06 листопада 2025 року справа №200/4350/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Сіваченка І.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі № 200/4350/22 (головуючий І інстанції Чекменьов Г.А.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність щодо порушення строків розгляду заяви про перерахунок пенсії та нездійснення перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.08.2022 року № 49/7685,
-зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення 05.08.2022 року № 49/7685 що враховується при перерахунку пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 позов задоволено, а саме судом:
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту пенсійних справ та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2022 року № 49/7685.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої Департаментом пенсійних справ та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2022 року № 49/7685 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 15 листопада 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування поданої заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду від 15 листопада 2022 року з урахуванням уточнення, заявник зазначив, що на виконання рішення РНБО Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова від 15 листопада 2024 року № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року № 2022 було визначено права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
З урахуванням поставлених завдань за рішенням РНБО правоохоронними органами було ініційовано перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії щодо підстав для визнання гром. ОСОБА_1 , 1967 р.н., особою з інвалідністю ІІІ гр. Перевірка обґрунтованості рішення проведена у період з 28.01.2025 по 03.02.2025. За результатами перевірки 03.02.2025 було прийнято рішення експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи.
Відповідно до рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи команда вивчила надану медико-експертну документацію та прийшла до висновку, що немає достатніх підстав для визнання гром. ОСОБА_1 , 1967 р.н., особою з інвалідністю ІІІ гр. по травмі, пов'язаній з виконанням службових обов'язків з 19.09.2017 без строку переогляду. За встановленими ступенями обмежень життєдіяльності не є особою з інвалідністю (постанова КМУ № 1317 від 03.12.2009).
Заявник вказав на отримання 05 травня 2025 року витягів з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 03 лютого 2025 року відносно ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі.
Заявник вважає, що інвалідність була встановлена без належних підстав ретроспективно, що прямо вплинуло на законність отримання пенсійних виплат відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі №200/4350/22, скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі №200/4350/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, а саме судом відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позивач, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким відмовити у повному обсязі в задоволені заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду.
Скарга обґрунтована тим, що в обґрунтування поданої заяви відповідач послався на рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 03.02.2025, яке ним було отримано 05.05.2025 та яким визнано, що позивач не є особою з інвалідністю ІІІ гр. по травмі пов'язаній з виконанням службових обов'язків з 19.09.2017 без строку переогляду. Отже, на думку відповідача, група інвалідності позивачу була встановлена ретроспективно, а відтак вказана обставина є нововиявленою і дає підстави для перегляду і скасування остаточного рішення суду в справі №200/4350/22.
Відповідач вважає нововиявленою обставиною скасування рішенням експертної комісії 03.02.2025 довідки МСЕК про визнання позивача особою з інвалідністю ІІІ групи, яке було наявне на час ухвалення рішення суду від 15 листопада 2022року у справі № 200/4350/22 яке переглядається судом.
Проте, обставини, на які посилається відповідач, не є нововиявленими обставинами в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 361 КАС України, оскільки позовні вимоги у справі № 200/4350/22 стосувалися періоду до 03.02.2025, тобто до прийняття рішення Центром оцінювання про не визнання позивача особою з інвалідністю ІІІ групи.
Крім того, Головним управлінням не надано суду вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, якими встановлено завідомо неправильний висновок експерта, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів щодо встановленої інвалідності позивача, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Враховуюче викладене, скаржник вважає, що суд першої інстанції помилково вважав обставини викладені в заяві відповідача нововиявленими обставинами, що протирічить вимогам частини другої статті 361 КАС України.
До аналогічної позиції дійшов Перший апеляційний адміністративний суд розглядаючи аналоічний спір між тими самими сторонами і з тих самих предмету і підстав заяви в ухвалах від 16 липня 2025 року у справі №200/4410/22 та від 28 липня 2025 року у справі №200/3375/24.
Від відповідача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що нововиявленими обставинами у справі: відсутність у позивача III групи інвалідності станом на час подання заяви про перегляд; висновок експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи від 03.02.2025, що встановив відсутність підстав для інвалідності.
Ці обставини прямо впливають на правові наслідки і підстави первинного позову, нововиявлені обставини повинні істотно змінювати правову оцінку первинних фактів (практика Верховного Суду постанова від 02.05.2023 у справі № 420/20522/21).
Відсутність у позивача інвалідності III групи на момент подання позову є нововиявленою обставиною, яка прямо спростовує ключову підставу первинного позову - наявність інвалідності, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що підставою для перегляду вказаного рішення суду є рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи № 4190 від 03.02.2025 про скасування ОСОБА_1 , ІІІ гр. інвалідності, який є по суті актом індивідуальної дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року в справі №200/3131/25 за позовом ОСОБА_1 до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення № 4190 від 03.02.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 м. Краматорська Донецької області №464 від 19.09.2017 про не визнання ОСОБА_1 , особою з інвалідністю III групи по травмі, так, пов'язаній з виконанням службових обов'язків, з 19.09.2017 без строку переогляду.
Отже, в даній справі №200/4350/22, шо наразі розглядається судом, де предметом розгляду є перегляд рішення суду за нововиявленою обставиною, якою на думку відповідача є рішення експертної команди від 03.02.2025р № 4190 про невизнання Разборського особою з інвалідністю ІІІ групи, наразі скасоване за рішенням суду і втратило чинність з дати його видання, а відтак дана нововиявлена обставина по суті втратила свій сенс.
Від позивача надійшли додаткові пояснення.
В обґрунтування зазначено, зокрема, що постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025року в справі №200/1788/23 суд апеляційної інстанції скасував рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі № 200/1788/2 та прийняв нову постанову, якою у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Позивач просить при ухваленні рішення в справі що наразі розглядається судом прийняти до уваги та застосувати до спірних правовідносин висновки викладені в постанові апеляційного суду від 02.10.2025року в справі №200/1788/23
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , є пенсіонером по інвалідності відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», отримує пенсію, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Департаментом пенсійних справ та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України складено довідку від 05.08.2022 року № 49/7685 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на листопад 2019 року для перерахунку пенсії у розмірі 18334,38 грн.
18.08.2022 позивач надіслав на офіційну електрону пошту Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заяву про проведення перерахунку пенсії та оновлену довідку від 05.08.2022 № 49/7685 про розмір грошового забезпечення.
Листом від 16.09.2022 за № 13861-11767/Р-15/8-0500/22 відповідач повідомив ОСОБА_1 про не надходження вище вказаної довідки від Міністерства внутрішніх справ України.
На звернення позивача Міністерство внутрішніх справ України листом від 22.09.2022 надало відповідь про надсилання та вручення довідки від 05.08.2022 № 49/7685 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області згідно з супровідним листом №22330/49-2022 від 10.08.2022, що підтверджено копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за дорученням 02.09.2022 в місті Олександрія (штрих-код 0102122085047).
Позивачем додано лист Міністерства внутрішніх справ України від 21.10.2022 про повторне надіслання листом від 21.10.2022 за № 679ЗІ/49 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідки від 05.08.2022 № 49/7685 про розмір грошового забезпечення. Довідка направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за адресом листування в місті Дніпро.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволено, а саме судом:
-визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Департаменту пенсійних справ та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2022 № 49/7685;
-зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01 грудня 2019 року відповідно до статей 43, 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі довідки виданої Департаментом пенсійних справ та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України від 05.08.2022 № 49/7685 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року у справі №200/4350/22 набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 25 січня 2023 року.
Ухвалою суду від 22 січня 2025 року у справі № 200/4350/22 змінено спосіб виконання рішення суду, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині виплати заборгованості з пенсійних виплат, а саме: “Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01 грудня 2019 року по 28 лютого 2023 року в розмірі 19761 грн 71 коп.».
Задовольняючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за нововиявленими обставинами станом на час звернення до суду позивач не мав статусу особи з інвалідністю, підстави для призначення та виплати пенсії за вказаними умовами були відсутні, через що позовні вимоги задоволенню не підлягали.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частини 1 статті 361 КАС України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Так, колегія суддів зазначає, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20.
Так, судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, на підставі істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для вирішення конкретної справи; юридичний акт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу, оскільки, якби нововиявлена обставина була відома суду під час постановлення судового рішення, вона б обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Згідно з частиною 4 статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Тобто, не вважаються нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Також, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 0205.2018 року у справі №2а-7523/10/1270, від 02.05.2018 року у справі №303/3535/16-а, від 04.09.2018 року у справі №809/824/17, від 22.11.2018 року у справі №826/14224/15.
Згідно з частиною 6 статті 361 КАС України, при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Статтею 364 КАС України передбачено вимоги до форми та змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 364 КАС України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначаються нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що під обставинами, які зазначаються у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Суд зазначає, що не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після встановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.
Також, не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Колегія суддів зазначає, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
З наведеної норми вбачається, що нововиявленими слід вважати обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.
Тобто, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, які мають бути належним чином засвідчені.
При застосуванні наведених положень важливо не порушувати балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судових рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. Європейський суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.
Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу -остаточності рішень суду. Цей принцип визначає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, а не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 3.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
Зазначене відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.08.2018 у справі № 52/137/15-ц.
Отже, обставини, що виникли чи змінилися після прийняття судом рішення, зокрема обставини, на які посилається заявник в своїй заяві, не можуть визнаватися нововиявленими.
Матеріали справи свідчать, що спірним питанням у справі № 200/4350/22 було право позивача на перерахунок та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 05.08.2022 № 49/7685.
Під час розгляду справи було встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером по інвалідності відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», отримує пенсію перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
05.08.2022 повноважений орган сформував довідку № 49/7685 про розмір грошового забезпечення щодо ОСОБА_1 за листопад 2019 року згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» за прирівняною посадою поліцейського інспектора управління, відділу (відділення) поліції.
Підставою для прийняття рішення від 15 листопада 2022 року у справі № 200/4350/22 та задоволення позовних вимог було те, що позивач є пенсіонером відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Перерахунок пенсії у межах спірних правовідносин проводиться на підставі довідки про розмір грошового забезпечення позивача і така довідка була надана відповідачу, відповідач повинен був здійснити відповідний перерахунок.
До суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що з огляду на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № 4190 від 03.02.2025, інвалідність позивача була встановлена без належних підстав ретроспективно, що прямо вплинуло на законність отримання пенсійних виплат відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
При цьому, заявником під час подання заяви та розгляду справи не було надано доказів припинення виплати позивачу пенсії з дати її призначення.
Колегія суддів зазначає, що вказана обставина не може вважтися нововиявлено з огляду на дату прийняття рішення експертної команди № 4190 від 03.02.2025 та те, що наявність інвалідності позивача не була тією обставиною яка була підставою для задоволення позову у цій справи з приводу наявності у позивача права на перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу як пенсіонеру, якому призначено пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Колегія суддів зазначає, що при розгляді справи, відповідач не спростовував наведені у довідці данні, натомість відповідач не погоджувався саме з правом на перерахунок пенсії позивача.
Суд також зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, не є нововиявленими обставинами в розумінні п. 2 ч. 2 ст. 361 КАС України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 у справі стосувалися періоду до 03 березня 2025 року, тобто, до скасування довідки МСЕК про визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи.
Крім того, Головним управлінням ПФУ в Донецькій області не надано суду вирок суду або ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, якими встановлено завідомо неправильний висновок експерта, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів щодо встановленої інвалідності позивача, що потягло за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Також, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року в справі №200/3131/25 за позовом ОСОБА_1 до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення № 4190 від 03.02.2025 експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи, яким є державна установа “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення обласної медико-соціальної експертної комісії № 1 м. Краматорська Донецької області №464 від 19.09.2017 про не визнання ОСОБА_1 , особою з інвалідністю III групи по травмі, так, пов'язаній з виконанням службових обов'язків, з 19.09.2017 без строку переогляду.
З урахуванням викладеного, сам факт наявності рішення експертної команди не мало істотного значення для вирішення цієї справи, з огляду на дату його прийняття та надіслання, та не може вважатись нововиявленою обставиною, яка обов'язково вплинула на остаточні висновки суду.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів заявника наявними доказами та змістом належних норм права, оцінивши долучені до справи документи за правилами ст. 90 КАС України, суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи фактичних даних, які б засвідчували існування у спірних правовідносинах визначених ст. 361 КАС України підстав.
З огляду на зазначене, відсутні підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів зазначає, що вказані обставини можуть бути підставами для подальшого перерахунку пенсії позивачу.
Відповідно до ч.2 статті 317 КАС України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надано оцінку обставинам справи та порушені норми процесуального права, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, та відмовити в задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими .
Керуючись ст. 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі № 200/4350/22 - задовольнити.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 р. у справі № 200/4350/22 - скасувати.
Відмовити у задоволені заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у даній справі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 06 листопада 2025 року.
Колегія суддів Е.Г. Казначеєв
І.Д. Компанієць
І.В. Сіваченко