Провадження № 22-ц/803/9538/25 Справа № 185/574/25 Головуючий у першій інстанції: Бабій С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
05 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Бабія С.О. від 16 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку при виконанні трудових обов'язків,-
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він з 13 липня 1992 року по 22 вересня 1992 року; з 14 квітня 1997 року по 28 вересня 1997 року; з 04 грудня 2004 року по 31 січня 2006 року; з 01 лютого 2006 року по 11 вересня 2008 року; з 04 грудня 2004 року по 11 березня 2021 року працював у різних структурних підрозділах відповідача на різних посадах, що підтверджується трудовою книжкою. За час роботи 17.11.2020 з позивачем стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1/п від 11.12.2020. Пункт 4 акту Н-1/П вказує, що 17.11.2020 року гірнику очисного забою дільниці №5 ОСОБА_1 та гірнику очисного забою ОСОБА_2 був виданий наряд на виконання робіт з кріплення сполучення 166 лави з бортовим штреком, старшим працівником було призначено гірника очисного забою ОСОБА_2 . На початку другої зміни комбайн вирубався на сполучення 166 лави з бортовим штреком, після другої виробки комбайн від'їхав на зарубні секції механізованого комплексу 1 КД-90. В цей час працівники дільниці гірники очисного забою (надалі - ГОЗ) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під керівництвом ланкового гірника очисного забою ОСОБА_3 почали підготовку до кріплення сполучення та повного засування до забою ставу скребкового конвеєра СП-251.14. о 15 годині 45 хвилин ГОЗ ОСОБА_1 , що знаходився під секцією 1 КД-90 №164 вийшов на сполучення 166 бортового штреку з лавою для вимірювання необхідної довжини дерев'яних стійок для кріплення під брус по брівці сполучення. В цей час, несподівано сталось просідання 5-ти рам металоарочного кріплення КШПУ 166 бортового штреку навпроти вікна лави і висипання з покрівлі гірничої маси. У момент просідання рам ГОЗ ОСОБА_1 був притиснутий до двигуна винесеної системи комбайну гірничою масою, що випала на штрек. Після травмування ГОЗ ОСОБА_1 , в.о. помічника начальника дільниці №5 ОСОБА_4 повідомив за допомогою телефону начальника дільниці №5 ОСОБА_5 про випадок травмування, в свою чергу ОСОБА_5 повідомив про нещасний випадок гірничого диспетчера ОСОБА_6 . Після вивільнення ГОЗ ОСОБА_1 з під завалу він був доставлений до оздоровчого пункту №10 на поверхні шахти, де постраждалому надали першу допомогу. Після надання першої медичної допомоги федьдшером оздоровчого пунтку №10 ОСОБА_7 та робітниками РПГ 8 ДВГРЗ, що прибули за викликом, ГОЗ ОСОБА_1 був доставлений автомобілем реанімаційно-протишокової групи до Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради. В п.7.1 вказаного акту висновком комісії зазначено, що нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом. Згідно виписки з акту огляду Медико-соціальною експертною комісією від 05 березня 2021 року до довідки серії 12 ААА № 061604 позивачу первинно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 90% по трудовому каліцтву. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 25 березня 2024 року серії 12 ААА № 144009 позивачу повторно визначено ступінь втрати працездатності на рівні 80% по трудовому каліцтву. Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 25 березня 2024 року серії 12 ААГ № 566715 позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності по трудовому каліцтву. Позивач зазначає, що травма спричинила фізичний біль, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, виражене у тривозі та дратівливості, втрату нормальних життєвих зв'язків і необхідність додаткових зусиль для організації життя. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком, пов'язаного з виробництвом суму грошових коштів у розмірі 245000,00 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 160 000 (сто шістдесят тисяч) гривень в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з нещасним випадком, пов'язаного з виробництвом. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча двісті) гривень.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, шляхом зменшення розміру стягнутої моральної шкоди до 10000,00 грн з утриманням податків та інших обов'язкових платежів.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 з 13 липня 1992 року по 22 вересня 1992 року; з 14 квітня 1997 року по 28 вересня 1997 року; з 04 грудня 2004 року по 31 січня 2006 року; з 01 лютого 2006 року по 11 вересня 2008 року; з 04 грудня 2004 року по 11 березня 2021 року працював у різних структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8-12).
Згідно Акту спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 17 листопада 2020 року о 15 год. 45 хв., ОСОБА_1 встановлено травму: політравма, синдром тривалого здавлення, множинні переломи кісток тазу, закрита хребтово- спинномозкова травма, забій кінського хвоста, антелістез 4 поперекового хребця, нижня параплегія, травматичний шок важкого ступеня.
Обставинами, за яких стався нещасний випадок є: 17.11.2020 року в другу зміну начальник дільниці з видобутку вугілля №5 (далі дільниця №5) ОСОБА_5 видав наряд (телефоном) ланці робітників (13 чоловік) дільниці №5 на виймання вугілля згідно технології на 166 виїмковій дільниці. Інструктаж з мір безпеки на робочих місцях провів в.о. помічника начальника дільниці дільниці №5 Пожидаєв Андрій Олександрович. Гірнику очисного забою дільниці №5 ОСОБА_1 та гірнику очисного забою ОСОБА_8 був виданий наряд на виконання робіт з кріплення сполучення 166 лави з бортовим штреком, старшим працівником було призначено гірника очисного забою ОСОБА_2 . На початку другої зміни комбайн вирубався на сполучення 166 лави з бортовим штреком, після другої виробки комбайн від?їхав на зарубні секції механізованого комплексу 1 КД-90. В цей час працівники дільниці гірники очисного забою (надалі- ГОЗ) ОСОБА_1 та ОСОБА_8 під керівництвом ланкового гірника очисного забою ОСОБА_3 почали підготовку до кріплення сполучення та повного засування до забою ставу скребкового конвеєра СП-251.14. О 15 годині 45 хвилин ГОЗ ОСОБА_1 , що знаходився під секцією 1КД-90 №164 вийшов на сполучення 166 бортового штреку з лавою для вимірювання необхідної довжини дерев?яних стійок для кріплення під брус по брівці сполучення. В цей час, несподівано сталось просідання 5-ти рам металоарочного кріплення КШПУ 166 бортового штреку напроти вікна лави і висипання з покрівлі гірничої маси. У момент просідання рам ГОЗ ОСОБА_1 був притиснутий до двигуна винесеної системи подачі комбайну гірничою масою, що випала на штрек. Після травмування ГОЗ ОСОБА_1 , в.о. помічника начальника дільниці №5 ОСОБА_4 повідомив за допомогою телефону начальника дільниці №5 ОСОБА_5 про випадок травмування, в свою чергу ОСОБА_5 повідомив про нещасний випадок гірничого диспетчера ОСОБА_6 . Після вивільнення ГОЗ ОСОБА_1 з під завалу він був доставлений до оздоровчого пункту №10 на поверхні шахти, де постраждалому надали першу допомогу.
Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування є: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с. 13-19).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №061604 від 05 березня 2021 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 90% втрати професійної працездатності та першу “Б» групу інвалідності, з датою переогляду - 01.04.2022 (а.с. 20).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12 ААГ №566715 від 25 березня 2024 року, позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності з датою переогляду - 15.03.2026 (а.с. 21 зворот).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №144009 від 25 березня 2024 року, ОСОБА_1 повторно встановлено 80% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 01.04.2026 (а.с. 21).
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров'я, пов'язаного з нещасним випадком при виконанні трудових обов'язків на підприємстві відповідача, у зв'язку з чим довідкою МСЕК серії 12 ААА №061604 від 05 березня 2021 року, ОСОБА_1 первинно встановлено 90% втрати професійної працездатності та першу “Б» групу інвалідності; довідками МСЕК серії 12 ААГ №566715 та серії 12 ААА №144009 від 25 березня 2024 року, позивачу повторно встановлено другу групу інвалідності та 80% втрати професійної працездатності з датою переогляду - 01.04.2026; приймаючи до уваги стан здоров'я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; приймаючи до увагу вину позивача у настанні нещасного випадку; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 160000,00 грн, яка спричинена втратою здоров'я, у зв'язку з нещасним випадком на виробництві під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту моральної шкоди, не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.
Відсутність прямого причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.
Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06 листопада 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова