Провадження № 22-ц/803/9883/25 Справа № 186/1159/25 Головуючий у першій інстанції: Янжула С. А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
05 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області у складі судді Янжули С.А. від 28 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» обґрунтовуючи це тим, що він працював у шкідливих умовах на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», внаслідок чого отримав хронічні професійні захворювання. Згідно з довідкою МСЕК від 29 березня 2018 року позивачу встановлено первинно сукупно 60% втрати професійної працездатності по профзахворюваннях та ІІІ групу інвалідності. В подальшому, 03 березня 2022 року пройшов повторно огляд МСЕК та йому встановлено сукупно 60% втрати профпрацездатності по профзахворюваннях та ІІІ групу інвалідності, безстроково. Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров'я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці. Тому позивач просив стягнути з відповідача на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - 242240,00 грн.
Рішенням Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, без відрахування податків та інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в розмірі 1 514 гривень.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, ставить питання про зміну оскаржуваного рішення, шляхом зменшення розміру стягнутої моральної шкоди до 70000,00 грн, які виплачувати позивачеві ануїтетними щомісячними платежами протягом трьох місяців.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 працював на підприємствах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах з повним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 38-40).
Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 березня 2018 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз: радикулопатія білатеральна попереково-крижова L4-S1, шийна С6-С7 на фоні полісигментарної дископатії, з вираженими статико-динамічними порушеннями, часто рецедивуючий перебіг, зі стійким больовим і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) та ліктьових (ПФ другого ступеня) суглобів, з двобічним плечолопатковим періартрозом з гіпотрофією м'язів плечового поясу (ПФ другого ступеня). Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої ст., емфізема легень першої ст.), група “А» ЛН першого ступеня. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
Даним актом встановлено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм робочого, недосконалість технології, механізмів, робочого інструменту.
Причинами виникнення професійного захворювання є: хімічні фактори - вміст пилу з вмістом SiO2 кристалічного 15,0% в повітрі робочої зони в 35,5 раз перевищує ГДК; фізичні фактори - еквівалентний рівень шуму перевищує допустимий на 10 дБА; важкість праці - перебування у незручній робочій позі (на колінах, навпочіпки) 30,6% часу зміни, при допустимому - перебування у незручній робочій позі до 25% часу зміни; нахили тулуба (вимушені, більше 30 градусів) кількість за зміну - 264, при допустимому - 51-100 разів; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладання зусиль - за участю м'язів тулуба та ніг - 395280 кг/с, при допустимому до 100000 (а.с. 12-13).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12ААА №051457 від 29 березня 2018 року, ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності з датою переогляду -15.03.2019 (а.с. 10).
Відповідно до копії довідки МСЕК серії 12 ААА №120799 від 03 березня 2022 року, позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності безстроково (а.с. 11).
Згідно копії довідки МСЕК серії 12ААВ №564240 від 03 березня 2022 року, ОСОБА_1 повторно встановлено третю групу інвалідності безстроково (а.с. 11).
Згідно зі ст. 3 Конституцією України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Згідно ст. 237-1КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
У відповідності до ст. 4 ЗУ «Про охорону праці», державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України» Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з пунктом 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши тяжкість ушкодження здоров'я, пов'язаного з професійним захворюванням, у зв'язку з чим довідкою МСЕК серії 12ААА №051457 від 29 березня 2018 року, ОСОБА_1 первинно встановлено третю групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності; довідками МСЕК серії 12 ААА №120799 та серії 12ААВ №564240 від 03 березня 2022 року, позивачу повторно встановлено 60% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково; приймаючи до уваги стан здоров'я позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у повсякденному житті, необхідність реабілітації, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань; враховуючи дотримання засад розумності і справедливості, - місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 120000,00 грн, яка спричинена втратою здоров'я, у зв'язку з професійним захворюванням під час перебування у трудових стосунках з відповідачем.
Доводи апелянта про відсутність доказів завдання позивачу моральної шкоди, безпідставні та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами: актом розслідування професійного захворювання, довідками МСЕК, виписками із історії хвороби позивача щодо отримання ним професійних захворювань, які в свою чергу, спричинили моральні та фізичні страждання, та яким судами попередніх інстанції надана належна правова оцінка.
Разом з тим, колегія звертає увагу, що правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов'язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди відповідно до статті 23 ЦК України не вирішує питання про податки, збори чи інші обов'язкові платежі.
З урахуванням викладеного необґрунтованим є вирішення судом у даній цивільній справі питань щодо податків, зборів чи інших обов'язкових платежів та визначення в резолютивній частині рішення порядку його виконання про стягнення цієї суми «без відрахування податків та інших обов'язкових платежів».
Зазначені висновки містяться також у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі №235/3143/24 (провадження №61-14246св24).
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає зміні шляхом виключення у другому абзаці резолютивної частини словосполучення: «без відрахування податків та інших обов'язкових платежів».
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - задовольнити частково.
Рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2025 року - змінити, виключити у другому абзаці резолютивної частини словосполучення: «без відрахування податків та інших обов'язкових платежів».
В іншій частині рішення Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 28 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06 листопада 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова