про повернення позовної заяви
04 листопада 2025 рокусправа № 380/20827/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Качур Роксолани Петрівни розглянув у порядку письмового провадження позовну заяву Первинної профспілкової організації Львівської обласної клінічної лікарні вільної профспілки медичних працівників України до Львівської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішень-
Первинна профспілкова організація Львівської обласної клінічної лікарні вільної профспілки медичних працівників України (далі - позивач), звернулася до суду з позовом до Львівської обласної ради ( далі - відповідач-1), Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня» (далі - відповідач - 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської обласної ради від 06 серпня 2024 року №597 “Про надання згоди на безоплатну передачу цілісного майнового комплексу комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня» зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області у державну власність».
- визнати протиправним та скасувати наказ КНП ЛОР ЛОКЛ “Про повідомлення працівників щодо зміни істотних умов праці» від 21 серпня 2025 року №407.
Ухвалою від 21.10.2025 відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог.
Ухвалою суду від 21.10.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
На виконання вимог ухвали суду від 21.10.2025 представник позивача надіслав заяву про поновлення процесуального строку (вх. № 87111 від 31.10.2025) у якій просить визнати поважними причини пропуску на звернення до суду. В обґрунтування такої заяви зазначає, що Рішення Львівської обласної ради від 06 серпня 2024 року № 597 створювало безпосередні юридичних наслідки для позивача та трудового колективу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня». Стверджує, що лише у процесі його виконання виникли фактичні дії, що порушують права позивача, зокрема, у частині передачі майна та реорганізації підприємства без згоди трудового колективу та відсутності цілісного майнового комплексу. Реальне виконання рішення Львівської обласної ради № 597 та пов'язаних із ним актів органів державної влади відбулося 12 червня 2025 року, коли державним реєстратором Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області ОСОБА_1 було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо 23 окремих об'єктів нерухомості за КНП ЛОР “ЛОКЛ». Вважає, що саме з цього моменту стало можливим встановити фактичний обсяг і характер реалізації рішення, в якому майно раніше позиціонувалось як «цілісний майновий комплекс» та зазначає, що попри формальне оприлюднення проекту оскаржуваного рішення на офіційному веб сайті Львівської обласної ради, а також публікацію його тексту після прийняття, позивач не мав об'єктивної можливості встановити фактичні наслідки цього рішення та дійсний стан майнових об'єктів, щодо яких воно ухвалювалося. Просив поновити строк на звернення до суду.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає таке.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд встановив, що позивач вважає протиправним рішення Львівської обласної ради від 06 серпня 2024 року № 597 "Про надання згоди на безоплатну передачу цілісного майнового комплексу комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня" зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Львівської області у державну власність".
Проте, із позовом звернувся до суду лише 17.10.2025, тобто після закінчення шестимісячного строку для звернення до суду.
У заяві про поновлення строку позивач також покликається на те, що реальне виконання рішення Львівської обласної ради № 597 та пов'язаних із ним актів органів державної влади відбулося 12 червня 2025 року, коли державним реєстратором Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо 23 окремих об'єктів нерухомості за КНП ЛОР “ЛОКЛ».
Однак, судом встановлено що оскаржене рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті Львівської обласної ради відповідно до Законів України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про місцеве самоврядування», «Про доступ до публічної інформації».
Позивач, в обґрунтування неможливості своєчасно звернутись до суду зазначає, що станом на момент прийняття рішення Львівської обласної ради від 06 серпня 2024 року №597 йому не було відомо про реальний правовий статус майна та стверджує, що лише після проведення державної реєстрації окремих об'єктів нерухомості та отримання 12 червня 2025 року Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дізнався про відсутність цілісного майнового комплексу як об'єкта речових прав.
Проте суд зазначає, що правове значення для початку перебігу строку звернення до суду має факт, коли позивач дізнався про існування оскарженого рішення, а не момент, коли у позивача виникли підстави для звернення до суду чи настали правові наслідки у зв'язку з реалізацією такого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що із аналізу змісту позовних вимог слідує, що права позивача порушені фактом, протиправної на його думку, державної реєстрації державним реєстратором цілісного майнового комплексу як неіснуючого об'єкта у розумінні законодавства у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно, тобто внаслідок вчинення дій іншою особою, а не Львівською обласною радою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що немає підстав вважати, що зазначена позивачем обставина є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Чинне законодавство, зокрема Закони України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про місцеве самоврядування», «Про доступ до публічної інформації», передбачає ефективні механізми доступу громадян та юридичних осіб до інформації з питань, які вирішуються органами місцевого самоврядування.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що немає підстав вважати зазначену позивачем обставину поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від суду вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
З вищевикладених підстав, суд вважає, причини пропуску строку звернення до суду неповажними. Тому у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ураховуючи те, що позивачем не надано суду доказів поважності причин пропуску звернення до суду, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимог ухвали суду від 21.10.2025 про залишення позовної заяви без руху, тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 240, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.
2. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду у справі за позовом Первинної профспілкової організації Львівської обласної клінічної лікарні вільної профспілки медичних працівників України до Львівської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішень
3. Позовну заяву за позовом Первинної профспілкової організації Львівської обласної клінічної лікарні вільної профспілки медичних працівників України до Львівської обласної ради, Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівська обласна клінічна лікарня» про визнання протиправним та скасування рішень повернути позивачу.
4. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з дати складення повного тексту ухвали до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.П. Качур