06 листопада 2025 р. Справа № 520/24756/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/24756/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти з 01.03.2025 у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з 01.03.2025.
22.09.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду визнано зловживанням процесуальними правами представника позивача, у зв'язку з поданням такої позовної заяви, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій вона, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просила скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 та направити справу №520/24756/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначила, що з її боку відсутнє зловживання правами, а суд першої інстанції до такого зловживання фактично відніс законне право позивача, визначене ч.8 ст.169 КАС України, на повторне звернення до суду після повернення позову, тобто суд першої інстанції фактично обмежив позивача у доступі до правосуддя.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з нормами частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 21.08.2025 представник позивача ОСОБА_2 подав до Харківського окружного адміністративного суду позов до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області провести ОСОБА_1 перерахунок (індексацію) та виплату пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9118,81 грн на коефіцієнти з 01.03.2025 у розмірі 1,17, 1,11, 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії з 01.03.2025.
Зазначеному позову присвоєно номер №520/22483/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі №520/22483/25 позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову в 1 день з календарної дати отримання цієї ухвали, способом усунення недоліків визначено подання до суду доказів сплати судового збору.
Вказану ухвалу представник позивача отримав 22.08.2025 в Електронному кабінеті підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 у справі №520/22483/25 позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви у наданий судом строк.
16.09.2025 представник позивача Коломойцев М.М. повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, що і в справі №520/22483/25. При повторному зверненні позову було присвоєно номер №520/24756/25.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що дії представника позивача свідчать про цілеспрямоване та усвідомлене зловживання ним процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, оскільки повторне подання позовної заяви без документа, що підтверджує сплату судового збору, після повернення позовної заяви в межах справи №520/22483/25, вказує на недобросовісне користування процесуальними правами та безпідставне невиконання вимог КАС України і свідчить про маніпулювання розподілом та необґрунтоване перевантаження роботи суду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного вбачається, що у разі недотримання позивачем вимог статті 161 КАС України, зокрема, ненадання документів про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від його сплати, подана позовна заява залишається без руху і надається строк для усунення недоліків. У випадку неусунення таких недоліків у встановлений судом строк позов повертається позивачу. При цьому повернення позовної заяви не позбавляє особу права звернутися до суду з відповідним позовом повторно.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 2 частини 2 статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною 3 статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З вищезазначеного вбачається, що праву особи на звернення до суду кореспондує обов'язок реалізовувати таке звернення в порядку, встановленому відповідним процесуальним законом, та добросовісно.
З матеріалів справи вбачається, що вперше позивач звернувся з позовом до відповідача у серпні 2025 року (справа №520/22483/25). Зазначену позовну заяву було залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору і надано позивачу строк для усунення зазначеного недоліку - 1 день.
В межах справи №520/22483/25 позивачем не було виконано вимог ухвали та не сплачено судовий збір, а тому з огляду на положення частини 4 статті 169 КАС України позовну заяву було повернуто.
16.09.2025 представник позивача повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, що і в справі №520/22483/25. При повторному зверненні позову було присвоєно номер №520/24756/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 у справі №520/24756/25 позовну заяву було повернуто ОСОБА_1 з огляду на те, що таке повторне подання було здійснено без сплати судового збору і є зловживанням процесуальними правами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що право на повторне звернення до суду з таким же позовом, після повернення позовної заяви, прямо передбачено нормами КАС України і не може вважатися зловживанням процесуальними правами.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта обґрунтованими з огляду на таке.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №766/20776/17, від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21.
У цій справі підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позову стало зловживання позивачем своїми правами, що полягає в поданні протягом періоду з 21.08.2025 по 16.09.2025 двох аналогічних позовних заяв, до жодної з яких не долучено доказів про сплату судового збору, що на думку суду свідчило про маніпулювання автоматизованим розподілом.
Щодо судового збору колегія суддів зауважує, що відповідно до положень частини 1 статті 169 КАС України наслідком не долучення позивачем до позовної заяви документів про сплату судового зборів або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, є залишення позовної заяви без руху з наданням особі строку для усунення зазначених недоліків, і саме по собі не може свідчити про зловживання позивачем процесуальними правами.
Щодо подання двох аналогічних позовів колегія суддів зазначає, що в межах цієї справи, в силу положень частини 2 статті 45 КАС України та частини 8 статті 169 КАС України, не може вважатися зловживанням процесуальними правами повторне (друге) звернення до суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, оскільки право на повторне звернення з таким же позовом, після повернення першого позову, прямо передбачено КАС України і станом на дату повторного звернення в провадженні Харківського окружного адміністративного суду відсутні інший позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Посилання суду першої інстанції на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №640/36713/21 та від 20.03.2024 у справі №520/11767/23, колегія суддів відхиляє як не релевантні до цієї справи, оскільки в межах справи №640/36713/21 та в межах справи №520/11767/23 позивачі звертались до суду з аналогічними позовами до тих же відповідачів три і більше рази. Натомість в межах цієї справи позивач звертається до суду з відповідним позовом вдруге.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 дійшов передчасного висновку щодо наявності в діях апелянта ознак зловживанням процесуальними правами, а тому безпідставно повернув позовну заяву.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 312, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року по справі №520/24756/25 - скасувати.
Справу №520/24756/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк