Справа № 527/855/25 Номер провадження 33/814/679/25Головуючий у 1-й інстанції Фіцай О. Л. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
04 листопада 2025 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 08 березня 2025 року о 18.47 год в м. Глобине, Кременчуцького району, Полтавської області, провулок Чорнобаївський (1-й Челюскіна), 3 керував автомобілем ВАЗ-2106, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest Drager 7510», тест №106 (результат 1,59 ‰), чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення, крім показника приладу «Аlcotest Drager 7510», інших ознак сп'яніння, як то запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння рук, різка зміна забарвлення шкіри та інші не зазначено.
Вказує, що час виявлення правопорушення вказаний у протоколі не співпадає з часом проходження тестування за допомогою приладу «Аlcotest Drager 7510».
Зазначає, що працівниками поліції не долучено до протоколу про адміністративне правопорушення результати першої спроби тесту №106, який виявився невдалим.
ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з'явився, клопотань, заяв про відкладення не надсилав, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити без його участі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП кваліфіковано правильно.
Суддя місцевого суду обґрунтував свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП даними, що містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №266078 від 08.03.2025, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат якого склав 1,59% проміле, який підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень; результатами тесту газоаналізатора Drager Alcotest 7510, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,59% проміле, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, долученими до матеріалів справи.
Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дані висновки суду першої інстанції в апеляційній скарзі спростовані не були.
Так, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом апелянтом не оспорюється.
Доводи апеляційної скарги про відсутність складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 Правил дорожнього руху та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.
Факт перебування у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатами проведеного тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, відповідно до якого вміст алкоголю у видихаємому повітрі складає 1,59% проміле. Цей результат ОСОБА_1 не оспорював, про що свідчить його власноручний підпис у цій роздруківці та в акті огляду на стан сп'яніння.
Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, відсутність переліку ознак у самому протоколі про адміністративне правопорушення жодним чином не спростовує висновки суду та не впливає на доведеність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, тим паче, з огляду на те, що ОСОБА_1 визнаний винуватим саме в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що було встановлено в ході огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
Щодо відмінності у часі, а саме: суть правопорушення виявлено о 18:47 годині, а проходження ОСОБА_1 тестування на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 не співпадає із часом зазначеним в протоколі, то в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначений час, коли останній керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині повністю спростовуються відеозаписом.
Такі доводи апелянта стосовно невідповідності часу не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та жодним чином не спростовує факт вчинення адміністративного правопорушення та не впливає на встановлення винуватості особи.
Щодо твердження ОСОБА_1 про недолучення до протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції результатів невдалої спроби продуття приладу Drager Alcotest 7510, то апеляційний суд зауважує, що КУпАП та Інструкції не містять положень про обов'язкове приєднання до адміністративного матеріалу таких результатів.
Долучені до матеріалів справи за заявою ОСОБА_1 письмові показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про обставини святкування 8 березня та вжиття ОСОБА_1 газованого напою з домішками алкоголю без його відома, жодним чином не спростовують наявність в його діях порушення вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Викладені обставини свідчать про доведеність «поза розумним сумнівом» наявності в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що судом першої інстанції прийнято законне рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,
Апеляційну особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Глобинського районного суду Полтавської області від 28 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко