Провадження № 22-ц/803/9186/25 Справа № 204/11854/24 Суддя у 1-й інстанції - Дубіжанська Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
06 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Таскомбанк» на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 травня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2024 року АТ “Таскомбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог АТ “Таскомбанк» посилалися на те, що 17 травня 2021 року між АТ “Таскомбанк» і ОСОБА_1 було підписано заяву № 357937 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ “Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг у межах проекту “Sportbank», на підставі якої банк відкрив останньому рахунок з номером кредитного договору № 002/10225265-SP і встановив кредитний ліміт у гривні в розмірі 50 000 грн., строком користування 12 місяців з автоматичною пролонгацією, зі сплатою процентної ставки за встановленим кредитним лімітом у розмірі 0,22%. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 002/10225265-SP від 17 травня 2021 року, його заборгованість станом на 23 жовтня 2024 року становить 98 728 грн. 99 коп., яка складається із: 52 067 грн. 35 коп. заборгованість по тілу кредиту, 46 661 грн. 64 коп. заборгованість за процентами. АТ “Таскомбанк» надсилав відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами в стислі терміни, однак зазначені порушення усунуті не були, заборгованість не сплачено. На підставі викладеного АТ “Таскомбанк» просило суд стягнути з відповідача за кредитним договором № 002/10225265-SP від 17 травня 2021 року заборгованість у розмірі 98 728 грн. 99 коп., яка складається із: 52 067 грн. 35 коп. заборгованість по тілу кредиту, 46 661 грн. 64 коп. заборгованість за процентами, яка утворилася станом на 23 жовтня 2024 року, та судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 травня 2025 року з урахування ухвали суду від 27 серпня 2025 року про виправлення описки, частково задоволено позовні вимоги АТ “Таскомбанк». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “Таскомбанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 52 067 грн. 35 коп., судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп., а всього стягнуто суму у розмірі 54 489 грн. 35 коп. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ “Таскомбанк» просить рішення суду від 10 липня 2025 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог про стягнення процентів та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог АТ “Акцент-Банк» в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи подано не було.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до увагу ціну позову, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договору приєднання розроблені АТ “Таскомбанк» вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.
У справі встановлено, 16 травня 2021 року відповідач підписав Заяву-анкету №357937 про приєднання до Публічної пропозиції АТ “Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту “Sportbank» (а.с.9,10,11).
Згідно з п.1.1. Заяви №357937 про приєднання до Публічної пропозиції АТ “Таскомбанк» відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України.
За умовами п.1.2. Заяви №357937 позичальнику надається послуга кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування рахунку, що встановлений в тарифах та складає 100 000 грн, з урахуванням умов визначених в Публічній пропозиції та в частині 2 Публічної пропозиції.
Положеннями п. 2 Заяви №357937 встановлено, що позичальник підтвердив, що перед підписанням цієї заяви він ознайомився з Публічною пропозицією разом з додатками, у тому числі, але не виключно, частиною 2 Публічної пропозиції, тарифами, довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті банку та лендинговій сторінці, посилання та примірник якої разом з додатками він отримав в мобільному додатку “Sportbank», з якою він повністю згоден, зміст розуміє, положення якої зобов'язується неухильно дотримуватись. Після отримання банком заяви про приєднання до Публічної пропозиції та підписання банком заяви про приєднання до Публічної пропозиції, Публічна пропозиція разом із додатками та вказаними заявами будуть складати Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту “Sportbank».
До позовної заяви позивач долучив витяг з публічної пропозиції АТ “Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту “Sportbank».
Зі змісту виписки по особовому рахунку вбачається, що відповідач є власником поточного рахунку у гривні, який відкритий до Заяви №357937 з номером кредитного договору № 002/10225265-SP від 17 травня 2021 року, відкритого в АТ “Таскомбанк» (а.с.25-34).
З розрахунку заборгованості по кредитному договору № 002/10225265-SP від 17 травня 2021 року, вбачається, що, станом на 23 жовтня 2024 року становить 98 728 грн. 99 коп., яка складається із: 52 067 грн. 35 коп. заборгованість по тілу кредиту, 46 661 грн. 64 коп. заборгованість за процентами (а.с.21-23).
Банк, пред'являючи вимоги про стягнення кредиту, просив стягнути, у тому числі, крім тіла кредиту, заборгованість за відсотками у розмірі 46 661 грн. 64 коп.
Банк, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг, як невід'ємної частини спірного договору.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці витяг з Тарифів і Умови та правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ “Таскомбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ “Таскомбанк»в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та Умови у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
У цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Публічна пропозиція АТ “Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту “Sportbank», витяг з якої додано Банком до позову та яка розміщена на офіційному сайті позивача могла неодноразово змінюватись самим Банком в період з часу виникнення спірних правовідносин (17 травня 2021 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (04 грудня 2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Публічної пропозиції у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови, відсутність у Заяві-анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Публічної пропозиції АТ “Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту “Sportbank» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У Постанові від 22 серпня 2019 року справа №243/515/16-ц, провадження №61-9394св18, Верховний Суду складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та певних умов надання банківських послуг, оскільки такі умови це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ “Таскомбанк» дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд, шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Отже, встановивши, що Заява №357937 від 16 травня 2021 року не містить домовленості сторін про сплату та розмір відсотків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов'язку по сплаті заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.
Судова практика у цій категорії справ є незмінною (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, провадження №14-131цс19).
Доводи апеляційної скарги стосовно помилкового посилання судом першої інстанції на висновки викладені у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, оскільки спір виник між іншими сторонами, а від так кожна фінансова установа має власні шаблони кредитних договорів та документів на підставі яких видаються кредитні кошти є безпідставними, оскільки Верховний суд у своїй постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 зазначив про те, що наявність в указаних справах неоднакових редакцій та положень умов і правил банківських послуг не мають правового значення, оскільки в обох випадках вид банківського кредиту, з огляду на їхній характер, цільове спрямування та об'єкт кредитування є тотожним - споживче кредитування, а визначальним є не безпосередньо вид чи характеристика умов щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору.
Доводи апеляційної скарги про те, що долучена до матеріалів справи копія Заяви позичальника містить підпис відповідача, що свідчить, що останній приєднався до публічної пропозиції АТ “Таскомбанк» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та прийняв усі її умови, апеляційний суд вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення, оскільки жодним пунктом Заяви-анкети не передбачена сплата позичальником процентів за користування кредитом. Матеріали справи не містять доказів того, що саме з цією офертою та тарифами був ознайомлений відповідач та погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Публічної пропозиції АТ “Таскомбанк».
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги щодо доведеності позовних вимог банку в повному обсязі не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду в оскарженій частині, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в оскарженій частині в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду в оскарженій частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Таскомбанк» - залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 12 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова