04 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4587/13
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю
"ФК "Астер - Фінанс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022
та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2021
у справі № 922/4587/13
за заявою Mramor LLP, Wales
до Фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Юрійовича
про визнання банкрутом,-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.11.2021, відмовлено керуючому реалізацією у задоволенні заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності (вх. №21170 від 05.09.2019), з урахуванням уточнень (вх. №23513 від 06.10.2021). Скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2019.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 року у справі № 922/4587/13 залишено без змін.
До Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Астер - Фінанс" надійшла касаційна скарга, у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі № 922/4587/13. Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/4587/13 визначено колегію суддів у складі: Васьковський О.В. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025.
03.10.2025 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі які мотивовані зокрема тим, що скаржником не пройдено процесуальний фільтр передбачений частиною другою статті 287 ГПК України щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень, крім того, ухвала про витребування майна з незаконного чужого володіння не входить до вичерпного переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку відповідно до статті 9 Кодексу України з питань банкрутства.
Оцінюючи зазначені скаржником доводи в обґрунтування пропуску ним строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 288 ГПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 4 статті 293 цього Кодексу.
Так, як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 07.09.2022 (повний текст судового рішення складено - 08.09.2022), а отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України, припадає на 28.09.2022.
Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 18.09.2025 через систему "Електронний суд", тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 07.09.2022 майже на 3 роки після останнього дня строку на касаційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано зокрема тим, що ТОВ "ФК "Астер - Фінанс" не отримано копії зазначеного рішення суду апеляційної інстанції, про наявність постанови стало відомо лише 01.09.2025 з сайту Судової влади України. Крім того, внаслідок повномасштабного вторгнення, товариство змінило місцезнаходження з м. Києва до м. Львова, діяльність товариства була вкрай ускладнена.
Відтак, на думку скаржника, причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Виходячи зі змісту наведених норм, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в ГПК України вимога до скаржника при зверненні до суду дотримуватися строку подання касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії", заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків на оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини четвертої статті 293 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:
1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;
2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.
Скаржник ТОВ "Фінансова компанія "Акцент Фінанс" вказує, що копію оскаржуваної постанови йому надіслано не було.
Верховним Судом ухвалою від 08.10.2025 витребувано матеріали справи 922/4587/13.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Акцент Фінанс" безумовно було обізнане про існування судового провадження у справі № 922/4587/13, оскільки саме воно звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі № 922/4587/13, в якій вказано адресу скаржника: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, офіс 34. Саме на цю адресу надсилалася поштова кореспонденція Східного апеляційного господарського суду апелянту. В підтвердження отримання оскаржуваної постанови Товариством в матеріалах справи містяться поштові повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції (том 37, а.с.205, 206).
При цьому скаржник не був позбавлений можливості звернутись з клопотанням до суду апеляційної інстанції про надання копії постанови прийнятої 07.09.2022 за результами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Фінансова компанія "Акцент Фінанс", повний текст якої складено 08.09.2022.
Верховний Суд зауважує, що як передбачено статтями 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Звернення з касаційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у касаційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою контакт-центру суду та/або за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
Постанова Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 у справі №922/4587/13 була оприлюднена 08.09.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її повним текстом без одержання копії постанови від суду апеляційної інстанції в максимально стислі строки, однак скаржник звернувся з касаційною скаргою лише 18.09.2025.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Доводи про зміну місцезнаходження товариства внаслідок повномасштабного вторгнення, не можуть вважатися поважною причиною та об'єктивно непереборною обставиною, яка перешкоджала вчасному зверненню до суду касаційної інстанції, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Інших доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником не зазначено та не надано доказів того, що скаржник не мав можливості раніше звернутися з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case.A..), заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, рішення у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine (dec.), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Оскільки ТОВ "Фінансова компанія "Акцент Фінанс" є особою, залученою до участі у справі та повідомленою про розгляд цієї справи, а відтак не підпадає під виключний випадок, передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 293 ГПК України.
Доводів пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили (пункт 2 частини четвертої статті 293 ГПК України), Товариство у касаційній скарзі не наводить.
Клопотання про поновлення процесуального строку звернення з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі № 922/4587/13 не містить роз'яснення причин пропуску і підстави, подання касаційної скарги після спливу одного року з дня складання повного тексту судового рішення тобто наявності випадків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 293 ГПК України.
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Враховуючи те, що касаційну скаргу було подано поза межами строку встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а доводів та доказів існування виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України, скаржник не навів, колегія суддів прийшла до висновку, що у прийнятті касаційної скарги слід відмовити на підставі частини 4 статті 293 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, 288, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Астер - Фінанс" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі № 922/4587/13.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.В. Васьковський
Судді К.М. Огороднік
В.Я. Погребняк