06 листопада 2025 року справа №200/2704/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 р. у справі №200/2704/25 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасувати рішення начальника відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.01.2025 року №057350008867;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993 в ТДВ “Шахта “Білозерська», з 26.01.2021 по 08.01.2025 в філії “Павлоградська автобаза» ПАТ “Павлоградвугілля» до пільгового стажу згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 08.01.2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 15.01.2025 року №057350008867 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі заяви від 08.01.2025 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.01.2025 року зарахувати періоди роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993 в ТДВ “Шахта “Білозерська», з 26.01.2021 по 08.01.2025 в філії “Павлоградська автобаза» ПАТ “Павлоградвугілля» до його пільгового стажу згідно ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів щодо необхідності підтвердження пільгового стажу за періоди роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993 в ТДВ «Шахта «Білозерська», з 26.01.2021 по 08.01.2025 в філії «Павлоградська автобаза» ПАТ «Павлоградвугілля», зазначає наступне.
До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано період роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990 учнем гірника підземного дільниці шахтного транспорту відповідно до довідки №636 від 08.10.2024, виданої ТДВ “Шахта Білозерська» оскільки відсутня інформація про підземні спуски.
До пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період з 22.08.1992 по 26.02.1993 згідно довідки №735 від 03.12.2024, виданою ТДВ “Шахта Білозерська» оскільки не надано витяги з наказів про проведення атестації робочих місць.
До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи з 26.01.2021 по 18.10.2024 відповідно до довідки №611 від 18.10.2024, виданої філією “Павлоградська автобаза» ПАТ “Павлоградвугілля», оскільки зазначена довідка не відповідає додатку №5 до Постанови Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 а саме, неповна підстава видачі (не зазначені розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки).
Період роботи з 18.10.2024 по 08.01.2025 (згідно позовних вимог) неможливо зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 оскільки довідка видана 18.10.2024 та свідчить про те, що позивач працює по теперішній час, інших документів до заяви про призначення пенсії від 08.01.2025 за спірний період, позивачем не було надано.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 .
08.01.2025 року до управління звернувся ОСОБА_1 із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ч. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року.
Заява позивача про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за результатом якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 057350008867 від 15.01.2025 року у зв'язку із недосягненням встановленого пенсійного віку.
В рішенні Відповідачем було зазначено, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 34 роки 01 місяць 18 днів, на пільгових умовах за Списком № 1 - 01 рік 11 місяців 03 дні, на пільгових умовах за Списком № 2 - 08 років 02 місяці 21 день, пільговий стаж для визначення права - 10 років 01 місяць 24 дні.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано всі періоди згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Згідно довідки № 735 від 03.12.2024 до стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 1 період роботи в ТДВ «Шахта «Білозерська» з 22.08.1992 по 26.02.1993 не зарахований, оскільки не надано витяги з наказів щодо проведення атестації робочих місць, передбаченого пунктом 10 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умова».
До стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2 не врахований період роботи в філії «Павлоградська автобаза» ПАТ «Павлоградвугілля» згідно довідки № 611 від 18.10.2024 з 26.01.2021 по 31.12.2024, оскільки зазначена довідка не відповідає додатку 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 №637, а саме неповна підстава видачі (не зазначені розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки).
Відповідно до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування робота Позивача з 2021 року по 09.2024 року обліковується за кодом спецстажу - ЗПЗ013Б1.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-VI на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, (далі - Порядок № 383).
Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До посад або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Щодо необхідності підтвердження пільгового стажу за періоди роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993 в ТДВ «Шахта «Білозерська», з 26.01.2021 по 08.01.2025 в філії «Павлоградська автобаза» ПАТ «Павлоградвугілля», суд зазначає наступне.
Згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 , Позивач в спірні періоди працював:
з 18.08.1990 по 24.09.1990 курси за професією гірник при УКК в/п Добропіллявугілля з відривом від виробництва;
26.09.1990 року переведений гірником підземним з повним робочим днем в шахті;
26.02.1993 року звільнений за власним бажанням;
26.01.2021 року прийнято машиністом бульдозеру (гірничі роботи) 5 розряду Добропільської автомобільної колони за переведенням з Філії «Добропільська автобаза» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля».
Запис про звільнення відсутній.
Згідно довідки Філії «Павлоградська автобаза» ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 18.10.2024 року №611 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач працює повний робочий день, і в період з 26.01.2021 року по теперішній час виконує в гірничому виробництві ведення гірничих робіт та інших видів робіт з метою добування вугілля з повним робочим днем на поверхні, за професією, посадою машиніст бульдозера (гірничі роботи) з повним робочим днем на поверхні, що передбачена Списком 2 розділ 1 згідно постанови КМУ №461 від 24.06.2016р., відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно довідки від 03.12.2024 року №735 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, Позивач працював повний робочий день в ТДВ «Шахта «Білозерська» і за період з 13.08.1990 року по 25.09.1990 року виконував гірничі роботи підземно з повним робочим днем під землею за професією, посадою учень гірника підземний дільниці шахтного транспорту і отримував заробітну плату з розрахунку годинної тарифної ставки робітника, що працює під землею за професією гірник 1 розряду, за період з 26.09.1990 року по 26.02.1993 року виконував гірничі роботи підземно з повним робочим днем під землею за професією, посадою гірник підземний дільниці шахтного транспорту, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передбачено Списком 1 розділ 1 підрозділ 1 код КП 1010100а. Підстава: постанова Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, постанова Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року.
Суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.
В той час, зазначені вище спірні періоди роботи позивача підтверджено копією трудової книжки.
Посилання апелянта щодо проведення атестації робочих місць суд вважає незмістовним, з огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а, чітко висловила свою позицію щодо проведення атестації робочих місць і вказала, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Також, в спірному рішенні зазначено, що довідка № 611 від 18.10.2024 не відповідає додатку 5 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637, а саме неповна підстава видачі (не зазначені розрахункові відомості по заробітній платі, особові рахунки).
Суд зазначає, що у трудовій книжці та довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній позивача містяться всі необхідні відомості про його трудову діяльність, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не враховано до пільгового стажу позивача періоди роботи, зазначені у довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 735 від 03.12.2024 та № 611 від 18.10.2024.
Разом з тим, Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5, станом на 08.01.2025), щодо спірного періоду з 26.01.2021 по 08.01.2025 в філії «Павлоградська автобаза» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» містять інформацію про суму заробітку для нарахування пенсії та сплату страхових внесків за період з 26.01.2021 по 30.09.2024, спеціальний стаж позивача за кодом підстави «ЗП3013Б1».
Суд враховує, що згідно Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, код за №ЗП3013Б1 застосовується для застрахованих осіб, які є працівниками, безпосередньо зайнятими повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2.
Таким чином, позивач має право на зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993, з 26.01.2021 по 18.10.2024.
Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції передчасно було зобов'язано відповідача зарахувати до пільгового стажу періоду роботи з 19.10.2024 по 08.01.2025 з огляду на наступне.
Довідка Філії «Павлоградська автобаза» ПРАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 18.10.2024 року №611 та індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) не містять інформації стосовно періоду з 19.10.2024 по 08.01.2025.
Згідно з ч.3 ст.44 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналогічні вимоги до реалізації владної управлінської функції суб'єкта владних повноважень з приводу вчинення управлінських волевиявлень стосовно призначення громадянам пенсій сформульовані як у п.1.8 Розділу І Порядку №22-1 (де указано, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія), так і у п.4.2 Розділу IV Порядку №22-1 (де указано, що працівник пенсійного органу повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Також аналогічні вимоги до функціонування пенсійних органів сформульовані у п.п.2 п. 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 за № 28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485) де указано, що Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.
З наведеного слідує, що законодавець одночасно, як наділив органи системи ПФУ правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, так і обтяжив обов'язком витребування недостатніх відомостей і документів.
Доказів, що відповідачем на дотримання вимог Пункту 4.2 Порядку позивачу надавався на дооформлення відповідний тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством суду не надано.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з'ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Наведені вище обставини дають підстави суду апеляційної інстанції змінити частково рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.01.2025 року зарахувати періоди роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993 в ТДВ “Шахта “Білозерська», з 26.01.2021 по 08.01.2025 в філії “Павлоградська автобаза» ПАТ “Павлоградвугілля» до його пільгового стажу згідно ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В іншій частині суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 р. у справі № 200/2704/25 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 р. у справі №200/2704/25 - змінити.
Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 р. у справі № 200/2704/25 викласти в наступній редакції:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 08.01.2025 року зарахувати періоди роботи з 18.08.1990 по 24.09.1990, з 22.08.1992 по 26.02.1993 в ТДВ “Шахта “Білозерська», з 26.01.2021 по 18.10.2024 в філії “Павлоградська автобаза» ПАТ “Павлоградвугілля» до його пільгового стажу згідно ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та повторно розглянути питання щодо зарахування до загального та пільгового стажу періоду роботи з 19.10.2024 по 08.01.2025 з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні».
В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 р. у справі № 200/2704/25 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 06 листопада 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: Е.Г. Казначеєв
І.В. Сіваченко