Справа № 539/4535/25 Номер провадження 11-сс/814/787/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
30 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року,
Цією ухвалою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Лубенського ВРП ГУНП у Полтавській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що вказана вище заява не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Лубенського ВРП ГУНП у Полтавській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування за ст.365 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя: безпідставно відмовив у задоволенні його скарги; не врахував те, що: він ( ОСОБА_6 ) 04 вересня 2025 року звернувся до Лубенського РВП із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 КК України (перевищення влади працівником поліції, який застосував до нього фізичну силу), але в порушення вимог ч.1 ст.214 КПК України уповноважена особи поліції не внесла відомості за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 24 годин, що зобов'язана була зробити незалежно від попередньої оцінки обставин; вийшов за межі повноважень, передбачених ст.ст.306-307 КПК України, оцінюючи докази під час розгляду скарги та фактично досліджуючи питання наявності чи відсутності складу злочину; порушив його право на доступ до суду.
Учасникам провадження було належним чином повідомлено про місце, дату, час судового засідання апеляційної інстанції. Водночас апелянт і прокурор заявили клопотання про здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали провадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК України регламентовано, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Цим вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.
Виходячи з положень п.2 ч.3 ст.407, п.3 ч.1 ст.409 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу і постановляє нову ухвалу з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч.1 ст.412 КПК України).
На підставі п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Статтею 365 КК України передбачено відповідальність за:
перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб (ч.1);
дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування (ч.2) .
Згідно з усталеною практикою Касаційного кримінального суду Верховного Суду, яка містяться, зокрема, в постановах від 24 січня 2024 року у справі №686/13456/16-к, 10 листопада 2020 року у справі №537/2068/16-к, 05 грудня 2018 у справі №301/2178/13-к, об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містить принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п.3 примітки до ст.364 КК України не є обов'язковою умовою за ч.2 ст.365 КК України.
З матеріалів провадження вбачається, що 04 вересня 2025 року ОСОБА_6 подав до Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області заяву щодо вчинення кримінального правопорушення - про здійснення 02 вересня 2025 року приблизно об 11 годині працівником поліції Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_7 перевищення своїх службових повноважень із безпідставним застосуванням фізичної сили (а.п.2).
Разом з цим, у ході апеляційного розгляду встановлено відсутність факту внесення уповноваженою особою органу досудового розслідування відповідних відомостей за вказаною вище заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Однак положеннями ч.1 ст.214 КПК України унормовано, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Ураховуючи те, що заява ОСОБА_6 від 04 вересня 2025 року містила наведення відомостей про вчинення кримінального правопорушення із зазначенням конкретних відомостей щодо діяння, уповноважена особа органу досудового розслідування зобов'язана була невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати досудове розслідування, що залишилось поза увагою слідчого судді.
І хоча колегія суддів погоджується з тим, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань, проте в цьому конкретному випадку заява ОСОБА_6 узгоджувалась із наведеними вище критеріями, а слідчий суддя фактично безпідставно вдався до вирішення питання про дійсність наведених у заяві фактичних обставин, які перевіряються засобами кримінального процесу в ході досудового розслідування, в тому числі надавши в ухвалі оцінку дослідженим у судовому засіданні першої інстанції відеозаписам із камер спостереження.
Не вирішуючи питання про те, чи мали місце констатовані заявником обставини, колегія суддів зауважує, що перевірка та встановлення наявності/відсутності стверджуваних апелянтом кримінально-протиправних дій, за вказаних вище обставин, має здійснюватись у рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому, не всі обставини, що підлягають з'ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов'язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних обставин провадження.
Тому наведені слідчим суддею мотиви щодо відмови в задоволенні скарги ОСОБА_6 позбавлені підстав.
На підставі викладеного вище, оскаржувану ухвалу належить скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати уповноважену особу Лубенського ВРП ГУНП у Полтавській області внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_6 про вчинення кримінального правопорушення.
Водночас колегія суддів зауважує, що дії з приводу початку досудового розслідування, є похідними від внесення відомостей за заявою про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснюються після такого внесення та відповідно до приписів ст.214 КПК України автоматично підлягають обов'язковому виконанню в разі внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тому колегія суддів не вбачає достатніх підстав за конкретних обставин цього провадження для додаткового зобов'язання уповноваженої особи органу досудового розслідування на вчинення означених дій щодо початку розслідування, як про це йдеться в апеляційній скарзі.
Також слідчий суддя/суд апеляційної інстанції за результатами розгляду провадження щодо оскарження бездіяльності, яка полягає у невиконанні вимог ст.214 КПК України, не має повноважень на зобов'язання органу досудового розслідування, про що порушено питання в апеляційній скарзі, на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань із конкретною попередньою правовою кваліфікацією, визначення якої належить до виключної компетенції дізнавача, слідчого, прокурора.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 вересня 2025 року скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Лубенського ВРП ГУНП у Полтавській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості за заявою ОСОБА_6 від 04 вересня 2025 року, про що повідомити заявника у строки, визначені ст.214 КПК України, з урахуванням положень ст.28 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4