06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 173/1279/25
провадження № 61-13234ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2 , на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за скаргою
ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки у порушення вимог частини третьої статті 392 ЦПК України, вона підписана ОСОБА_2., повноваження якого на представництво інтересів ОСОБА_1 у Верховному Суді не підтверджені належним чином.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Частина перша статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
У пункті 18 розділу XІІІ «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої
статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 01 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 01 січня 2019 року.
Вказані зміни набули чинності 30 вересня 2016 року.
Частиною 3 статті 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною другою статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 60 ЦПК України представником
в суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових правовідносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у
статті 61 цього Кодексу.
Документами, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі, є довіреність юридичної особи; повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частини перша, третя, четверта статті 62 ЦПК України).
Провадження стосовно виконання судових рішень є завершальною й невід'ємною частиною (стадією) судового провадження у справі, якою у даному випадку є скарга на дії/бездіяльність державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Дана справа не є спором, що виник з трудових правовідносин, і не є малозначною справою (не визнавалась судами попередніх інстанцій малозначною справою). Отже, представництво заявника у суді касаційної інстанції має здійснюватися виключно адвокатом.
Касаційна скарга підписана представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2.
Як вбачається з матеріалів касаційного провадження,до касаційної скарги ОСОБА_2. на підтвердження своїх повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_1 додано довіреність від 21 квітня 2025 року.
Однак, до касаційної скарги не додано жодного документа, який би посвідчував, що представник має статус адвоката.
Таким чином, до касаційної скарги не надано доказів наявності повноважень ОСОБА_2 на вчинення будь-яких процесуальних дій від імені заявника у розумінні статті 62 ЦПК України.
Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом,
якщо касаційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності,
не підписана, підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (частина четверта статті 393 ЦПК України).
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 -
ОСОБА_2, на ухвалу Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі за скаргою
ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Верхньодніпровського відділу державної виконавчої служби у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник