Справа № 757/25352/18-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5601/2025
29 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Болотова Є.В.,
суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, треті особи: публічне акціонерне товариство «комерційний банк «Хрещатик», Національний банк України, про відшкодування шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю та незаконним рішенням органу державної влади,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року, ухваленого під головуванням судді Соколова О.М.,-
встановив:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.
Позивач просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України шкоду, завдану незаконною бездіяльністю органу державної влади, у розмірі 16 351 440 грн 00 коп., що складається з: основної суми у розмірі 12 000 000 грн 00 коп.; інфляційних втрат за час прострочення з 01 червня 2016 року по 01 травня 2018 року у розмірі 3 094 800 грн 00 коп.; відсотків на залишок коштів по рахунку у розмірі 567 840 грн 00 коп.; 3 % річних за неналежне виконання грошового зобов'язання у розмірі 688 800 грн 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська» і ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Кіровоградського регіонального відділення 06 липня 2015 року укладено договір № 26002001173035 банківського рахунку юридичної особи.
Постановою правління Національного банку України від 04 квітня 2016 року № 231/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних» ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.
Залишок коштів на рахунку ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська» № НОМЕР_1 становив 30 808 300 грн 60 коп.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року у справі № 826/6665/16 визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05 квітня 2016 року № 234 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
03 травня 2018 року ТОВ «Аргофірма «П'ятихатська» передано позивачу правовимоги заборгованості до ПАТ КБ «Хрещатик» в розмірі 12 000 000 грн 00 коп., яка виникла внаслідок невиконання банком своїх обов'язків по договору банківського рахунку юридичної особи, відсотків на залишки по поточному рахунку та3 % річних за неналежне виконання грошового зобов'язання та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
15 травня 2018 року № 3/1790 ПАТ КБ «Хрещатик» залишено вимогу ОСОБА_1 про виконання своїх зобов'язань за договором банківського рахунку юридичної особи без задоволення у зв'язку із здійсненням відносно банку ліквідаційної процедури.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року у задоволенні названого позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні представник Національного банку України заперечила щодо задоволення вимог апеляційної скарги.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Національного банку України, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із відсутності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Національного банку України та завданою ОСОБА_1 шкодою.Не надано доказів на підтвердження того, що саме внаслідок дій Національного банку України позивач позбавлений можливості повернути грошові кошти з відкритого у ПАТ «КБ «Хрещатик» банківського рахунку.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції.
Встановлено, що між ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська» і ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Кіровоградського регіонального відділення 06 липня 2015 року укладено договір № 26002001173035 банківського рахунку юридичної особи. Відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
Постановою правління Національного банку України від 04 квітня 2016 року № 231/БТ «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії проблемних» ПАТ «КБ «Хрещатик» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.
На рахунку ТОВ «Агрофірма «П'ятихатська» станом на квітень 2016 року залишок коштів становив 30 808 300 грн 60 коп.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 січня 2017 року у справі № 826/6665/16 за позовом благодійної організації «Благодійний фонд «Богдана Гаврилишина», благодійного фонду «Енергетичний центр ім. 1. Люндіна», ТОВ «Сіріус-1» до Національного банку України визнано протиправною та скасовано постанову від 05 квітня 2016 року № 234 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних».
03 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Аргофірма «П'ятихатська» укладенодоговір № 2 відступлення права вимоги, за яким позивач набув право вимоги заборгованості до ПАТ КБ «Хрещатик» заборгованості, яка утворилась внаслідок невиконання банком своїх зобов'язань за договором банківського рахунку юридичної особи № 26002001173035 від 06 липня 2015 року.
ОСОБА_1 05 травня 2018 року звернувся до ПАТ «КБ «Хрещатик» із вимогою про перерахування грошових коштів та повідомив про відступлення права вимоги від ТОВ «Аргофірма «П'ятихатська».
Листом ПАТ «КБ «Хрещатик» від 15 травня 2018 року № 3/1790 залишено вказану вимогу позивача без задоволення у зв'язку із проведенням ліквідаційної процедури.
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначив, що протиправною бездіяльністю Національного банку України порушені права позивача, як власника грошових коштів, після відступлення від ТОВ «Аргофірма «П'ятихатська» грошової вимоги до ПАТ «КБ «Хрещатик».
Позивач вважав, що він має право на відшкодування відповідачем: заборгованості в розмірі 12 000 000 грн 00 коп., інфляційних втрат за час прострочення з 01 червня 2016 року по 01 травня 2018 року у розмірі 3 094 800 грн 00 коп., відсотків на залишок коштів по рахунку у розмірі 567 840 грн 00 коп., 3 % річних за неналежне виконання грошового зобов'язання у розмірі 688 800 грн 00 коп.
Згідно ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Статтею 1173 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
За загальним правилом, яке встановлено у ч. 1ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Під час вирішення спорів про відшкодування шкоди на підставі ст.1173 ЦК України доказуванню підлягає: факт завдання шкоди, протиправність дій завдавача шкоди, причинний зв'язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за завдання шкоди.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт завдання позивачеві шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вона завдана, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює завдану йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
У постанові від 21 липня 2022 року у справі № 757/39848/18 Верховний Суд дійшов висновку, що «запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» та початок процедури ліквідації унеможливлює виплату коштів за договором банківського вкладу в інший спосіб, аніж це передбачено положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відкликання Національним банком України банківської ліцензії банку та ініціювання процедури його ліквідації як юридичної особи зумовило для позивача настання відповідних правових наслідків, зокрема виникнення спеціальної процедури пред'явлення майнових вимог до банку та їх задоволення в порядку та черговості, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому задоволення вимог окремого кредитора, визнаних в межах ліквідаційної процедури банку, але заявлених до стягнення в іншому порядку, не допускається, оскільки це має наслідком порушення рівності прав вкладників банку та порушує принципи виведення неплатоспроможного банку з ринку. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов загалом обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю, оскільки позивач не довів протиправність дій відповідачів, внаслідок яких йому було завдано шкоди на суму неповернутих вкладів, внесених до ПАТ «Дельта Банк». Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що є його процесуальним обов'язком, протиправної поведінки з боку НБУ, оскільки винесені ним постанови про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних, неплатоспроможних та про відкликання банківської ліцензії, відповідають положенням закону,є чинними та скасовані не були. Розміщені позивачем на рахункаху ПАТ «Дельта Банк» як банківські вклади кошти (у загальному розмірі неповернутих вкладів на суму 3 556 001,99 грн) не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України, а тому відсутні підстави для стягнення зазначеної суми у порядку, встановленому статтею 1173 ЦК України із відповідачів. Вимоги на суму 3 556 001,99 грн було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк». Позивач не втратив право на ці кошти. Процедура ліквідації банку триває. Задоволення вимог окремого кредитора, визнаних в межах ліквідаційної процедури банку, але заявлених до стягнення в іншому порядку, не допускається, оскільки це має наслідком порушення рівності прав вкладників банку та порушує принципи виведення неплатоспроможного банку з ринку».
Наявність шкоди, протиправність дій її завдавача і причинний зв'язок між його діями та шкодою підлягають доказуванню на загальних підставах
і відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України є обов'язком позивача.
Відтак, обов'язковою умовою відшкодування завданих збитків та майнової шкоди є порушення прав особи внаслідок незаконних дій або бездіяльності та наявність реального збитку та шкоди.
Враховуючи, що правовідносини, які виникли між ТОВ «Аргофірма «П'ятихатська» (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) та ПАТ «КБ «Хрещатик», є договірними та регулюються нормами цивільного законодавства, відтак, позивачем не доведено, що внаслідок дій чи бездіяльності Національного банку України він позбавлений можливості повернути кошти з банківських рахунків, що завдало йому шкоду.
Вищевикладене узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду
у подібних правовідносинах: у постановах від 23 грудня 2022 року
у справі № 757/11075/19, від 16 червня 2022 року у справі № 757/75447/17-ц, від 12 cерпня 2022 року у справі № 757/40411/18-ц, від 01 лютого 2023 року
у справі № 757/27406/19-ц, від 08 травня 2024 року у справі № 757/13236/21.
Розв'язуючи спір, судом першої інстанції обгрунтовано відхилено доводи ОСОБА_1 про те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2018 року у справі № 826/3021/18 підтверджується причинний зв'язок між протиправною поведінкою Національного банку України та завданою позивачу шкодою.
Дослідивши вказану постанову судом не встановлено посилання на те, що саме внаслідок дій чи бездіяльності Національного банку України порушено права ОСОБА_1 на отримання коштів за банківським договором.
Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок протиправної бездіяльності Національного банку України Семенову Є.О. завдано шкоду у вигляді позбавлення права власності на грошові кошти, колегія суддів відхиляє, оскільки вони в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження. Під час судового розгляду не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданою позивачу шкодою.
Доводи апеляційної скарги про те, що у судових рішеннях за № 826/15685/16 судами адміністративної юрисдикції визнано протиправною бездіяльність Національного банку України щодо невжиття належних заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ «КБ«Хрещатик», колегія суддів оцінює критично, оскільки у вказаних рішеннях суду не встановлено порушення права ОСОБА_1 на отримання коштів за банківським договором внаслідок дій відповідача.
Доводи апеляційної скарги про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права,колегія суддів оцінює критично, оскільки вони в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 05 листопада 2024 року ухвалено з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повний текст складено 06 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач Є.В. Болотов
Судді: С.Г. Музичко
Л.П. Сушко