06 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 715/2687/23
провадження № 61-12023ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: приватний нотаріус Козлова Наталія Володимирівна, Акціонерне товариство «Альфа Банк», Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія», про витребування майна із чужого володіння,
20 вересня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 10 квітня 2025 року у справі № 715/2687/23.
Ухвалою Верховного Суду від 02 жовтня 2025 року касаційну скаргу було залишено без руху для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги з урахуванням ціни позову (вартості спірного нерухомого майна) та роз'яснень, викладених в ухвалі.
24 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, відповідно до якої повторно просить звільнити її від сплати судового збору на підставі положень статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а у разі відмови у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшити суму судового збору або розстрочити/відстрочити його сплату.
Вирішуючи вказане клопотання Верховний Суд враховує таке.
Залишаючи без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 , Верховний Суд в ухвалі
від 02 жовтня 2025 року вже роз'яснив, що у правовідносинах, які виникли з договору іпотеки, іпотекодавець (майновий поручитель) не є споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», і на нього не поширюються положення частини третьої статті 22 цього Закону щодо звільнення від сплати судового збору.
Таким чином, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів» підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відсутні.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня
2011 року в справі «Kreuz v. Poland» вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 частини шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
В ухвалі від 02 жовтня 2025 року про залишення касаційної скарги без руху, Верховний Суд роз'яснив заявниці, що судовий збір за подану касаційну скаргу має розраховуватись за одну немайнову вимогу (про визнання незаконним висновку) в сумі 2 147,20 грн (із розрахунку 2 684 грн х 0,4 х 200%), а також за майнову вимогу про витребування квартири (із розрахунку ЦП х 1% х 200%, де ЦП - вартість спірної квартири).
Оскільки в заяві про усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 не вказує вартість спірної квартири, тому Верховний Суд самостійно здійснює відповідний розрахунок з огляду на відомості, наведені в оскаржених судових рішеннях, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до висновку
ТОВ «Незалежна експертна компанія» про вартість майна від 17 липня
2019 року, вартість квартири АДРЕСА_1 становить 482 366 грн.
З огляду на викладене розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 11 794,52 грн (із розрахунку 2 147,20 грн (за немайнову вимогу) + 9 647,32 грн (4 823,66 грн (1% від 482 366 грн) х 200%) за майнову вимогу).
Згідно із частиною п'ятою статті 136 ЦПК України особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня
2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland»
від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Однак на підтвердження доводів клопотання щодо зменшення розміру судового збору, або його розстрочення чи відстрочення, заявниця не надала доказів свого майнового стану.
Довідку із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми нарахованих та/або отриманих доходів за 2024 рік, ОСОБА_1 може отримати безкоштовно онлайн за посиланням:
https://cabinet.tax.gov.ua/login або
https://diia.gov.ua/services/dovidka-pro-dohodi
Питання про наявність підстав для зменшення розміру судового збору або розстрочення чи відстрочення його сплати, буде вирішено судом після надання ОСОБА_1 відомостей про доходи за 2024 рік.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 11 794,52 грн або надання документів, що підтверджують підстави для зменшення розміру судового збору чи розстрочення/відстрочення його сплати, з урахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
За змістом частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Процесуальним наслідком невиконання цієї ухвали у визначений судом строк, буде повернення касаційної скарги.
Керуючись статтями 2, 43, 127, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Відмовити у задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Продовжити до 27 листопада 2025 року ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович