Справа № 559/4311/25
Провадження № 3/559/2252/2025
07.11.2025 м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., ознайомившись з матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвоката, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 469771 від 30.09.2025, ДТП відбулася 30.09.2025 на АД м-06 Київ-Чоп 167 767 МКМ поблизу с.Привільне.
21.10.2025 ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про направлення даної справи за підсудністю до Машівського районного суду Полтавської області, оскільки він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою суду від 22.10.2025 клопотання ОСОБА_1 про передачу справи за підсудністю разом зі справою №559/4311/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП направлено до Рівненського апеляційного суду для звернення з поданням до Касаційного кримінального суду Верховного Суду для розгляду клопотання та належного визначення підсудності.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 31.10.2025 матеріали справи повернуто до місцевого суду для розгляду клопотання.
Справа повернулася до суду 06.11.2025.
Згідно з ч. ч.1-2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 - 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 № 11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення» міститься роз'яснення про те, що у випадках, коли законом передбачена альтернативна підсудність (ч.2 ст.276 КУпАП) питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 469771 зазначено місцем скоєння правопорушення: АД м-06 Київ-Чоп 167 767 МКМ поблизу с.Привільне, а тому справа підсудна Дубенському міськрайонному суду Рівненської області та підстав для передачі матеріалів справи за місцем проживання ОСОБА_1 немає. Тому в задоволенні клопотання про направлення справи для розгляду до іншого суду за місцем проживання особи, щодо якої розглядаються матеріали, суд відмовляє. При цьому ОСОБА_1 має можливість брати участь в судових засіданнях в режимі відео конференції.
Однак, враховуючи чинну судову практику, суд вважає за необхідне роз'яснити ОСОБА_1 наступне.
Стаття 1 КУпАП вказує, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого дотримання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Справа про адміністративне правопорушення розглядається судом згідно з приписами ч. 1 ст. 276 КУпАП.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. При цьому чинні процесуальні норми КУпАП безпосередньо не містять положень щодо підстав і порядку зміни територіальної підсудності справ.
ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при визначенні підсудності протоколу про адміністративне правопорушення, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини, заповнивши тим самим прогалину у законодавстві України про адміністративні правопорушення, що є невід'ємним правом учасників провадження у справі про адміністративні правопорушення, у тому числі потерпілої особи (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншому суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Згідно з положеннями ч. 3 ст.34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Така судова практика є сталою та, зокрема, підтверджується ухвалою колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 578/1/22 (провадження № 51 - 1228 впа 22), якою подання Сумського апеляційного суду задоволено частково та справу про адміністративне правопорушення направлено для розгляду до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, та іншими.
Враховуючи, що апеляційним судом відмовлено у зверненні з відповідним клопотанням до Верховного суду, ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 3 ст.34 КПК України має право особисто звернутися до Верховного суду з відповідним клопотанням про направлення справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Керуючись ст.ст.1,2,7,276, 278 КУпАП, ст. 34 КПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу даної справи за підсудністю до до Машівського районного суду Полтавської області - відмовити.
Враховуючи завантаженість судді, справу призначити до розгляду на 03.12.2025 на 11.00 год., про що повідомити учасників.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на звернення до Верховного суду з клопотанням про направлення справи з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Томілін