Іменем України
06 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1786/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом адвоката Вознюка Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
09.09.2025 до Луганського окружного адміністративного суду поштою надійшла позовна заява адвоката Вознюка Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , грошового забезпечення та додаткової винагороди у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період проходження лікування та військово-лікарської комісії з серпня 2024 року по 04 жовтня 2024 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення та додаткову винагороду у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період проходження лікування та військово-лікарської комісії з серпня 2024 року по 04 жовтня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач проходив стаціонарне лікування в КНП КМЦРЗН м. Київ з 09.08.2024 по 16.08.2024, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 4332/183. За результатом лікування рекомендовано пройти ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби.
Невідкладно молодший сержант ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою отримати направлення на проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби.
Позивачем 17.08.2024 отримано направлення. Після чого він негайно приступив до проходження військово-лікарської комісії.
Станом на 23 вересня 2024 року ОСОБА_1 проходив військово-лікарську комісію в НВМКЦ “ГВКГ» Міністерства оборони України на основі офіційно виданого направлення.
Про всі етапи перебування на лікуванні, направлення, проходження ВЛК, військовослужбовець повідомляв в установленому законом порядку командування військової частини в якій проходить службу. Командир повідомив, щоб позивач очікував проходження ВЛК та отримання його висновку в Києві, оскільки особовий склад на той час перебував в зоні ведення бойових дій, тому на декілька днів їхати до частини сенсу немає.
Проте, у вересні 2024 року йому повідомлено, що він знаходиться в статусі самовільно залишившого частину.
Зазначена інформація дає підстави вважати, що належним чином подані документи, які підтверджують перебування військовослужбовця на лікуванні враховані не були. Зазначає, що військовослужбовець ОСОБА_1 постійно перебував на зв'язку із командуванням військової частини та жодних повідомлень про відкриття службового розслідування йому не надходило.
Висновок ВЛК отримано 21.10.2024, яким ОСОБА_1 визнано придатним до служби в підрозділах забезпечення, ТЦК та СП.
Ще до моменту отримання висновку ВЛК адвокатом Вознюком А. С. на адресу військової частини НОМЕР_1 направлено документи, які підтверджують законність перебування ОСОБА_1 на лікуванні та проходженні військово-лікарської комісії.
Подано адвокатський запит, в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
26.09.2024 отримано відповідь, якою підтверджено відкриття службових розслідувань за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем та долученим медичних документів, доданих до адвокатського запиту до матеріалів службового розслідування.
Ще до отримання висновку ВЛК, військовослужбовець перебував за місцем постійної дислокації військової частини.
На час отримання висновку ВЛК військова частина знаходилась в зоні безпосереднього ведення бойових дій, тому у ОСОБА_1 були відсутні фізичні можливості прибути до військової частини за станом здоров'я, він знаходився за місцем постійної дислокації військової частини і очікував їх прибуття.
Одразу після прибуття, ОСОБА_1 подав рапорт і був зарахований в списки особового складу військової частини.
Впродовж всього часу він намагався отримати інформацію щодо перерахунку грошового забезпечення за період з серпня до жовтня 2024 року, проте отримував єдину відповідь - очікуй завершення службового розслідування, тоді повинно бути зрозуміло.
Службове розслідування було закінчено тільки в лютому 2025 року, точна дата військовослужбовцю не відома. Відповідно до акту службового розслідування, який не було вручено військовослужбовцю, і з яким він мав можливість ознайомитись тільки оглядово орієнтовно в середині лютого, встановлено в порядку дисциплінарного стягнення:
Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :
не нараховувати грошове забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року на підставі пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260;
нараховувати премію за січень 2025 року з урахуванням накладеного дисциплінарного стягнення молодшому сержанту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , на підставі пункту 4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року, № 260.
Позивач вважає, що зазначене порушує його права, оскільки період перебування на лікуванні та проходженні військово-лікарської комісії ним з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року і до 04 жовтня 2024 року підтверджується доданими медичними документами, які військова частина отримала і відповіддю на адвокатський запит підтвердила їх долучення до матеріалів службового розслідування.
Акт службового розслідування видано але до ознайомлення надано не було. Не проведено перерахунку грошового забезпечення із належною виплатою ОСОБА_1 грошового забезпечення за період проходження лікування та військово-лікарської комісії, які були помилково зараховані як період самовільного залишення частини.
Він звернувся до свого прямого командира із ціллю отримання інформації щодо причин неврахування медичних документів і поважних обставин неприбуття до частини в зазначений період, на що отримував тільки прохання зачекати відповіді від командира.
Зазначеної відповіді так і не надійшло, у зв'язку із чим військовослужбовець вирішив звернутись із скаргою в порядку адміністративного оскарження.
Оскільки військова частина НОМЕР_1 була розташована в АДРЕСА_1 , з метою оскарження зазначеного і відсутності належної комунікації з боку військової частини НОМЕР_1 , адвокатом ОСОБА_2 07.04.2025 подано адвокатський запит до Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 » із проханням надати належним чином завірений акт службового розслідування та причини неврахування медичних документів та повідомлення військовослужбовця про його місце перебування, а також погодження такого місця перебування із командиром при проведенні службового розслідування, а також про причини відмови в перерахунку належного грошового забезпечення.
Після отримання відповіді про те, що Військова частина НОМЕР_1 не входить у підпорядкування Оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 », адвокат Вознюк А. С. одразу направив скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка була перенаправлена на розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідь на скаргу отримано звичайним поштовим відправленням тільки 08.07.2025. Після чого Позивачем прийнято рішення звернутись до суду із зазначеним Позовом з ціллю оскарження бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу грошового забезпечення та додаткової винагороди у відповідності до Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за період з серпня 2024 року по жовтень 2024 року.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна відповідає вимогам статей 160,161 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому суд вважає за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно з частиною п'ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною шостою статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідач позов не визнав та надіслав до суду відзив, у якому зазначив, що відповідно до пункту 15. Розділу ХХХІV «Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану» наказу Міністра оборони України від 0.7.06.20018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються, зокрема, військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
Підставою для призначення виплат у зв'язку із лікуванням, згідно Постанови КМУ від 28.02.2022 № 168, має бути вказано сукупність наступних критеріїв: поранення (контузія, травма, каліцтво), має бути пов'язане із захистом Батьківщини та має бути тяжке поранення, яке за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарськоекспертної, медичної) комісії.
У спірний період позивач неодноразово вибув до лікувальних закладів для проходження лікування але додаткова винагорода йому не виплачувалася, оскільки, це не підпадає під абз. 4 п. І2 Постанови Кабінету міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 № 249 молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що своєчасно не повернувся із військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі.
Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 30 внесено зміни до пункту 109 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 № 367, а саме викладено у такій редакції: “Молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що з 09 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року перебував в комунальному некомерційному підприємстві "Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ, з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року був відсутній на військовій службі без дозволу командирів та без поважних причин, з 05 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року перебував в Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ, з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року був відсутній на військовій службі без дозволу командирів та без поважних причин. Не нараховувати та не виплачувати грошове забезпечення з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року, з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року.
Підставою для не проведення виплати грошового забезпечення у періоди з “17» серпня 2024 року по “04» вересня 2024 року, з “04» жовтня 2024 року по “28» грудня 2024 року», стало те що у відповідності до Акту службового розслідування від 27.01.2025, який затверджено командиром військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 375, встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 : у період з 17.08.2024 по 04.09.2024, та з 04.10.2024 по 28.12.2024 був відсутній на військовій службі без поважних на те причин та без дозволу командирів, у зв'язку із самовільним залишенням місця служби, що підтверджується Актом службового розслідування від 27.01.2025, та витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 375.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, зокрема, тим, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
Зазначає, що позивачем не надано доказів, визначених Порядком № 260, на підтвердження того, що він протягом спірного періоду має право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі по 100 000 грн в розрахунку на місяць, та під час знаходження на лікуванні, а тому просить у задоволенні позову відмовити.
Також представник відповідача вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
Представником позивача 24.09.2025 подано через підсистему Електронний суд відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивач не знав та не міг знати про підстави невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до завершення службового розслідування. Між тим адвокат неодноразово звертався до відповідача з адвокатськими запитами щодо результатів службового розслідування і відповідь на зазначені звернення отримав звичайним поштовим відправленням тільки 08.07.2025 після чого і звернувся з позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 11.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 03.11.2025 заяву представника позивача про поновлення строків звернення до суду задоволено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), на час виникнення спірних правовідносин проходить службу у Збройних Силах України, а саме у Військовій частині НОМЕР_1 .
В межах спірних правовідносин судом встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2024 № 213 позивач вважається такими, що вибув у лікувальний заклад комунальне некомерційне підприємство “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ: з 29 липня 2024 року (арк. спр. 68).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 222 від 07.08.2024 позивач вважається таким, що прибув з комунального некомерційного підприємства “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ та приступив до виконання службових обов'язків з 07 серпня 2024 року (арк. спр. 70).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2024 № 221 позивач вибув у лікувальний заклад до комунального некомерційного підприємства “Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» м. Київ з 07 серпня 2025 року (арк. спр. 69).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 № 225 позивач вибув у лікувальний заклад у комунальне некомерційне підприємство “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ на лікування з 09 серпня 2024 року (арк. спр. 71).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2024 № 228 вважається таким, що прибув і приступив до виконання службових обов'язків з лікувальних закладів з комунального некомерційного підприємства “Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» м. Київ з “14» серпня 2025 року молодший сержант ОСОБА_1 , санітарний інструктор 50 запасної роти. Вважати такими, що вибули у щорічну основну відпустку: молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, у першу частину щорічної основної відпустки за 2025 рік, до с. Іваньки, Уманського району, Черкаської області, терміном на 15 (п'ятнадцять) календарних днів з “15» серпня 2025 року по “29» серпня 2025 року без урахування часу на проїзд (арк. спр. 72).
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4332/183 відділення медичної реабілітації та цереброваскулярної патології Комунального некомерційного підприємства “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 09 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями міжеребцевих дисків Ф2-І.З, L3-L4, ЬЗ-БІ. Хронічна вертеброгенна люмбоішалгія. Астеноневротичний синдром. Стан після вогнепального кульового наскрізного поранення (14.02.2023) з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки, нестійка комбінована контрактура лівого гомілковостопного суглобу. Хронічний панкреатит. Хронічний холецистит. Варикозна хвороба нижніх, кінцівок (арк. спр. 18).
17 серпня 2024 року позивачу видано направлення на проходження ВЛК в НВМКЦ «ГВКГ» Міністерства оборони України для визначення ступеню придатності до подальшого проходження військової служби (арк. спр. 17).
Згідно картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 її заведено 05.09.2024 (арк. спр. 17 зворотній бік).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.08.2024 № 234 молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що 16.08.2024 виписаний після лікування з комунального некомерційного підприємства “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ та направлений для проходження військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України у Національний військово-медичний клінічний центр “Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ з 18.08.2024 (арк. спр. 73).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2024 № 246 вважати такими, що прибули і приступили до виконання службових обов'язків: 3 щорічної основної відпустки: з 30 серпня 2025 року: молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти (арк. спр. 74).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.09.2024 № 249 молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що своєчасно не повернувся із військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі. Підстава: рапорт на проведення службового розслідування майора ОСОБА_3 від 03.09.2024 (арк. спр. 75).
Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 № 270 підтверджено, що відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України увільнено від займаних посад і зараховано у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 24 вересня 2024 року у зв'язку з відсутністю на військовій службі понад 10 (десять) діб молодший сержант ОСОБА_1 , санітарний інструктор 50 запасної роти (арк. спр. 76).
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2024 № 367 молодшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що “28» грудня 2024 року прибув після самовільного залишення розташування підрозділу та відсутності на військовій службі (арк. спр. 77).
Актом службового розслідування від 27.01.2025 встановлено, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині), від 10 серпня 2024 року за № 225 та відповідно направлення ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09 серпня 2024 року за № 8761, молодший сержант ОСОБА_1 , санітарний інструктор 50 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , вибув на лікування у КНП «Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» місто Київ з 09 серпня 2024 року.
Відповідно рапорту майора ОСОБА_3 , командира 50 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , від 03 вересня 2024 року зареєстрованого за № 63901, стало відомо, що молодший сержант ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні при КНП «Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» місто Київ, звідки був виписаний, але до розташування 50 запасної роти не прибув.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 16 серпня 2024 року за № 4332/183, виданої КНП «Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» місто Київ, молодший сержант ОСОБА_1 , перебував на лікуванні з 09 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року.
Відповідно до запиту від 31 грудня 2024 року за № 45694 до НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» місто Київ, отримана відповідь від 08 січня 2025 року за № 518, де зазначено, що молодший сержант ОСОБА_1 проходив амбулаторно військово-лікарську комісію при НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» місто Київ в період часу з 05 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року.
Службовим розслідуванням встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 був відсутній на військовій службі, у зв'язку із самовільним залишенням місця служби без дозволу командирів та без поважних на те причин з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року (арк. спр. 81-87).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 375 за самовільне залишення місця служби та порушення вимог статей 11, 16, 37, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, молодшого сержанта ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення «ДОГАНА».
Начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 не нараховувати грошове забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 , який є перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року на підставі пункту 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260.
Облікувати молодшого сержанта ОСОБА_1 як такого, що перебував на стаціонарному лікуванні при КНП «Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» місто Київ з 09 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року.
Облікувати молодшого сержанта ОСОБА_1 як такого, що проходив амбулаторно військово-лікарську комісію при НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» місто Київ з 05 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року.
Облікувати молодшого сержанта ОСОБА_1 , як відсутнього на військовій службі, у зв'язку із самовільним залишенням місця служби без дозволу командирів та без поважних на те причин з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року (арк. спр. 88-91).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 30 внесено зміни:
- до пункту 53 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від “03» вересня 2024 року № 249: “Молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що своєчасно не повернувся із військово-лікарської комісії з метою визначення ступеню придатності до військової служби у Збройних Силах України в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі. Зняти з усіх видів забезпечення, припинити нарахування та виплати грошового забезпечення на час проведення службового розслідування;
- до пункту 109 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від “28» грудня 2024 року № 367, скасувати та викласти в наступній редакції: “Молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що з “09» серпня 2024 року по “16» серпня 2024 року перебував в комунальному некомерційному підприємстві “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ, з “17» серпня 2024 року по “04» вересня 2024 року був відсутній на військовій службі без дозволу командирів та без поважних причин, з “05» вересня 2024 року по “03» жовтня 2024 року перебував в Національному військово-медичному клінічному центрі “Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ, з “04» жовтня 2024 року по “28» грудня 2024 року був відсутній на військовій службі без дозволу командирів та без поважних причин (арк. спр. 79-80).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
На виконання частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої - третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Згідно зі статтями 1-2, 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з положеннями Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого Наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260), грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Наказом Міністра оборони України від 23 січня 2023 року № 44, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за № 177/39233 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» внесено зміни до Порядку № 260, а саме абзац шістнадцятий пункту 2 розділу І після слів «та кіберзахисту)» доповнити словами « а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану» (пункт 1) та доповнено Порядок новими розділами, зокрема розділом XXXIV. Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану.
Також встановлено, що застосування нового розділу здійснюється з 01 лютого 2023 року, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 275 від 30.04.2024, № 339 від 21.05.2024- застосовується з 01 квітня 2024 року.
Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні). Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства. Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до пункту 31 частини одинадцятої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому строк введення воєнного стану неодноразово продовжувався та на час розгляду справи триває.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Тут та надалі Постанова № 168 застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме на період з 01.08.2024 по 04.10.2024.
Відповідно до пункту 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 1-2 Постанови № 168 також передбачено, що Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Пунктом 15 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції наказу № 44 від 25 січня 2023 року) встановлено, зокрема, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З матеріалів справи встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.07.2024 № 213 позивач вважається такими, що вибув у лікувальний заклад комунальне некомерційне підприємство “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ: з 29 липня 2024 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 222 від 07.08.2024 позивач вважається таким, що прибув з комунального некомерційного підприємства “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ та приступив до виконання службових обов'язків з 07 серпня 2024 року.
При цьому згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 07.08.2024 № 221 позивач вибув у лікувальний заклад до комунального некомерційного підприємства “Медичний центр реабілітації та паліативної допомоги» м. Київ з 07 серпня 2025 року.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.08.2024 № 225 позивач вибув у лікувальний заклад у комунальне некомерційне підприємство “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ на лікування з 09 серпня 2024 року.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 4332/183 відділення медичної реабілітації та цереброваскулярної патології Комунального некомерційного підприємства “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 09 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року з діагнозом остеохондроз поперекового відділу хребта, ускладнений протрузіями міжеребцевих дисків Ф2-І.З, L3-L4, ЬЗ-БІ. Хронічна вертеброгенна люмбоішалгія. Астеноневротичний синдром. Стан після вогнепального кульового наскрізного поранення (14.02.2023) з вогнепальним переломом нижньої третини лівої великогомілкової кістки, нестійка комбінована контрактура лівого гомілковостопного суглобу. Хронічний панкреатит. Хронічний холецистит. Варикозна хвороба нижніх, кінцівок.
17 серпня 2024 року позивачу видано направлення на проходження ВЛК в НВМКЦ «ГВКГ» Міністерства оборони України для визначення ступеню придатності до подальшого проходження військової служби.
При цьому картка обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 заведена лише 05.09.2024.
Отже, судом встановлено, що позивач у період з 29 липня 2024 року до 16 серпня 2024 року перебував у різних лікувальних закладах. 17 серпня 2024 року отримав направлення на проходження ВЛК але прибув на обстеження лише 05 вересня 2024 року.
Актом службового розслідування від 27.01.2025 та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 375 встановлено те, що молодший сержант ОСОБА_1 з 09 серпня 2024 року по 16 серпня 2024 року перебував на стаціонарному лікуванні при КНП «Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» місто Київ; з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року був відсутній на військовій службі без поважних на те причин та без дозволу командирів; з 05 вересня 2024 року по 03 жовтня 2024 року проходив амбулаторно військово-лікарську комісію при НВМКЦ «Головний військовий клінічний госпіталь» місто Київ; з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року був відсутній на військовій службі без поважних на те причин та без дозволу командирів, у зв'язку із самовільним залишенням місця служби.
Пунктом 4.5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 375 визначено облікувати молодшого сержанта ОСОБА_1 , як відсутнього на військовій службі, у зв'язку із самовільним залишенням місця служби без дозволу командирів та без поважних на те причин з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року.
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 30 внесено зміни до пункту 109 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від “28» грудня 2024 року № 367, скасувати та викласти в наступній редакції: “Молодшого сержанта ОСОБА_1 , санітарного інструктора 50 запасної роти, вважати таким, що з “09» серпня 2024 року по “16» серпня 2024 року перебував в комунальному некомерційному підприємстві “Київський міський центр радіаційного захисту населення міста Києва від наслідків Чорнобильської катастрофи» м. Київ, з “17» серпня 2024 року по “04» вересня 2024 року був відсутній на військовій службі без дозволу командирів та без поважних причин, з “05» вересня 2024 року по “03» жовтня 2024 року перебував в Національному військово-медичному клінічному центрі “Головний військовий клінічний госпіталь» м. Київ, з “04» жовтня 2024 року по “28» грудня 2024 року був відсутній на військовій службі без дозволу командирів та без поважних причин.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані позивачем.
Доказів оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 № 375 та його скасування в частині визнання позивача таким, що відсутній на військовій службі, у зв'язку із самовільним залишенням місця служби без дозволу командирів та без поважних нате причин з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року позивачем та його представником суду не надані.
Пунктом 15 розділу XXXIV Порядку № 260 (в редакції наказу № 44 від 25 січня 2023 року) встановлено, зокрема, що до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
З огляду на те, що позивач визнаний таким, що самовільно залишив місце службу у період з 17 серпня 2024 року по 04 вересня 2024 року та з 04 жовтня 2024 року по 28 грудня 2024 року, суд вважає правомірною позицію відповідача щодо того, що позивач не має права на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою № 168, за серпень, вересень та жовтень 2024 року повністю як місяці, у яких здійснено порушення дисципліни, пов'язане з самовільним залишенням військової частини або місця служби.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Питання про розподіл судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог адвоката Вознюка Андрія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива