держави, територіальної громади і її членів, захист суспільних інтересів від свавілля органів державної влади чи органів місцевого самоврядування у значній мірі може стати ілюзорним. Так само відсутність зазначеного механізму може загрожувати недієвістю конституційної вимоги, згідно з якою використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі (частина 7 статті 41 Конституції України). Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц (пункт 8.20).
Отже, процесуальний статус сторін у подібних спорах залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного Прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі.
У даній справі, яка розглядається, Прокурор звернувся в інтересах держави самостійно з позовом про визнання недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок"; визнання недійсним договору № б/н від 19.06.2019, укладеного між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Відповідачем-2, оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди № 47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права - права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (код ЄДРПОУ 43011246) повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (36432553) земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (до ліквідації Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області).
Судовою колегією було встановлено, що на обґрунтування підстав для самостійного представництва інтересів держави Прокурором зазначено факт порушення вимог чинного законодавства під час прийняття Відповідачем-1 п.2. рішення № 206 від 14.06.2019, на підставі якого укладено 19.06.2019 з ТОВ "АК "Наутілус" Договір оренди земельної ділянки площею 350,00 га, кадастровий номер: 6522383400:04:010:0002, на території Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області у порушення порядку, визначеного Законом України «Про оренду землі».
На переконання Прокурора, виходячи з положень чинного законодавства Олександрівська сільська рада та її посадові особи повинні були діяти в інтересах територіальної громади с. Олександрівка. Однак, прийняте Відповідачем-1 рішення № 206 від 14.06.2019 про укладання з Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" договору оренди земельної ділянки суперечить інтересам територіальної громади та дозволяє суб'єкту господарювання фактично безоплатно та безпідставно отримати у користування земельну ділянку без проведення земельних торгів, тому Прокурор самостійно звернувся до суду із цим позовом.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, та обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, визначив Чулаківську сільську ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області одним із співвідповідачів у справі, оскільки сільська рада як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і вчинила дії, які, за доводами Прокурора, порушують інтереси держави. Таким чином Прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».
Прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави (аналогічні висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 10.02.2023 у справі №206/1198/29.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 вказала про те, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, Прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку Прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу Відповідача.
Відтак доводи Апелянта щодо незазначення Прокурором інтересів держави при зверненні до суду з позовною заявою судовою колегією не приймаються, як такі, що спростовуються вищенаведеним.
Щодо суті спору, судова колегія зазначає наступне.
За приписами ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ст. 116 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно з п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Положеннями ст. 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Харківської міської ради в галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб та надання земельних ділянок в користування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 Цивільного кодексу України).
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Зацікавлена особа в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається на підставі ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується згідно ч. 4 ст. 123 Земельного кодексу України в порядку, встановленому ст. 186-1 цього Кодексу. За змістом ст. 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
При цьому, на підставі ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2 і 3 ст. 134 цього Кодексу.
За приписами ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.
Такими випадками згідно ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України є: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У такому разі земельні ділянки державної чи комунальної власності (або права на них) не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
В даному випадку судова колегія звертається до Superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею) - принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах ст.120 Земельного кодексу України, ст.377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі №921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №263/6022/16-ц (пункт 42), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)).
З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що особа, яка придбала нерухоме майно, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України має право на придбання на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів) прав саме на земельну ділянку (її частину), право на яку мав попередній власник нерухомості і яке перейшло до цього нового власника нерухомості в силу статей 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України в редакціях, які діяли на час придбання нерухомого майна, саме з метою, пов'язаною із розташуванням відповідної нерухомості.
Відповідна правова позиція щодо системного тлумачення норми частини 2 статті 134 Земельного кодексу України в комплексі з положеннями статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України викладена в постановах Верховного Суду, зокрема від 14.02.2018 у справі №592/6097/15-ц; від 09.02.2018 у справі №910/4528/15-г; від 22.03.2018 у справі №910/13129/7; від 14.03.2019 у справі №915/182/17; від 06.11.2019 у справі №910/23595/17.
Крім цього, частина 2 статті 134 Земельного кодексу України прямо пов'язує надання земельної ділянки на позаконкурентних засадах саме з розташуванням на цій ділянці певної будівлі чи споруди.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №915/182/17.
Доводи Апелянта зводяться до того, що він, будучи власником нерухомого майна, а саме кошари №2 загальною площею 666 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці за кадастровим № 6522383400:04:010:0002 мав першочергове право претендувати на вказану земельну ділянку без проведення земельних торгів.
Колегія суддів вважає доводи Апелянта в цій частині необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Як було встановлено судовою колегією, ТОВ "Аграрна компанія "Наутілус" на праві приватної власності належить об'єкт нерухомого майна, а саме: кошара № 2 загальною площею 666 кв. м. за адресою: Херсонська область, Голопристанський район. с. Очаківське, вул. Степова, будинок б/н (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1476401565223, що підтверджується записом в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.05.2019 за №31678516
П. 2 рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області №206 від 14.06.2019 «Про передачу земельних ділянок в оренду» вирішено на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" та в зв'язку з набуттям права на нерухоме майно, яке розташоване на земельній ділянці, передати строком на 49 років для сінокосіння та випасання худоби Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус", земельну ділянку кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби, яка розташована на території Олександрівської (в минулому - Краснознам'янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області, встановити орендну плату у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.
19.06.2019 між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" укладено Договір оренди землі, відповідно до якого предметом договору є земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована за межами населеного пункту на території Олександрівської (в минулому Краснознам' янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області.
Пунктом 14 Договору визначено, що земельна ділянка передається для здійснення сільськогосподарської діяльності.
Разом з тим умовами Договору визначено цільове призначення земельної ділянки «для сінокосіння та випасання худоби».
Отже, як вбачається з тексту зазначеного Договору оренди, земельна ділянка передавалася Відповідачу-2 для здійснення сільськогосподарської діяльності, водночас цільове призначення земельної ділянки є «для сінокосіння та випасання худоби».
Колегія суддів наголошує, що за приписами Земельного кодексу України, надання земельної ділянки власникам об'єктів нерухомого майна, на якій розташоване це майно, на неконкурентних засадах здійснюється виключно з метою, пов'язаною з розміщенням або обслуговуванням відповідного об'єкта нерухомості.
Однак, як було зазначено вище, у даній справі земельна ділянка була надана для здійснення Відповідачем сільськогосподарської діяльності, а не для обслуговування об'єкта нерухомості.
Разом з тим, як встановлено судовою колегією, Відповідач активно використовував спірну земельну ділянку для ведення сільськогосподарської діяльності. Зокрема, встановлено факт агротехнічного обробітку (розорювання) земельної ділянки та її засівання зерновими сільськогосподарськими культурами, у тому числі озимою пшеницею.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами перевірок Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, Державної екологічної інспекції у Херсонській області, а також висновками постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища, екології, містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства та управління власністю за результатами виїзного засідання від 25 січня 2021 року та актом обстеження земельних ділянок, наданих в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на території Олександрівського старостинського округу Чулаківської ОТГ від 25 лютого 2021 року.
З огляду на вищевикладені обставини справи, судова колегія констатує, що рішенням Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області спірну земельну ділянку було надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" поза конкурсом не з метою експлуатації та обслуговування належних Відповідачу-2 на праві власності об'єктів нерухомого майна, а для здійснення сільськогосподарської діяльності, що прямо зазначено у договорі оренди та фактично підтверджується використанням Відповідачем спірної земельної ділянки.
Також колегія суддів звертає увагу на розмір відведеної земельної ділянки, та зазначає таке.
Як було зазначено раніше, на підставі оспорюваного рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області та укладеного на його підставі Договору оренди землі, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" було передано земельну ділянку, загальною площею 350,00 га, у тому числі сіножаті 88,9553 га, пасовища 162,8904 га, інше 98,1548 га.
Судова колегія зауважує, що площа об'єкта нерухомого майна, який належить Відповідачу-2, становить 666 кв. м. Водночас відповідно до технічного паспорта від 01.04.2021 на зазначений об'єкт нерухомого майна, вбачається, що за схемою розташування будівлі площа земельної ділянки під забудовою становить 0,075 га, а під основною будівлею - 0,075 га. Разом з тим, у зазначеному технічному паспорті вказано загальну площу земельної ділянки - 35,0 га.
Отже, виходячи з вищезазначеного, розмір орендованої Відповідачем-2 земельної ділянки у багаторазовому розмірі перевищує площу, фактично зайняту об'єктом нерухомого майна.
Судова колегія зазначає, що розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки в будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням.
Така правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19.
Виходячи із системного аналізу положень частини 2 статті 124 і абзацу 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.
Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об'єктів надмірного тягаря, пов'язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об'єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об'єктів.
Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №922/1323/20, від 01.04.2021 у справі №910/10500/19, від 04.10.2023 у справі №916/2319/22.
Встановлені вище обставини, вказують на неспівмірність площі земельної ділянки, яка відводиться в оренду, порівняно з площею розташованих на ній об'єктів нерухомого майна, оскільки розмір земельної ділянки необґрунтовано значно перевищує займану площу об'єкта нерухомого майна, який належить на праві власності Відповідачу -2.
За таких обставин, судова колегія наголошує про невідповідність розміру отриманої Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" земельної ділянки з площею належного Товариству об'єкту нерухомого майна, що свідчить про те, що для обслуговування нерухомого майна не потрібно отримувати земельну ділянку в такому розмірі, яка у багато разів перевищує площу необхідну для обслуговування будівель.
Судова колегія зауважує, що на позаконкурентних засадах Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" мало право отримати комунальну земельну ділянку в користування лише в межах та з метою, пов'язаною із розміщенням та обслуговуванням належних йому на праві власності об'єктів нерухомості.
Таким чином, судова колегія доходить висновку, враховуючи обставин даної справи, що Олександрівська сільської ради Голопристанського району Херсонської області надала Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на позаконкуретних засадах (без проведення земельних торгів) спірну земельну ділянку не для розміщення та обслуговування належних заявнику об'єктів нерухомості, а для здійснення ним сільськогосподарської діяльності, що безумовно свідчить про порушення конкурентної процедури (земельних торгів), передбаченої ст. 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України та є самостійним свідченням незаконності прийняття п. 2. рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області про передачу земельної ділянки за кадастровим номер 6522383400:04:010:0002, загальною площею 350,0 га в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" в зв'язку з набуттям права на нерухоме майно, яке розташоване на зазначеній земельній ділянці, наслідком чого неправомірно було укладено договір оренди, за яким Відповідач-2 отримав комунальну земельну ділянку в обхід конкурсної процедури.
Крім того, судова колегія зазначає, що Державною екологічною інспекцією у Херсонській області 23.06.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Олександрівською сільською радою. Встановлено, що за даними Публічної кадастрової карти спірні земельні ділянки розташовані в межах прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки Чорного моря.
Перевіркою також встановлено, що пункти 1 і 15 договору оренди від 19.06.2019 суперечать абз. 3 ст. 85 Водного кодексу України та ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України щодо встановленого цільового призначення земель - для випасання худоби та передачі ділянки в оренду.
Крім того, пункт 22 договору оренди від 19.06.2020 не відповідає вимогам ст. 111 Земельного кодексу України, оскільки в ньому відсутні відомості про обмеження (обтяження), попри розташування ділянки в межах прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки.
Державна реєстрація договору оренди проведена без урахування встановлених обмежень (обтяжень), що є порушенням ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України.
Також судова колегія звертає увагу, що головним управлінням Держгеокадастру в Херсонській області за участю фахівця Херсонської обласної інспекції з охорони пам'яток історії та культури також було проведено перевірку дотримання земельного законодавства при використанні ділянок 6522383400:04:010:0002 і 6522383400:04:001:1041.
Встановлено, що орендована ділянка 6522383400:04:010:0002 частково входить до охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника (обтяження №009:000101:00000042, внесене до ДЗК у 2016 р.). Відповідно до ст. 40 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» у таких зонах забороняється будівництво, мисливство та господарська діяльність, що може завдати шкоди заповіднику. Однак у п.22 договору оренди відомості про обмеження (обтяження) відсутні.
Ділянка площею 224,01 га оброблена агротехнічним способом, при цьому 42,27 га знаходяться в межах охоронної зони заповідника. Також у порушення п.3 ст.60 Земельного кодексу України не встановлена прибережна захисна смуга завширшки не менше 2 км від урізу води.
Також було зазначено, що на обробленій ділянці виявлено 10 курганів, один із яких зруйновано, а охоронні зони навколо дев'яти інших розорані. Загальна площа курганів становить 0,3942 га. Вони зазначені в експлікації до Акта на право колективної власності КСП «Краснознам'янське» як землі історико-культурного призначення. Охоронні зони встановлені рішенням виконкому Херсонської облради №633/22 від 16.11.1979 (для поодиноких курганів - 10 м, зони забудови - 100 м, для груп - 300 м). Зазначені вище обставини Відповідачем-2 не спростовані.
Відповідно до ст. 17, 22 і 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятки археології є державною власністю, їх заборонено руйнувати, змінювати чи переносити, а будь-які роботи допускаються лише після археологічних досліджень.
За результатами перевірки 02.06.2020 складено акти №306-ДК/231/АП/09-01/-20 та №306-ДК/103/АО/10/01/-20. Органами контролю встановлено порушення вимог земельного, природоохоронного та пам'ятко охоронного законодавства, а також нецільове використання орендованої земельної ділянки.
Зазначені обставини свідчать про те, що оспорювані рішення та договір оренди були прийняті й укладені без урахування встановлених обмежень та обтяжень щодо земель, розташованих у межах прибережної захисної смуги Ягорлицької затоки Чорного моря та охоронної зони Чорноморського біосферного заповідника. Такі дії суперечать вимогам Земельного кодексу України, Водного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України».
Отже, наведене додатково підтверджує невідповідність рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області № 206 від 14.06.2019 «Про передачу земельних ділянок в оренду», а також укладеного між Відповідачами договору оренди, вимогам чинного законодавства України.
Судова колегія вбачає за необхідне надати оцінку ефективності обраного Прокурором способу захисту інтересів держави у спірних правовідносинах.
Апеляційний господарський суд керується правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 щодо неефективності такого способу захисту прав власника, як визнання незаконним та скасування правового акта індивідуальної дії, який вже реалізований та вичерпав свою дію фактом виконання.
Так, відповідно до викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19 правового висновку: договірні правовідносини виникають з моменту укладення сторонами договору оренди. Цей момент не пов'язується з моментом видання наказу про передання в оренду земельної ділянки. Отже, такий наказ не є правовстановлюючим документом, а вимога про визнання його незаконним не відповідає належному способу захисту.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2022 у справі №921/591/20 зауважив, що додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний Позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права Позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний Позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний Позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права Позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного Позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі №920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 02.04.2020 у справі № 910/7160/19, від 01.07.2021 у справі №910/7029/20.
З огляду на вищезазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, апеляційний господарський суд виснує, що позовні вимоги про визнання недійсним пункту 2 рішення Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок", відповідно до якого було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус", земельну ділянку кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,0 га, не є ефективним способом захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки вони вже були реалізовані та вичерпали дію фактом укладання відповідного Договору оренди землі від 19.06.2019.
З огляду на зазначене, скасування зазначеного пункту рішення не призведе до захисту інтересів держави і повернення земельної ділянки територіальній громаді.
Для ефективного захисту інтересів держави у спірних правовідносинах достатньо повернути спірну земельну ділянку її власникові.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №916/2319/22, від 24.01.2024 у справі №916/1022/23.
Враховуючи викладене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині та вважає, що необхідно відмовити у задоволенні вимог про визнання недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок".
Що стосується вимоги про визнання недійсним спірного договору оренди, слід зазначити наступне.
Предметом договору оренди земельної ділянки є земельна ділянка загальною площею 350 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, що розташована за межами населеного пункту на території Олександрівської (раніше - Краснознам'янської) сільської ради Голопристанського району Херсонської області. Договір оренди було укладено 25.02.2021 між Олександрівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус". Як було зазначено вище, Відповідачем-1 було обрано незаконний спосіб передачі земельної ділянки в оренду, що суперечить інтересам держави та територіальної громади.
Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення обставин укладання договору без дотримання конкурентних засад за відсутності для цього підстав, передбачених частиною другою статті 134 ЗК України, свідчить про нікчемність такого договору.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Оскільки оспорюваний договір оренди за відсутності для цього підстави, визначеної в абзаці 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України, укладений без дотримання конкурентних засад, тобто спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою комунальної власності, такий договір згідно з частинами 1 та 2 статті 228 Цивільного кодексу України слід вважати нікчемним.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №688/2908/16-ц та від 20.07.2022 у справі №923/196/20.
Також судова колегія зазначає, що нікчемний правочин є недійсним уже в момент свого вчинення (ab initio) і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто ні для кого не зумовлює переходу / набуття / зміни / встановлення / припинення прав. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає.
Подібний висновок міститься й у пункті 186 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 924/971/23, у якому зазначено, що правочин є нікчемним з моменту його вчинення незалежно від пред'явлення позову про визнання його недійсним і бажання сторін; бажання сторін про визнання його дійсним до уваги не беруться, оскільки такий правочин суперечить нормам закону.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні вимоги Прокурора про визнання недійсним спірного договору оренди слід відмовити, оскільки цей договір є нікчемним і не потребує визнання судом недійсним за відповідною позовною вимогою.
Отже, з огляду на визнання спірного договору оренди нікчемним, та враховуючи положення законодавства щодо ефективного способу захисту, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги в частині повернення спірної земельної ділянки як ефективного способу захисту, що у повній мірі забезпечує відновлення порушеного права власності територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області на зазначену земельну ділянку.
Щодо вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку судова колегія зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 виснувала, що спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у Позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (див. також постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15). При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 зазначила, що судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах Позивача з Відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.
Обрання ж Позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Про це виснувано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 , від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16.
Обрання способу захисту - це прерогатива Позивача. Водночас свобода в обрані способу захисту передбачає й несення Позивачем ризику відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку із неналежністю чи неефективністю заявленого захисту.
За таких обставин судова колегія доходить висновку, що позовна вимога Прокурора про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку не підлягає задоволенню внаслідок обрання неефективного способу захисту порушених прав держави (територіальної громади), оскільки таке скасування не призведе до їх поновлення.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі “Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 923/337/21 підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 923/337/21 підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Прокурора в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області земельну ділянку площею 350,00 га, кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, розташовану на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області, в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги.
Керуючись ст. 129 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №923/337/21 - задовольнити частково
2. Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №923/337/21 - скасувати частково.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №923/337/21 в наступній редакції:
« 1) Позовні вимоги Скадовської окружної прокуратури Херсонської області до Чулаківської сільської ради Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" - задовольнити частково.
2) Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) повернути у власність територіальної громади в особі Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) земельну ділянку площею 350,00 га з кадастровим номером 6522383400:04:010:0002, яка розташована на території Чулаківської сільської ради Скадовського району Херсонської області (до ліквідації Олександрівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області).
3) В іншій частині позовних вимог заступника керівника Скадовської окружної прокуратури Херсонської області про визнання недійсним пункту 2 рішення від 19.06.2019 № 206 Олександрівської сільської ради Голопристанського району "Про передачу в оренду земельних ділянок"; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.06.2019 № б/н, укладеного між Олександрівською сільською радою (нині Чулаківською сільською радою) Голопристанського (Скадовського) району Херсонської області (75635, Херсонська область, Скадовський район, с. Чулаківка, вул. Жовтнева, код ЄДРПОУ 26432553) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246), кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,00 га, цільове призначення для сінокосіння та випасання худоби; скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди №47522816 від 25.06.2019 з одночасним припиненням такого права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6522383400:04:010:0002, площею 350,00 га - відмовити.
4) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 01011, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UА568201720343100001000002291, ДКСУ м.Київ, МФО 820172) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
5) Стягнути з Державного бюджету України на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 01011, код ЄДРПОУ 04851120, р/р UА568201720343100001000002291, ДКСУ м.Київ, МФО 820172) надмірно сплачений судовий збір в розмірі 19 (дев'ятнадцять) гривень 60 коп».
4. Стягнути з Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, 01011, код ЄДРПОУ 04851120) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрна компанія "Наутілус" (75640, Херсонська область, Скадовський район, с. Очаківське, вул. Степова, 4, код ЄДРПОУ 43011246) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4542 (чотири тисячі п'ятсот сорок дві) гривні.
5. Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
6. Матеріали справи №923/337/21 повернути до Господарського суду Одеської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 07.11.2025 року
Головуюча суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Я.Ф. Савицький
А.І. Ярош