06 листопада 2025 року справа №200/4351/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року (повне судове рішення складено 17 липня 2025 року) у справі № 200/4351/25 (суддя в І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Управління), в якому просила:
- визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови у призначені їй пенсії на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2025 № 056650011302 про відмову в призначенні їй пенсії;
- зобов'язати Управління повторно розглянути її заяву від 25.05.2025, призначити та виплатити їй пенсію на пільгових умовах за списком № 1 з 25.05.2025 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області врахувати стаж роботи в періоди з 01.12.2005 по 31.12.2005, з 01.06.2010 по 30.06.2010, з 06.10.2023 по 19.10.2023, з 01.09.2024 по 30.12.2024, з 01.05.2025 по 25.05.2025 до пільгового стажу за списком №1;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити їй з 25.05.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1, між тим відповідачем прийнято оскаржене рішення про відмову в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та не досягненням пенсійного віку.
Вказане рішення вважала протиправними, оскільки з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 в справі №1-р/2020 вона досягла відповідного пенсійного віку для призначення такої пенсії (45 років), що відповідачем враховано не було.
Також вона мала достатній загальний страховий стаж та пільговий стаж роботи, до якого протиправно не зараховані зазначені нею періоди роботи, з огляду на що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2025 № 056650011302, прийняте щодо ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.05.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1 на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», - з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15), із зарахуванням до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.09.2024 по 30.12.2024 та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому при призначенні, перерахунку та виплаті пенсії керується нормами чинного пенсійного законодавства.
Згідно рішення № 056650011302 від 02.06.2025 страховий стаж становить 28 років 6 місяців 23 дні. Пільговий стаж за Списком 1 складає 6 років 11 місяців 23 дні. Пільговий стаж за Списком 2 складає 3 роки 8 місяців 0 днів.
Згідно рішення № 056650011302 від 02.06.2025 результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до пільгового стажу не враховано період з 01.09.2024 по 30.12.2024, оскільки посада, зазначена в довідці не відповідає посаді, зазначеної в переліку робочих міст до наказу про атестацію.
- пільговий стаж враховано за даними реєстру застрахованих осіб по відомостям спеціального стажу.
Отже, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
25.05.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1.
Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.06.2025 № 056650011302 в призначенні такої пенсії відмовлено в зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та не досягненням пенсійного віку (50 років).
В рішенні зазначено, що заявник працює; вік заявника становить 47 років 9 місяців 11 днів; страховий стаж - 28 років 6 місяців 23 дні; пільговий стаж за списком № 1 - 6 років 11 місяців 23 дні; пільговий стаж за списком № 2 - 3 роки 8 місяців 0 днів.
Вказаним рішенням до пільгового стажу не враховано період з 01.09.2024 по 30.12.2024, оскільки посада, зазначена в довідці, не відповідає посаді, що зазначена в переліку робочих міст до наказу про атестацію. Пільговий стаж враховано за даними реєстру застрахованих осіб по відомостям спеціального стажу.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що за цим Законом призначаються трудові пенсії, зокрема пенсії за віком.
Відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, яка діяла до 23.01.2020) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення визначено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме, зокрема:
«а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам».
Отже, з 23.01.2020 - дня набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15), зокрема положення п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які визначають умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1, підлягають застосуванню у наведеній у цьому Рішенні редакції.
Разом з тим залишилися чинними відповідні положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 розд. ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Таким чином, необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 - на підставі п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є досягнення особою відповідного пенсійного віку, зайнятість особи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
На час виникнення спірних правовідносин існувала колізія між нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15) з одного боку, та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах.
Перший із цих Законів визначав такий вік для чоловіків - 50 років, для жінок - 45 років, тоді як другий - для чоловіків та жінок 50 років.
Норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, проте вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15), а не Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20-а.
Щодо посилань відповідача на недосягнення позивачем пенсійного віку 50 років, що і стало підставою для відмови в призначені позивачу пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1, то такі посилання суперечать положенням п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15).
Відповідно до цих положень позивач як жінка мала право на такий вид пенсії після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
На час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач відповідала вказаним умовам щодо віку та щодо загального стажу роботи.
З огляду на наведене відповідач неправомірно відмовив в призначенні позивачу пенсії з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку.
Щодо не зарахування оскарженим рішенням до пільгового стажу періоду з 01.09.2024 по 30.12.2024.
Відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , в період з 01.09.2024 по 30.12.2024 позивач працювала в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на посаді майстра контрольного підземного.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд першої інстанції висновувався, що з самої назви та безпосередньо з п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає лише при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Записи, що містяться в трудовій книжці про роботу позивача у вказаний період, свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, зайнятість на підземних роботах. Іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цього періоду, в трудовій книжці не міститься.
В трудовій книжці позивача чітко зазначені відомості щодо характеру роботи позивача у відповідний період на посадах, що віднесені до відповідного списку, що не потребувало надання уточнюючих довідок про пільговий характер роботи.
З огляду на наведене, відповідач оскарженим рішенням неправомірно не зарахував зазначений період (з 01.09.2024 по 30.12.2024) до пільгового стажу позивача.
Проте, з такими висновками місцевого суду не в повній мірі може погодитись судова колегія.
Так, у трудовій книжці позивачки відсутні відомості про її зайнятість повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці у період роботи з 01.09.2024 по 30.12.2024, що унеможливлює підтвердження її пільгового стажу тільки даними трудової книжки, що обумовлює підтвердження пільгового характеру роботи уточнюючою довідкою.
Апеляційним судом витребовано у відповідача пенсійну справу, внаслідок чого з'ясовано, що на підтвердження спеціального трудового стажу позивачкою було надано уточнюючу довідку підприємства за вказаний період.
При цьому посилання відповідача на розбіжності в уточнюючій довідці з наказом про атестацію робочих місць щодо професії (пропущено слово контрольний) є проявом надмірного формалізму, тому не заслуговують на увагу.
Отже, позивачкою підтверджено належними та достатніми доказами пільговий характер роботи з 01.09.2024 по 30.12.2024, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а мотиви, викладені судом першої інстанції, не вплинули на правильність остаточного висновку по суті справи.
Оскарженим рішенням органу Пенсійного фонду позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При цьому суб'єктом владних повноважень в оскарженому рішенні періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані (крім періоду з 01.09.2024 по 30.12.2024), не зазначені; підстави такого незарахування не наведені; рішення прийнято без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Вказане свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене таке рішення підлягає визнанню неправомірним та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вказаний спосіб захисту порушеного права (визнання протиправним та скасування рішення) є таким, що фактично поглинає та задовольняє позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача в цій частині, оскільки в спірних правовідносинах саме рішення суб'єкта владних повноважень (а не дії) створює правові наслідки.
Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача зарахувати зазначені нею періоди (крім періоду з 01.09.2024 по 30.12.2024) до пільгового стажу та призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: в оскарженому рішенні не досліджено всі періоди роботи позивача, не зазначено, які саме періоди роботи зараховані до пільгового стажу (що унеможливлює визначення судом всіх не зарахованих періодів). Дії (або рішення, або бездіяльність) відповідача щодо такого не зарахування в даній справі не оскаржуються та не є предметом спору в ній.
Отже, відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд першої інстанції дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржене рішення та, в разі його скасування, уповноважений вчиняти дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача, повторно вирішити питання, щодо якого звернулася позивач (тобто повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії) із зарахуванням до її пільгового стажу періоду роботи з 01.09.2024 по 30.12.2024 та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачкою рішення місцевого суду не оскаржено.
При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», - з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 в справі № 1-5/2018(746/15), та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органу Пенсійного фонду України необхідно перевагу віддати саме першому Закону в зазначеній редакції, дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди її роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи, та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії (в тому числі пільгового стажу) з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Отже основні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у спосіб, що визначений судом, а похідні - частково.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 року у справі № 200/ 4351/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 06 листопада 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук