ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
05 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 915/1558/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання Фещук В.М.,
за участю представників:
від Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни - участі не брали,
від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Свернюк С.П.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2025, прийняте суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв, повний текст складено 19.08.2025,
у справі №915/1558/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни
до відповідача: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1 013 956,93 грн
У грудні 2024 р. Фізична особа-підприємець Шевчук Наталія В'ячеславівна звернулася з позовом до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", в якому просила стягнути з відповідача на користь позивачки борг у загальній сумі 1013956,93 грн, з яких: 932074 грн - основна заборгованість, 4965,97 грн - 1% річних та 76916,96 грн - інфляційні втрати.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 18.12.2024 відкрито провадження у справі №915/1558/24.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2025 у справі №915/1558/24, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025, позов задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни 932074 грн основного боргу по договору на постачання товару №53-123-01-23-08451 від 16.08.2023, 4965,97 грн 1% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, 76916,96 грн збитків від інфляції та 12167,48 грн судового збору.
03.03.2025 до місцевого господарського суду від Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни надійшла заява про ухвалення додаткового рішення б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025), в якому остання просила стягнути на її користь з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35000 грн.
Вказана заява мотивована тим, що позивачкою у зв'язку з розглядом даної справи в місцевому господарському суді були понесені судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2025 у справі №915/1558/24 (суддя Мавродієва М.В.) частково задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025); стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни 10000 грн витрат на професійну правничу допомогу; відмовлено Фізичній особі-підприємцю Шевчук Наталії В'ячеславівні у відшкодуванні судових витрат на правничу допомогу у сумі 25000 грн.
Задовольняючи частково вищенаведену заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни, місцевий господарський суд, посилаючись на врахування фактичних обсягів наданої позивачці професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів останньої під час розгляду даної справи, критеріїв реальності, співмірності та розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10000 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2025 у справі №915/1558/24 та ухвалити нове рішення, яким зменшити суму стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що під час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення місцевий господарський суд безпідставно не врахував, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та співмірності зі складністю справи, витраченим адвокатом часом, ціною позову та значенням справи для сторони, тим більше, що представництво інтересів Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни у цій нескладній справі не потребувало значних зусиль.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В. від 15.09.2025 у справі №915/1558/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 30.09.2025.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 призначено справу №915/1558/24 до розгляду на 05.11.2025 об 11:30.
У судовому засіданні 05.11.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представник Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підтримав апеляційну скаргу; представник Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.3 а.с.71).
Фізична особа-підприємець Шевчук Наталія В'ячеславівна своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалась, відзив на апеляційну скаргу не надала, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Миколаївської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
02.07.2024 між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною ("Довіритель") та Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери" в особі адвоката Вівчарівського Володимира Петровича ("Адвокат") укладено договір про надання правничої допомоги №2/07-24 (далі - договір №2/07-24 від 02.07.2024), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Довіритель доручає, а Адвокат зобов'язується від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок Довірителя вчиняти юридичні дії на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Види юридичних дій: надання правової допомоги та представництво інтересів Довірителя в судах усіх інстанцій та юрисдикцій, а також в усіх підприємствах, установах, організаціях приватного чи публічного права щодо стягнення заборгованості за договором на поставку товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08451, а також усіх інших питань, які виникають з цього приводу, включаючи примусове виконання рішень суду про задоволення позовних вимог Довірителя.
В силу пункту 1.3 договору №2/07-24 від 02.07.2024 Адвокат наділяється усіма правами сторони в судовому процесі, що передбачені, зокрема господарським процесуальним законодавством (без обмежень повноважень). Адвокат, який надаватиме правову допомогу від імені адвокатського об'єднання за цим договором - Вівчарівський Володимир Петрович.
Відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 договору №2/07-24 від 02.07.2024 Довіритель зобов'язаний виплачувати Адвокату винагороду у розмірі та в порядку, визначеними цим договором та домовленістю сторін.
Згідно з пунктом 4.1 договору №2/07-24 від 02.07.2024 сторони погодили, що розмір винагороди (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги Довірителю та представництва інтересів Довірителя щодо стягнення заборгованості за договором на постачання товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08451 в суді першої інстанції в порядку господарського судочинства складається із вартості:
-правового супроводу справи (складення та подання усіх необхідних заяв, претензій, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, адвокатських запитів, сплата обов'язкових платежів, участь в переговорах, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів Довірителя у судах, інша правова допомога) незалежно від його обсягу, змісту, характеру та складності у фіксованому розмірі 35000 грн без ПДВ (пункт 4.1.1);
-участі у судових засіданнях у розмірі 1000 грн без ПДВ за одне судове засідання, незалежно від його тривалості та результату (відкладення, перерви тощо) (пункт 4.1.2).
У пункті 4.2 договору №2/07-24 від 02.07.2024 вказано, що винагорода (гонорар) Адвоката сплачується готівкою або шляхом перерахунку на поточний рахунок Адвоката протягом десяти робочих днів з дня набранням рішення суду першої інстанції законної сили та після підписання сторонами акта приймання наданих послуг, який передбачено пунктом 4.3 договору.
Правова допомога за цим договором вважається наданою після підписання сторонами акта приймання наданих послуг, яким визначається обсяг та кінцева вартість наданих послуг (пункт 4.3 договору №2/07-24 від 02.07.2024).
Пунктом 5.1 договору №2/07-24 від 02.07.2024 визначено, що даний договір набуває чинності з дня підписання його сторонами та діє до його остаточного виконання. Кожна із сторін вправі в будь-який час відмовитися від цього договору, повідомивши про це другу сторону не пізніше 7 днів до дня припинення цього договору.
28.02.2025 між Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною та адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем було підписано без зауважень акт приймання наданих послуг №1 до договору №2/07-24 від 02.07.2024, відповідно до пунктів 1, 2, 4 якого Адвокат передав, а Довіритель прийняв послуги з надання правової допомоги та представництва інтересів Довірителя у справі про стягнення заборгованості за договором на постачання товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08541 в обсязі та на умовах, передбачених договором, а саме:
-вивчено матеріали справи;
-надано правові консультації, у тому числі щодо судової практики з даної категорії справ, зокрема, практики Господарського суду Миколаївської області у справах про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за договорами поставки;
-складено та подано претензію до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та філії "Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" про сплату заборгованості за договором на постачання товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08541, що є обов'язковим способом досудового врегулювання спору відповідно до положень цього договору;
-складено та подано до суду заяви про видачу судового наказу щодо стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором відповідно до видаткової накладної від 10.10.2023 №135 та від 11.10.2023 №136 у розмірі 265510 грн (справа №915/1163/24), накладної від 10.10.2023 №134 та від 16.10.2023 №139 у розмірі 289329 грн (справа №915/1350/24), накладної від 20.10.2023 №141, від 27.10.2023 №148 та від 09.11.2023 №161 у розмірі 266350 грн (справа №915/1351/24), накладної від 04.10.2023 №132 та від 14.11.2023 №165 у розмірі 110885 грн (справа №915/1356/24);
-складено та подано до суду позовну заяву до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";
-участь в судових засіданнях 24.01.2025 та 24.02.2025.
Загальна вартість винагороди (гонорару) Адвоката за надані послуги погоджена сторонами у фіксованій сумі відповідно до пункту 4.1.1 договору та становить 35000 грн. Вартість наданих послуг за цим актом підлягає оплаті Довірителем протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з детальним описом наданих послуг б/н від 28.02.2025, складеним адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем, в межах правової допомоги у справі №915/1558/24 останнім надано наступні послуги: вивчено матеріали справи; надано правові консультації, в тому числі щодо судової практики з даної категорії справ, зокрема, практики Господарського суду Миколаївської області у справах про стягнення заборгованості з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та його відокремленого підрозділу за договорами поставки; складено та подано претензію до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та філії "Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" про сплату заборгованості за договором на постачання товару від 16.08.2023 №53-123-01-23-08541, що є обов'язковим способом досудового врегулювання спору відповідно до положень цього договору; складено та подано до суду заяви про видачу судового наказу щодо стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості з оплати вартості поставленого товару за договором відповідно до видаткової накладної від 10.10.2023 №135 та від 11.10.2023 №136 у розмірі 265510 грн (справа №915/1163/24), накладної від 10.10.2023 №134 та від 16.10.2023 №139 у розмірі 289329 грн (справа №915/1350/24), накладної від 20.10.2023 №141, від 27.10.2023 №148 та від 09.11.2023 №161 у розмірі 266350 грн (справа №915/1351/24), накладної від 04.10.2023 №132 та від 14.11.2023 №165 у розмірі 110885 грн (справа №915/1356/24); складено та подано до суду позовну заяву до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; проаналізовано звіт про фінансові результати Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за 2023 рік та показники діяльності останнього за 2024 рік; участь у судових засіданнях 24.01.2025 та 24.02.2025. Загальна сума до оплати становить 35000 грн.
Процесуальні документи, подані в межах справи №915/1558/24, від імені позивачки підписані адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем, який діяв на підставі ордеру серії ВС №1312206 від 24.09.2024, виданого Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери" на представництво даним адвокатом інтересів Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни у Господарському суді Миколаївської області.
У судових засіданнях у даній справі, які були проведені місцевим господарським судом в режимі відеоконференції, представництво інтересів позивачки забезпечував адвокат Вівчарівський Володимир Петрович, що підтверджується протоколами відповідних судових засідань.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За умовами частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
В силу статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частинами першою, другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
В силу приписів частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 11.09.2020 у справі №922/3724/19.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 28.09.2021 у справі №918/1045/20, від 24.11.2021 у справі №910/17235/20 та від 01.09.2021 у справі №910/13034/20.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №923/1121/17 також вказано, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
З матеріалів справи вбачається, що Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду першої інстанції було подано клопотання б/н від 05.03.2025 (вх.№3349/25 від 05.03.2025) про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 1000 грн. Вказане клопотання мотивоване тим, що заявлена позивачкою до стягнення у даній справі сума витрат на професійну правничу допомогу є недоведеною, документально не обґрунтована, а також не відповідає критеріям реальності та співмірності.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, сьомою та дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, враховуючи частини п'яту-сьому, дев'яту статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Аналогічна правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.
Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.
Від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а тому відповідно до вимог чинного процесуального закону цілком достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується зі сталою правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.06.2021 у справі №922/2987/20, від 18.05.2021 у справі №923/121/20, від 13.12.2018 у справі №816/2096/17, від 16.05.2019 у справі №823/2638/18, від 09.07.2019 у справі №923/726/18 та від 26.02.2020 у справі №910/14371/18.
Крім того, частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Відтак, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.
При цьому чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.06.2021 у справі №906/698/20.
Колегія суддів вбачає, що на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в суді першої інстанції та розміру останніх Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною було надано низку документів, а саме: копії договору про надання правничої допомоги №2/07-24 від 02.07.2024, укладеного між позивачкою та Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери"; складених на виконання даного договору детального опису наданих послуг б/н від 28.02.2025 та акту приймання наданих послуг №1 від 28.02.2025, а також ордеру серії ВС №1312206 від 24.09.2024, виданого Адвокатським об'єднанням "Тарасенко, Скочипець і партнери" на представництво адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем інтересів позивачки у Господарському суді Миколаївської області.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, місцевий господарський суд зазначив про те, що згідно з пунктом 4.1 договору №2/07-24 від 02.07.2024 та складеним на його виконання актом приймання наданих послуг №1 від 28.02.2025 гонорар адвоката за надання правової допомоги позивачці у даній справі в суді першої інстанції встановлюється у фіксованій сумі та складає 35000 грн, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Доводи апелянта про неузгодженість вартості 1 години роботи адвоката Південно-західним апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, які відрізняються порядком обчислення, а тому, беручи до уваги те, що гонорар адвоката у договорі №2/07-24 від 02.07.2024 визначено у фіксованій сумі, фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється, у зв'язку з чим наявність/відсутність відомостей про погодинну ставку адвоката жодним чином не впливає на розмір витрат позивачки на професійну правничу допомогу.
Даний висновок апеляційного господарського суду повність відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Між тим, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Проаналізувавши опис робіт, які наведені в акті приймання наданих послуг №1 від 28.02.2025 за договором №2/07-24 від 02.07.2024, апеляційний господарський суд зазначає про те, що відображена в ньому інформація про характер наданих адвокатом послуг повністю відповідає матеріалам справи (зокрема, документи Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни, подані останньою в межах розгляду справи №915/1558/24, підписані адвокатом Вівчарівським Володимиром Петровичем, який також брав участь у судових засіданнях в суді першої інстанції).
Водночас колегія суддів зауважує на тому, що дана справа об'єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується кодифікованим нормативно-правовим актом, яким регламентовано норми договірного права - Цивільним кодексом України.
Отже, з огляду на викладені вище висновки щодо неширокої сфери правового регулювання, беручи до уваги приватноправовий характер спору, який не викликає публічного резонансу з боку органів державної/місцевої влади або засобів масової інформації (тобто відсутність проявів публічного інтересу до справи), апеляційний господарський суд зазначає про те, що складання позовної заяви, зміст якої зводиться до посилання на договірне законодавство, не потребувало значних зусиль та великих обсягів часу.
Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що наведені в акті приймання наданих послуг №1 від 28.02.2025 за договором №2/07-24 від 02.07.2024 окремі послуги щодо вивчення матеріалів та надання правової консультації, у тому числі щодо судової практики, фактично охоплюються послугою з підготовки адвокатом позовної заяви.
Подібний правовий висновок стосовно того, що формування правової позиції за наслідками вивчення судової практики охоплюється одночасно з послугою зі здійснення підготовки відповідного процесуального документа для подання його до суду, відображений в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №916/3904/19.
Складання адвокатом, як кваліфікованим фахівцем у галузі права, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, враховуючи обсяг цього документа та його обґрунтування, на переконання суду, також не потребувало складної юридичної техніки з істотними затратами часу.
Поряд з цим, місцевим господарським судом обґрунтовано враховано незначну тривалість судових засідань, які проведені в межах розгляду цієї справи і в середньому за часом не перевищували 20 хвилин.
Враховуючи вищевикладене, за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених Фізичною особою-підприємцем Шевчук Наталією В'ячеславівною на правничу допомогу у зв'язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на обсяг виконаних робіт та документальне підтвердження заявницею вказаних витрат, Господарський суд Миколаївської області, керуючись принципами пропорційності та верховенства права, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленого позивачкою до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю, що, в свою чергу, зумовило наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025) та, відповідно, стягнення з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь позивачки вказаних витрат у розмірі 10000 грн (розраховано наступним чином: 7000 грн за надання всіх послуг правового характеру + 3000 грн за участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів = 10000 грн), тим більше, що, виходячи з конкретних обставин справи, зазначена сума є справедливою, розумною та не має надмірний характер.
Доводи апелянта про те, що стягуваний оскаржуваним додатковим рішенням розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності та розумності, а також становить надмірний тягар для відповідача, судом апеляційної інстанції відхиляються з підстав їх необґрунтованості, оскільки на підтвердження вказаних тверджень скаржником не надано належних у розумінні процесуального закону доказів, натомість зазначені посилання фактично ґрунтуються на нічим не підтверджених припущеннях останнього, який фактично погоджується з наведеним місцевим господарським судом обґрунтуванням підстав для зменшення вищенаведених витрат, але незадоволений сумою, до якої ці витрати були зменшені, не конкретизуючи при цьому чому саме 1000 грн відповідач вважає справедливим відшкодуванням витрат позивача на професійну правничу допомогу.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни про ухвалення додатково рішення б/н від 28.02.2025 (вх.№3105/25 від 03.03.2025).
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та про достатність компенсації витрат Фізичної особи-підприємця Шевчук Наталії В'ячеславівни на професійну правничу допомогу саме у сумі 10000 грн, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного додаткового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.08.2025 у справі №915/1558/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 06.11.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук