справа №380/10332/25
з питань поновлення строку звернення до суду
29 жовтня 2025 року
зал судових засідань № 7
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кузана Р.І.,
секретар судового засідання Янковська І.І.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача Харечка В.І.,
представника відповідача Твердовської У.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 23.05.2025 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місце реєстрації: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090), в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №2014083-2417-1312-UA46020010000073886, №2014088-2417-1312-UA46020010000073886, №2014089-2417-1312-UA46020010000073886, №2014090-2417-1312-UA46020010000073886 №2014091-2417-1312-UA46020010000073886, №2014092-2417-1312-UA46020010000073886, №2014093-2417-1312-UA46020010000073886, №2014094-2417-1312-UA46020010000073886, №2014095-2417-1312-UA46020010000073886, №2014096-2417-1312-UA46020010000073886, №2014097-2417-1312-UA46020010000073886, №2014098-2417-1312-UA46020010000073886, №2014099-2417-1312-UA46020010000073886, №2014100-2417-1312-UA46020010000073886, №2014101-2417-1312-UA46020010000073886, №2014103-2417-1312-UA46020010000073886, №2014114-2417-1312-UA46020010000073886, №2014115-2417-1312-UA46020010000073886, №2014118-2417-1312-UA46020010000073886, №2014120-2417-1312-UA46020010000073886, №2014121-2417-1312-UA46020010000073886, №2014122-2417-1312-UA46020010000073886, №2014128-2417-1312-UA46020010000073886, №2014130-2417-1312-UA46020010000073886, №2014131-2417-1312-UA46020010000073886 від 08.11.2023, №0475525-2417-1312, №0475526-2417-1312, №0475529-2417-1312, №0475533-2417-1312, №0475534-2417-1312, №0475536-2417-1312, №0475539-2417-1312, №0475540-2417-1312 від 19.04.2023.
Ухвалою від 27.05.2025 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Представник позивача 05.06.2025 подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій просить поновити строк звернення до суду. В заяві вказав, що днем коли позивач міг дізнатись або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів є день вручення йому податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п.266.7.2 ст.266 та п.42.2 ст.42 ПК України. Однак, відповідачем не надсилались спірні рішення позивачу у встановленому законодавством порядку. Зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення позивач отримав лише в березні 2025 року в приміщенні податкового органу після неодноразового відвідування позивачем центру обслуговування платників податків. Позивач 01.04.2025 звернувся за правової допомогою до адвоката, про що свідчить укладений договір про надання правової допомоги, а вже 23.05.2025 адвокатом було подано позовну заяву до суду в інтересах позивача.
Представник позивача звертає увагу суду, що в порушення вимог п. 266.7.2. ст. 266 та п. 42.2. ст. 42 ПК України податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021, 2022 не були надіслані ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а під час особистого вручення за ініціативою позивача зазначений факт ніяк відповідачем не фіксувався, про що свідчить той факт, податкові повідомлення-рішення, копії яких додані до позовної заяви, видані разом з корінцями, на яких у випадку особистого вручення ставиться підпис отримувача (платника податків), і який відрізається від податкового повідомлення-рішення та залишається у відповідача. Водночас, зі сторони позивача всі дії вчинялися добросовісно та максимально швидко.
Позивач звертався до відповідача із листом від 20.09.2024 про видачу податкових повідомлень-рішень у відповідності із вимогами податкового законодавства. На цю вимогу ОСОБА_1 отримав відповідь №29971/6/13-01-24-17-12 від 09.10.2024, якою відповідач повідомив позивача, що податкові повідомлення-рішення були надіслані йому листом за №7900072772063, який отриманий ним 31.07.2023. Однак, зазначена інформація не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позивач в липні 2023 року не міг отримати податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021 роки, оскільки такі прийняті 08.11.2023 та не могли бути надіслані за 3 місяці до дати їх прийняття відповідачем. Наголошує, що позивач був позбавлений можливості звернутися до суду не маючи фізично на руках податкових повідомлень-рішень, оскільки не зміг би сформувати свої позовні вимоги. З моменту фізичного отримання податкових повідомлень-рішень до дати звернення до суду минуло близько 2 місяців. Відтак вважає, що строк ним пропущено з поважних причин, просив поновити такий та відкрити провадження у справі.
Суддя не встановив підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі, а тому ухвалою від 13.06.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У зв'язку з відсутністю доказів фактичного отримання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суддя на стадії відкриття провадження у справі не надавав оцінки доводам представника позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду. Ухвалою про відкриття провадження у справі суддя витребував у відповідача докази направлення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень.
Представник відповідача 16.07.2025 подала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що ОСОБА_1 на поштову адресу ( АДРЕСА_2 ) було надіслано спірні податкові повідомлення-рішення через АТ «Укрпошта», що підтверджується інформацією про відстеження пересилання поштового відправлення за номером штрихкодового ідентифікатора 24.07.2023 № 0622084113. Інформація щодо повернення листа відсутня. Крім того звертає увагу на те, що позивачу було відомо про спірні податкові повідомлення рішення, оскільки він самостійно звертався до контролюючого органу із листами про перерахунок податкових зобов'язань. Дана інформація підтверджується листами Вх. №37569/6 від 31.05.2024 та вх.. №37516/16 від 30.05.2024. Зазначені звернення свідчать про обізнаність позивача із суттю та підставами нарахування податку, а отже йому було відомо про вище зазначені податкові повідомлення-рішення. До суду позивач звернулася лише 16.06.2025, пропустивши шестимісячний строк звернення, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України.
Ухвалою від 05.08.2025 суд призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником позивача неодноразово подавались додаткові пояснення з обґрунтуванням протиправності поведінки відповідача щодо неналежного оформлення та не надіслання позивачу спірних податкових повідомлень-рішень. Зокрема, 22.08.2025, 05.09.2025 та 12.09.2025 представник позивача надіслав до суду письмові пояснення, в яких ще раз наголосив, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем не надсилались і не вручались позивачеві у визначений законодавством спосіб, що є порушенням вимог законодавства зі сторони відповідача. Поведінка позивача, який за власною ініціативою користується електронним кабінетом платника податків, і у зв'язку з цим завчасно звертався до відповідача із листами про проведення звірки, із листом-вимогою видати йому ППР, як це передбачено законодавством, є добросовісною поведінкою платника податків. Протиправні дії відповідача щодо не надіслання податкових повідомлень-рішень поштою були направлені на те, щоб позбавити позивача можливості захистити свої права та інтереси у суді, що позивач вважає підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
На вимогу суду представник відповідача 22.10.2025 подала додаткові пояснення у справі, до яких долучила копії поштових повідомлень про вручення поштових відправлень.
В поясненнях вказала, що податкові повідомлення-рішення №0475525-2417-1312, №0475526-2417-1312, №0475529-2417-1312, №0475533-2417-1312, №0475534-2417-1312, №0475536-2417-1312, №0475539-2417-1312, №0475540-2417-1312 від 19.04.2023 надіслані позивачу засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом ШКІ №20230622084113 від 24.07.2023 та вручені йому 31.07.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7900072772063.
Податкові повідомлення-рішення №2014090-2417-1312-UA46020010000073886, №2014092-2417-1312-UA46020010000073886, №2014094-2417-1312-UA46020010000073886, №2014096-2417-1312-UA46020010000073886, №2014098-2417-1312-UA46020010000073886, №2014100-2417-1312-UA46020010000073886, №2014103-2417-1312-UA46020010000073886, №2014120-2417-1312-UA46020010000073886, №2014122-2417-1312-UA46020010000073886, №2014130-2417-1312-UA46020010000073886, №2014115-2417-1312-UA46020010000073886, №2014131-2417-1312-UA46020010000073886 від 08.11.2023 надіслані платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення за допомогою АТ «Укрпошта» ШКІ №8220000024014 від 28.08.2024 та підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення №8220000024014 від 30.08.2024.
Податкові повідомлення-рішення №2014083-2417-1312-UA46020010000073886, №2014088-2417-1312-UA46020010000073886, №2014089-2417-1312-UA46020010000073886, №2014091-2417-1312-UA46020010000073886, №2014093-2417-1312-UA46020010000073886, №2014095-2417-1312-UA46020010000073886, №2014097-2417-1312-UA46020010000073886, №2014099-2417-1312-UA46020010000073886, №2014101-2417-1312-UA46020010000073886, №2014114-2417-1312-UA46020010000073886, №2014118-2417-1312-UA46020010000073886, №2014121-2417-1312-UA46020010000073886, №2014128-2417-1312-UA46020010000073886 від 08.11.2023 надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням за допомогою АТ «Укрпошта» ШКІ №8220001576860 від 04.07.2024, інформація щодо вручення цього відправлення не поверталась на адресу відповідача.
Представник відповідача також зазначає, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про прийняті щодо нього податкові повідомлення-рішення. Це підтверджується фактом сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, донарахованих спірними рішеннями відповідача. Зокрема, позивачем 28.11.2023 сплачено до бюджету 103761,84 грн (платіжне доручення №242199169), 112994,70 грн (платіжне доручення №242198204), 82276,23 грн (платіжне доручення №242198522), 89597,28 грн (платіжне доручення №242197828), 95780,16 грн (платіжне доручення №242198904), 104302,80 грн (платіжне доручення №242202011). Крім цього, позивачем також сплачено 45000 грн (платіжне доручення @2PL420133 від 29.05.2024), 295000 грн (платіжне доручення №112247440 від 30.05.2024), 110000 грн (платіжне доручення №11572306 від 30.07.2024) та 8986,63 грн (платіжне доручення №70339164 від 09.08.2024).
Таким чином, на думку представника відповідача, вказані докази спростовують твердження позивача про необізнаність із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями та підтверджують, що він фактично визнав нараховані податкові зобов'язання шляхом добровільної їх сплати.
При вирішенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом суд керувався таким.
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно з якою поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Суд звертає увагу, що з вказаним позовом представник позивача звернувся до суду лише 23.05.2025, оскаржуючи податкові повідомлення-рішення від 19.04.2023 та від 08.11.2023, тобто з пропуском майже двох років від граничного строку звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку, представник позивача в заяві від 05.06.2025 та в письмових поясненнях зазначає, що лише наприкінці березня 2025 року після неодноразового особистого відвідування позивачем центру обслуговування платників податків позивачеві вдалося отримати податкові повідомлення-рішення за 2020, 2021, 2022 у паперовому вигляді. Відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України не надсилав ці податкові повідомлення-рішення позивачу засобами поштового зв'язку, відтак позивач не мав можливості раніше ознайомитись з їх змістом. Саме ці обставини представник позивача вважає поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Водночас, суд враховує надані відповідачем докази надіслання позивачу вказаних податкових повідомлень-рішень засобами поштового зв'язку 24.07.2023, 04.07.2024 та 28.08.2024. Позивач таких доказів не спростував.
Крім цього, факт самостійної сплати позивачем донарахованих податковим органом сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, свідчить про те, що позивач був обізнаний із сумами податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, а відтак - мав інформацію про їх існування та зміст.
У разі незгоди з визначеними податковим органом сумами податкових зобов'язань, позивач мав можливість звернутись до суду за захистом своїх прав чи інтересів у встановлений законодавством строк. Норми КАС України визначають початок обчислення строку звернення до суду не лише днем, коли особа дізналась про порушення своїх прав чи інтересів, але й коли така особа повинна була дізнатись про таке порушення з боку органу владних повноважень. Тобто, знаючи про прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, їх номери та суми визначених ними податкових зобов'язань, позивач міг невідкладно звернутись до відповідача з метою їх отримання.
В судовому засіданні 29.10.2025 ОСОБА_1 пояснив, що в листопаді 2023 року йому стало відомо про прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення, якими йому визначено суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Оскільки частина об'єктів нерухомості, по яких відповідачем нараховано податок, позивачем на цей момент вже було відчужено, ним в порядку досудового врегулювання спору проводились консультації та надавались посадовим особам податкового органу відповідні підтверджуючі документи, у зв'язку з чим ряд податкових повідомлень-рішень відкликано відповідачем самостійно. Іншу суму податкових зобов'язань позивач самостійно сплатив до бюджету з метою уникнення арешту рахунків та реєстрації податкової застави на майно.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів суд не бере до уваги доводи представника позивача про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише після отримання в березні-квітні 2025 року спірних податкових повідомлень-рішень в приміщенні податкового органу.
Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодних доказів отримання цих рішень саме в березні чи квітні 2025 року. Долучені представником позивача скрін-шоти відстеження геолокації їз телефону позивача суд не бере до уваги, оскільки такі докази не підтверджують факт отримання позивачем документів в приміщенні податкового органу.
За таких обставин суд вважає, що вказані представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду причини не є поважними, а тому в задоволенні такої заяви необхідно відмовити.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки судом після відкриття провадження у справі визнаються неповажними причини, зазначені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду від 05.06.2025 та додаткових поясненнях, суд вважає за необхідне надати можливість позивачу повторно подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших причин поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
За таких обставин суд вважає за необхідне надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України. Перелічені недоліки повинні бути усунені позивачем до 12.11.2025.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -
в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Встановити ОСОБА_1 строк до 12.11.2025 для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та інших доказів поважності причин його пропуску, з врахуванням висновків вказаних у мотивувальній частині ухвалі.
Судове засідання призначити на 17 листопада 2025 року о 11 год 00 хв.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.11.2025.
Суддя Р.І. Кузан