про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 рокусправа № 380/21855/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради ( 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, ЄДРПОУ 04056109), визнати протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, а саме дії у ігноруванні письмових звернень ОСОБА_1 щодо складення Акту встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 за мамою ОСОБА_2 , яка згідно з Довідкою, яка видається інваліду, № 022597 серія 2-18 АД та медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі від 24.09.2025 являється особою з третьою групою інвалідності (безтерміново) і потребує стороннього догляду. Діагнози: гіпертонічна хвороба 2 стадії, ідіопатична кропивника, ангіоневторичний набряк, забій м'яких тканин ділянки лівого плечового суглобу, розтяг зв'язок ділянки правого гомілковостопного суглобу, відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд, та відмові в задоволенні такої заяви;
- зобов'язати Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 щодо складення Акту встановлення факту здійснення догляду ОСОБА_1 за мамою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка згідно з Довідкою, яка видається інваліду, № 022597 серія 2-18 АД та медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі від 24.09.2025 являється особою з третьою групою інвалідності (безтерміново) і потребує стороннього догляду. Діагнози: гіпертонічна хвороба 2 стадії, ідіопатична кропивянка, ангіоневторичний набряк, забій м'яких тканин ділянки лівого плечового суглобу, розтяг зв'язок ділянки правого гомілковостопного суглобу, відсутні інші особи які можуть здійснювати такий догляд.
- встановити факт, що ОСОБА_1 здійснює постійний догляд за мамою ОСОБА_2 , яка згідно з Довідкою, яка видається інваліду, № 022597 серія 2-18 АД та медичного висновку про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі від 24.09.2025 являється особою з третьою групою інвалідності (безтерміново) і потребує стороннього догляду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 161 КАС України.
Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідачем у позовній заяві зазначено Личаківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради ( Код ЄДРПОУ 04056109, адреса 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67).
Разом з тим, суд наголошує, що позивачем не визначено конкретного відповідача як суб'єкта владних повноважень, на дії або бездіяльність якого подано позов. Крім того, зазначений у позовній заяві код ЄДРПОУ не відповідає вказаній організаційній одиниці, що унеможливлює належну ідентифікацію відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити відомості про відповідача, а саме - повне найменування суб'єкта владних повноважень, його місцезнаходження та правильний код ЄДРПОУ, відповідно до вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою вказаної статті. Положення частини 4 статті 161 КАС України встановлюють імперативний припис щодо поведінки заявника позову, а саме, норма цієї статті зобов'язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в той же час інша частина вказаної статті надає право позивачу у разі подання письмових чи електронних доказів додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Частиною 2 статті 94 КАС України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами 4, 5 статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Суддя встановив, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено копії додатків, які не засвідчені у встановленому законом порядку.
Крім того, суд зазначає, що при поданні позовної заяви позивач не додав копії позовної заяви з належним чином засвідченими додатками для їх направлення іншим учасникам справи, що є порушенням вимог процесуального законодавства.
З огляду на викладене, позивачу слід завірити належним чином усі письмові докази, що долучені до позовної заяви на відповідність оригіналу а також надати копію позовної заяви з завіреними належним чином додатками для інших учасників справи.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Зазначена норма кореспондується з ч. 4 ст. 161 КАС України, якою передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради (Личаківська районна адміністрація), а саме дії, що полягають в ігноруванні письмових звернень ОСОБА_1 .
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не долучено належним чином засвідчених копій зазначених звернень, які підтверджують викладені у позові обставини.
Отже, позивачу необхідно надати до суду належним чином засвідчені копії всіх доказів, якими він обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У порушення встановлених вимог ОСОБА_1 не долучив до позовної заяви документу про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 на рівні 3028,00 грн.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки цей адміністративний позов містить дві вимоги немайнового характеру, відтак за його подання позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви долучено копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 , яка не засвідчена у встановленому законом порядку. У зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №3551-XII особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, зазначено в статті 12 Закону №3551-XII.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Також суд заважає про те, що у Постанові Верховного суду від 29 січня 2025 року у справі №600/3723/24-а зроблені наступні висновки, а саме:
«Особа, яка має статус учасника бойових дій, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI та частини другої статті 22 Закону №3551-XII у справах, що стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у сфері соціального захисту, зокрема, щодо нарахування, перерахунку та виплати пенсій, компенсацій та інших соціальних виплат, незалежно від того, чи пов'язані ці правовідносини безпосередньо із набуттям такого статусу.
Закон №3551-XII має на меті забезпечення належного рівня життя ветеранів війни, зокрема учасників бойових дій. Ця мета досягається, серед іншого, через надання їм пільг, включаючи звільнення від судових витрат у справах, пов'язаних із соціальним захистом.».
Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом спору в цій справі є право позивача на розгляд звернень письмових звернень громадянина ОСОБА_1 про складання Акта встановлення факту здійснення догляду за ОСОБА_2 , інвалідом III групи, а також зобов'язання зазначеного органу розглянути заяву позивача про складання Акта встановлення факту здійснення догляду за його матір'ю, яка потребує сторонньої допомоги та визнати факт здійснення ОСОБА_1 постійного догляду за ОСОБА_2 .
Отже, суд наголошує про те, що сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.10.2020 у справі № 240/934/20, від 21.04.2021 у справі № 240/8644/20, від 31 січня 2022 року у справі №380/9186/20, від 29.01.2025 у справі №600/3723/24-а .
Стосовно прохання позивача про відстрочення чи розстрочення обов'язку сплати судового збору суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Ця норма кореспондується з приписами статті 8 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Отже, при вирішенні питання про задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судових витрат, звільнення від сплати судового збору суд досліджує наявність обставин для відстрочення, зменшення або звільнення, які мають бути підтверджені належними доказами.
Суд наголошує про те, що на підтвердження положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України “Про судовий збір» позивач не надав до суду доказів щодо розміру його річного доходу за попередній календарний рік та відомостей та відомостей, до якої саме категорії осіб він належить.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- уточнення щодо відомості про відповідача, а саме - чітке, повне та правильне найменування суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), його місцезнаходження та правильний код ЄДРПОУ;
- належним чином завірених копій письмових доказів, що долучені до позовної заяви на відповідність оригіналу;
- належним чином засвідчених копій звернень, які підтверджують викладені у позові обставини;
- копії позовної заяви з належним чином завіреними додатками для інших сторін справи;
- документу, що підтверджує сплату судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики ЛМР ( 79017, м. Львів, вул. К. Левицького, 67, ЄДРПОУ 04056109) визнати протиправними дії, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович