05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 905/473/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025
та ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016
у справі №905/473/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ Південкомбанк" Штогріної І. В.,
про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду,
стягувач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк", м. Київ, в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" Штогріної І.В.,
боржник 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ДІНО"
боржник 2: ОСОБА_1
про стягнення за виконавчим документом, виданим на примусове виконання рішення третейського суду, -
04.02.2016 господарським судом від ПАТ «КБ «Південкомбанк» м. Донецьк була отримана заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Юристи Донбасу" від 22.05.2014 по справі №4/165 за позовом ПАТ "КБ "Південкомбанк" до ТОВ "Фірма "ДІНО" м.Вишневе та ОСОБА_1 м. Київ про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 3637550,29грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" м.Донецьк про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду; Видано виконавчий документ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Юристи Донбасу" від 22.05.2014р. по справі №4/165; Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА «ДІНО» (код ЄДРПОУ 30050731, місцезнаходження: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 21663673) судовий збір в розмірі 344,50грн.; Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, код ЄДРПОУ 21663673) судовий збір в розмірі 344,50грн.
ОСОБА_1 з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням щодо поновлення процесуального строку оскарження , в якій просив скасувати означену ухвалу Господарського суду Донецької області у справі .
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 , необхідні для розгляду скарги. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Донецької області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2025 зокрема визнано наведені заявником причини пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 - залишено без руху. Зобов'язано скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн та надати до Східного апеляційного господарського суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору за належними реквізитами (https://court.gov.ua/sudytax/); навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Роз'яснено апелянту, що наслідком неподання заяви в зазначений строк або визнання неповажними зазначених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження буде відмова у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі №905/473/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 на підставі п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України.
До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 905/473/16; визнати підстави пропуску процесуального строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження; ухвалити постанову, якою скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при асоціації "Юристи Донбасу" від 22.05.2014 у справі № 4/165 на користь ПАТ "КБ "Південкомбанк"; відстрочити сплату судового збору або зарахувати шляхом заліку однорідних зустрічних вимог; ухвалити рішення про зупинення виконавчого провадження №50524586 з метою унеможливлення безпідставного стягнення коштів.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/473/16 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.10.2025.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.11.2025 № 32.2-01/2817, у зв'язку з відрядженням судді Пєскова В.Г., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №905/473/16.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., судді -Картере В.І., Огороднік К.М. для розгляду справи №905/473/16.
Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий су-довий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно з частиною першою та другою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).
Як вже було зазначено, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2025, зокрема, визнано наведені заявником причини пропуску строку неповажними, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 - залишено без руху. Зобов'язано скаржника усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн та навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
В оскаржуваній ухвалі зазначено, що через підсистему Електронний суд заявником було надано заяву про усунення недоліків, в якій він просив визнати поважними підстави для поновлення строку на оскарження судового рішення з метою виправлення судової помилки, а саме непідвідомчість справи господарському суду. Заявник посилається на висновок постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц, а саме - спір за позовом кредитора-юридичної особи до боржника-юридичної особи та поручителів-фізичних осіб про стягнення кредитної заборгованості підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, якщо він поданий до 15.12.2017. Також скаржник просив відстрочити сплату судового збору або зарахувати шляхом заліку однорідних зустрічних вимог .
Датою прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції є 16.02.2016 , а тому строк на її апеляційне оскарження закінчився 26.02.2016. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що копію оскарженої ухвали заявник отримав 25.02.2016, проте апеляційну скаргу на ухвалу подав через систему "Електронний суд" 22.08.2025, тобто з пропуском встановленого строку більше, ніж на дев'ять років .
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Зі змісту наведеної правової норми убачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
При цьому, відповідно до вимог ч.2 ст.261 ГПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків:
1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Суд зазначає, що частиною другої статті 261 ГПК України передбачені два виключні випадки, за відсутності яких, суд апеляційної інстанції незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на судове рішення після спливу одного року з дня складення повного тексту цього рішення, суд апеляційної інстанції має перевірити та надати оцінку наявності підстав для застосування до такої апеляційної скарги наслідків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України, а саме щодо зазначення та обґрунтування скаржником випадків, передбачених пунктами 1, 2 зазначеної норми, наявність яких надає право на поновлення строку апеляційного оскарження. Встановивши відсутність винятків, визначених у пунктах 1, 2 частини другої статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, незалежно від поважності причин пропуску строку скаржником на апеляційне оскарження (правова позиція викладена у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 12.11.2018 у справі № 54/239).
Отже, при вирішенні питання про можливість поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного зі спливом значного періоду часу (більше одного року з дня складання повного тексу судового рішення), апеляційному суду необхідно враховувати, що національним законодавством встановлено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 261 ГПК України.
Таким чином, встановлене процесуальним законодавством обмеження права на апеляційне оскарження судового рішення відповідає вимогам статті 129 Конституції України.
Крім того, положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, тому у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені скаржником обставини мали місце в період 2018 року, що вже було значним пропуском процесуального строку на оскарження, а посилання скаржника на те, що він дізнався про існування наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №415/2542/15-ц лише у серпні 2025 року, як на єдину підставу для поновлення процесуального строку, відхиляються оскільки не є випадками , зазначеними у ч.2 ст.261 ГПК України.
При цьому, постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №415/2542/15-ц, на яку посилається скаржник, була ухвалена 13.03.2018, а звернувся він з апеляційною скаргою лише 22.08.2025, тобто після спливу більше 7 років.
Отже подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежало виключно від волевиявлення скаржника, тобто мало суб'єктивний характер.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанцій виходив з того, що ОСОБА_1 був стороною у справі №905/473/16, був повідомлений належним чином про розгляд справи та прийняття оскарженої ухвали господарського суду, а ознаки обставин непереборної сили саме для реалізації його права на апеляційне оскарження судового рішення відсутні, інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник не навів.
Згідно з частиною 3 статті 260 ГПК України апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини 4 статті 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою протягом десяти днів з дня вручення ухвали або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 на підставі частини 1 статті 261 ГПК України.
Верховний Суд вважає, що правильне застосовування судом апеляційної інстанції статті 261 ГПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення. Тому відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 905/473/16.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 у справі № 905/473/16 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Щодо вимоги, викладеній у касаційній скарзі, про скасування ухвали Господарського суду Донецької області від 16.02.2016, Суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, ухвала Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі №905/473/16 не переглядались в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_1 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі № 905/473/16 ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025, а тому ухвала Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі № 905/473/16 не може бути предметом касаційного перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 16.02.2016 у справі № 905/473/16 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , клопотання про відстрочення сплати судового збору або зарахування шляхом заліку однорідних зустрічних вимог та ухвалення рішення про зупинення виконавчого провадження №50524586 з метою унеможливлення безпідставного стягнення коштів, колегією суддів не розглядається.
Керуючись статтями 234, 235, 290, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 905/473/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 06.10.2025.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №905/473/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського Суду Донецької області від 16.02.2016.
3. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік