22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 754/1505/20
провадження № 61-18352св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Сердюка В. В.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 , подану адвокатом Титорчуком Сергієм Федоровичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року в складі колегії суддів Поліщук Н. В., Мережко М. В., Соколової В. В.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві (далі - Деснянський районний відділ ДВС), про перехід прав та обов'язків співвласника боржника до кредитора, визнання та припинення права власності.
Позов мотивовано тим, що рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 19 квітня 2011 року у справі № 2-а-879/2011 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 205 994,62 грн, а також судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. Згодом рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2016 року у справі № 686/13762/16-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 346 776,36 грн. Постановою старшого державного виконавця Деснянського районного відділу ДВС Танащук О. М. від 05 червня 2019 року відкрито виконавче провадження № 59288729 з примусового виконання виконавчого листа № 686/13762/16-ц, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 14 лютого 2017 року, про стягнення із ОСОБА_2 коштів у сумі 346 776,36 грн.
У Деснянському районному відділі ДВС також на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 60883955, у якому борг відповідача перед позивачем становить 558 058,70 грн.
Відповідачу на праві спільної часткової власності належить 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м. Відповідно до звіту про оцінку 1/5 частини квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м, складеного 05 грудня 2019 року ТОВ «Приватна експертна служба», ринкова вартість вказаної частини квартири, що належить відповідачу, становить 217 210,00 грн. Іншого нерухомого майна та джерел доходів у боржника державним виконавцем не виявлено.
Відповідач фактично відмовляється від продажу належного йому майна з метою погашення заборгованості перед позивачем, інші співвласники від придбання частки боржника у цьому майні теж відмовилися, тому згідно з положеннями частини другої статті 366 ЦК України позивачка як кредитор має право вимагати переведення на неї прав та обов'язків співвласника-боржника на відповідне майно з проведенням відповідного перерахунку заборгованості.
Позивачка просила суд:
перевести на неї права та обов'язки співвласника ОСОБА_2 (відповідача) на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м;
припинити право власності ОСОБА_2 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Деснянський районний суд міста Києва рішенням від 18 серпня 2022 року позов задовольнив. Перевів на ОСОБА_1 права і обов'язки співвласника ОСОБА_2 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 . Припинив право власності ОСОБА_2 на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,2 кв. м. Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 втрати зі сплати судового збору у розмірі 2 172,00 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погодившись з ухваленим рішенням, 18 жовтня 2023 року ОСОБА_6 , в інтересах якої діє Титорчук С. Ф. , подала апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 листопада 2023 року відмовив у задоволенні клопотання Титорчука С. Ф., який діє в інтересах ОСОБА_6 , про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката Титорчука С. Ф., який діє в інтересах ОСОБА_6 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено 18 серпня 2022 року (повний текст рішення складено 22 серпня 2022 року), подана ОСОБА_6 18 жовтня 2023 року, тобто через 1 рік та майже 2 місяці. ОСОБА_6 була повідомлена про розгляд справи, від її імені представник брав участь у судових засіданнях, подавав процесуальні документи, а тому вона повинна була вчиняти дії щодо вчасного отримання копії повного судового рішення у справі, про розгляд якої була повідомлена, проте не виявила належної заінтересованості у реалізації своїх процесуальних прав.
Тому апеляційний суд не вбачав передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України обставин, відповідно до яких у разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення суд мав би вирішити питання про відкриття апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи особи, яка її подала
У грудні 2023 року ОСОБА_6 через адвоката Титорчука С. Ф. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Вказує на те, що судове рішення суду першої інстанцій їй особисто не направлялося. Про існування такого рішення вона дізналася 05 жовтня 2023 року через свого представника шляхом ознайомлення з матеріалами справи і 18 жовтня 2023 року подала апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_10, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції.
Провадження у суді касаційної інстанції
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2023 року цю справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_8 , судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Ігнатенко В. М.
Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У березні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 13 березня 2024 року цю справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_8 , судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Ігнатенко В. М.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду О. Грицик від 03 жовтня 2024 року у зв'язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду ОСОБА_8 призначено повторний автоматизований розподіл, зокрема цієї справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2024 року цю справу призначено судді-доповідачеві Сердюку В. В., судді, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За положеннями частини третьої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржене судове рішення відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є неприйнятними з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Отже, сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 733/112/20 (провадження № 61-16703св23) та від 06 березня 2024 року у справі № 953/5340/21 (провадження № 61-16122св23).
У межах річного строку з дня складення повного судового рішення може бути поновлено строк на апеляційне оскарження з інших поважних причин будь-яким заявникам, а особам, не повідомленим про розгляд справи, - і поза межами річного строку.
Тобто річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24) зазначено, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка, відповідно, не знала / не могла знати про розгляд справи.
Також у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 201/13990/15 (провадження № 61-22496св19), від 29 січня 2021 року у справі № 308/2739/16 (провадження № 61-9648св19), від 21 червня 2023 року у справі № 202/32361/13 (провадження № 61-3546св23) зазначено, що під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» (заява № 18986/06) зазначив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (параграф 53).
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) ЄСПЛ зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (параграф 41).
У рішенні від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13), ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема таким, як «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (провадження № 14-29цс24).
Аналогічні за своєю суттю висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 вересня 2025 року у справі № 362/6188/17 (провадження № 61-10004св25).
У справі, яка переглядається, апеляційний суд установив, що ОСОБА_6 була залучена до розгляду справи як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, отримувала поштову кореспонденцію (судові повістки) від суду першої інстанції як особисто, так і через свого представника, а отже, була повідомлена судом про розгляд цієї справи.
Зокрема, суд апеляційної інстанції встановив, що:
07 лютого 2020 року відкрито провадження за позовною заявою ОСОБА_1 , справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 07 квітня 2020 року (том 1, а. с. 35-36);
згідно з протоколом судового засідання від 07 квітня 2020 року розгляд справи відкладено на 02 червня 2020 року (том 1, а. с. 52). Судовою повісткою від 08 квітня 2020 року ОСОБА_6 повідомлена про розгляд справи, призначений на 02 червня 2020 року (том 1, а. с. 57);
згідно з протоколом судового засідання від 02 червня 2020 року розгляд справи відкладено на 31 серпня 2020 року (том 1, а. с. 67-68);
згідно з протоколом судового засідання від 31 серпня 2020 року розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2020 року (том 1, а. с. 86);
28 жовтня 2020 року від адвоката Буняка В. С. подано позовну заяву третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , про припинення права власності на частку у спільному майні (том 1, а. с. 99-104). До позовної заяви третіх осіб долучено копію ордеру та ордер серії КС № 430674, виданий 28 жовтня 2020 року адвокатом Буняком В. С., на надання правової допомоги ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 у Деснянському районному суді міста Києва (том 1, а. с. 106, 107);
згідно з протоколом судового засідання від 28 жовтня 2020 року в судовому засіданні брав участь представник третіх осіб Буняк В. С. , який відповідно до розписки повідомлений про наступні дату та час розгляду справи на 23 листопада 2020 року (том 1, а. с. 130-132);
згідно з протоколом судового засідання від 23 листопада 2020 року в судовому засіданні брав участь представник третіх осіб Буняк В. С. , який відповідно до розписки повідомлений про наступні дату та час розгляду справи на 21 січня 2021 року (том 1, а. с. 152-154);
згідно з протоколом судового засідання від 21 січня 2021 року в судовому засіданні брав участь представник третіх осіб Буняк В. С. , який відповідно до розписки повідомлений про наступні дату та час розгляду справи на 03 березня 2021 року (том 1, а. с. 182-184);
згідно з протоколом судового засідання від 03 березня 2021 року в судовому засіданні брав участь представник третіх осіб Буняк В. С. , який відповідно до розписки повідомлений про наступні дату та час розгляду справи на 18 травня 2021 року (том 1, а. с. 188-189);
згідно з протоколом судового засідання від 18 травня 2021 року в судовому засіданні брав участь представник третіх осіб Буняк В. С. , який відповідно до розписки повідомлений про наступні дату та час розгляду справи на 02 серпня 2021 року (том 1, а. с. 220-222);
27 липня 2021 року, 02 серпня 2021 року та 30 липня 2021 року зареєстровано клопотання представника адвоката Буняка В. С. про відкладення розгляду справи, в яких представник вказує, що діє від імені ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Також у клопотанні про відкладення розгляду справи адвокат Буняк В. С. зазначив власну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 та номер телефона НОМЕР_1 (том 1, а. с. 224-228);
згідно з протоколом судового засідання від 02 серпня 2021 року розгляд справи відкладено на 08 листопада 2021 року (том 1, а. с. 230). Судову повістку від 02 серпня 2021 року направлено на поштову адресу ОСОБА_6 із повідомленням про розгляд справи, призначений на 08 листопада 2021 року (том 1, а. с. 236);
згідно з протоколом судового засідання від 08 листопада 2021 року розгляд справи призначено на 13 січня 2022 року (том 1, а. с. 238). Судову повістку від 09 листопада 2021 року направлено на поштову адресу ОСОБА_6 із повідомленням про розгляд справи, призначений на 13 січня 2022 року (том 1, а. с. 244);
згідно з протоколом судового засідання від 13 січня 2022 року розгляд справи призначено на 03 лютого 2022 року (том 1, а. с. 246). 14 січня 2022 року зареєстровано заявку адвоката Буняка В.С. про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення за номером телефону НОМЕР_2 (том 1, а. с. 249-250). Судову повістку від 14 січня 2022 року направлено на поштову адресу ОСОБА_6 із повідомленням про розгляд справи, призначений на 03 лютого 2022 року (том 2, а. с. 5);
03 лютого 2022 року секретарем судового засідання Довгань Г. А. складено довідку про те, що у зв'язку із неявкою учасників справи фіксація судового засідання не проводилася (том 2, а. с. 9). Судову повістку від 03 лютого 2022 року направлено на поштову адресу ОСОБА_6 із повідомленням про розгляд справи, призначений на 11 березня 2022 року (том 2, а. с. 12);
відповідно довідки про доставку SMS убачається, що SMS-повідомлення щодо документа «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» на 11 березня 2022 року у справі № 754/1505/20 (2/754/1362/22) від 03 лютого 2022 року доставлено одержувачу Буняку В. С. на номер телефону НОМЕР_2 03 лютого 2022 року о 18:03 год (том 2, а. с. 18);
11 березня 2022 року секретарем судового засідання Довгань Г. А. складено довідку про те, що у зв'язку із неявкою учасників справи фіксація судового засідання не проводилась (том 2, а. с. 21). Судову повістку від 14 березня 2022 року направлено на поштову адресу ОСОБА_6 із повідомленням про розгляд справи, призначений на 25 травня 2022 року (том 2, а. с. 23);
згідно з протоколом судового засідання від 25 травня 2022 року розгляд справи призначено на 18 серпня 2022 року (том 2, а. с. 29). 25 травня 2022 року зареєстровано заявку ОСОБА_6 про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення за номером телефону НОМЕР_2 (том 2, а. с. 33). Судову повістку від 25 травня 2022 року направлено на поштову адресу ОСОБА_6 із повідомленням про розгляд справи призначений на 18 серпня 2022 року (том 2, а. с. 35);
у матеріалах справи містяться конверти на ім'я ОСОБА_6 , якими направлено судову повістку із повідомленням про розгляд справи призначений на 18 серпня 2022 року, конверт повернуто із відміткою «за закінченням терміну зберігання» (том 2, а. с. 35, 44).
18 серпня 2022 року місцевий суд ухвалив рішення у цій справі. Повне рішення складено 22 серпня 2022 року. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року направлено судом до реєстру 22 серпня 2022 року, оприлюднено в реєстрі 25 серпня 2022 року.
Апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року (повний текст рішення складено 22 серпня 2022 року) подано ОСОБА_6 18 жовтня 2023 року.
Докази виникнення обставин непереборної сили, які унеможливили своєчасне звернення до суду із апеляційною скаргою, у матеріалах справи відсутні, як і докази, що свідчили б про добросовісну реалізацію заявником своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги.
Встановивши, що ОСОБА_6 знала про наявність справи у провадженні суду, однак з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18 серпня 2022 року (повний текст рішення складено 22 серпня 2022 року) звернулася 18 жовтня 2023 року, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку та про відмову у відкритті апеляційного провадження, оскільки сплив річного строку з дня складення повного тексту рішення суду у разі подання апеляційної скарги особою, повідомленою належним чином про розгляд справи, є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Із такими висновками апеляційного суду у цій справі колегія суддів Верховного Суду погоджується.
Вимогами частини першої статті 400 ЦПК України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення виключно в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_6 не була належним чином повідомлена про останнє судове засідання місцевого суду, за наслідками якого ухвалено судове рішення, не дають підстав для скасування оскарженого судового рішення, оскільки як зазначалося вище «особа, не повідомлена про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України) - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка, відповідно, не знала / не могла знати про розгляд справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18, провадження № 14-29цс24). При цьому під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Також у цій справі підлягає врахуванню, що ОСОБА_6 залучена до розгляду як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, неодноразово повідомлялася про призначені місцевим судом судові засідання (частину повідомлень отримувала особисто або через свого представника), вчиняла активні процесуальні дії у справі, зокрема разом з іншими особами подала у цій справі позов до ОСОБА_2 про припинення права власності на частку в спільному майні.
Обставин, які виключають застосування судом апеляційної інстанції у цій справі вимог частини другої статті 358 ЦПК України, заявниця не довела.
Наявність у заявниці іншої точки зору на встановлені апеляційним судом обставини застосування у цій справі частини другої статті 358 ЦПК України не спростовує законності та обґрунтованості прийнятого оскаржуваного судового рішення та фактично зводиться до спонукання касаційного суду до прийняття іншого рішення - на користь заявника.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вмотивованості висновків суду, Верховний Суд виходить із того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, щодо застосування у цій справі частини другої статті 358 ЦПК України.
Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «RUIZ TORIYA v. SPAINE» від 09 грудня 1994 року, заява № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND» від 27 вересня 2001 року, заява № 49684/99, § 2).
За таких обставин касаційна підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції залишенню без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
У частині третій статті 406 ЦПК України зазначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
За правилами частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування судового рішення апеляційного суду, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції без змін.
Керуючись статтями 400, 402, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_6 , в інтересах якої діє Титорчук Сергій Федорович , залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачВ. В. Сердюк
СуддіВ. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська