Справа № 729/1528/25 2/729/782/25
заочне
06 листопада 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Булиги Н. О.
за участі секретаря судового засідання - Романченко С. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ТОВ «ФК «Гелексі» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, вказуючи, що між ТОВ «Фінансова компанія «Гелексі» (23.06.2025 назву було змінено на ТОВ «ФК «Гелексі») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії №223583 від 16.04.2021 в електронній формі.
На той час, ТОВ «ФК «Гелексі» було фінансовою установою та здійснювало діяльність на ринку фінансових послуг.
З цією метою ТОВ «ФК «Гелексі» було організовано сервіс з надання онлайн позик (https://cashinsky.ua), який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.
Надання клієнтом-позичальником відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції укласти електронний договір позики (оферти) здійснюється в декілька кроків шляхом вчинення певних дій.
Зміст пропозиції чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій її розміщено, ці роз'яснення логічно пов'язані з нею, зокрема: проставляння клієнтом чек-боксу «з умовами договору позики згоден»; підтвердження даних банківської картки; натискання кнопки «підтвердити заявку»; введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу.
Введення клієнтом коду-підпису у відповідне вікно на сторінці сервісу являє собою підписання договору клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, як це визначено статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію».
На підставі зазначеного договору позичальнику надано грошові кошти в позику у сумі 4100 грн, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 1.5 % в день, підвищена процентна ставка у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%.
Позивач зазначає, що відповідачка не виконала своїх зобов'язань за кредитним договором № 223583, у порушення умов договору у встановлені строки кредит та інші передбачені договорами платежі не сплачує, у зв'язку з чим станом на момент подання позовної заяви у неї утворилась заборгованість у загальному розмірі 20405,70 грн, з яких: 4100 грн. - заборгованість за позикою; 16305,70 грн. - заборгованість по процентам за користування позикою, яку позивач просить стягнути на його користь. Окрім того, позивач зазначає, що ним понесено витрати у зв'язку із розглядом вказаної справи, які складаються із витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви в розмірі 2423 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., які позивач просить стягнути із відповідачки.
Ухвалою від 25.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «ФК «Гелексі» у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи вважається повідомленою своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, у встановлений судом строк відзив на позов не подавала.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 16.04.2021 між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 223583 (а.с.6-11).
23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ».
Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 грошові кошти у позику за Договором надаються на умовах невідновлювальної кредитної лінії, окремими траншами.
У пункті 1.5 визначені умови, на яких Позичальник отримує перший транш: сума позики 4100 грн (сума позики за Траншем №1); плата за користування позикою за Траншем №1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,3% (одна ціла три десятих), в день від початкового розміру позики за Траншем №1; строк повернення позики за Траншем №1 (термін платежу): 15 травня 2021 року; орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 474,50%; орієнтовна загальна вартість позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання Договору становить: 1545,70 гривень.
У вищезазначеному пункті визначено, що позика за Траншем №1 надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п.п.1.5.1 Договору в безготівковій формі (шляхом зарахування відповідної суми на банківський рахунок/банківську картку вказану Позичальником під час надання особистих даних Позичальника в Особистому кабінеті).
Згідно з п. 1.6 нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою.
Плата за користування позикою за цим Договором встановлюється у вигляді процентів та складає 3,0% в день від загального розміру невідновлювальної кредитної лінії (п. 1.7 Договору).
У пункті 1.8 Договору позики сторони дійшли згоди, що п. 1.7 договору не застосовується в період дії кожного окремого траншу наданого в рамках загального розміру невідновлювальної кредитної лінії за цим договором.
Відповідно до п. 1.10 строк дії договору становить три роки з дати підписання Сторонами.
Сторони домовились, що умови надання інших траншів за цим договором узгоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.12 Договору).
Пунктом 3.1 Кредитного договору визначено, що Позичальник зобов'язується повністю повернути Позикодавцю суми отриманих позик за траншами та виконати інші зобов'язання встановлені договором, не пізніше строків, встановлених Договором.
Згідно з п. 3.2 договору сторони домовились, що повернення позики та сплата плати за користування позикою здійснюватиметься згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього Договору та розміщується в особистому кабінеті.
Відповідно до п. 4.3 Договору позики у випадку прострочення терміну платежу зі сплати Заборгованості за позикою за Траншем №1 та/або іншими Траншами за цим Договором та/або Позикою за Договором, Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого платежу.
У пункті 9 Договору визначений графік платежів, згідно з яким термін платежу 15.05.2021 року, Транш № 1 сума позики 4100 грн, плата за користування позикою 1545,70 грн, заборгованість за договором позики 5645,70 грн.
Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 250wv7sq. У пункті 10 Договору позики зазначені реквізити сторін, а саме прізвище, ім'я, по батькові позичальника, паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації.
До суду також надано Паспорт споживчого кредиту (а.с.12-14), що містить інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписаний відповідачкою одноразовим ідентифікатором 16 квітня 2021 року, шляхом введення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Тобто відповідачка погодилася з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту, шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора, а Первісний кредитор сформував та надав Відповідачу оферту щодо укладення Кредитного договору.
Відповідно до п. 3 паспорту позики основні умови кредитування наведено наступне: тип кредиту позика, сума кредиту 4100 грн., строк кредитування до 15.05.2021 року, мета отримання кредиту - на споживчі потреби.
Пунктом 4 паспорту позики визначена орієнтовна загальна вартість кредиту 5645,70 грн, де 4100 грн - сума позики, 1545,70 грн -відсотки за користування позикою.
Згідно з п. 5 паспорту позики кредит повертається одноразово в сумі 5645,70 до 15.05.2021 року.
Таблиця обчислення загальної вартості кредиту узгоджується з умовами договору позики та паспортом позики.
На виконання умов Кредитного договору позивачем надано лист ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс», з якого вбачається, що у результаті платіжної операції, ініційованої ТОВ «ФК «Гелексі», на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти, а саме відповідачці ОСОБА_1 в сумі 4100 грн на платіжну карту OSCHADBANK НОМЕР_1 (а.с.21).
Відповідно до розрахунку заборгованості з 16.04.2021 року по 05.08.2025 року за Договором позики №223583 від 16.04.2021 року заборгованість відповідачки перед позивачем складає 20405,70 грн, з яких: 4100 грн заборгованість за позикою; 16305,70 грн. - заборгованість по процентам за користування позикою (а.с.16-17).
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначеност. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
ПоложенняЗакону України «Про електронну комерцію»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, дослідивши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Частиною 1ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено уст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост. 1048 ЦК України (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1ст. 530 ЦК України).
За положеннямист. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
У свою чергу відповідачкою не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Враховуючи, що відповідачка в добровільному порядку не виконала взяті на себе зобов'язання, що свідчить про порушення прав позивача, а позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачкою умов кредитного договору та існування заборгованості, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі та вважає, що з відповідачки слід стягнути заборгованість в загальному розмірі 20405,70 гривень.
Задовольнивши позов, суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених позивачем.
Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаютьсязгідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 вищевказаної статті вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивач просить суд стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, акт від 01.09.2025 року № 92 наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 09.07.2025 року, довіреність від 09.07.2025 року.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнення їх з відповідачки.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача з відповідачки підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2423 гривень.
Керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» заборгованість за договором позики № 223583 від 16.04.2021 року у сумі 20405 (двадцять тисяч чотириста п'ять ) гривень 70 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» судові витрати по справі в розмірі 2423 (дві тисячі чотириста двадцять три) гривні судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Гелексі», адреса 01054, м. Київ, вул. В'ячеслава Липинського, 10/1; код ЄДРПОУ 41229318.
Відповідачка - ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Бобровицького районного суду Н. О. Булига