04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 200/512/19
провадження № 61-13571ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ріелтіс Груп», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії, за позовом ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Ріелтіс Груп» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про скасування рішень,
У січні 2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення її як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року відмовлено у задоволенні вказаного клопотання.
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про залучення третьої особи у справі повернуто заявниці, оскільки апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із заявою про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року в частині правових наслідків повернення апеляційної скарги, можливості повторного викладення заперечень на ухвалу суду першої інстанції у майбутній апеляційній скарзі на рішення суду по суті спору, порядку касаційного оскарження ухвали апеляційного суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки судове рішення апеляційного суду, яке заявниця просить роз'яснити не підлягає примусовому виконанню, відповідно це рішення роз'ясненню в порядку статті 271 ЦПК України не підлягає, що відповідає висновкам, викладеним у ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 та ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року в справі № 755/1600/16.
У жовтні 2025 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що положення статті 271 ЦПК України не визначає обов'язкової умови для роз'яснення ухали суду примусове її виконання. Вважає, що будь-яке рішення, яке створює правові наслідки, підлягає роз'ясненню, якщо його зміст незрозумілий, двозначний або унеможливлює подальше застосування судового рішення.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення апеляційного суду.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої, другої статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі № 904/2526/18 (провадження № 12-272гс18) зазначено, що «роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення».
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що «необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 755/1600/16 (провадження
№ 61-15720св21) вказано, що роз'ясненню підлягають лише ті судові рішення, які набрали законної сили та які підлягають виконанню у випадку, якщо вони не виконані або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції підставно відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2024 року в справі № 200/512/19.
Щодо доводів ОСОБА_1 в цілому про роз'яснення ухвали апеляційного суду, якою повернуто апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, оскільки така не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, Верховний Суд звертає увагу заявниці, що наслідком подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, є саме повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, що визначено пунктом 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Правові наслідки повернення апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка не підлягає оскарженню окремо від рішення суду є очевидними, а саме: неможливість повторного подання апеляційної скарги, що вбачається зі змісту частини першої статті 353 ЦПК України (перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги) та частини другої вказаної норми права, яка імперативно вказує на можливість заперечень на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, які включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Вимога ОСОБА_1 про роз'яснення порядку касаційного оскарження ухвали апеляційного суду від 17 вересня 2025 року про повернення апеляційної скарги не є такою, що потребує процесуального вирішення, адже в резолютивній частині вказаного судового рішення зазначено : «Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів», при цьому, в силу норми прямої дії, а саме пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України, така ухвала апеляційного суду підлягає перегляду в касаційному порядку.
Доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм права та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими апеляційним судом, зводяться до переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року є необґрунтованою. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ріелтіс Груп», ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії, за позовом ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Ріелтіс Груп» до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», про скасування рішень.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявниці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян