Справа №757/41231/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7022/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
29 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого ГСУ ДБР ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначено строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 20.10.2025 включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання прокурора та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та з носінням електронного засобу контролю.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- за наявності здати на зберігання до уповноваженої установи паспорти та інші документи для виїзду за кордон;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними по справі;
- носити електронний засіб контролю.
Звільнити з-під варти в залі суду підозрюваного ОСОБА_7 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконно, протиправною, винесена без законних на те підстав та такою, що підлягає скасуванню за будь-яких умов.
Апелянт вказує на те, що винесення вироку щодо ОСОБА_10 та відсутність уявного тиску на ОСОБА_10 не знаходить свого підтвердження, а, отже, говорить про необґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_7 за ст.ст. 255 ч. З, 263 ч. 1, 28 ч. 4 КК України.
Оцінюючи фактичні дані та докази, якими обґрунтовується ухвала слідчого судді, а також розглядаючи нормативно-правові акти та процесуальні аспекти якими керуються та беруться до уваги при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можна дійти висновку, що у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6202400000000700 від 09.08.2024 р. за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, наявні усі правові підстави для застосування відносно підзахисного будь-якого іншого запобіжного заходу окрім найтяжчого - тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість злочину, в якому підозрюється підзахисний, конкретні обставини кримінального провадження, за для належної процесуальної поведінки підзахисного апелянт вважає, що наявні всі підстави для зміни підозрюваному запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 з носінням електронного засобу контролю або визначення застави як альтернативного запобіжного заходу в межах ст. 182 ч. 5 п. 3 КПК України та відповідної практики ЄСПЛ.
Заслухавши суддю доповідача щодо змісту оскаржуваної ухвали та доводів апеляційної скарги, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, з наведених в них підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000700 від 09.08.2024 за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 372, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
28.05.2025 підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 затримано на підставі ст. 208 КПК України. Того ж дня, останнім повідомлено про підозру вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень. При цьому, починаючи з 30.05.2025, на підставі ухвал слідчих суддів про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строків тримання під вартою, підозрювані ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 утримуються в умовах слідчого ізолятору.
Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст.ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно із положенням ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Стаття 2 Закону покладає на поліцію завдання із надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності: надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ст. 3 Закону у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Принципами діяльності поліції відповідно до ст. ст. 6-9 Закону є верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість.
Відповідно до положень ст. 7 Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань, тому кожен поліцейський, незалежно від дня та часу доби, зобов'язаний виконувати свої обов'язки, не порушувати Присягу, дотримуватись вимог Статуту.
При цьому, ст. 18 Закону зобов'язує кожного поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби, в разі звернення до нього будь-якої особи і заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці або в разі безпосереднього виявлення таких подій вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Статтею 23 Закону встановлено, що одним із основних повноважень поліції є виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вжиття заходів з метою виявлення кримінальних правопорушень, припинення виявлених кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності, розшук та доставка осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду, ухиляються від виконання кримінального покарання, пропали безвісті, та інших осіб у випадках, визначених законом.
Згідно положень ст. 62 цього Закону поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Поліцейський під час виконання покладених на нього обов'язків підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику. Ніхто не має права покласти на поліцейського виконання обов'язків, не визначених законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до пункту 4 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06 грудня 2016 року за № 1576/29706, поліцейського зобов'язано бути коректним, він не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Згідно ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Так, наказом начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 290 о/с від 15.03.2024 ОСОБА_11 призначено (шляхом переведення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області) на посаду заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у сферу обслуговування якого належить територія Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
При цьому, наказами начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області № 540 від 24.05.2024, № 1084 о/с від 03.10.2024, № 1461 о/с від 20.12.2024, № 20 о/с від 10.01.2025 та № 304 о/с від 07.03.2025 на ОСОБА_11 , який перебував на вищевказаній посаді, у період з 26.05.2024 до 27.05.2024, з 03.10.2024 (на період перебування начальника у щорічній відпустці), а також з 20.12.2024 до 12.05.2025 покладалось тимчасове виконання обов'язків по посаді начальника відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Отже, перебуваючи на вищевказаних посадах, тобто будучи працівником правоохоронного органу та службовою особою, ОСОБА_11 , зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, Законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також професійно виконувати свої службові обов'язки.
Так, перебуваючи тривалий час на службі в органах поліції, маючи життєвий досвід, організаторські здібності, а також авторитет займаної посади серед підлеглих йому осіб, ОСОБА_11 набув широкого кола зв'язків серед працівників поліції, зокрема тих, які під його безпосереднім керівництвом проходили службу у структурних підрозділах відділення поліції № 2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відділення поліції).
Разом з тим, у невстановлені слідством час та місці, однак не пізніше квітня 2024 року, ОСОБА_11 , діючи умисно, з метою систематичного покращення підпорядкованими працівниками очолюваного ним підрозділу поліції кількісних показників з виявлення та розкриття кримінальних правопорушень, і як наслідок одержання службових переваг та майбутнього просування по службі, прийняв рішення про створення стійкого ієрархічного злочинного об'єднання - злочинної організації, основний напрямок протиправної діяльності якої полягав у систематичному підшуканні цивільних осіб з числа соціально незахищеної верстви населення та їх примушуванні, шляхом умовляння, підкупу, надання психотропних речовин та наркотичних засобів тощо, до вчинення на території Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області заздалегідь спланованих учасниками злочинної організації кримінальних правопорушень проти власності, громадської безпеки, а також у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, потребує детального узгодження дій та суворого підпорядкування, оскільки запроваджується на систематичній основі, має високий ступінь суспільної небезпеки та зумовлена завданням шкоди не лише авторитету органу державної влади (у випадку викриття), а й життю та здоров'ю людей (за умови неконтрольованих обставин), ОСОБА_11 , визначив для себе коло довірених та відданих йому осіб з числа працівників відділення поліції (в т.ч. підпорядкованих на той час йому особисто), яким повідомив про власний злочинний задум та можливість їх подальшого залучення до протиправної діяльності, яка передбачала собою участь у злочинній організації.
Водночас, користуючись авторитетом займаної ним посади та репутацією свого авторитарного стилю управління, ОСОБА_11 довів до відома вищевказаних осіб про заплановане ним систематичне фінансування протиправної діяльності потенційних учасників злочинної організації, забезпечення їх предметами та засобами необхідними для такої діяльності, її приховування, а також можливість отримання додаткових переваг по службі, зокрема полегшення виконання службових обов'язків, одержання премій, інших заохочень, особистого схвального відношення, просування по службі тощо.
Так, у невстановлені слідством час та місці, однак не пізніше квітня 2024 року, вищевказану пропозицію ОСОБА_11 щодо участі у злочинній організації прийняли, а також погодились сприяти у реалізації його злочинного задуму, підпорядковані йому працівники:
- старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (з 18.04.2025 переміщений на посаду заступника начальника цього ж сектору);
- старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- оперуповноважений сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (з 03.01.2025 переміщений на посаду старшого оперуповноваженого того ж сектору);
- інші службові особи з числа працівників вказаного відділення поліції, дані яких на теперішній час встановлюються.
Таким чином, отримавши згоду від вищевказаних осіб на спільне вчинення злочинів, ОСОБА_11 створив злочинну організацію, яка вирізнялась:
- стабільним складом, до якого увійшло не менше п'яти згуртованих учасників (дані яких установлені), тісні психологічні стосунки яких характеризувались наявністю стійких правил поведінки та схильністю до вчинення протиправних дій;
- зорганізованістю в єдине стійке ієрархічне об'єднання з розподілом функцій учасників та їх злочинних ролей, спрямованих на досягнення єдиного злочинного умислу;
- суворим дотриманням правил та заходів конспірації, довготривалою підготовкою до вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, а також залученням до їх вчинення цивільних осіб.
Разом з тим, переважна частина учасників вищевказаного злочинного об'єднання, в силу своїх функціональних обов'язків та служби в органах поліції, мала значний досвід та володіла спеціальними навичками проведення оперативних заходів, спрямованих на виявлення, документування та припинення окремих видів злочинів, зокрема проти власності, громадської безпеки, а також у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Зазначене сприяло злочинній організації впродовж тривалого часу вживати ефективних заходів конспірації, постійно удосконалювати методику та тактику вчинення злочинів, а також вербування для цього цивільних осіб.
Із початку створення злочинної організації ОСОБА_11 відвів собі роль її керівника та в подальшому здійснював керівництво такою організацією, сприяв розробленню планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріально забезпечував (фінансував) злочинну діяльність, координував дії учасників злочинної організації, здійснював підбір та вербування її нових учасників.
Так, матеріальне забезпечення учасників злочинної організації полягало зокрема у систематичному наданні ОСОБА_11 :
- грошових коштів на придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, які використовувались як предмет злочинів, вчинюваних цивільними особами за вказівкою членів об'єднання;
- грошових коштів на придбання наркотичних засобів та психотропних речовин, які надавались в якості винагороди цивільним особам, які вчиняли злочини за вказівкою та під контролем членів об'єднання;
- грошових коштів для використання в якості нагороди цивільних осіб які вчинювали злочини за вказівкою та під контролем членів об'єднання;
- можливості використовувати на постійній основі службових (оперативних) автомобілів (в т.ч. для перевезення/доставки наркотичних засобів та психотропних речовин, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо, які використовувались як предмет вчинюваних цивільними особами злочинів).
Водночас, діючи з метою забезпечення стабільності та безпеки функціонування злочинної організації, ОСОБА_11 , як її засновник та керівник, запровадив наступні заходи (правила), що протидіяли внутрішнім та зовнішнім дезорганізуючим факторам:
- сувора конспірація злочинної діяльності, підбір учасників злочинної організації серед працівників поліції шляхом поступового їх схилянням до систематичного вчинення злочинів, а також тривала перевірка їх відданості керівнику;
- здійснення комунікації між керівником та іншими учасниками злочинної організації здійснюється переважно шляхом використання встановлених на засобах мобільного зв'язку додатків (месенджерів), а особисті зустрічі, при яких має місце надання вказівок, обговорення тактики і методики вчинення ними злочинів, під виглядом проведення службових нарад або із застосуванням завуальованих та умовних фраз та словосполучень;
- конспірація місць придбання і зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо;
- використання засобів суворої конспірації, умовностей та скорочень, кодових назв, спеціального сленгу та жаргонізмів під час приватного спілкування між учасниками злочинної організації на теми, пов'язані із придбанням, перевезенням, зберіганням і збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо;
- підшукання цивільних осіб, які мають вчиняти заздалегідь сплановані злочинною організацією злочини, з числа соціально незахищеної верстви населення, здійснення їх вербування та подальшого контролю для систематичної співпраці, надання їм прізвиськ, перевірка кожного на предмет можливого співробітництва з іншими правоохоронними органами;
- надання протиправним діям учасників злочинної організації законного вигляду (службової необхідності, маскування під виконання функціональних обов'язків), уникнення розкриття або часткове розкриття іншим учасникам досудового розслідування всіх обставин виявлених кримінальних правопорушень.
Усвідомлюючи, що стабільне та безперешкодне функціонування очолюваної злочинної організації потребує уникнення стороннього втручання у службову діяльність очолюваного підрозділу (підрозділів) поліції, ОСОБА_11 систематично повідомляв керівництво вищої ланки про швидке, якісне та законне виявлення та розкриття кримінальних правопорушень, які водночас були організовані та у подальшому розкриті самими учасниками злочинної організації.
При цьому, встановлено, що з метою забезпечення стабільності злочинної організації, ОСОБА_11 особисто залучав інших підпорядкованих йому працівників поліції, які на його думку не були обізнані із наявністю злочинного об'єдання, до підшукання та примушення цивільних осіб до вчинення злочинів на території Металургійного району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Разом з тим, зі створенням злочинної організації, її учасникам (працівникам поліції) ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 відведено роль виконавців, до основних обов'язків яких входило:
- підшукання цивільних осіб з числа соціально незахищеної верстви населення та їх примушування до вчинення заздалегідь спланованих злочинною організацією кримінальних правопорушень проти власності, громадської безпеки, а також у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів;
- безпосереднє планування вчинення вищевказаними цивільними особами кримінальних правопорушень за пріоритетним та заздалегідь визначеними керівником злочинної організації напрямком та кримінально-правовою кваліфікацією;
- придбання, зберігання, перевезення та подальша передача (збут) підшуканим злочинною організацією цивільним особам наркотичних засобів та психотропних речовин, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв тощо, для використання як предмету вчинюваних цивільними особами злочинів;
- придбання, зберігання, перевезення та подальша передача (збут) підшуканим злочинною організацією цивільним особам наркотичних засобів та психотропних речовин в якості винагороди, надання таким особам грошових коштів, їх контроль, перевірка тощо;
- вжиття заходів, спрямованих на забезпечення реєстрації кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень підшуканими злочинною організацією цивільними особами, а також подальшого притягнення останніх до кримінальної відповідальності;
- додержання суворої системи звітності та контролю, встановленої керівником злочинної організації.
При цьому, вищим по ієрархії серед встановлених на теперішній час учасників злочинної організації ОСОБА_11 визначено найбільш досвідчених та довірених підлеглих - ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , які, окрім вищевказаних обов'язків, безпосередньо звітували перед керівником злочинної організації про хід виконання заздалегідь спланованих злочинною організацією кримінальних правопорушень, комунікацію із іншими необізнаними у злочинній діяльності працівниками поліції тощо.
Перебуваючи у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, зокрема на території Металургійного району, та виконуючи відведену кожному роль, у невстановлений досудовим розслідуванням час, однак не пізніше серпня 2024 року, учасники злочинної організації розпочали безпосереднє вчинення злочинів за основним напрямком протиправної діяльності та завдяки розробленим її організатором заходам конспірації і особистим (службовим) навичкам, тривалий час убезпечували себе від викриття.
Таким чином, ОСОБА_11 , перебуваючи на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника сектору кримінальної поліції, тобто будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, однак не пізніше квітня 2024 року, використовуючи своє службове становище, створив, очолив і розпочав здійснювати керівництво злочинною організацією, до складу якої, у невстановлені досудовим розслідуванням місці та час, однак не пізніше квітня 2024 року, увійшли та стали її учасниками підлеглі йому ( ОСОБА_11 ) працівники - старші оперуповноважені сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , оперуповноважені сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , а також інші невстановлені у ході досудового розслідування службові особи з числа працівників вказаного відділення поліції.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , як учасник злочинної організації, створеної ОСОБА_11 , приймав участь у підготовці та вчиненні наступного тяжкого злочину.
У невстановлені слідством час та місці, однак не пізніше 01.04.2025, ОСОБА_11 , будучи керівником злочинної організації та діючи умисно, маючи на меті систематичне покращення підпорядкованими працівниками очолюваного ним підрозділу кількісного показника з виявлення та розкриття тяжкого злочину проти громадської безпеки, зокрема пов'язаного із незаконним поводженням із бойовими припасами та вибуховими речовинами, розробив злочинний план, який полягав у наступному:
- підшуканні учасниками злочинної організації з числа соціально незахищеної верстви населення особи, яка внаслідок обіцянки надання грошової винагороди або інших вигод (права на тимчасове безоплатне проживання у орендованому житлі, продуктів харчування, одягу тощо) надасть згоду на вчинення під їх контролем заздалегідь спланованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, розуміючи при цьому невідворотність подальшого її затримання працівниками поліції під час досудового розслідування даного злочину, притягнення до кримінальної відповідальності, обов'язковість визнання своєї вини та участь у інших процесуальних діях;
- придбанні учасниками злочинної організації бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу з метою подальшого надання вищевказаній підшуканій (контрольованій) особі;
- підшуканні учасниками злочинної організації об'єкту нерухомого майна, призначеного для проживання, з метою подальшого тимчасового заселення до такого житла вищевказаної контрольованої особи та зберігання нею бойових припасів та вибухових речовин;
- використанні службовими особами, які входять до складу злочинної організації, своїх службових повноважень щодо вжиття усіх залежних від них заходів, спрямованих на забезпечення реєстрації кримінального провадження, подальшого здійснення досудового розслідування слідчим відділенням відділення поліції, а також збору доказів вини щодо дій підшуканої (контрольованої) особи у вчиненні злочину, який розслідується;
- залученні інших осіб з числа оперативних працівників сектору кримінальної поліції відділення поліції (необізнаних із злочинним задумом) до оперативного супроводження кримінального провадження, а також виконання інших дій, які за своїм змістом не є протиправними (піклуванні та супроводженні контрольованої особи, забезпечення її житлом і харчуванням тощо);
- підшуканні учасниками злочинної організації іншої особи, яка погодиться на конфіденційне співробітництво та участь у негласних слідчих (розшукових) діях під час вищевказаного досудового розслідування, зокрема у контролі за вчиненням злочину (оперативній закупці бойових припасів та вибухових речовин);
- передачі учасниками злочинної організації контрольованій особі, яка погодилась вчинити спланований злочин, заздалегідь придбаних бойових припасів і вибухових речовин з метою подальшого їх вилучення під час досудового слідства та фіксування доказів вини такої особи;
- використанні службовими особами, які входять до складу злочинної організації, своїх службових повноважень щодо вжиття усіх залежних від них заходів, спрямованих на притягнення підшуканої (контрольованої) особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;
Вищевказаний злочинний план, ОСОБА_11 , будучи керівником злочинної організації, довів до відома виконавців - працівників поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 . При цьому, вищим по ієрархії серед вищевказаних співучасників, ОСОБА_11 визначено їх безпосереднього керівника - заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції ОСОБА_7 , у службовому підпорядкуванні якого на той час також перебували й інші оперативні працівники зазначеного підрозділу поліції, які не будучи обізнаними із злочинним планом мали бути залучені до його реалізації в подальшому.
Так, у невстановлений слідством час, але не пізніше 07.04.2025, перебуваючи на території м. Кривого Рогу, учасники злочинної організації, зокрема працівники поліції ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , діючи умисно та згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_11 єдиного злочинного плану, кінцевою метою якого було фіктивне покращення працівниками очолюваного ним підрозділу показника роботи з виявлення та розкриття кримінального правопорушенння, пов'язаного із незаконним поводженням із бойовими припасами та вибуховими речовинами, вирішили залучити до подальшого вчинення під їх контролем неправомірних дій особу з числа місцевих жителів м. Кривого Рогу - раніше судимого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який у період з 17 по 21 січня 2025 року вже вчинив під контролем злочинної організації заздалегідь сплановані кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 309 КК України.
Водночас, діючи на виконання єдиного злочинного плану, необхідними умовами якого були подальше притягнення ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також повне визнання останнім вини, учасниками злочинної організації (з числа працівників поліції), використовуючи своє службове становище вжито усіх залежних від них заходів, спрямованих на забезпечення реєстрації кримінального провадження № 12025041710000356 від 07.04.2025, досудове розслідування у якому в подальшому здійснювалось слідчим відділенням відділення поліції «за фактом збуту ОСОБА_16 боєприпасів на території Металургійного району м. Кривого Рогу», а також збору доказів вини ОСОБА_16 у вчиненні зазначеного злочину.
Крім того, у невстановлений слідством час, але не пізніше 07.04.2025 року, з метою забезпечення ОСОБА_16 місцем для тимчасового проживання та подальшого зберігання ним бойових припасів і вибухових речовин у недоступному для сторонніх осіб місці, а також можливості проведення заздалегідь спланованого обшуку, учасниками злочинної організації ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підшукано приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що перебувала у користуванні та співвласності іншої підконтрольної їм цивільної особи - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Разом з тим, за невстановлених слідством обставин, проте не пізніше 10.04.2025, учасникам злочинної організації перестало бути відомим фактичне місцезнаходження ОСОБА_16 . При цьому, проведення учасниками злочинної організації пошукових заходів, спрямованих на встановлення його місцезнаходження, які тривали приблизно до початку травня 2025 року, не надало позитивних результатів.
Ураховуючи вищевказані обставини, перебуваючи на території м. Кривого Рогу, у невстановлений слідством час, але не пізніше 12.05.2025, учасники злочинної організації ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_14 , діючи умисно та згідно заздалегідь розробленого ОСОБА_11 єдиного злочинного плану, продовжили підшукання іншої особи, яку надасть згоду на вчинення під їх контролем заздалегідь спланованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Таким чином, у першій половині травня 2025 року, учасники злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , координуючи свої дії із ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , виявили на території м. Кривого Рогу військовослужбовця за контрактом (з числа умовно достроково звільнених) солдата військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який не будучи місцевим жителем м. Кривого Рогу, займався пошуком квартири для свого тимчасового проживання.
Так, у невстановлений слідством час, але не пізніше 15.05.2025, учасники злочинної організації ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , будучи обізнаними із вищевказаною потребою ОСОБА_18 та маючи на меті його подальше залучення до вчинення під їх контролем злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вирішили побудувати із ОСОБА_18 довірливі відносини шляхом надання йому дозволу на безоплатне проживання у раніше підшуканій квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .
Водночас, діючи на виконання єдиного злочинного плану, необхідними умовами якого були подальше притягнення ОСОБА_18 (у разі його згоди на вчинення злочину) до кримінальної відповідальності, а також повне визнання останнім вини, учасниками злочинної організації з числа працівників поліції, використовуючи своє службове становище вжито усіх залежних від них заходів, спрямованих на забезпечення реєстрації кримінального провадження № 12025041710000495 від 12.05.2025, досудове розслідування у якому в подальшому здійснювалось слідчим відділенням відділення поліції «за фактом збуту ОСОБА_18 боєприпасів на території Металургійного району м. Кривого Рогу», а також збору доказів вини ОСОБА_18 у вчиненні зазначеного злочину.
Разом з тим, 18.05.2025, внаслідок конфлікту, який виник на ґрунті особистої неприязні між ОСОБА_17 (співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_18 , останній був змушений залишити місце тимчасового проживання.
Так, у зв'язку із вищевказаними подіями, про які одразу стало відомо учасникам злочинної організації, ОСОБА_15 , та ОСОБА_14 , діючи з метою подальшого контролю ОСОБА_18 , підшукали останньому для тимчасового проживання приміщення іншої квартири за адресою: АДРЕСА_3 , що перебувала у користуванні та співвласності також підконтрольної їм цивільної особи - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Водночас, учасники злочинної організації мали на меті схилити ОСОБА_18 до отримання та зберігання бойових припасів і вибухових речовин у зазначеній квартирі (як недоступному для сторонніх осіб місці), а також забезпечити можливість проведення заздалегідь спланованого обшуку.
Разом з тим, 18.05.2025, не бажаючи вчиняти неправомірні дії, зокрема спланований учасниками злочинної організації злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а також маючі на меті унеможливити з їх сторони будь-який контроль над власними діями, ОСОБА_18 самостійно вирішив убути з території м. Кривого Рогу до м. Дніпра.
Однак, 19.05.2025, близько 11 год. 30 хв., перебуваючи на території залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний» за адресою: м. Дніпро, площа Вокзальна, 11, ОСОБА_18 був зупинений черговими працівниками поліції Відділення поліції № 2 Дніпровського районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, як військовослужбовець, що самовільно залишив місце служби.
В той же день, близько 13 год. 20 хв., внаслідок проведення пошукових заходів, спрямованих на виявлення місцезнаходження ОСОБА_18 , учасникам злочинної організації стало відомо про його перебування на території вищевказаного відділення поліції за адресою: м. Дніпро, вул. Привокзальна 15.
Таким чином, 19.05.2025, близько 14 год. 00 хв., діючи на виконання єдиного злочинного плану, необхідною умовою якого було подальше вчинення ОСОБА_18 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, саме на території Металургійного району м. Кривого Рогу, учасники злочинної організації ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , діючи за вказівкою ОСОБА_11 та координуючи свої дії із ОСОБА_7 , вирушили в напрямку м. Дніпра, тобто за місцем перебування ОСОБА_18 , з метою його примусового повернення до м. Кривого Рогу.
Водночас, учасник злочинної організації ОСОБА_7 , будучи заступником начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції та діючи на виконання єдиного злочинного плану, у телефонній розмові повідомив службовим особам Відділення поліції № 2 Дніпровського Районного управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, які відповідали за дотримання умов та порядку перебування осіб на території зазначеного відділення, неправдиву інформацію щодо процесуального статусу ОСОБА_18 , чим штучно забезпечив продовження часу перебування останнього на території зазначеного відділення поліції та подальшу безпідставну видачу ОСОБА_18 підлеглим працівникам поліції ( ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ).
Разом з тим, 19.05.2025, близько 16 год. 00 хв., після прибуття ОСОБА_13 та ОСОБА_14 до території вищевказаного відділення поліції та отримання доступу до ОСОБА_18 , останній відмовився від пропозиції вчинення заздалегідь спланованого злочинною організацією злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також участі у будь-яких подальших процесуальних діях.
Ураховуючи вищевказані обставини та усвідомлюючи необхідність швидкої заміни особи, яка має вчинити під контролем злочинної організації злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, 20.05.2025 ОСОБА_11 надав ОСОБА_7 вказівку щодо залучення до зазначених протиправних дій підконтрольної останньому особи - раніше судимого військовослужбовця - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який з 20.11.2024 вважається таким, що самовільно залишив військову частину, про що в той же день було доведено до відома інших учасників злочинної організації.
Так, у невстановлені слідством час та місці, але не пізніше 24.05.2025, діючи умисно на виконання єдиного злочинного плану, користаючись авторитетом працівника поліції, учасник злочинної організації ОСОБА_7 примусив ОСОБА_10 до подальшого вчинення заздалегідь спланованого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, при цьому пообіцявши останньому надати в якості винагороди грошові кошти у сумі 5000 грн. Водночас, ОСОБА_7 доведено до відома ОСОБА_10 невідворотність подальшого його затримання працівниками поліції під час досудового розслідування даного злочину, притягнення до кримінальної відповідальності, обов'язковість визнання своєї вини, а також ймовірне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подальше відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за вироком суду.
Крім того, діючи на виконання єдиного злочинного плану, необхідними умовами якого були подальше притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, учасниками злочинної організації з числа працівників поліції, використовуючи своє службове становище вжито усіх залежних від них заходів, спрямованих на забезпечення реєстрації кримінального провадження № 42025041330000365 від 21.05.2025, досудове розслідування у якому в подальшому здійснювалось слідчим відділенням відділення поліції «за фактом збуту ОСОБА_10 боєприпасів на території Дніпропетровської області», а також збору доказів вини ОСОБА_10 у вчиненні зазначеного злочину.
Також у невстановлений слідством час, але не пізніше 24 травня 2025 року, ОСОБА_7 , діючи на виконання єдиного злочинного плану, усвідомлюючи необхідність постійного контролю за діями ОСОБА_10 (в т.ч. для запобання його зникненню до моменту вчинення злочину у випадку відмови від раніше узгоджених дій тощо), підшукав для тимчасового користування приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_4 . При цьому, будучи заступником начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції, ОСОБА_7 наказав підлеглим йому оперативним працівникам вказаного сектору - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , які не були обізнані із злочинним задумом злочинної організації, здійснити дії, які за своїм змістом не є протиправними по відношенню до ОСОБА_10 , зокрема постійне супроводження останнього у період з 24 до 26 травня 2025 року, що полягало у спільному проживанні із ОСОБА_10 у зазначеній квартирі, супроводженні під час пересування по території м. Кривого Рогу, забезпеченні їжею, одягом тощо.
Таким чином, 24.05.2025, близько 07 год. 55 хв, працівники поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , діючи за вказівкою ОСОБА_7 та за добровільною згодою ОСОБА_10 , використовуючи службовий (оперативний) автомобіль марки «SSANG YONG» моделі «ACTYON», з реєстраційним номером НОМЕР_2 , доставили ОСОБА_10 на відкриту ділянку місцевості, що розташована у Металургійному районі м. Кривого Рогу по вул. Дениса Комара (навпроти адміністративної будівлі відділення поліції) для конфіденційного спілкування із ОСОБА_7 , під час чого останній проінструктував ОСОБА_10 щодо подальших дій, пов'язаних із вчиненням злочину, передбаченого ст. 263 КК України.
Того ж дня, після супроводження ОСОБА_10 (за вказівкою ОСОБА_7 ) до квартири за адресою: АДРЕСА_4 , працівники поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_21 перебували разом із ОСОБА_10 переважно у приміщенні зазначеної квартири до 26.06.2025.
Разом з тим, у невстановлені слідством дату та місці, однак не пізніше 07 год. 00 хв. 26.05.2025, злочинною організацією у складі ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , з метою виконання єдиного злочинного плану, обов'язковою умовою якого було забезпечення ОСОБА_10 предметом майбутніх протиправних дій, у порушення вимог Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII (із додатками), Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 (із змінами), Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (із змінами), тобто без передбаченого законом дозволу, придбано бойові припаси та вибухові речовини невстановленого походження, а саме: сім споряджених корпусів ручних осколкових гранат Ф-1, два запали типу УДЗ, два корпуси ручної гранати РГН та 121 (сто двадцять один) патрон калібру 5,45-мм. При цьому, у невстановлені слідством дату та місці, однак не пізніше 07 год. 00 хв. 26.05.2025, зазначені бойові припаси та вибухові речовини без передбаченого законом дозволу у невстановлений спосіб доставлені учасниками злочинної організації на територію Металургійного району м. Кривого Рогу (до ділянки місцевості, що розташована навпроти адміністративної будівлі відділення поліції по вул. Дениса Комара).
В подальшому, близько 07 год. 00 хв., працівники поліції ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , діючи за вказівкою їх безпосереднього керівника ОСОБА_7 , проте не будучі обізнаними із його злочинним наміром, доставили ОСОБА_10 на службовому (оперативному) автомобілі марки «SSANG YONG» моделі «ACTYON», з реєстраційним номером НОМЕР_2, до вищевказаної ділянки місцевості, де на той час вже перебували учасники злочинної організації ОСОБА_7 та ОСОБА_15 .
Так, 26.05.2025, близько 07 год. 00 хв., перебуваючи на території Металургійного району м. Кривого Рогу (на ділянці місцевості, що розташована навпроти адміністративної будівлі відділення поліції по вул. Дениса Комара), ОСОБА_7 та ОСОБА_15 , будучи учасниками злочинної організації, діючи в її складі під керівництвом ОСОБА_11 , а також за попередньою змовою із ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , з метою виконання єдиного злочинного плану, на безоплатній основі передали ОСОБА_10 упаковані у рюкзак бойові припаси та вибухові речовини, а саме: сім споряджених корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 (споряджені вибуховою речовиною групи бризантних (тротил) масою 50-56 грам), два запали типу УДЗ, два корпуси ручної гранати РГН (споряджені вибуховою речовиною групи; бризантних підвищеної потужності - А-IX-1 (флегматизований гексоген), масою 114г) та 121 (сто двадцять один) патрон калібру 5,45-мм (є призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї боєприпасами), тобто здійснили їх збут без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, 26.05.2025, приблизно о 07 год. 30 хв., ОСОБА_7 , діючи на виконання раніше розробленого злочинного плану та перебуваючи за кермом власного автомобіля марки «Volkswagen» мобелі Passat, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , у супроводі іншого учасника злочинної організації - ОСОБА_15 , а також працівника поліції ОСОБА_20 , який не був обізнаний із їх злочинним наміром, доставив ОСОБА_10 , який мав при собі раніше отримані без передбаченого законом дозволу бойові припаси та вибухові речовини, до квартири за адресою: АДРЕСА_3 (подальшого місця проведення обшуку). При цьому, у приміщенні вказаної квартири, разом із ОСОБА_10 , діючи на виконання вказівки ОСОБА_7 приблизно до 09 год. 20 хв. залишався ОСОБА_20 .
Після вищевказаного, близько 09 год. 30 хв., ОСОБА_10 , перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 та діючи на виконання вказівок учасників злочинної організації, здійснив незаконний збув частини із раніше виданих йому вибухових речовин: сім споряджених корпусів ручних осколкових гранат Ф-1, невстановленій на теперішній час особі, яка конфіденційно співпрацювала зі слідством у кримінальному провадженні № 42025041330000365 та приймала участь у проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролі за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, в порядку ст. 271 КПК України.
Того ж дня, приблизно о 10 год. 10 хв., продовжуючи доведення злочинного плану до кінцевої мети, яка полягала у забезпеченні викриття ОСОБА_10 та його подальшому притягненні до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 263 КК України у кримінальному провадженні № 42025041330000365, учасники злочинної організації - оперативні працівники поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , діючи під виглядом виконання своїх службових обов'язків, прибули з метою участі у проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 разом зі слідчим, яким здійснювалось досудове слідство у вказаному провадженні, а також іншими учасниками слідчої (розшукової) дії та понятими. При цьому, ОСОБА_7 , будучи керівником оперативного підрозділу, діючи під виглядом виконання своїх службових обов'язків (контролю підлеглих йому працівників), також прибув за місцем проведення процесуальних дій з метою координації злочинних дій ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , а також доведення до їх відома вказівок ОСОБА_11 .
Водночас, після встановлення особи ОСОБА_10 , останній був затриманий слідчим в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а учасниками злочинної організації ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вжито заходів щодо забезпечення виявлення та вилучення під час обшуку квартири іншої частини вибухових речовин та боєприпасів, заздалегідь наданих ОСОБА_10 учасниками злочинної організації, а саме: два запали типу УДЗ, два корпуси ручної гранати РГН (споряджені вибуховою речовиною групи; бризантних підвищеної потужності - А-IX-1 (флегматизований гексоген), масою 114г) та 121 (сто двадцять один) патрон калібру 5,45-мм (є призначеними для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї боєприпасами), тобто здійснили їх збут без передбаченого законом дозволу.
25.08.2025 ОСОБА_7 , в передбачений КПК України спосіб повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: в участі у злочинній організації, вчиненій службовою особою з використанням службового становища; носінні, зберіганні, придбанні та збуті бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчиненого злочинною організацією.
Постановою заступника Генерального прокурора від 16.07.2025 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 28.08.2025.
Також 20.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва по справі № 757/39881/25-к строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 28.11.2025.
27.08. 2025 старший слідчий ГСУ ДБР ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором першого відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_22 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчого та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Визначено строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, але не довше ніж до 20.10.2025 включно.
Станом на дату розгляду вказаної апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року, строк дії її закінчився та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.10.2025 строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 , продовжено.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегією суддів встановлено наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянтів, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_7 в їх сукупності.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаниз кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Так, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що як вбачається з наданих матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується обставинами викладеними в матеріалах кримінального провадження і підтверджуються доказами, які долучені до матеріалів даного кримінального провадження.
Колегія суддів бере до уваги, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_7 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані правопорушення.
Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.
Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_12 , стан здоров'я, матеріальний стан підозрюваного, інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та прийшов до вірного висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, в тому числі шляхом впливу на можливих свідків, знищувати речові докази.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Таким чином, з огляду на викладене, твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість, слідчим суддею визнано безпідставним.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_12 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного та суворість можливого покарання за інкримінований злочин не дають підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вказаних обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_12 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення застави, з урахуванням положень п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Таким чином, слідчий суддя, враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, не знайшов підстав для визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4