Іменем України
06 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 826/5436/16
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Свергун І.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання податкової декларації поданою,
04.04.2016 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року;
- визнати податкову декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року разом із додатками такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання відповідачем 22.03.2016.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надіслана на адресу контролюючого органу податкова декларація позивача має всі необхідні реквізити, відповідно вимогам п. 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, відтак, відмова у прийняті вказаних декларацій є необґрунтованою та протиправною.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2016 відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/76/16.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.08.2017 поновлено провадження у справі.
Від відповідача до суду надійшли письмові пояснення, в яких він заперечує проти позову, посилаючись, що у зв'язку з недостовірністю та невідповідністю даних надіслана податкова декларація з податку на додану вартість (пошта № 723/10 від 22.03.2016) за «лютий 2016 р.» не вважається податковою відповідно до вимог ст. 48 п. 48.7 Податкового Кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване як юридична особа 22.09.2009, номер запису: 12661020000034041, місцезнаходження: 03039, місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 119 літера Х, офіс 23, ідентифікаційний код 36694340, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» 17.03.2016 шляхом надсилання поштою подано до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2016 року разом з додатками.
Листом від 23.03.2016 № 3297/10/26-50-08-04 ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві відмовлено ТОВ «ЕЗК «Донбасвуглепереробка» у прийняті вказаної податкової декларації за лютий 2016 року (вх. № 723/10 від 22.03.2016) у зв'язку з недостовірністю та невідповідністю даних, зазначених в податковій декларації.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, позивач звернувся з до суду з цим позовом.
Дослідивши надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (надалі - ПК України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).
Зокрема, п.п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.
Як вбачається зі змісту листа Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 23.03.2016 № 3297/10/26-50-08-04, вказаний лист не містить визначення конкретної законодавчо мотивованої підстави для неприйняття поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2016 року. Вказаного також не було деталізовано відповідачем під час судового розгляду справи, оскільки останнім відзиву проти заявлених позовних вимог надано суду не було, незважаючи на тривалий розгляд справи. У наданих письмових поясненнях не зазначено конкретної підстави відмови у прийнятті податкової декларації.
Водночас у листі від 29.02.2016 № 1941/10/26-50-08-02 ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві посилається на недостовірність податкової адреси платника.
Разом з тим, суд звертає увагу, що у відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на момент подання податкових декларацій, місцезнаходження позивача відповідає даним, зазначеним у податковій декларації, а саме: 03039, місто Київ, проспект Червонозоряний, 119, літера Х, квартира 23.
З огляду на викладене, неприйняття податкової звітності позивача за лютий 2016 року з підстав неправильного зазначення такого реквізиту як «місцезнаходження» спростовується наявними у матеріалах справи доказів. Іншого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, під час судового розгляду справи не доведено.
Слід також зазначити, що п.п. 49.3 і 49.4 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
При цьому платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» пункту 49.3 цієї статті.
Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).
З урахуванням викладеного суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 826/76/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, зокрема, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з одностороннього припинення договору про визнання електронних документів № 191220141 від 19.12.2014 (реєстраційний номер 9073752624).
Отже, між позивачем та відповідачем на момент подачі податкової декларації, а саме: березень 2016 року, був в односторонньому порядку розірваний договір про визнання електронних документів, а тому позивач мав право на подання податкової декларації на додану вартість засобами поштового зв'язку.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України).
Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується також положеннями частин першої та другої статті 9 КАС України.
Так, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням встановлених судом обставин справи, а саме необґрунтованості відмови відповідача у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» з податку на додану вартість за лютий 2016 року, викладеної у листі від 23.03.2016 № 3297/10/26-50-08-04, суд дійшов до висновку про протиправність дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві щодо відмови у прийнятті податкових декларацій товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» з податку на додану вартість за лютий 2016 року.
Як наслідок, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушених прав позивача та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти податкову декларацію з ПДВ за лютий 2016 року із додатками, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 22.03.2016.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов належить до задоволення з обранням належного способу захисту порушеного права позивача.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 2756,00 грн.
У зв'язку з задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2756,00 грн слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» (місцезнаходження: 03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, буд. 119 літера Х, офіс 23, код за ЄДРПОУ 36694340) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код за ЄДРПОУ 44116011) про визнання протиправними дій, визнання податкової декларації поданою задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» з ПДВ за лютий 2016 року.
Зобов'язати Головне управлінням ДПС у м. Києві прийняти податкову декларацію з ПДВ за лютий 2016 року із додатками, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», днем її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 22.03.2016.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2756,00 грн (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун