Справа №731/565/25
Провадження №3/731/203/25
05 листопада 2025 року с-ще Варва
Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Савенка А.І.,
за участі секретаря судового засідання Будімірової Д.О.,
розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, місце проживання АДРЕСА_1 , місце служби: військова частина НОМЕР_1 , механік групи обслуговування, з вищою освітою, неодруженого, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не має статусу особи з інвалідністю, має статус учасника бойових дій, 12 листопада 2024 року, 10 грудня 2024 року та 13 травня 2025 року притягався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, -
03 жовтня 2025 року, близько 12 год. 30 хв., військовослужбовець ОСОБА_1 перебував на пункті тимчасової дислокації АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння, в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
Особа щодо якої складено протокол ОСОБА_1 у судовому засіданні 22.10.2025 пояснив, що дійсно є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , та тривалий час перебував на лікуванні. Однак, напередодні складання протоколу отримав вказівку від командира прибути у розташування частини. В цей час безпосередньо службу не ніс, у наряди не заступав, бо ще перебував на лікуванні. Факт перебування в стані алкогольного сп'яніння не заперечив.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 172-20КУпАП в редакції, яка діє з 27 січня 2023 року, адміністративна відповідальність настає за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою в умовах особливого періоду. Санкція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, а також іншими документами.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, до суду надані наступні документи:
- протокол про адміністративне правопорушення серії НГУ № 103324 від 03 жовтня 2025 року (а.с. 4), що підтверджує особу військовослужбовця, час, місце, обставини вчинення адміністративного правопорушення;
- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за № 50 від 03 жовтня 2025 року, у якому зафіксовано, що 03 жовтня 2025 року, об 13 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 5);
- військовий квиток ОСОБА_1 (а.с. 6);
- витяг з наказу командира військової частини про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини (а.с. 7);
- витяг з наказу про призначення посадових осіб частини, уповноважених складати протоколи про військові адміністративні правопорушення (а.с. 8).
Також за клопотання особи щодо якої складено протокол, долучено до матеріалів справи листи непрацездатності (лікарняні), з яких вбачається що останній перебував на лікуванні зокрема з 01.10.2025 по 31.10.2025.
Викликані в судове засіданні свідки, зазначені в протоколі до суду не з'явились.
З'ясувавши позицію особи щодо якої складено протокол, та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.
Положеннями статей 17, 65, 68 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану було продовжено, зокрема, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року строком на 90 діб; Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 серпня 2022 року строком на 90 діб; Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року строком на 90 діб; Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 11 лютого 2023 року строком на 90 діб; Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 02 травня 2023 року № 3057-ІХ строком на 90 діб; Законом України від 27 липня 2023 року № 3275-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 451/2023 від 26 липня 2023 року строком на 90 діб; Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 734/2023 від 06 листопада 2023 року строком на 90 діб; Законом України від 06 лютого 2024 року № 3564-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 49/2024 від 05 лютого 2024 року строком на 90 діб; Законом України від 08 травня 2024 року № 11234-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 271/2024 від 06 травня 2024 року строком на 90 діб; Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 469/2024 від 23 липня 2024 року строком на 90 діб; Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року строком на 90 діб; Законом України від 15 січня 2025 року № 4220-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 № 26/2025 строком на 90 діб; Законом України від 16 квітня 2025 року №4356-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 №235/2025 строком на 90 діб; Законом України від 15 липня 2025 року № 4524-IX Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року № 478/2025 строком на 90 діб, тобто до 05 листопада 2025 року.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі перебування на лікуванні.
Згідно з вимогами п. п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язок військової служби, зокрема, на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Відтак, як вбачається із змісту протоколу, що фактично ОСОБА_1 не заперечується, на момент виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння, він перебував у місці тимчасової дислокації ВЧ НОМЕР_1 , а тому, у відповідності до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважається таким, що виконував обов'язки військової служби.
За приписами абз. 7 ст. 4 розділу 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, серед іншого, - не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-ХІV від 24 березня 1999 року, кожний військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Аналізуючи, зазначені норми у сукупності з обставинами даної справи факт перебування військовослужбовця на території тимчасової дислокації військової частини у нетверезому стані, за обставин особливого періоду, цілком відповідає складу ч. 3. ст. 172-20 КУпАП.
На переконання суду оцінені докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують факт перебування останнього, за обставин вказаних у протоколі, у стані алкогольного сп'яніння, що ним не спростовано, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Також, суд зважає, що факт відсутності будь-яких негативних наслідків за результатами вказаної події, що фактично матеріалами справ не спростовано, не може бути обґрунтуванням для закриття провадження по справі на підстав передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП, а сприймається судом, як обставину, яка може враховуватись судом при призначенні адміністративного стягнення.
Обставини, що обтяжують відповідальність судом не встановлено.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність суд не вбачає.
Обираючи вид та міру адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, факт відсутності суттєвої шкоди за результатами скоєного, а також те, що в день події ОСОБА_1 не був задіяний до безпосереднього виконання військового обов'язку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи особу правопорушника, обставини справи, той факт, що за результатами протиправних дій порушника жодних шкідливих наслідків не настало, керуючись вимогами ст. 22 КУпАП, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та обмежитися усним зауваженням.
На підставі наведеного, керуючись ст. 22, ч. 3 ст. 172-20, ст. 247, 251, 266, 266-1, 280, 284 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та винести йому усне зауваження щодо недопустимості вчинення подібних правопорушень у майбутньому.
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Варвинський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.І. Савенко