06 листопада 2025 р. Справа № 520/24776/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/24776/25
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області які полягають у невиплаті пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2025 з урахуванням вже проведених індексацій в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.03.2025 з урахуванням вже проведених індексацій в повному нарахованому розмірі без застосування до виплати в частині, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення без обмеження максимальним розміром.
23.09.2025 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачеві.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 та направити справу №520/24776/25 до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник апелянта, адвокат Коломойцев М.М., зазначив, що з боку позивача відсутнє зловживання правами, а суд першої інстанції до такого зловживання фактично відніс законне право позивача, визначене ч.4 ст.240 КАС України, на повторне звернення до суду після залишення позову без розгляду, тобто суд першої інстанції фактично обмежив позивача у доступі до правосуддя.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з нормами частини 2 статті 312 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) розгляд апеляційної скарги проведено в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 28.07.2025 представник позивача Коломойцев Микола Миколайович подав до Харківського окружного адміністративного суду позов до ГУ ПФУ в Харківській області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсії позивачу з 01.03.2025 з урахуванням вже проведеної індексації, без обмеження максимальним розміром.
Зазначеному позову присвоєно номер № 520/19989/25.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №520/19989/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.08.2025 ОСОБА_3 через систему "Електронний суд" подав заяву про залишення адміністративного позову без розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №520/19989/25 заяву представника ОСОБА_2 , Коломойцева М.М., задоволено, позовну заяву залишено без розгляду.
16.09.2025 представник позивача Коломойцев М.М. повторно звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, що і в справі №520/19989/25. При повторному зверненні позову було присвоєно номер №520/24776/25.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що дії представника позивача свідчать про цілеспрямоване та усвідомлене зловживання ним процесуальними правами, невиконання очевидних процесуальних обов'язків, що у свою чергу свідчить про перешкоджання здійсненню правосуддя у порядку, визначеному процесуальним законом, оскільки представником позивача протягом періоду з 28.07.2025 по 23.09.2025 подано до суду дві аналогічні позовні заяви і до жодної з них не додано квитанцію про сплату судового збору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Положення статті 55 Конституції України передбачають, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
За змістом частини 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
З вищезазначеного вбачається, що позивач наділений правом звернутися до суду із заявою про залишення його позову без розгляду. При цьому процесуальний закон встановлює, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає особі повторно звернутись до суду з аналогічним позовом.
Згідно з пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 2 частини 2 статті 45 КАС України визначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Частиною 3 статті 45 КАС України визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до частини 4 статті 45 КАС України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З вищезазначеного вбачається, що праву особи на звернення до суду кореспондує обов'язок реалізовувати таке звернення в порядку, встановленому відповідним процесуальним законом, та добросовісно.
З матеріалів справи вбачається, що вперше позивач звернувся з позовом до відповідача у липні 2025 року, однак після відкриття провадження у справі подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду, яку було задоволено ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №520/19989/25.
Скориставшись правом, передбаченим частиною 4 статті 240 КАС України, позивач повторно звернувся з таким же позовом у вересні 2025 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №520/24776/25 позовну заяву було повернуто ОСОБА_2 з огляду на те, що таке повторне подання було здійснено без сплати судового збору і є зловживанням процесуальними правами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що право на повторне звернення до суду з таким же позовом, після залишення першого без розгляду, прямо передбачено нормами КАС України і не може вважатися зловживанням процесуальними правами.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта обґрунтованими з огляду на таке.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі №766/20776/17, від 09.11.2021 у справі №826/9751/14, від 12.07.2022 у справі №640/16646/21.
У цій справі підставою для постановлення судом першої інстанції ухвали про повернення позову стало зловживання позивачем своїми правами, що полягає в поданні протягом періоду з 28.07.2025 по 23.09.2025 двох аналогічних позовних заяв, до жодної з яких не долучено доказів про сплату судового збору, що на думку суду свідчило про маніпулювання автоматизованим розподілом.
Щодо судового збору колегія суддів зауважує, що на виконання вимог частини 3 статті 161 КАС України позивачем у позовній заяві вказано, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, на підтвердження чого надано копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії НОМЕР_1 .
Щодо подання двох аналогічних позовів колегія суддів зазначає, що в межах цієї справа, в силу положень частини 2 статті 45 КАС України, частини 4 статті 240 КАС України, не може вважатися зловживанням процесуальними правами повторне (друге) звернення до суду з аналогічним позовом до того ж відповідача, оскільки позовна заява за змістом і формою відповідає вимогам процесуального закону, право на повторне звернення з таким же позовом, після залишення першого позову без розгляду, прямо передбачено КАС України і станом на дату повторного звернення в провадженні Харківського окружного адміністративного суду відсутні інший позов (позови) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 25.12.1997 № 9-зп/1997 частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що суд першої інстанції повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 дійшов передчасного висновку щодо наявності в діях апелянта ознак зловживанням процесуальними правами, а тому безпідставно повернув позовну заяву.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується положеннями статті 322 КАС України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини, а саме рішенням «Серявін та інші проти України», та пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04) згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.
Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 312, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі №520/24776/25 - скасувати.
Справу №520/24776/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк