Справа №: 452/3865/25
Провадження № 3/452/1823/2025
Іменем України
03 листопада 2025 року м.Самбір
Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
у присутності правопорушника, якому роз'яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, заяв, клопотань не надійшо,
На розгляд Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшли протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕРП1 № 473017 від 04 жовтня 2025 року, водій ОСОБА_1 04 жовтня 2025 року о 09 год. 37 хв. на автодорозі сполученням між населеними пунктами с. Баранівці та с. Міжгайці, керував автомобілем марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимогу п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕРП1
№ 473013 від 04 жовтня 2025 року, водій ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, 04 жовтня 2025 року о 09 год. 37 хв. на автодорозі сполученням між населеними пунктами с. Баранівці та с. Міжгайці, керував автомобілем марки «Audi А6», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Таким чином ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи, що судом одночасно розглядаються протоколи про вчинення
ОСОБА_1 кількох адміністративних правопорушень, постановою судді від 03 листопада 2025 року матеріали адміністративних справ об'єднані в одне провадження, якому присвоєно № 452/3865/25.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 винним себе визнав, підтвердив викладені в протоколі обставини вчинення ним правопорушення, щиро розкаявся у скоєному, просив суд суворо його не карати.
Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Санкція статті передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Частина друга статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 3 ст. 130 КУпАП, визнається за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у виді штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа), згідно зі ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 р. №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за №1413/27858 (далі по тексту Інструкція).
За положеннями пункту 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У пункті 4 розділу І Інструкції зазначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Згідно пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених
ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень підтверджується:
- протоколами про адміністративні правопорушення, складеними уповноваженою особою, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП;
- постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 04 лютого 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП та постановою від 12 січня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, долученим до протоколу за ч. 3 ст. 130 КУпАП, та згідно даних яких ОСОБА_1 відмовився від огляду лікарем КНП СМР «Самбірська центральна лікарня»;
- відеозаписом, наданого поліцейським, на якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного адміністративного правопорушення, зокрема, зупинка автотранспортного засобу під його керуванням, пропозиція поліцейського пройти обстеження на стан сп'яніння в медичному закладі, його відмова від такого проходження.
Відповідно до довідки Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, за відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 03.03.2016 року отримав посвідчення водія.
Викладеними фактичними обставинами справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду протоколів про адміністративні правопорушення.
Слід зауважити, що транспортний засіб законодавцем позиціонується як джерело підвищеної небезпеки (стаття 1187 Цивільного кодексу України), його експлуатація завжди пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, безпеки довкілля, а тому особа, яка володіє чи користується транспортним засобом, не може використовувати його на шкоду правам і свободам громадян, інтересам суспільства.
Системний аналіз вказаних вище приписів законодавства також свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП та ч. 3 ст. 130 КУпАП, характеризують значною, у порівнянні з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпечністю, оскільки санкція цих статтей передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж у інших випадках, передбачених КУпАП.
Зазначені адміністративні правопорушення за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаних статей не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об'єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого як статтею 126, так і статтею 130 КУпАП.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи обставини і характер вчинених правопорушень, ступінь вини і дані про особу правопорушника, те, що попередне покарання застосоване до нього за аналогічні правопорушення не досягло своєї мети, що свідчить про стійке небажання правопорушника стати на шлях виправлення, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, оскільки саме такий вид стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дані адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Із копії посвідчення, серії НОМЕР_2 від 03 листопада 2015 року, вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій.
Відповідно до п. 13) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 необхідно звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення, відповідно до ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривеньз позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу - 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк, стягнути з ОСОБА_1 в порядку примусового виконання цієї постанови в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, 102000 (сто дві тисячі) гривень.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, на підставі п. 13) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після спливу строку, встановленого законом для її апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги постанова судді набирає законної сили після перегляду справи апеляційним судом.
Суддя