Провадження № 22-ц/803/7607/25 Справа № 205/15227/24 Суддя у 1-й інстанції - Грона Д. С. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
05 листопада 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Кирилішиної В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпро цивільну справу №205/15227/24 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, про визнання постанови нотаріуса протиправною, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Грони А.О., -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпропетровська з позовом до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю., про визнання постанови нотаріуса протиправною, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову зазначає, що 17 лютого 2017 року він та ОСОБА_2 уклали шлюб, після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
14 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Шатковською І.Ю. заведено спадкову справу №51/2022 у спадковому реєстрі №69801286, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №70326751 від 14 жовтня 2022 року.
Також вказує, що позивач подав відповідачу заяву про прийняття спадщини за законом після смерті дружини, а 31 січня 2024 року ним було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Зазначає, що 17 жовтня 2024 року відповідачем було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на п.1 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат».
У зв'язку з чим, просив визнати постанову нотаріуса протиправною, скасувати її та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після спливу строку для прийняття спадщини за письмовою заявою, а також стягнути на його користь судові витрати.
Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпро від 15 травня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. від 10 вересня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживала за адресою: АДРЕСА_2 . В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Не погодившись з рішенням суду відповідач приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Шатковська І.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів в частині часткового задоволення позовних вимог.
Зазначає, що підставою відмови у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом стало те, що на адресу приватного нотаріуса Шатковської І.Ю. надійшла ухвала Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року у цивільній справі №202/14353/23 за позовом ОСОБА_5 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 , ОК Житлово-будівельний кооператив №106 «Комуальник-2», треті особи Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, приватний нотаріус ДМНО Шатковська І.Ю. про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про реєстрацію права власності.
Звертає увагу, що, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, на час розгляду справи Новокодацьким районним судом міста Дніпра в провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська дійсно перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа.
Проте суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що позивачем ОСОБА_1 , до суду не надано до матеріалів справи, як того вимагають приписи ст.ст.175, 176 ЦПК України, доказів, що підтверджують позовні вимоги.
Зазначає, що отримавши неповну спадкову справу, суд в порушення вимог процесуального права не залучив до участі у справі ОСОБА_5 , що є істотним порушенням норм ЦПК України.
Таким чином, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, і як наслідок, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Також зазначає, що суд першої інстанції, при розгляді справи, не звернув увагу на те, що Законом України «Про нотаріат» не передбачено винесення постанови про зупинення вчинення нотаріальних дій.
Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії була винесена безпосередньо на письмову вимогу ОСОБА_1 , якому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, що прямо передбачено вимогами статті 49 Закону України «Про нотаріат».
Крім того, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: щодо дій нотаріуса, які мають вчинятися при застосуванні статей 42, 49 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Зауважує, що оскаржувана постанова не порушує спадкових прав позивача, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України, а видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена згідно з частиною одинадцятою статті 67 Закону України «Про нотаріат», а лише свідчить про законність оскаржуваної постанови приватного нотаріуса на дату її прийняття.
Крім того, оскільки саме по собі визнання протиправною бездіяльності нотаріуса, вираженої у відмові видати свідоцтво про право на спадщину в цілому не забезпечує поновлення права позивача на спадкування, тому що не тягне за собою будь-яких юридично значимих для нього наслідків, а зобов'язання нотаріуса вчинити нотаріальну дію, зокрема видати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно в цілому, виходить за межі повноважень суду, вважає, що обраний ОСОБА_1 спосіб захисту його права на спадкування після смерті ОСОБА_6 ефективним визнати не можна.
У зв'язку з чим, просить, рішення Новокодацького районного суду міста Дніпро від 14 травня 2025 року, в частині часткового задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Позивач своїм правом на подачу відзиву не скористався.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача в межах її доводів підлягає задоволенню з наступних підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_2 , виданим Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 6, після укладення шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_3 ».
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис №1104.
З наявного в матеріалах справи витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70326751, який сформовано приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю., вбачається, що 14 жовтня 2022 року відбулась реєстрація спадкової справи: номер у Спадковому реєстрі 69801286; номер у нотаріуса 51/2022; спадкодавець ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Шатковській І.Ю. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка була отримана приватним нотаріусом 02 лютого 2024 року, про що свідчить відповідна відмітка на наявній в матеріалах справи копії вказаної заяви.
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І.Ю. від 10 вересня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 після смерті дружини ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою відмови відповідачем вказано п.1 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» (вчинення такої дії суперечить законодавству України).
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем було доведено обґрунтованість своїх позовних вимог у частині визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю. щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини позивача, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду і зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Стаття 1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з статтею 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Питання видачі свідоцтва про право на спадщину та винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії регулюються Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5.
Стаття 34 Закону України «Про нотаріат» містить вичерпний перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Згідно з статтею 42 Закону України «Про нотаріат» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.
Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.
Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця.
За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.
Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії, визначені статтею 49 Закону України «Про нотаріат».
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.
Нотаріус зобов'язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (див. постанову Верховний Суд у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №473/1878/19 (провадження №61-20469сво19)).
Судом першої інстанції встановлено, не спростовано матеріалами справи і сторонами те, що ОСОБА_1 подав приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Шатковській І.Ю. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , яка була отримана приватним нотаріусом 02 лютого 2024 року, про що свідчить відповідна відмітка на наявній в матеріалах справи копії вказаної заяви.
Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської І. Ю. від 10 вересня 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_7 було відмолено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на п.1 ч.1 ст.49 Закону України «Про нотаріат». Підставою відмови стало те, що на адресу приватного нотаріуса Шатковської І.Ю. надійшла ухвала Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 18 вересня 2023 року у цивільній справі №202/14353/23 за позовом ОСОБА_5 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , ОСОБА_1 , ОК Житлово-будівельний кооператив №106 «Комуальник-2», треті особи Департамент адміністративних послуг та дозввльних процедупр Дніпровської міської ради, приватний нотаріус ДМНО Шатковська І.Ю., про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення про реєстрацію права власності.
Як було встановлено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, на час розгляду справи Новокодацьким районним судом міста Дніпра в провадженні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська дійсно перебувала та досі перебуває на розгляді вищевказана цивільна справа.
Законом України «Про нотаріат» не передбачено виносити постанову про зупинення вчинення нотаріальних дій.
Тлумачення статті 50 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) свідчить, що слід розмежовувати оскарження: 1) нотаріальної дії, 2) відмови у вчиненні нотаріальної дії; 3) нотаріального акта. Таке оскарження може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу (див. постанови Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 461/2565/20 (провадження № 61-21209св21), від 20 грудня 2023 року у справі № 523/4642/22 (провадження № 61-13095св23)).
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю. щодо відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті дружини позивача.
Отже, оскаржувана постанова приватного нотаріуса Шатковської І.Ю. про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 є правомірною, оскільки нотаріальна діяльність в якості свого предмета має безспірні справи щодо реалізації цивільних прав, як наслідок, нотаріус позбавлений можливості самостійно встановити розмір (склад) спадкового майна померлої ОСОБА_4 , за умови наявності спору між особами (спадкоємцями) щодо спадкового майна спадкодавця, який розглядається у порядку цивільного судочинства, та результати вирішення якого можуть безпосередньо вплинути на нього.
Таким чином, приватний нотаріус Шатковська І.Ю. діяла у відповідності до вимог чинного законодавства України, що регулює нотаріальну діяльність, оскільки видача ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом могла призвести до порушення майнових прав інших осіб.
Також колегія суддів зауважує, що оскаржувана постанова відповідача не порушує спадкових прав позивача, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України, а видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена, згідно з частиною одинадцятою статті 67 Закону України «Про нотаріат».
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції на зазначене належної уваги не звернув, не урахував наведених правових висновків Верховного Суду, і прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині визнання постанови нотаріуса протиправною, скасування постанови. В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі є обґрунтованими і підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, а оскаржуване рішення в оскарженій частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що апеляційну скаргу задоволено, то рішення суду в частині розподілу судових витрат також підлягає скасуванню з ухваленням рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, а саме судового збору сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги в сумі 1816,80 грн.
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни - задовольнити.
Рішення Новокадацького районного суду міста Дніпропетровська від 14 травня 2025 року в оскарженій частині у цивільній справі №205/15227/24 - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, в частині визнання постанови нотаріуса протиправною та скасування постанови - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни (код РНОКПП НОМЕР_5 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст постанови складено 05.11.2025р.
Головуючий суддя О.В.Агєєв