Провадження № 11-сс/803/2000/25 Справа № 202/2046/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 листопада 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 09 жовтня 2025 року про продовження запобіжного заходу щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, одружений, має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 153, ч. 4 ст. 301-1 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 09 жовтня 2025 року підозрюваному ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 грудня 2025 року без визначення застави.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується протоколом обшуку, висновками судових мистецтвознавчих, комп'ютерно-технічних, портретних експертиз, які в сукупності переконливо свідчать про його причетність до цих кримінальних правопорушень.
Вказує, що прокурором у судовому засіданні доведено, що ризики, передбачені пунктом 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на малолітню потерпілу, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється, не зменшилися, оскільки він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від дев'яти до п'ятнадцяти років, малолітня потерпіла є його дочкою, з якої він проживає однією сім'єю і протиправні дії щодо якої з його боку тривали з 2017 року.
Крім того, згідно з показаннями свідка, перебуваючи в умовах слідчого ізолятору, ОСОБА_8 телефонував малолітній потерпілій, що свідчить про його намагання впливати на неї.
Зазначає, що враховуючи вагомість наявних доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, а також дані про особу підозрюваного, характер та обставини злочинів, у яких він обґрунтовано підозрюється, застосування до підозрюваного запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки він не буде обмежений у свободі пересування та комунікації з іншими особами, в тому числі своєю малолітньою дочкою, яка є потерпілою від злочинів, до такого ступеня, який би гарантував його належну процесуальну поведінку, а тому тримання підозрюваного під вартою на цьому етапі досудового розслідування залишається виправданим.
Також зазначає, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосування насильства щодо своєї малолітньої дитини, його протиправні дії носили систематичний тривалий характер, у тому числі могли вчинятися з метою отримання незаконного прибутку, про що свідчить значна кількість створених файлів із дитячою порнографією, а тому не вбачається підстав для визначення підозрюваному на цьому етапі досудового розслідування застави, так як вона явно не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ухвала слідчого є незаконною.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку учасників провадження, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог частин 3, 4 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Апеляційним судом встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого та висновки слідчого судді на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що вони є також обґрунтованими.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, у справі “Москаленко проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з показаннями свідка, перебуваючи в умовах слідчого ізолятору, ОСОБА_8 телефонував малолітній потерпілій, що свідчить про його намагання впливати на неї.
З урахування наведеного, апеляційний суд вважає, що підозрюваний ОСОБА_8 , зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, характеризуючі данні про його особу, може переховуватися від органу досудового розслідування, незаконно впливати на малолітню потерпілу, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у яких підозрюється.
Встановлені вище обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі й визначення розміру застави, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б слугували підставами для скасування ухвали слідчого судді не встановлено, застосований запобіжний захід стосовно підозрюваного ОСОБА_8 відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 194 КПК України, тому апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою та не підлягає скасуванню, а апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 09 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4