вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" жовтня 2025 р. м.Київ Справа№ 910/20182/23 (911/1606/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Сотнікова С.В.
Остапенка О.М.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 21.10.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/20182/23 (911/1606/20)
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Конкорд Факторинг", м. Київ
до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", м. Київ
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , м. Київ
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, м. Київ;
2. Виробничого кооперативу ЖБК Десна, Київська обл., с. Пухівка
про визнання протиправними дії, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "Конкорд Факторинг"
про визнання відсутнім права за договором іпотеки
в межах справи № 910/20182/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудрест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд"
про банкрутство
Короткий зміст заявлених вимог, рух справи в суді першої інстанції
У червні 2020 року Товариство з обмеженою звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" про визнання протиправним дій, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" 28.02.2019 року на підставі Договору №51-debtX-8688 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги набуло від Приватного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив Банк" право вимоги до виробничого кооперативу "ЖБК "Десна" за Кредитним договором №0605/01. Як стверджує позивач, право вимоги за укладеним в забезпечення виконання кредитного договору Договору іпотеки від 05.06.2009 року (між Банком та ОСОБА_1 ), за яким в іпотеку передано земельну ділянку, що розташована на території Ірпінської міської ради Київської області площею 21,6001 га кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, перейшло до позивача на підставі Договору від 20.11.2019 відступлення прав за Договором іпотеки від 05.06.2009.
Відповідне набуття права вимоги 28.02.2019 відбулось після визнання недійсними в судовому порядку Договорів від 25.06.2014 року про відступлення прав за Кредитним договором та Іпотечним договором, укладених банком з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп".
З викладених у позові обставин вбачається, що за час вирішення спору про визнання недійсними вищенаведених договорів від 25.06.2014 про відступлення прав за Кредитним договором та Іпотечним договором з ТОВ "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" і до часу набуття позивачем відповідних прав вимоги, відбувалась реалізація іпотечного обтяження за волевиявленням попереднього іпотекодержателя (припинено іпотечне обтяження 12.03.2015 за рішенням № 19961187 приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В.) і в подальшому майно, яке було предметом іпотеки відчужено власником в 2017 році і перейшло у вільний обіг, земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:174:0490 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:002:5103, площею 5,0273 га, 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га, 3210900000:03:002:5105, площею 5,0183 га, 3210900000:03:002:5104, площею 5,0149 га, 3210900000:03:002:5101, площею 1,5615 га і на момент звернення позивача з позовом до суду майно, яке було предметом іпотеки в новому вигляді перебуває у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд".
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 відкрито провадження у справі №911/1606/20; розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозову Світлану Володимирівну (надалі-третя особа 1), 2. Виробничий кооператив ЖБК "Десна" (надалі-відповідач 2).
Під час розгляду справи, провадження у справі №911/1606/20 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у справі №911/2768/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг", 2. Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання правочину недійсним.
Також, під час розгляду справи, 28.11.2023 через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Конкорд Факторинг" було подано клопотання (вх. № 22208/23) про зміну предмету позову, а в подальшому заяву (вх. № 536/24 від 12.01.2024) про викладення прохальної частини клопотання про зміну предмету позову в новій редакції, в якому позивач просить суд визнати протиправним звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвет Кредит Груп" із заявою серія та номер 098/15 від 12.03.2015 про припинення обтяження земельної ділянки площею 21,6601 га кадастровий номер 3210900000:01:174:0490 іпотекою накладеної на підставі іпотечного договору від 05.08.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк" посвідченим приватним нотаріусом КМНО Гончаренко Н.О. в реєстрі за № 1569 та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимірівни індексний номер 19961187 від 12.03.2015, на підставі якого припинено обтяження іпотекою земельної ділянки площею 21,6601 га кадастровий номер 3210900000:01:174:0490; визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд факторинг", код ЄДРПОУ 40487592 іпотекодержателем земельних ділянок: кадастровий номер 3210900000:03:002:5101, площею 1,5615 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5103, площею 5,0273 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5104, площею 5,0149 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5105, площею 5,0183 га, що знаходиться в м. Ірпені, які являються предметом іпотеки за іпотечним договором укладеним 05.08.2009 між ОСОБА_1 та ПАТ "Комерційний банк "Актив-банк" посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. в реєстрі за № 1569; в рахунок часткового погашення заборгованості Виробничого кооперативу "ЖБК "Десна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" за Кредитним договором № 0605/01 від 06.06.2009 року у розмірі 1 033 390,63 доларів США заборгованості за простроченими процентами, 9 524 938,94 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 4 581 042,86 грн заборгованості за простроченими процентами, 26 682 412,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, звернути стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки відповідно до договору іпотеки, посвідченого 05.06.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О., за реєстровим номером № 1569, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Білдінг сайд", а саме: земельні ділянки кадастровий номер 3210900000:03:002:5101, площею 1,5615 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5103, площею 5,0273 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5104, площею 5,0149 га, що знаходиться в м. Ірпінь, кадастровий номер 3210900000:03:002:5105, площею 5,0183 га, що знаходиться в м. Ірпінь, шляхом продажу на електронних аукціонах (прилюдних торгах) у межах процедури виконавчого провадження з визначенням вартості предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконачих дій.
Ухвалою суду від 31.01.2024 було залучено до участі у справі №911/1606/20, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .
14.05.2024 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" надійшла заява (вх. №5124/24), в якій повідомлено про те, що 08.04.2024 Господарським судом міста Києва відкрито провадження у справі №910/20182/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.05.2024 матеріали господарської справи №911/1606/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Конкорд Факторинг до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Морозової Світлани Володимирівни, м. Київ; 2. Виробничого кооперативу "ЖБК Десна" про визнання протиправними дії, скасування рішення нотаріуса та звернення стягнення на предмет іпотеки передано Господарському суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 44-Б) для розгляду в межах справи №910/20182/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2024 прийнято справу №910/20182/23 (911/1606/20) до свого провадження; продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання; підготовче засідання призначено на 11.09.2024.
14.08.2024 до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" подано зустрічну позовну заяву про визнання відсутнім права за договором іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "КБ "Актив-Банк" відступив Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кокнорд Факторинг" права вимоги за іпотечним договором, якими банківська установа не володіла, крім того публічний паспорт активу за лотом №debtX_8688 - лот, який придбало Товаритсво з обмеженою відповідальністю "ФК "Конкорд Факторинг" та до якого були включені права вимоги за кредитним договором №0605/01 від 05.06.2009, укладеним з Виробничим кооперативом "ЖБК "Десна", не містить відомостей про те, що до його складу входили права вимоги за Договором іпотеки від 05.06.2009, укладеним між Приватним акціонерним товариством «Комерційним банком "Актив Банк" та ОСОБА_1 , що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О., зареєстрованим в реєстрі за №1569. Крім того, позивач за зустрічним позовом вказує, що у відповідності до відомостей включених до публічного паспорту активу опублікованому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, забезпеченням належного виконання зобов'язання за кредитним договором " 0605/01 від 05.06.2009, укладеним з Виробничим кооперативом "ЖБК "Десна" виступає нерухомість, що розміщена у Київській області таких населених пунктах, як Димер та Литвинівка, проте не спірні земельні ділянки в місті Ірпінь Київської області. Також на відсутність спірних земельних ділянок в активі банку, позивач вказує на різницю сум, які сплатив переможець електронних торгів та вартість спірних ділянок за договором іпотеки, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом вказує на відсутність прав у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Конкорд Факторинг" за Договором іпотеки від 05.06.2009.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд". Вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2025 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" у задоволенні заяви про призначення посмертної почеркознавчої експертизи. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" у задоволенні заяви про витребування документів. Закрито підготовче провадження у справі № 910/20182/23 (911/1606/20) та призначено справу до розгляду по суті на 26.02.2025.
Короткий зміст заперечень проти первісного позову
У відзиві на позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг сайт» заперечував проти заявлених до нього позовних вимог і просив суд відмовити у задоволенні первісного позову повністю.
Узагальнені доводи відповідача -2 за первісним позовом є наступними.
На момент вчинення реєстраційних дій щодо переходу до Товариства права власності на зазначені земельні ділянки, в реєстрі речових прав були відсутні будь - які зареєстревані обтяження, які б обмежували власників у праві вільно володіти користуватися та розпоряджатися зазначеними земельними ділянками, що було підтверджено відповідними витягами з державного реєстру.
Ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 , а ні з Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ САЙД», ніколи не укладались договори іпотеки, за якими б зазначені особи виступали боржниками/іпотекодандими у відносинах з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» або буди - якими іншими особами та передавало б в забезпечення належне їм майно
Враховуючи факт, що Позивачем не надано доказів державної реєстрації набуття за ним прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 05 червня 2009 року укладеним між ПАТ «КР «АКТИВ БАНК» та ОСОБА_1 , що нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Н.О Гончаренко , зареєстрованим в реєстрі за №1569, відповідно не мав місце сам факт переходу прав вимоги за зазначеними іпотечним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 (повний текст рішення складено та підписано 02.05.2025) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. У задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у первісних позовних вимогах, суд першої інстанції вказав, що:
- станом на дату придбання 06.06.2017 ОСОБА_3 , як покупцем, на підставі укладеного з ОСОБА_1 , 1 договору купівлі - продажу земельної ділянки, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., та зареєстрованого в реєстрі за №312, відомості щодо обтяження земельної ділянки, площею 21,6601 га, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490 іпотекою були в державному реєстрі відсутні.
У зв'язку з цим, ОСОБА_3 ,, як покупець спірної земельної ділянки, добросовісно покладався на відомості в державному реєстрі, що не містили даних про іпотечне обтяження, тобто не знав і не мав знати про такі дані, відтак набув право на вказане нерухоме майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Надалі, дана земельна ділянка поділена на п'ять земельних ділянок, які за ланцюгом правочинів 08.04.2020 перейшли на праві власності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд».
За наведених обставин, ТОВ "Фінансова компанія "Кокнорд Факторинг" не доведено недобросовісність кінцевого набувача нерухомого майна, що було предметом іпотеки, унаслідок чого правові підстави для визнання позивача іпотекодержателем відповідного нерухомого майна відсутні.
Одночасно місцевий господарський суд зауважив, що вимога первісного позову про визнання протиправним звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» із заявою № 098/15 від 12.03.2015 про припинення обтяження земельної ділянки зі скасуванням відповідного рішення приватного нотаріуса, не є належним та ефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення прав іпотекодержателя, виходячи з наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 правових висновків.
Оскільки позовна вимога про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, має похідний характер від позовної вимоги про визнання іпотекодержателем на відповідне нерухоме майно, що задоволенню не підлягає, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку відмовити також у задоволенні похідної позовної вимоги.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання відсутнім права ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» як іпотекодержателя за Договором іпотеки від 05 червня 2009 року, нотаріально посвідченим Приватним нотаріусом КМНО Н.О. Гончаренко, зареєстрованим в реєстрі за №1569, суд першої інстанції дійшов висновку про наступне.
У зв'язку з наведеним, укладення 20.11.2019 договору відступлення про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 05 червня 2009, нотаріально посвідченим Приватним нотаріусом КМНО Н.О. Гончаренко, зареєстрованим в реєстрі за №1569, після укладення договору від 28.02.2019 №51 - debtX_8688 про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги не є порушенням вимог статті 24 Закону України "Про іпотеку".
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд» посилалося на відсутність у публічному паспорті активу спірної земельної ділянки, що визначена предметом іпотеки за Іпотечним договором від 05 червня 2009 року, та невідповідність цінової пропозиції на відповідних відкритих торгах, якби такий актив входив до складу пулу.
Відтак, ураховуючи законодавчо обумовлений похідний характер іпотеки від основного зобов'язання, відступлення прав вимоги, що належали АТ "КБ "Актив-Банк", до позичальників передбачало також відступлення прав вимоги до заставодавців.
За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов висновку відмовити в задоволенні зустрічного позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/20182/23 (911/1606/20) від 16.04.2025 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг». Прийняти в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» задовольнити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог за первісним позовом ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки в цій частині не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що суть судового рішення зводиться до автоматичного застосування принципу добросовісності до правочину, за яким набувалось право власності кінцевим набувачем на спірні земельні ділянки, оскільки відомості про обтяження були відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Така позиція суперечить чинному законодавству та практиці Верховного Суду.
Щодо не дослідження судом першої інстанції процедури набуття права власності на предмет іпотеки кінцевим набувачем, скаржник зазначав наступне.
Договір від 25.06.2014 року та Договір відступлення прав іпотекодержателя були визнані недійсними в судовому порядку в справі №910/869/15-г, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Кредит Груп» вважається таким, що не набув прав вимоги за зазначеними вище кредитним та іпотечним договорами, та не мав правових підстав для припинення іпотеки на предмет іпотеки.
Однак, 06.06.2017 року ОСОБА_1 без будь-якої згоди Приватного акціонерного товариства «Комерційного банку «АКТИВ-БАНК», здійснила продаж Предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 312 від 06.06.2017 року ОСОБА_3 .
Таким чином, судом першої інстанції не враховано того факту, що на момент придбання ОСОБА_3 , предмета іпотеки в Єдиному державному реєстрі судових рішень за кадастровим номером предмета іпотеки відображався судовий спір у справі №910/869/15-г в межах якого було визнано Договір від 25.06.2014 року та Договір відступлення прав іпотекодержателя недійсними, а тому ОСОБА_3 на момент придбання Предмета іпотеки не міг не знати про наведену інформацію.
Крім того, судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що 24.03.2016 на ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:174:0490 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/8148/16-к від 03.03.2016 було накладено арешт в рамках кримінального провадження №42015000000000519 від 23.03.2015.
Арешт було припинено 14.04.2017 року, тобто за півтора місяці до відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки що являлась предметом іпотеки.
З відкритих даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.02.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками Товаритсва з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд», тобто ці особи є бізнес-партнерами зі сформованим сталим довірливими зв?язками, які, очевидно, існували до заснування ТОВ «Білдінг Сайд». З цього вбачається, що ОСОБА_4 був також обізнаний про наявність фактичного іпотечного обтяження, яке незаконно було виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тобто, законодавство не пов?язує і вилучення записів про іпотеку та обтяження з державного реєстру з підставами для припинення договору іпотеки або правовідносин за ним.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Конкорд Факторинг» в будь-якому випадку отримало право вимоги за кредитними договорами (тобто за основним зобов?язанням), а згідно положень ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержателем с кредитор за основним зобов'язанням.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зняття обтяження на спірне майно є підставою для припинення іпотеки та фактично ототожнив ні поняття, не звернувши уваги, що обтяження тягне за собою лише право обмеження розпорядженням майном.
Судом першої інстанції не надано оцінки обставинам справи щодо поділу предмета іпотеки та формування за його рахунок статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд», з метою унеможливлення звернення стягнення на предмет іпотеки, що також свідчить про недобросовісність дій, окрім цього судом першої інстанції не досліджено реальну мету вчинення таких дій (унеможливлення стягнення придбаного майна з порушенням вимог законодавства, що передувало укладенню договору з відчуження іпотечного майна).
Не враховано, що не дивлячись на поділ земельної ділянки, це не скасовує наявності та чинності іпотечного обтяження.
Належним способом захисту іпотекодержателя, відомості про право іпотеки якого було виключено з Державного реєстру іпотек і який вважає, що іпотека є і залишилася чинною, є вимога про визнання права іпотеколержателя шодо іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя..».
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмових пояснень
23.07.2025 через відділ документального забезпечення суду підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг сайд» надійшли письмові пояснення, в яких останній просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Конкорд Факторинг» у задоволенні апеляційної скарги , рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 в оскаржуваній частині - залишити без змін, обґрунтовуючи наступним.
На момент вчинення реєстраційних дій щодо переходу до Товариства права власності на зазначені земельні ділянки, в реєстрі речових прав були відсутні будь - які зареєстровані обтяження, які б обмежували власників у праві вільно володіти користуватися та розпоряджатися зазначеними земельними ділянками, що було підтверджено відповідними витягами з державного реєстру.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» у даній справі заявляє, що 16 січня 2019 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було проведено аукціон з продажу активів неплатоспроможних банків, на якому було відчужено лот №51 - debtX_ 8688.
Предметом іпотеки за іпотечним договором була саме земельна ділянка площею 21,6601 га за кадастровим номером 3210900000: 01: 174: 0490.
Проте, Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «АКТИВ - БАНК» відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» права вимоги за іпотечним договором, якими банківська установа не володіла.
Отже, станом на дату придбання 06.06.2017 ОСОБА_3 , як покупцем, на підставі укладеного з ОСОБА_6 договору купівлі - продажу земельної ділянки, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., та зареєстрованого в реєстрі за №312, відомості щодо обтяження земельної ділянки площею 21,6601 кадастровий 3210900000:01:174:0490 іпотекою були в державному реєстрі відсутні.
Так, продаж активів банків, що ліквідуються та перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється у відповідності до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №388 від 24 березня 2016 року «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються»
У відповідності до зазначеного положення уся інформація про активи, що виставляються на торги для продажу оприлюднюється у публічному паспорті
Публічний паспорт активу (майна) - сукупність інформації щодо активів (майна) банку, що ліквідується, яка оприлюднюється з метою залучення якомога більшої кількості потенційних покупців з урахуванням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про захист персональних даних».
В свою чергу публічний паспорт активу за лотом №debtX_8688 - лот який придбало Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» та до якого були включені права вимоги за кредитним договором №0605/01 від 05 червня 2009 року, укладеним з Виробничим кооперативом «ЖБК «ДЕСНА», не містить відомостей про те, що до його складу входили права вимоги за договором іпотеки від 05 червня 2009 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством «КБ «АКТИВ БАНК» та ОСОБА_1 , що нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Н.О. Гончаренко, зареєстрованим в реєстрі за №1569.
Отже, у разі входження до паспорту активу за лотом №debtX_ 8688 право вимоги за іпотечним договором від 05.06.2009, ринкова вартість предмета якого становить більше 300 мільйонів гривень, то цінова пропозиція на відповідних відкритих торгів було б зовсім інакшою, щоб також відобразилось і на кількість заінтересованих учасників у придбанні даного активу.
З 16.12.2015 року Приватне акціонерне товариство «КБ «АКТИВ БАНК» (первісний кредитор) мало можливість звернути з позовними вимогами, які викладені у цій справі.
Натомість, позов з цими вимогами був поданий Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Конкорд факторинг» (новим кредитором) лише в червні 2020 року.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГ САЙД» вважає, що ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд факторинг» було пропущено строк позовної давності на поданням позову з вимогами у цій справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та клопотання учасників апеляційного провадження
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конгорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 (повний текст складено та підписано 02.05.2025) передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді - Сотніков С.В., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/20182/23 (911/1606/20), відкладено вирішення питань стосовно руху апеляційної скарги до надходження справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міст Києва у справі №910/20182/23 (911/1606/20) від 16.04.2025 - залишено без руху, роз'яснено право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 1 109 856 грн ( один мільйон сто дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень) 00 коп. за оскарження рішення суду першої інстанції.
23.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» подало клопотання про відстрочення сплати судового збору встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №910/20182/23 (911/1606/20) від 06.06.2025, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/20182/23(911/1606/20) від 16.04.2025 року до моменту прийняття судового рішення по справі №910/20182/23 (911/1606/20). Продовжити строк, встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/20182/23 (911/1606/20) від 06.06.2025 на усунення недоліків апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/20182/23 (911/1606/20) від 16.04.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/20182/23 (911/1606/20) - відмовлено, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2025 у справі №910/20182/23 (911/1606/20) - залишено без руху.
02.07.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучена платіжна інструкція № 1916 від 01.07.2025, з якої вбачається, що скаржником сплачено судовий збір в сумі 1 109 856, 00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №910/20182/23 (911/1606/20) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025, судове засідання призначено на 16.09.2025 о 13 год 45 хв.
16.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 оголошено перерву в розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/20182/23 (911/1606/20) до 07 жовтня 2025 року о 15 год 45 хв.
07.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» надійшло клопотання про оголошення перерви .
07.10.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд» надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» про відкладення розгляду справи - задоволено, справу №910/20182/23 (911/1606/20) за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/20182/23 (911/1606/20) відкладено до 21.10.2025 о 15 год 30 хв.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 21.10.2025 з'явилися представники скаржника - Штокало Т.В., Сич О.Ю., та представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд» - Гук О.О.
Представники скаржника просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/20182/23 (911/1606/20) від 16.04.2025 у частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг». Прийняти в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» за первісним позовом задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг сайд» заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/20182/23 (911/1606/20) від 16.04.2025 в оскаржуваній скаржником частині залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання 21.10.2025 своїх представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 05.06.2009 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив Банк» (далі - Банк) та Виробничим кооперативом «ЖБК «ДЕСНА» (далі - Боржник), укладено Кредитний договір №0605/01, за умовами якого, з урахуванням змін та доповнень внесених Додатковими угодами до кредитного договору, Банк надав Боржнику кредит у розмірі 192 209 243,12 гри. та 15 222 726,00 доларів США, а Боржник зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом (далі разом - Кредитний договір).
Із метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 05.06.2009 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив Банк» укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О., за реєстровим номером № 1569 (далі разом із додатковими угодами - Договір іпотеки), за яким в іпотеку передано, зокрема, земельну ділянку, що розташована на території Іртиської міської ради Київської області, площею 21,6601 га, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства (далі - Предмет іпотеки).
Відповідні відомості про обтяження майна іпотекою на підставі Договору іпотеки внесені до Державного реєстру іпотек: реєстраційний номер №8783469; підстава обтяження: Договір іпотеки, 1569, 05.06.2009, Приватний нотаріус КМНО Гончаренко Н.О.; Об'єкт обтяження: земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 21,6601 га, на території Ірпінської міської ради Київської області, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490. Надалі, 26.06.2014 відомості перенесені до нового реєстру під реєстраційним номером 6148559.
Постановою Правління Національного банку України №545 від 02.09.2014 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
03.09.2014 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №79 від 02.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію у Банку.
25.06.2014 між Банком, як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп», як новим кредитором, укладено договір про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами №25/06-2014, за умовами якого Банк за плату, частково відступає, а новий кредитор частково набуває права грошових вимог первісного кредитора за рядом кредитних договорів, в тому числі й за кредитним договором №0605/01 від 05.06.2009 з усіма наступними змінами та доповненнями, що укладений між первісним кредитором та позичальником.
Згідно з п. 1.2 договору № 25/06-2014 новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника належного виконання частини зобов'язань визначених основним договором в сумі 10 000 грн.
26.06.2014 між Банком, як цедентом, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп», як цесіонарієм, укладено договір про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. в реєстрі за №684, відповідно до якого цесіонарій став іпотекодержателем за вказаним Договором іпотеки.
12.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» серія та номер: 098/15 від 12.03.2015 прийнято рішення індексний номер: 19961187 від 12.03.2015, яким припинено обтяження іпотекою земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 21,6601 га, на території Ірпінської міської ради Київської області, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490.
Водночас, Банк звертався до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвест Кредит Груп" про визнання недійсним договору від 25.06.2014 про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014 та договору від 26.06.2014 про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 у справі №910/869/15-г позов задоволено частково, визнано недійсними договір від 25.06.2014 про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014 та договір від 26.06.2014 про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.16.2015 у справі № 910/869/15-г скасовано, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2015 залишено без змін.
Крім того, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Актив-Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Шевченка Олександра Володимировича звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» про визнання недійсними договорів, зокрема, договору від 25.06.2014 про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами №25/06-2014 та договору від 26.06.2014 про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2015 у справі №910/16846/15 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі №910/16846/15 закрито провадження в частині визнання недійсним Договору від 25.06.2014 та Договору відступлення прав іпотекодержателя, оскільки в цій частині вже є рішення суду по справі №910/869/15-г.
Одночасно, рішенням Господарського суду Київської області від 02.06.2015 у справі №911/1246/15 задоволено позовні вимоги Банку та стягнуто з Виробничого кооперативу «ЖБК «ДЕСНА» заборгованість в розмірі 1 033 390,63 доларів США за простроченими процентами, 9 524 938,94 доларів США простроченої заборгованості за кредитом, 4 581 042,86 грн. заборгованості за простроченими процентами, 26 682 412,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом.
Згідно копій долучених до позовної заяви листів від 09.04.2016 та 01.06.2017, іпотекодавець ОСОБА_1 у відповідь на листи Банку повідомила, що погасить заборгованість за Кредитним договором та просила не звертати стягнення на предмет іпотеки.
У подальшому, 06.06.2017 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем, укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., та зареєстрований в реєстрі за №312.
Після того, земельну ділянку площею 21,6601 га, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490, яка була предметом іпотеки, поділено на п'ять земельних ділянок, а саме: кадастровий номер 32 10900000:03:002:5101, площею 1,5615 га; кадастровий номер 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га; кадастровий номер 3210900000:03:002:5103, площею 5,0273 га; кадастровий номер 3210900000:03:002:5104, площею 5,0149 га; кадастровий номер 3210900000:03:002:5105, площею 5,0183 га.
31.10.2017 приватним нотаріусом Нельзіним М.С. прийняті рішення про закриття об'єкту нерухомого майна індексний номер рішення: 37858827 від 31.10.2017 та про реєстрацію права власності на новоутворені земельні ділянки, зокрема: індексний номер: 37857925 від 31.10.2017, індексний номер: 37858710 від 31.10.2017, індексний номер 37858160 від 31.10.2017, індексний номер: 37858327 31.10.2017, індексний номер: 37858566 від 31.10.2017.
Надалі, 08.11.2017 на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку - 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га, яка була утворена в результаті поділу, на користь фізичної особи ОСОБА_4 . Даний договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Літвіновою Т.В., та зареєстрований в реєстрі за №429.
Також, 07.04.2020 фізичними особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 створено юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд», статутний капітал якого сформовано за рахунок внесення до нього зазначених земельних ділянок.
Відповідно до витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 08.04.2020 відбулась державна реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд» на нерухоме майно - земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:002:5103, площею 5,0273 га, 3210900000:03:002:5102, площею 5,0381 га, 3210900000:03:002:5105, площею 5,0183 га, 3210900000:03:002:5104, площею 5,0149 га, 3210900000:03:002:5101.
Також, 08.04.2020 приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Теплюк Г.М. внесені зміни до державного реєстру речових прав щодо зміни цільового призначення зазначених вище земельних ділянок, а саме: видалено для ведення особистого селянського господарства та внесено для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, за наступними індексними номерами рішень: 51917364, 51916252, 51915864, 51917030, 51916711.
У той же час, 16.01.2019 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб проведено аукціон з продажу активів неплатоспроможних банків, зокрема, лоту №51 - debtX_8688, до складу якого включено право вимоги за кредитними договорами, що належали ПАТ «КБ «Актив-Банк», у тому числі за кредитним договором №0605/01 від 05 червня 2009 року, укладеним між Банком та Виробничим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Десна».
Переможцем аукціону з придбання лоту №51 - debtX_8688 стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг».
У зв'язку з цим, 28.02.2019 між Приватним акціонерним товариством «КБ «Актив-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» укладено договір №51-debtX_8688 про відступлення (купівлі - продажу) права вимоги, на підставі якого ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» набуло право вимоги за кредитним договором №0605/01 від 05 червня 2009 року, укладеним між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та Виробничим кооперативом «Житлово - будівельний кооператив «Десна».
У Додатку № 1 зазначено розмір прав вимоги, які відступаються Банком на дату укладення договору № 51-debtX_8688, зокрема, за кредитним договором № 0605/01, укладеним з ВК "ЖБК "Десна" (код ЄДРПОУ 34395373) з усіма наступними змінами, доповненнями та додатками до нього, а саме: загальна заборгованість за кредитним договором в сумі 14 948 673,94 доларів США, та 53 807 330,53 грн, що в еквіваленті за курсом НБУ 26,992764 грн/дол. США становить 457 313 358,31 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 9 524 938,94 доларів США; прострочена заборгованість за кредитом - 26 682 412 грн; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 5 423 735 доларів США; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 27 124 918,53 грн.
Також, 28.02.2019 до вказаного договору складено акт приймання-передачі документів.
Після того, 20.11.2019 між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» укладено договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого на користь ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» перейшло право вимоги за договором іпотеки від 05 червня 2009 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством «КБ «Актив-Банк» що нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Н.О. Гончаренко, зареєстрованим в реєстрі за №1569, який забезпечував виконання зобов'язань Виробничого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Десна» за кредитним договором №0605/01 від 05 червня 2009 року.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2019 у справі №911/1246/15 змінено сторону виконавчого провадження №56457553 із Банку на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2019 у справі №910/16846/15 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" про процесуальне правонаступництво у справі №910/16846/15 задоволено. Замінено сторону позивача у справі № 910/16846/15 з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» на його процесуального правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг».
Крім того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та обтяжень, зокрема відмовлено у державній реєстрації переходу прав іпотекодержателя на земельні ділянки до Товариства, у зв'язку з відсутністю в реєстрі запису про іпотеку.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, з урахуванням її меж, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як зазначалось вище, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/20182/23 (911/1606/20) від 16.04.2025 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг». Прийняти в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» за первісним позовом задовольнити повністю.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 25.06.2020 у справі №924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.
Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.
В силу частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).
У частині першій статті 574 Цивільного кодексу України вказано, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно із частиною першою статті 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості. Подільний об'єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).
Положеннями статті 7 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній станом на 12.03.2015) передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Відповідно до cт. 572 Цивільного кодексу України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 583 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Згідно зі статтею 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
За змістом частини першої статті 584 Цивільного кодексу України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній станом на 12.03.2015).
За положеннями статті 23 Закону України "Про іпотеку", у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про іпотеку", відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
У статті 17 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній станом на 12.03.2015) зазначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Як підтверджується матеріалами справи, право вимоги за Іпотечним договором, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пинзеник О.М. в реєстрі за №684, належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» на підставі чинного станом на 12.03.2015 договору про відступлення прав вимоги від 26.06.2014.
12.03.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» серія та номер: 098/15 від 12.03.2015 прийнято рішення індексний номер: 19961187 від 12.03.2015, яким припинено обтяження іпотекою земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 21,6601 га, на території Ірпінської міської ради Київської області, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490.
Так, у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» від 12.03.2015 № 098/15 зазначено, що у зв'язку з повним виконанням зобов'язання Виробничим кооперативом «ЖБК «ДЕСНА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» за частиною кредитного договору №0605/01 від 05.06.2009 та припиненням дії Іпотечного договору від 05.06.2009 № 1569, останнє просило виключити відповідний запис з Державного реєстру речових прав стосовно іпотеки та зняти заборону відчуження з об'єкта нерухомого майна, зокрема, земельної ділянки, площею 21,6601 га, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490.
У подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.16.2015 у справі № 910/869/15-г та залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2015, яким визнано недійсними договір від 25.06.2014 про часткове відступлення права вимоги за кредитними договорами № 25/06-2014 та договір від 26.06.2014 про відступлення прав вимоги за Іпотечним договором.
У силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За положеннями ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Щодо не дослідження судом першої інстанції процедури набуття права власності на предмет іпотеки кінцевим набувачем, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як було зазначено вище, Договір від 25.06.2014 та Договір відступлення прав іпотекодержателя були визнані недійсними в судовому порядку в справі №910/869/15-г, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвест Кредит Груп» вважається таким, що не набув прав вимоги за зазначеними вище кредитним та іпотечним договорами, та не мав правових підстав для припинення іпотеки на предмет іпотеки.
Як зазначає скаржник, 06.06.2017 року ОСОБА_1 без будь-якої згоди ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» здійснила продаж Предмета іпотеки на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 312 від 06.06.2017 року ОСОБА_3 .
Таким чином, скаржник наголошує, що судом першої інстанції не враховано того факту, що на момент придбання ОСОБА_3 , предмета іпотеки в Єдиному державному реєстрі судових рішень за кадастровим номером предмета іпотеки відображався судовий спір у справі №910/869/15-г в межах якого було визнано Договір від 25.06.2014 та Договір відступлення прав іпотекодержателя недійсними, а тому ОСОБА_3 на момент придбання Предмета іпотеки не міг не знати про наведену інформацію.
Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що 24.03.2016 на ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:174:0490 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/8148/16-к від 03.03.2016 було накладено арешт в рамках кримінального провадження №42015000000000519 від 23.03.2015.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника як необгрунтовані, та враховує наведені обґрунтування відповідача у додаткових поясненнях, зокрема, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» у даній справі заявляє, що 16 січня 2019 року Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було проведено аукціон з продажу активів неплатоспроможних банків, на якому було відчужено лот №51 - debtX_ 8688.
Предметом іпотеки за іпотечним договором була саме земельна ділянка площею 21,6601 га за кадастровим номером 3210900000: 01: 174: 0490.
Проте, Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «АКТИВ - БАНК» відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» права вимоги за іпотечним договором, якими банківська установа не володіла.
Отже, станом на дату придбання 06.06.2017 ОСОБА_3 , як покупцем, на підставі укладеного з ОСОБА_6 договору купівлі - продажу земельної ділянки, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., та зареєстрованого в реєстрі за Nє312, відомості щодо обтяження земельної ділянки площею 21,6601 кадастровий 3210900000:01:174:0490 іпотекою були в державному реєстрі - відсутні.
Так, продаж активів банків, що ліквідуються та перебувають під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснюється у відповідності до Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №388 від 24 березня 2016 року «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються»
У відповідності до зазначеного положення уся інформація про активи, що виставляються на торги для продажу оприлюднюється у публічному паспорті
Публічний паспорт активу (майна) - сукупність інформації щодо активів (майна) банку, що ліквідується, яка оприлюднюється з метою залучення якомога більшої кількості потенційних покупців з урахуванням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про захист персональних даних».
В свою чергу публічний паспорт активу за лотом №debtX_8688 - лот який придбало ТОВ «ФК «КОНКОРД ФАКТОРИНГ» та до якого були включені права вимоги за кредитним договором №0605/01 від 05 червня 2009 року, укладеним з Виробничим кооперативом «ЖБК «ДЕСНА», не містить відомостей про те, що до його складу входили права вимоги за договором іпотеки від 05 червня 2009 року, укладеним між Приватним акціонерним товариством «КБ «АКТИВ БАНК» та ОСОБА_1 , що нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом КМНО Н.О. Гончаренко, зареєстрованим в реєстрі за №1569.
Також суд апеляційної інстанції враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (провадження №12-127гс19) зроблено висновки про те, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
У постанові від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (провадження №12-44гс20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне. Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна. Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.
Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики у постанові від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 (провадження №12-44гс20) конкретизувала висновки, викладені у певних постановах Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду України та Верховного Суду. Конкретизація висновків полягала, зокрема, у такому: запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя; за відсутності в реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. За таких умов право іпотеки припиняється, відомості про іпотеку поновленню не підлягають, а позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню; під час вирішення таких спорів потрібно враховувати наявність чи відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.
Крім того, як зазначено у апеляційній скарзі, судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що 24.03.2016 на ділянку з кадастровим номером 3210900000:01:174:0490 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва по справі №761/8148/16-к від 03.03.2016 було накладено арешт в рамках кримінального провадження №42015000000000519 від 23.03.2015, що відхиляється суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що арешт було припинено 14.04.2017 року, тобто за півтора місяці до відчуження ОСОБА_1 земельної ділянки що являлась предметом іпотеки.
Станом на дату придбання 06.06.2017 ОСОБА_3 , як покупцем, на підставі укладеного з ОСОБА_1 , договору купівлі - продажу земельної ділянки, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виноградовою Н.О., та зареєстрованого в реєстрі за №312, відомості щодо обтяження земельної ділянки, площею 21,6601 га, кадастровий номер: 3210900000:01:174:0490 іпотекою були в державному реєстрі відсутні.
У зв'язку з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що ОСОБА_3 , як покупець спірної земельної ділянки, добросовісно покладався на відомості в державному реєстрі, що не містили даних про іпотечне обтяження, тобто не знав і не мав знати про такі дані, відтак набув право на вказане нерухоме майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
В подальшому, дана земельна ділянка поділена на п'ять земельних ділянок, які за ланцюгом правочинів 08.04.2020 перейшли на праві власності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Білдінг Сайд».
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що, що ТОВ "Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не доведено недобросовісність кінцевого набувача нерухомого майна, що було предметом іпотеки, унаслідок чого правові підстави для визнання позивача іпотекодержателем відповідного нерухомого майна, як і звернення стягненян на нього - відсутні. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Крім того, у апеляційній скарзі зазначено про те, що належним способом захисту іпотекодержателя, відомості про право іпотеки якого було виключено з Державного реєстру іпотек і який вважає, що іпотека є і залишилася чинною, є вимога про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна. Після набрання чинності рішенням суду у разі задоволення такого позову до відповідного державного реєстру має бути внесений запис про іпотекодержателя.
Проте, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога первісного позову про визнання позивача іпотекодержателем та визнання протиправним звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Кредит Груп» із заявою №098/15 від 12.03.2015 про припинення обтяження земельної ділянки зі скасуванням відповідного рішення приватного нотаріуса, не є належним та ефективним способом захисту, оскільки не призведе до поновлення прав іпотекодержателя, виходячи з наведених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 червня 2021 року у справі №922/2416/17 правових висновків.
У зв?язку з викладеним, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" задоволенню не підлягає. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Білдінг Сайд" просило застосувати строк позовної давності до пред'явлених позовних вимог первісного позову.
Згідно з положеннями статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 Цивільного кодексу України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки підстави для задоволення позовних вимог первісного позову відсутні, позовна давність до заявлених вимог не застосовується. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Щодо вимог зустрічного позову про визнання відсутнім права ТОВ «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» як іпотекодержателя за Договором іпотеки від 05 червня 2009 року, нотаріально посвідченим Приватним нотаріусом КМНО Н.О. Гончаренко, зареєстрованим в реєстрі за №1569, суд першої інстанції дійшов висновку відмовити в задоволенні зустрічного позову, що учасниками спору не оскаржувалось у даному апеляційному провадженні і, відповідно, судом апеляційної інстанції не переглядається з урахуванням приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору за первісним позовом, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи за первісним позовом, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Конкорд Факторинг" за первісним позовом. В решті (а саме в частині відмови у задоволенні зустрічного позову) рішення суду першої інстанції учасниками спору не оскаржувалось.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні в частині відмови у задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг».
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні в частині вимог за первісним позовом, оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/20182/23 (911/1606/20) в частині відмови у задоволенні вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг», за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284, Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Конкорд Факторинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/20182/23 (911/1606/20) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 у справі №910/20182/23 (911/1606/20) - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за скаржником.
4. Матеріали справи №910/20182/23 (911/1606/20) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано:05.11.2025.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді С.В. Сотніков
О.М. Остапенко