29 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 460/51088/22 пров. № А/857/40678/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Матковської З.М., Шевчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ханащак С.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року (судді Друзенко Н.В., ухвалене у письмовому провадженні в м. Рівне повний текст ухвали складено 17.09.2025) з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/51088/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинення певних дій,-
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, що набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19.06.2022 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
04.09.2025 до суду надійшла заява представника позивача Боюки В.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій зауважено на тому, що в заяві від 21.07.2025 ним ставилося питання не лише про судовий контроль, що застосовується, в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, а й про судовий контроль у порядку і спосіб, що визначений ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржуваною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року заяви представника позивача від 21.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №460/51088/22 та від 16.09.2025 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі №460/51088/22, - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 через свого представника Боюка Володимира Васильовича оскаржив його в апеляційному порядку та апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу, а справу за заявами від 21 липня та 16 вересня 2025 року про судовий контроль за виконанням рішення суду направити для належного розгляду до суду першої інстанції. Винести Окрему Ухвалу відносно судді Рівненського окружного адміністративного суду Друзенко Н.В., а врахувати заяву про відвід, визнати відвід таким, що не розглянутий належним чином та визнати його обґрунтованим. Оскаржувана Ухвала також, окрім вказаних порушень, є незаконною, в зв'язку об'єднанням судом питань по заяві від 21 липня 2025 року (яка, згідно резолютивної частини Ухвали від 24 липня 2025 року задоволена) та по заяві від 16 вересня 2025 року, без прийняття ухвали про їх об'єднання окремим документом, як визначено ст. 243 КАС України. Вказує, що задовольнивши заяву від 21 липня 2025 року, без її реального вирішення та задоволення, вирішення вимог, суд не виконав належної правозахисної мети, і факт невиконання рішення суду на користь позивача судом належним чином не досліджувався, пояснення сторін не заслуховувалися, докази та відповідні розрахунки, підтверджуючі їх документи не перевірялися, а докази про здійснення та суми виплат боржником не надані взагалі.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заперечує проти її задоволення і просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи в режимі відеоконференції представник позивача Боюка В.В. апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати ухвалу, а справу за заявами від 21 липня та 16 вересня 2025 року про судовий контроль за виконанням рішення суду направити для належного розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 19.06.2022 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Окремою ухвалою Рівненський окружний адміністративний суд від 30.01.2024 у справі №460/51088/22 задоволено заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі №460/51088/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 у справі №460/51088/22 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , починаючи з 19.06.2022 по 31.12.2023 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з двох прожиткових мінімумів, а не з двох мінімальних заробітних плат (з урахуванням зміни такого розміру протягом відповідного року) згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень. Установлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали для подання до суду доказів вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судових рішень.
Окрема ухвала від 30.01.2024 у справі №460/51088/22 сторонами не оскаржувалась.
В постанові Восьмий апеляційний адміністративний суд від 29.10.2025 щодо перегляду ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року про прийняття звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення у справі №460/51088/22 суд дійшов висновку, що окремою ухвалою Рівненський окружний адміністративний суд від 30.01.2024 у справі №460/51088/22 задоволено заяву про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі №460/51088/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинення певних дій
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення в адміністративній справі №460/51088/22 протягом одного місяця.
Колегія суддів аналізуючи всі матеріали справи та подані сторонами докази вважає, що після звернення представника позивача із заявою в порядку ст.382, 383 КАС України суд першої інстанції не вжив всіх процесуальних заходів для її належного розгляду та встановлення всіх обставин по даній справі.
Колегія суддів враховувала, що відповідно до частини 5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Тобто є частково обґрунтованими доводи апелянта, що в заяві від 21.07.2025 ним ставилося питання не лише про судовий контроль, що застосовується, в порядку ст.382 КАС України, а й про судовий контроль у порядку і спосіб, що визначений ст.383 КАС України, який суд першої інстанції не розглянув вчасно і повному обсязі тільки розглянув в ухвалі від 17.09.2025 вказавши, що: « 25.08.2025 надійшов звіт суб'єкта владних повноважень, і ухвалою від 02.09.2025 такий звіт було прийнято судом. 04.09.2025 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - Боюки В.В. про ухвалення додаткового рішення, в якій зауважено на тому, що в заяві від 21.07.2025 ним ставилося питання не лише про судовий контроль, що застосовується, в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, а й про судовий контроль у порядку і спосіб, що визначений ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до цього, було встановлено, що частина питань, винесених на розгляд суду заявою про встановлення судового контролю від 21.07.2025, дійсно судом не була вирішена. З огляду на вказане, а також враховуючи ту обставину, що постановлення додаткового рішення за результатами розгляду заяви про встановлення судового контролю процесуальним законодавством не передбачене, суд ухвалою від 09.09.2025 повторно призначив заяву представника ОСОБА_1 від 21.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/51088/22, до розгляду. Розгляд призначено за правилами ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження з пропозицією Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до суду протягом п'яти днів письмові пояснення по суті заяви».
За наведених умов колегія суддів дійшла висновку, що є підстави для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, яке стосується заяви представника позивача Боюки В.В. від 21.07.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №460/51088/22 із повторним аналізом всіх його вимог в порядку як визначають статей 382-383 КАС України.
За наслідками розгляду таких заяв суд постановляє ухвалу, яка за своєю суттю не є ухвалою суто з процесуальних питань, а має наслідком виконання або невиконання судового рішення, тому має суттєве значення для руху справи та судового процесу в цілому. Таким чином, системний аналіз указаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що апеляційний суд має повноваження на скасування ухвали суду першої інстанції, прийнятих в порядку ст.382, 383 КАС України, та направлення справи на продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки спірна ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За таких умов суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, не дотримався норм процесуального права в частині забезпечення належного розгляду заяви від 21.07.2025, а тому повинен здійснити її перегляд повторно.
Аналіз терміну «провадження» у контексті адміністративного процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що зазначений термін означає як зібрання певних документів, які були предметом судового розгляду (справа), так й комплекс певних процесуальних дій у їх системі.
При цьому, процесуальне законодавство також застосовує такі терміни як «судочинство» та «судовий процес», які за своїм змістом є ширшими ніж судове провадження, оскільки означають увесь комплекс процесуальних дій, прав та обов'язків учасників при здійснення правосуддя та принципів правосуддя (судочинство) та судовий розгляд (судовий процес).
Щодо доводів апелянта про необхідність постановлення окремої ухвали щодо порушення суддею Друзенко Н.В., колегія суддів зазначає, що за статтею 324 КАС України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 249 цього Кодексу, може постановити окрему ухвалу.
Згідно із частиною 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Наведені норми вказують на те, що в суду є право, коли він встановив порушення закону, постановити окрему ухвалу. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала.
У рамках обставин цієї справи колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить істотного порушення закону, яке б зумовлювало постановлення окремої ухвали.
В порядку ст.139 КАС України підстави для розподілу судових витрат в цьому апеляційному провадженню є відсутніми.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 320, 321, 322, 328, 382, 383 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/51088/22 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді З.М. Матковська
С.М. Шевчук
Повний текст постанови складено 05.11.2025, з 30.10.2025 по 01.11.2025 суддя Ільчишин Н.В. перебувала у відрядженні.