Справа №761/25282/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7033/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
29 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК Україні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: накладну № 190 від 21.08.2024 з чеками, всього на 3 арк.; Рахунок-фактуру № 213 від 11.11.2024, на 1 арк.; Рахунок-фактуру № 213 від 11.11.2024, на 1 арк.; Контракт № KW-090924 від 09.09.2024, на 4 арк.; Угоду № 2 від 09.09.2024, на 1 арк.; Заяву на проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації в Держекспортконтролі суб'єкта підприємницької діяльності України як суб'єкта здійснення міжнародних передач таких товарів № 33 від 01.09.2022 (не засвідчена підписом), з наклеєною на ній додатковою накладною № 98 від 10.04.2024, всього на 31 арк.; Контракт № KW-190824 від 19.08.2024, на 4 арк.; Угоду № 1 від 09.09.2024, на 1 арк.; Контракт № KW -100924 від 10.09.2024, на 4 арк.; Контракт № KW-011123 від 01.11.2023, на5 арк.; Контракт № KW-011123 від 01.11.2023, на 5 арк.; Копію висновку № 142000-3302- 0154 від 11.07.2022, на 8 арк.; Реєстр документів «Рахунок на оплату покупцю» за 1 півріччя року, на 3 арк.; Реєстр банківських документів за січень 2025 року - лютий 2025 року, на 3 арк.; Рахунок-фактуру № Q24-04 від 07.08.2024, на 1 арк.; Товаро-транспортна накладну №1160553311, на 1 арк.; Рахунок-фактуру № 226 від 14.11.2023, на 1 арк.; Рахунок-фактуру № 227 від 15.11.2023, на 1 арк.; Рахунок-фактуру № 112 від 10.07.2023, на 1 арк.; Рахунок- фактуру № 54 від 08.02.2024, на 1 арк.; Копію рахунку-фактури № 182 від 26.07.2024, на 1 арк.; Копію рахунку-фактури № 192 від 23.08.2024, на 1 арк.; Копію рахунку-фактури № 213 від 11.11.2024, на 1 арк.; Копію рахунку на оплату № 78 від 13.03.2024, на 1 арк.; Копію рахунку на оплату № 201 від 18.09.2024, на 1 арк.; Копію (без підписів) видаткової накладної № 28 від 14.02.2025, на 1 арк.; Копію (без підписів) видаткової накладної № 174 від 07.08.2024, на 1 арк.; Копію (без підписів) видаткової накладної № 198 від 24.10.2024, на 1 арк.; Контракт KW-270324 від 27.03.2024, на 6 арк.; Контракт № KW-041223 від 04.12.2023, на 13 арк.; Контракт № KW 010224 від 01.02.2024, на 5 арк.; Сертифікат від 10.07.2023, на 1 арк.; Роздруківки із зафіксованими російськими та білоруськими компаніями, номерами та датами укладання контрактів з їх представниками, а також із зазначеними переліками придбаних товарів, всього на 3 арк.; Роздруківки із зафіксованими російськими та білоруськими компаніями, номерами та датами укладання контрактів з їх представниками, а також із зазначеними переліками придбаних товарів та реєстрами документів, всього на 9 арк.; Довідку щодо попередньої ідентифікації товару № 34 від 01.09.2022, на 2 арк.; Заяву на проведення попередньої експертизи товарів та реєстрам в Держекспортконтролі суб'єкта підприємницької діяльності України як суб'єкта здійснення міжнародних передач таких товарів № 33 від 01.09.2022, на 4 арк.; Довідку № 30 від 01.09.2022, на 1 арк.; Перелік держав, до яких або з яких передбачається здійснити експорт, імпорт, тимчасове вивезення чи ввезення товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю № 29 від 01.09.2022, на 1 арк.; довідку № 27 віл 01.09.2022, на 3 арк.; Мобільний телефон марки Sumsungмоделі SМ-А530F, ІМЕІ (1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (12): НОМЕР_2 , серійний № НОМЕР_3 зі вставленими в ньому сім-картками операторів мобільного зв'язку, за номерами: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого, погодженого прокурором про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт зазначає, що дозвіл на проведення обшуку у даному кримінальному провадженні було надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/20872/25, якою клопотання слідчого задоволено частково - виключно щодо відшукання та виявлення документів (договорів, угод, фінансово-господарських матеріалів) та інформації, що міститься на електронних пристроях, без дозволу на їх вилучення.
У тексті цієї ухвали прямо зазначено, що клопотання в частині надання дозволу на вилучення матеріальних цінностей, записників, чорнових записів не підлягає задоволенню, оскільки є неконкретизованим та передчасним. Таким чином, вилучення техніки, електронних носіїв інформації та інших речей, здійснене під час обшуку, виходить за межі наданого судом дозволу, згідно з якими вилучення можливе лише щодо майна, прямо визначеного в ухвалі про дозвіл на обшук.
За твердженням сторони захисту, слідчий суддя допустив порушення приписів ч. 6 ст. 173 КПК України, оскільки арешт на тимчасово вилучене майно не було накладено у встановлений законом строк.
Клопотання про арешт майна повинно бути подано протягом 48 годин після вилучення, а ухвала постановлена не пізніше 72 годин із моменту надходження клопотання до суду. Ці строки (до 18 червня 2025 року 15:01) сплинули без накладення арешту, що зумовлює обов'язок слідчого судді повернути майно його власнику.
Таке невиконання процесуального обов'язку апелянт розцінює як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке вплинуло на законність судового рішення.
Апелянт також вказує на порушення вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, яка не допускає розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна без повідомлення власника чи його захисника. На думку апелянта, слідчий суддя розглянув клопотання за відсутності власника майна та його представника, чим порушив засади змагальності сторін, права на захист, недоторканність права власності та право на участь у судовому розгляді. У зв'язку з цим суд позбавив можливості подати свої докази, висловити позицію щодо арешту та заявити клопотання, що, на переконання апелянта, є істотним процесуальним порушенням.
В судове засідання, яке призначено на 29.10.2025 року, власник майна, його представник та прокурор не з'явились, про дату, час та місце проведення судового розгляду були повідомлені завчасно та належним чином, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали.
З урахуванням зазначеного, а також строків розгляду даної категорії справ у відповідності до ст. 422 КПК України та вимоги ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважала за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності власника майна, його представника та прокурора.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000001141 від 10.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК Україні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Процесуальне керівництво у наведеному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора.
17.06.2025 прокурор першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 , звернулась до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва в межах даного кримінального провадження, з клопотанням про арешт майна, яке належить та перебуває у фактичному володінні та користуванні громадянина України ОСОБА_6 , виявлене та вилучене 13.06.2025 в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони на відчуження, розпоряджання та користування майном, перелік якого визначено в даному клопотанні.
Дане клопотання направлено на адресу Шевченківського районного суду м. Києва 14.06.2025 через Укрпошту /т.1 а.с. 200/, отримано судом 17.06.2025 та 18.06.2025 передано слідчому судді, відповідно до протоколу передачі раніше визначеному слідчому судді /т.1 а.с. 201/.
Зі змісту даного клопотання вбачається, що прокурор на його обґрунтування послався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11» (код ЄДРПОУ НОМЕР_7), залучивши іноземні підприємства, протягом 2022-2024 років постачають ряду юридичних осіб російської федерації окремі електронні компоненти, які в т.ч. можуть використовуватись країною-агресором у ІНФОРМАЦІЯ_12 в ході ведення агресивної війни проти України, чим вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди Україні шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_13» зареєстровано 13.12.2019, код ЄДРПОУ - НОМЕР_7, засновники: ОСОБА_12 - 41%, має прямий вирішальний вплив, ОСОБА_13 - 24%, ОСОБА_14 - 15%, ОСОБА_15 - 20%, на даний час не перебуває в стані припинення або ліквідації, спеціалізується на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_14).
В матеріалах кримінального провадження наявний аналітичний звіт міжнародної неурядової організації «ІНФОРМАЦІЯ_15» (ІНФОРМАЦІЯ_16) «Оновлення щодо відслідковування» від 09.08.2024 за результатом їх роботи в Україні, відповідно до якого, 11.05.2019 ІНФОРМАЦІЯ_17 задокументувала в Маріуполі ІНФОРМАЦІЯ_18 «ІНФОРМАЦІЯ_19», в якому два компоненти - динамічні вимірювальні модулі НОМЕР_8 були виготовлені ІНФОРМАЦІЯ_20 яка активно на протязі 2020-2021 років відвантажувала продукцію російському ТОВ «Радіант Груп/Радіант Елком», кінцевим користувачем якої декларувався - Науково-дослідний інститут сучасних телекомунікаційних технологій (розробник ІНФОРМАЦІЯ_18 «Мерлін-ВР», рф, м. Смоленськ, включений до санкційного списку Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США, далі - НДІ СТТ).
Аналізом експортно-імпортних операцій російської компанії «Радіант Елком» на Інтернет-ресурсі «ImportGenius» встановлено, що кращим його торговим партнером є Дочірнє підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_21» (адреса: АДРЕСА_2).
Аналізом експортно-імпортних операцій на Інтернет-ресурсі «ImportGenius» встановлено, що вітчизняне підприємство - Дочірнє підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_21», протягом 2013, 2015-2017 років експортувало в адресу російської компанії «Радіант-Елком», (рф, м. Москва, вул. Профспілки, буд. 65, поверх. 11. 07.11.2022 припинила своє існування шляхом реорганізації в формі приєднання, правонаступник - «АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО «РАДИАНТ-Ж»), а також ТОВ «Еліт-компонент» (308024, рф, м. Бєлгород, вул. Горького, 56-а) низку електронних компонентів (мікросхем) власного виробництва.
У 2021 році Сполученими Штатами Америки, через використання групою російських компаній «Радіант» та «Радіант-Елком» американських електронних компонентів у військових цілях, введено обмежувальні заходи - санкції.
Слідством встановлено, що російська компанія «Радіант-Елком» перебувала в договірних відносинах із низкою підприємств, що входять до структури оборонно-промислового комплексу Російської Федерації або виконують на їх замовлення, в рамках державних оборонних контрактів, поставку електронних компонентів (мікросхем), які як наслідок використовуються країною-агресором у складових частинах засобів ураження - ІНФОРМАЦІЯ_12, задіяних РФ, після 24.02.2022 в ході ведення агресивної війни проти України, чим завдають шкоди Україні.
Окрім того, матеріалами кримінального провадження встановлено, що ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_21» впродовж 03.06.2021-24.10.2024 експортувало в адресу компанії ІНФОРМАЦІЯ_22 електронні інтегральні мікросхеми ІНФОРМАЦІЯ_22).
Разом з тим, матеріалами кримінального провадження встановлено, що не пізніше 06.07.2021 організатор перевезень матеріальних цінностей територією ЄС та рф ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи налагоджені до 2022 року логістичні шляхи поставок електроніки виробництва ТОВ «ДП «ІНФОРМАЦІЯ_11» до російської федерації в інтересах її резидентів та в зворотному напрямку, користуючись послугами російського оператора доставки ТОВ «СДЕК-Глобал» (рос. ООО «СДЭК-Глобал», ОДРН рф 1157746448463, ІПН рф 7722327689, рф, м. Новосибріськ, вул. Кривощековська, буд. 15), з території рф організувала доставку матеріальних цінностей для виготовлення окремих видів електроніки, користуючись якими, ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11» виготовило напівпровідникові інтегральні мікросхеми, які не пізніше 26.07.2021, у завуальований спосіб, з приховуванням прямого експорту до країни-агресора товарів, що підлягають державному експортному контролю, через китайську компанію ІНФОРМАЦІЯ_23 доставила їх до російської компанії ТОВ «Деймос» (рос. ООО «Деймос», ОДРН рф 1047796191453, ШНрф 7735502810, рф, м. Москва, м. Зеленоград, вул. Конструктора Гуськова, буд. 8, директор - ОСОБА_17 ), яка протягом 2022-2024 років на постійній основі співпрацювала із оборонно-промисловим комплексом та державними структурами рф.
В той же час, ОСОБА_18 спільно із засновником ТОВ ДП «ІНФОРМАЦІЯ_21» ОСОБА_14 , не зважаючи на ведення російською федерацією агресивної війни проти України, протягом 2022-2024 років, переслідуючи корисливі мотиви на ведення господарської діяльності із резидентами країни-агресора, продовжили підтримувати із ними спілкування, зокрема із представником ТОВ «Деймос» (перебуває в договірних відносинах із низкою підприємств, що входять до структури оборонно-промислового комплексу рф та виконують на їх замовлення, в рамках державних оборонних контрактів, поставку електронних компонентів (мікросхем), які як наслідок використовуються країною-агресором у складових частинах засобів ураження - ІНФОРМАЦІЯ_12) - громадянином російської федерації ОСОБА_17 .
Стороною обвинувачення встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 28.04.2023 директора ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_13» ОСОБА_8 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 473 Митного Кодексу України (пересилання з України до Республіки Індія в міжнародному експрес-відправленні радіоелектронних компонентів виробництва ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_21», Україна, а саме цифрові або аналогові мікросхеми та транзистори, що призначені для використання в радіоелектронних пристроях та приладах спеціального, в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_26, без відповідних дозвільних документів) та накладено адміністративне стягнення.
Таким чином, постачаючи протягом 2019-2024 роках електронні компоненти (мікросхеми) до третіх країн, таких як КНР, Республіка Індія, Республіка Казахстан, Литовська Республіка, Республіка Білорусь, Вірменія, Киргизька Республіка, тобто лояльні (дружні) для російської федерації країни, які в подальшому, не виключено, реекспортувались до рф в обхід діючих міжнародних заборон, санкцій, посадові особи вітчизняного підприємства ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11», у завуальований спосіб, із використанням засобів конспірації, приховуванням кінцевого споживача таких товарів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за заздалегідь продуманими логістичними маршрутами, задіявши резидентів іноземних держав (третіх країн), допомагають державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів та інших активів у виді електронних компонентів, мікросхем представникам держави-агресора.
13.05.2025 на адресу Головного слідчого управління СБ України надійшов висновок судового експерта ОСОБА_19 № 03/05-2025 від 03.05.2025, відповідно до якого встановлено, що товари, які експортувались ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11» в адресу ІНФОРМАЦІЯ_24) протягом 2023-2024 років, а саме:
ІНФОРМАЦІЯ_24, які за найменуванням, описом, технічними характеристиками відносяться до позицій: ІНФОРМАЦІЯ_25 «Списку товарів ІНФОРМАЦІЯ_26, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю», який є додатком до «Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів ІНФОРМАЦІЯ_26», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1807, міжнародна передача яких здійснюється виключно суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю.
ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11» не є суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів, не отримував дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на здійснення міжнародної передачі товарів ІНФОРМАЦІЯ_26, а товари, які були предметом експорту - використовуються у ІНФОРМАЦІЯ_27, про що директору Товариства - ОСОБА_20 та задіяним до протиправного механізму особам достовірно відомо.
Листами вищевказаного оперативного підрозділу СБ України: № 8/1/2- 17054 від 30.12.2024, № 8/1/2-3431 від 26.02.2025, № 8/1/2-3971 від 13.03.2025, № 8/1/2-6961 від 14.05.2025 повідомлено ГСУ СБ України про те, що до протиправного механізму, направленого на пособництво державі-агресору залучено наступних службових, посадових осіб ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11», а також інших залучених ними осіб:
- директор - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який налагоджує та підтримує фінансово-господарські та виробничі відносини із представниками російських компаній, зокрема ТОВ «Деймос» (рос. - ООО. «Деймос», ОДРН рф 1047796191453, ІПН рф 7735502810) та підсанкційною ТОВ «Ері Поставка» (рос. - ООО «Эри Поставка», ОДРН рф 1147746002117, ІПН рф 7725814779) щодо продовження ведення спільної господарської діяльності;
- виконавчий директор - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який здійснює контроль над веденням господарської діяльності вказаної юридичної особи та достовірно обізнаний про можливість використання товару, що виготовляється Товариством в засобах ураження;
- засновник - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який контролює виробничий процес підприємства, а також проводить зовнішньоекономічну діяльність із представниками КНР, Латвії, Естоної тощо, та достовірно обізнаний про можливість використання товару, що виготовляється Товариством в засобах ураження;
- засновник - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є одним із організаторів здійснення господарської діяльності із представниками рф, зокрема директором ТОВ «Деймос» (рос. - ООО. «Деймос», ОДРН рф 1047796191453, ІПН рф 7735502810), громадянином рф - ОСОБА_17 ;
- головний бухгалтер - ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка здійснює підготовку документальних матеріалів під час проведення фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності підприємства та обізнана із контрагентами Товариства;
- бухгалтер - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка відповідає за підготовку документальних матеріалів фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності Товариства;
- головний інженер - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який контролює процес виробництва мікроелектроніки, достовірно обізнаний із сферою використання товарів, що виготовляються Товариством та поставляється кінцевому споживачу - підприємствам рф, також обізнаний у віднесенні того чи іншого товару виробництва Товариства до товарів подвійного використання або ІНФОРМАЦІЯ_26, вживає заходів до конспірації такого товару, що є предметом митного переправлення, чим усуває перешкоди у міжнародній передачі підконтрольних товарів, без отримання відповідного дозволу від контролюючих центральних органів виконавчої влади.
- співробітник - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка здійснює підготовку документальних матеріалів під час проведення зовнішньоекономічної діяльності підприємства та достовірно обізнана із сферою використання товарів, що виготовляються Товариством та поставляється кінцевому споживачу - підприємствам рф, вживає заходів для безперешкодного експорту товарів ІНФОРМАЦІЯ_26 за кордон в порушення умов та порядку, встановленого Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів ІНФОРМАЦІЯ_26 та подвійного використання»;
- митний брокер - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який здійснює митне оформлення для ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11» та який обізнаний у віднесенні того чи іншого товару виробництва Товариства до товарів подвійного використання або ІНФОРМАЦІЯ_26, вживає заходів до конспірації такого товару, що є предметом митного переправлення, чим усуває перешкоди у міжнародній передачі підконтрольних товарів, без отримання відповідного дозволу від контролюючих центральних органів виконавчої влади, тобто вживає заходів для безперешкодного експорту товарів ІНФОРМАЦІЯ_26 за кордон в порушення умов та порядку, встановленого Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів ІНФОРМАЦІЯ_26 та подвійного використання»;
- організатор перевезень матеріальних цінностей територією ЄС та РФ - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка неодноразово надавала послуги з організації поставок до рф товарів виробництва ТОВ «ДП ІНФОРМАЦІЯ_11», в обхід законодавства про Держекспортконтроль.
В той же час, відповідно до інформування Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, зокрема: виробничі потужності для виготовлення електронних компонентів для цілей країни-агресора, договори (угоди, контракти), додаткові угоди та додатки; акти прийому-передачі, виконаних робіт; документи, що підтверджують оплату (платіжні доручення, накладні, банківські виписки, банківські та пластикові картки для обслуговування карткових, депозитних та кредитних рахунків); реєстри бухгалтерського обліку, картки/журнали складського обліку; інші фінансово-господарські документи щодо закупівлі, реалізації та експорту/імпорту електронних компонентів, які мають значення для кримінального провадження; комп'ютерна техніка, ноутбуки, планшети, накопичувачі флеш-пам'яті, жорсткі диски, переносні носії інформації, телефони (смартфони), записники, рукописні/чорнові записи, на яких містяться зазначені документи, а також інформація, в тому числі листування, щодо надання допомоги державі-агресору (пособництво), підготовки або передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора можуть знаходитись за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Зважаючи на вищевикладене, 13.06.2025 на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва №761/20872/25 від 27.05.2025, в період часу з 06 год. 51 хв. по 10 год. 57 хв. за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . проведено обшук, під час проведення якого виявлено та вилучено наступні речі та документи:
1. Накладну № 190 від 21.08.2024 з чеками, всього на 3 арк.;
2. Рахунок-фактуру № 213 від 11.11.2024, на 1 арк.;
3. Рахунок-фактуру № 213 від 11.11.2024, на 1 арк.;
4 Контракт № KW-090924 від 09.09.2024, на 4 арк.;
5. Угоду № 2 від 09.09.2024, на 1 арк.;
6. Заяву на проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації в Держекспортконтролі суб'єкта підприємницької діяльності України як суб'єкта здійснення міжнародних передач таких товарів № 33 від 01.09.2022 (не засвідчена підписом), з наклеєною на ній додатковою накладною № 98 від 10.04.2024, всього на 31 арк.;
7. Контракт № KW-190824 від 19.08.2024, на 4 арк.;
8. Угоду № 1 від 09.09.2024, на 1 арк.;
9. Контракт № KW-100924 від 10.09.2024, на 4 арк.;
10. Контракт № KW -011123 від 01.11.2023, на 5 арк.;
11. Контракт № KW-011123 від 01.11.2023, на 5 арк.;
12. Копію висновку № 142000-3302-0154 від 11.07.2022, на 8 арк.;
13. Реєстр документів «Рахунок на оплату покупцю» за 1 півріччя року, на З арк.;
14. Реєстр банківських документів за січень 2025 року - лютий 2025 року, на 3 арк.;
15. Рахунок-фактуру № Q24-04 від 07.08.2024, на 1 арк.;
16. Товаро-транспортна накладну № 1160553311, на 1 арк.;
17. Рахунок-фактуру № 226 від 14.11.2023, на 1 арк.;
18. Рахунок-фактуру № 227 від 15.11.2023, на 1 арк.;
19. Рахунок-фактуру № 112 від 10.07.2023, на 1 арк.;
20. Рахунок-фактуру № 54 від 08.02.2024, на 1 арк.;
21. Копію рахунку-фактури № 182 від 26.07.2024, на 1 арк.;
22. Копію рахунку-фактури № 192 від 23.08.2024, на 1 арк.;
23. Копію рахунку-фактури № 213 від 11.11.2024, на 1 арк.;
24. Копію рахунку на оплату № 78 від 13.03.2024, на 1 арк.;
25. Копію рахунку на оплату № 201 від 18.09.2024, на 1 арк.;
26. Копію (без підписів) видаткової накладної № 28 від 14.02.2025, на 1 арк.;
27. Копію (без підписів) видаткової накладної № 174 від 07.08.2024, на 1 арк.;
28. Копію (без підписів) видаткової накладної № 198 від 24.10.2024, на 1 арк.;
29. Контракт № KW-270324 від 27.03.2024, на 6 арк.;
30. Контракт № KW-041223 від 04.12.2023, на 13 арк.;
31. Контракт № KW-010224 від 01.02.2024, на 5 арк.;
32. Сертифікат від 10.07.2023, на 1 арк.;
33. Роздруківки із зафіксованими російськими та білоруськими компаніями, номерами та датами укладання контрактів з їх представниками, а також із зазначеними переліками придбаних товарів, всього на 3 арк.;
34. Роздруківки із зафіксованими російськими та білоруськими компаніями, номерами та датами укладання контрактів з їх представниками, а також із зазначеними переліками придбаних товарів та реєстрами документів, всього на 9 арк.;
35. Довідку щодо попередньої ідентифікації товару № 34 від 01.09.2022, на 2 арк.;
36. Заяву на проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації в Держекспортконтролі суб'єкта підприємницької діяльності України як суб'єкта здійснення міжнародних передач таких товарів № 33 від 01.09.2022, на 4 арк.;
37. Довідку № 30 від 01.09.2022, на 1 арк.;
38. Перелік держав, до яких або з яких передбачається здійснити експорт, імпорт, тимчасове вивезення чи ввезення товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю № 29 від 01.09.2022, на 1 арк.;
39. Довідку № 27 від 01.09.2022, на 3 арк.
40. Мобільний телефон марки Sumsung моделі SM-А530F, ІМЕІ (1): НОМЕР_1 , ІМЕІ (12): НОМЕР_2 , серійний № НОМЕР_6 зі вставленими в ньому сім-картками операторів мобільного зв'язку, за номерами: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .
13.06.2025 вказані предмети, речі та документи було оглянуто в ході проведення обшуку. Отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, а наявна на носіях інформація та електронні документи, що зберігаються в електронному вигляді, можуть містити відомості що мають суттєве та важливе значення для здійснення досудового розслідування та є безпосереднім предметом доказування у кримінальному провадженні.
Відповідно до постанови слідчого від 13.06.2025 вищевказані предмети, речі та документи, відшукані та вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Враховуючи те, що вищеперелічені предмети, речі та документи, були вилучені в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , є достатні підстави вважити, що вилучене майно перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_6 .
На даний час, у сторони обвинувачення є необхідність у призначені та проведенні судових експертизи документів, комп'ютерної техніки і програмних продуктів, надання відповідних доручень оперативному підрозділу на встановлення фактів та обставин, які досліджуються в ході здійснення досудового розслідування у провадженні, проведенні додаткових оглядів вилучених речей на предмет дослідження наявності у них додаткових відомостей, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідно до п.п. 13.1., 13.3. глави 13 розділу 2 «Науково методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених Наказом МЮУ 53/5 від 08.10.1998, у редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5, установлення робочого стану комп'ютерно-технічних засобів; установлення обставин, пов'язаних з використанням комп'ютерно-технічних засобів, інформації та програмного забезпечення; виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях, експерту надається сам комп'ютерний носій, а за потреби комп'ютерний блок (комплекс комп'ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій).
20.06.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на майно, яке вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно переліку зазначеного в даній ухвалі, з метою забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні №22024000000001141 від 10.12.2024, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
При винесенні ухвали судом, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження № 22024000000001141 від 10.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК Україні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та відношення до нього вилученого майна, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України та є речовим доказом в кримінальному провадженні № 22024000000001141 від 10.12.2024 за підозрою ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК України, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 333, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 333 КК Україні, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК Українитимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Щодо зауважень апелянта, що дозвіл на проведення обшуку у даному кримінальному провадженні було надано ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/20872/25, якою клопотання слідчого задоволено частково - виключно щодо відшукання та виявлення документів (договорів, угод, фінансово-господарських матеріалів) та інформації, що міститься на електронних пристроях, без дозволу на їх вилучення, колегія суддів зазначає наступне.
Чинним КПК України не передбачено заборони вилучати речі та предмети, які не входять до переліку, зазначеного в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на обшук.
Відповідно до ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
При цьому, з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2025 /т.1 а.с. 183-186/, вбачається, що надано дозвіл на проведення обшуку приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яке на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 (1/2 частки) та перебуває у її фактичному володінні з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а саме: договори (угоди, контракти), додаткові угоди та додатки; акти прийому-передачі, виконаних робіт; документи, що підтверджують оплату (платіжні доручення, накладні, банківські виписки, банківські та пластикові картки для обслуговування карткових, депозитних та кредитних рахунків); реєстри бухгалтерського обліку, картки/ журнали складського обліку; інші фінансово-господарські документи щодо закупівлі, реалізації та експорту/імпорту електроніки до російської федерації та іноземних країн в інтересах рф, які мають значення для кримінального провадження; комп'ютерна техніка, ноутбуки, планшети, накопичувачі флеш-пам'яті, жорсткі диски, переносні носії інформації, телефони (смартфони), записники, рукописні/чорнові записи, на яких містяться зазначені документи, фінансово-господарська документація, в тому числі із компаніями ІНФОРМАЦІЯ_22, ІНФОРМАЦІЯ_28, їх представниками, з іншими компаніями-нерезидентами в інтересах країни-агресора, російськими компаніями ТОВ «Деймос», TOB «Еліт-компонент», TOB «СДЕК-Глобал», TOB «Ері Поставка», TOB «СТО Експрес», а також інформація, в тому числі листування, щодо надання допомоги державі-агресору (пособництво), підготовки або передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора; матеріальні цінності, здобуті у результаті вчинення вищевказаних протиправних дій зазначеними особами, які можуть бути використані як докази під час досудового розслідування і судового слідства. В іншій частині клопотання - відмовлено.
А тому, вищевказані твердження апелянта не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Щодо твердження апелянта про те, що слідчим суддею допущено порушення приписів ч. 6 ст. 173 КПК України, оскільки арешт на тимчасово вилучене майно не було накладено у встановлений законом строк, не відповідають матеріалам справи, виходячи з наступного.
Як встановлено під час апеляційного розгляду обшук був проведений 13.06.2025 /т. 1 а.с. 187-188/, а клопотання прокурором направлено на адресу суду через Укрпошту 14.06.2025 /т. 1 а.с. 198/.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у лікувально-профілактичному закладі охорони здоров'я чи закладі з надання психіатричної допомоги, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
З урахуванням зазначеного, не вбачається не дотримання процесуального строку прокурором, оскільки клопотання про арешт майна подано з дотриманням положень ч. 5 ст. 171 КПК України.
При цьому, клопотання про арешт майна отримано судом 17.06.2025 та 18.06.2025 передано слідчому судді, відповідно до протоколу передачі раніше визначеному слідчому судді /т.1 а.с. 201/, розгляд його відбувся 20.06.2025, тобто з дотриманням положень ч. 6 ст. 173 КПК України.
Однак є слушними твердження апелента, що розгляд клопотання про арешт майна відбувся з недотримання положень ч. 1 ст. 172 КПК України, а саме не повідомлено власника майна про його розгляд. Проте, колегія суддів, з урахуванням вище викладеного не погоджується, з твердженнями апелянта, що дана обставина є безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 червня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4