справа № 380/21813/25
про забезпечення позову
04 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
До Львівського окружного адміністративного суду 03.11.2025 разом із позовною заявою надійшла заява, подана ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про забезпечення позову.
До суду позивач звертається з вимогами до відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_2 позивач звертається з вимогами:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо примусового затримання та постановки на військовий облік ОСОБА_1 ;
визнати протиправним та скасувати наказ керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.10.2025 №3209 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;
зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
У заяві про забезпечення позову заявник просить суд:
забезпечити позов шляхом заборони командуванню Військової частини НОМЕР_2 переміщати ОСОБА_1 по службі поза межі цієї військової частини, у тому числі, переміщувати його за межі військової частини НОМЕР_2 та/або направляти до будь-якої іншої військової частини, навчального центру, підрозділу чи місця проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що після силового затримання його працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на теперішній час ОСОБА_1 проходить базову загальновійськову підготовку у складі Військової частини НОМЕР_2 . Позивача було повідомлено про те, що найближчим часом він має складати військову присягу на вірність народу України. Як правило, складання військової присяги є завершальним етапом БЗВП і передує безпосередньому направленню військовослужбовців до виконання службових обов'язків у бойових або штатних підрозділах.
Свою заяву про забезпечення позову позивач мотивує тим, що анонсоване подальше переведення до іншої військової частини чи батальйону, може призвести до перебування у зоні активних бойових дій, що створює безпосередню загрозу життю та здоров'ю заявника;
відсутність офіційних медичних висновків щодо придатності до військової служби (відсутність проходження ВЛК) означає, що стан здоров'я заявника не був оцінений належним чином, що підвищує ризик погіршення здоров'я або загрози життю внаслідок непридатного для служби стану, ймовірність загострення хронічних захворювань та ускладнень, які можуть мати незворотні наслідки;
відмова військових посадових осіб надати документи, що підтверджують стан здоров'я та проходження медкомісії, унеможливлює своєчасне виявлення і ліквідацію медичних ризиків, а також отримання належного лікування чи переведення на інший режим служби;
відсутність належного оформлення мобілізації та медичного контролю підвищує ризик необґрунтованого залучення до бойових дій без підготовки та належного медичного супроводу, що може становити серйозну загрозу для життя;
непередбачуваність і невизначеність подальшого місця служби (переведення без надання інформації) унеможливить виконання майбутнього рішення суду у частині звільнення заявника з військової служби (у разі задоволення позову), що збільшує ризики для його життя і здоров'я.
Позивач вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення або фактичного унеможливлення виконання потенційного судового рішення, а також ефективного захисту та поновлення його порушених прав. Зокрема, існує реальна загроза його переміщення до іншої військової частини або бойового підрозділу, про що йому було повідомлено усно, без конкретизації деталей, строків або підстав.
Просить вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи відсутність необхідності у наданні учасниками справи пояснень та додаткових доказів, суд вважає за можливе розглянути заяву без їх повідомлення.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача, для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду.
Також суд відзначає, що постановляючи ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову, суд повинен враховувати, що прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.
Слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними та адекватними заявленим позовним вимогам.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 26.04.2019 у справі № 826/16334/18.
З матеріалів позовної заяви видно, що фактично заявник оскаржує протиправність, на його думку, призову на військову службу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який триває і на теперішній час.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
В частині 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» надано визначення поняття військовослужбовців, як осіб, які проходять військову службу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Отже, військовозобов'язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці.
Таким чином, у зв'язку із призовом на військову службу та зарахуванням до особового складу військової частини НОМЕР_2 позивач набув статусу військовослужбовця.
Позивач звертається з позовом до військової частини НОМЕР_2 з вимогою зобов'язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
Отже переміщення чи переведення позивача з військової частини НОМЕР_2 до іншої військової частини може призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення суду у цій справі, оскільки після переведення позивача військова частина НОМЕР_2 не буде належним відповідачем та особою, яка наділена компетенцією приймати рішення про виключення позивача як військовослужбовця зі списків особового складу іншої військової частини.
Суд переконаний, що обраний позивачем захід забезпечення позову є співмірним та таким, що спрямований на збереження існуючого становища, а саме залишення у позивача статусу військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 .
При цьому суд зауважує, що таким судовим рішенням не буде нанесено шкоди жодній із сторін, а також обороні країни, бо позивач до набрання законної сили рішенням суду у цій справі залищається у статусі військовослужбовця.
Крім того, суд наголошує, що правомірність спірних рішень і дій відповідачів суд не досліджував.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про забезпечення адміністративного позову та її задоволення шляхом заборони командуванню військової частини НОМЕР_2 переміщати ОСОБА_1 по службі поза межі цієї військової частини, у тому числі, переміщувати його за межі військової частини НОМЕР_2 та/або направляти до будь-якої іншої військової частини, навчального центру, підрозділу чи місця проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити командуванню військової частини НОМЕР_2 переміщати ОСОБА_1 по службі поза межі військової частини НОМЕР_2 , у тому числі, переміщувати його за межі військової частини НОМЕР_2 та/або направляти до будь-якої іншої військової частини, навчального центру, підрозділу чи місця проходження військової служби до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Допустити цю ухвалу суду до негайного виконання в частині вжитих заходів забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Повну ухвалу складено 04.11.2025.
Суддя Лунь З.І.