Справа № 729/1343/25
2/729/705/25
05 листопада 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Булиги Н. О., при секретарі судового засідання Романченко С.С., розглядаючи у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
19 серпня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», звернулось до ОСОБА_1 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором
Ухвалою від 29.08.2025 року Бобровицького районного суду Чернігівської області було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
У судове засідання відповідач не з'явився, однак 27.10.2025 засобами підсистеми «Електронний суд» від нього надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що він добровільно здійснив оплату боргу за договором в розмірі 11934,95 грн., про що надав відповідну платіжну інструкцію, а тому просить суд відмовити у позові.
Представник позивача в судове засідання також не з'явився, засобами підсистеми «Електронний суд» 05.11.2025 року подав заяву, в якій підтвердив сплату відповідачем на користь позивача коштів у розмірі 11934,95 грн, зазначає, що позовні вимоги позивача фактично задоволені, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України провадження у справі підлягає закриттю. При цьому, представник позивача, зазначає, що питання стягнення з відповідача сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу залишилося не вирішеним.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяви сторін, суд доходить такого висновку.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд, своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20 (провадження №61-3438сво21) зроблено висновок, що: «відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань».
Судом встановлено, що позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики №20200034970 від 13.10.2020 року в розмірі 11934,93 грн.
Відповідачем сплачено на користь позивача кошти у розмірі 11935 грн., як погашення кредитної заборгованості за договором №20200034970, що підтверджується платіжною інструкцією №508/з1 від 10.10.2025 року наданою відповідачем.
Представник позивача у своїй заяві підтвердив факт здійснення оплати та відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем та просить закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача щодо відсутності предмета спору, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Разом з тим, суд зауважує, що від підстави закриття провадження залежить, зокрема, розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.2 ст.255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі наведеного, у зв'язку з висновком суду про закриття провадження в цій справі, є необхідним повернути платнику ТОВ «Сучасний Факторинг» з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 гривень відповідно до платіжної інструкції №84068 від 06 серпня 2025 року, що не суперечить вимогам п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Представник позивача звернувся до суду із заявою про закриття провадження саме у зв'язку з відсутністю предмета спору, посилаючись на п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, тобто визначив правову підставу закриття провадження у справі яквідсутність предмета спору, а не відмовився від позову у зв'язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, що є самостійною підставою для закриття провадження у справі.
Між тим, ч. 3 ст. 142 ЦПК України застосовується як підстава для відшкодування судових витрат лише в разі, коли позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.04.2021 року у справі № 199/9188/16-ц.
Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі № 199/9188/16-ц зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суди попередніх інстанцій не врахували положень частини третьої статті 142 ЦПК України у поєднанні із статтею 255 ЦПК України, а тому дійшли помилкового висновку, що закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору (пункт 2 частини першої статті 255 ЦПК України) є, відповідно до частини третьої статті 142 ЦПК України, підставою для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.
Стаття 142 ЦПК України не містить положення про відшкодування витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України (за відсутності предмета спору), а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки позивач від позову не відмовлявся і такі витрати на правову допомогу виникли в порядку реалізації позивачем своїх процесуальних прав, зокрема, права на представництво інтересів в суді, як наслідок у задоволенні клопотання про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженої відповідальністю «Сучасний Факторинг» витрат на професійну правову допомогу необхідно відмовити.
Отже, у даному випадку у суду відсутні процесуальні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.255, 256, 353, 354 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір»
Клопотання представника позивача задовольнити частково.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», з державного бюджету судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, сплачений відповідно до платіжної інструкції №84068 від 06 серпня 2025 року.
Відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Суддя Бобровицькогорайонного суду Н.О.Булига