05 листопада 2025 рокусправа № 380/2993/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом військової частини НОМЕР_1 до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява військової частини НОМЕР_1 до Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якій просить скасувати постанову начальника Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі, Львівської області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про накладення штрафу ВП № 76774941 від 29.01.2025 року в повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням суду від 09 травня 2024 року у справі №380/28374/23 зобов'язано стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 5025,51 грн. за період з 16.06.2016 по 16.12.2016 включно. Також зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 30.11.2023, по дату фактичної виплати індексації. З метою виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_1 проведено нарахування середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 5025,51 грн. за період з 16.06.2016 по 16.12.2016 включно, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 30.11.2023, по дату фактичної виплати індексації в розмірі 5648,26 грн. (копії довідок №1021/1 від 04.11.2024 та 1022/1 від 04.11.2024 додаються). Оскільки ВЧ НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та знаходиться на фінансовому забезпеченні у Командуванні СВ ЗСУ, для виконання рішення суду від 09.05.2024 у справі №380/28374/23 до забезпечуючого фінансового органу подано заявки для отримання коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки». 04.02.2025 року на рахунок ВЧ НОМЕР_1 надійшли кошти за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення. На виконання рішення суду кошти було зараховано 07.02.2025 в сумі 8218,80 грн. (з утриманням ПДФО та військового збору) на картковий рахунок ОСОБА_1 . На адресу ВЧ НОМЕР_1 надійшла постанова Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області про накладення штрафу ВП № 76774941 від 29.01.2025 року, згідно якої «за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, накласти на боржника ВЧ НОМЕР_1 штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.». Позивач вважає, що часткове невиконання рішення суду відбулось із поважних причин, тому застосування штрафу є протиправним.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у цій справі отримав 20.03.2025, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання про доставку електронного листа, відзиву на позов не подав, позовних вимог не спростував. На виконання вимог ухвали суду від 19.03.2025 надав суду копії матеріалів виконавчого провадження № 76774941.
Суд вивчив аргументи учасників справи, наведені в заявах по суті спору, дослідив долучені до справи докази та встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини:
рішенням від 09.05.2024 у справі №380/28374/23 суд: - стягнув з ВЧ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 5025,51 грн. з 16.06.2016 по 16.12.2016 включно; - зобов'язав ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.0216 по 30.11.2023, по дату фактичної виплати індексації.
Суд видав виконавчий лист у справі №380/28374/23 (а.с.64), відповідно до якого зобов'язав ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.0216 по 30.11.2023, по дату фактичної виплати індексації.
На підставі заяви стягувача ОСОБА_1 від 28.11.2024 (а.с.63 зворот) державний виконавець 13.12.2024 на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 76774941 (а.с.65) з примусового виконання виконавчого листа №380/28374/23 та скерував її сторонам виконавчого провадження для виконання.
08.01.2025 ВЧ НОМЕР_1 надіслала лист та повідомила, що виконує рішення суду у справі №380/28374/23 та провела відповідні нарахування сум належних ОСОБА_1 , проте заборгованість буде виплачена після надходження відповідного фінансування до ВЧ НОМЕР_1 . На підтвердження додала лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України № 220/13/9088 від 04.11.2024. Державний виконавець 29.01.2025 виніс постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у сумі 5100 грн.
12.02.2025 ВЧ НОМЕР_1 надіслала лист № 1951/1 та повідомила, що «оскільки військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та знаходиться на фінансовому забезпеченні у Командуванні Сухопутних військ Збройних Сил України, для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року у справі №380/28374/23 до забезпечуючого фінансового органу подано заявки для отримання коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення: основна заявка №10059 від 07.11.2024 року; основна заявка №11174 від 06.12.2024 року; основна заявка №217 від 08.01.2025 року; додаткова заявка №1404 від 31.01.2025; основна заявка №1778 від 03.02.2025.
04.02.2025 року на рахунок ВЧ НОМЕР_1 надійшли кошти за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення. На виконання рішення суду від 09.05.2024 у справі №380/28374/23, відповідно до розрахунково-платіжної відомості №9 на виплату коштів за рішеннями судів за лютий 2025 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 від 06 лютого 2025 року ОСОБА_2 нараховано середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 5025,51 грн. за період з 16.06.2016 по 16.12.2016 включно, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 30.11.2023 по дату фактичної виплати індексації в сумі 5648,26 грн. З цих сум було утримано податок на доходи фізичних осіб (18%) в сумі 1921,28 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 28 коп.) та військовий збір (5%) в сумі 533,69 (п'ятсот тридцять три грн. 69 коп.) Кошти було зараховано на картковий рахунок ОСОБА_1 в АТ «ПриватБанк» за ідентифікаційним кодом НОМЕР_2 07.02.2025 року в сумі 8218,80 грн.
При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною другою статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIIІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Статтею 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
При цьому, частина 3 статті 63 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Згідно з частиною 2 статті 75 Закону №1404-VIII, у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і має на меті забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Вирішення спору у цій справі вимагає перевірки обґрунтованості рішення державного виконавця про те, що станом на 29.01.2025 вимоги рішення суду у справі № 380/28374/23 (зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 30.11.2023, по дату фактичної виплати індексації) не виконані без поважних причин.
На підставі матеріалів виконавчого провадження суд встановив, що станом на дату прийняття державним виконавцем оскарженої постанови судове рішення № 380/28374/23 було виконане частково. З метою виконання рішення суду військова частина НОМЕР_1 провела нарахування середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 5025,51 грн. за період з 16.06.2016 по 16.12.2016 включно, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.04.2016 по 30.11.2023, по дату фактичної виплати індексації в розмірі 5648,26 грн., але ще не виплатила їх через відсутність коштів на ці витрати.
При цьому, для забезпечення виконання рішення суду ВЧ НОМЕР_1 подала заявки начальнику забезпечувального фінансового органу (основна заявка №10059 від 07.11.2024 року; основна заявка №11174 від 06.12.2024 року; основна заявка №217 від 08.01.2025 року; додаткова заявка №1404 від 31.01.2025; основна заявка №1778 від 03.02.2025; а.с. 15-29) для отримання коштів за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, про що листом повідомила державного виконавця Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Після надходження 04.02.2025 коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення, ВЧ НОМЕР_1 відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 9 на виплату коштів за рішеннями судів за лютий 2025 року військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 від 06.02.2025 року виплатила ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні у розмірі 5025,51грн. та компенсацію втрати частини доходів в сумі 5648,26 (з утриманням військового збору та податку на доходи фізичних осіб). Кошти було зараховано 07.02.2025 року в сумі 8218,80 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується відомістю розподілу виплат від 07.02.2025 (а.с. 32).
Отже, станом на дату винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу, причиною часткового невиконання судового рішення у справі № 380/28374/23 слугувала обставина відсутності в ВЧ НОМЕР_1 відповідного фінансового забезпечення для виконання судових рішень. Водночас суд враховує, що військова частина НОМЕР_1 вжила належних заходів для забезпечення виконання рішення суду, а саме: - провела відповідні нарахування сум, належних стягувачу до виплати згідно рішення суду; - скерувала заявки до фінансового органу (розпорядника бюджетних коштів вищого рівня), у якому перебуває на фінансовому забезпеченні, про необхідність виділення коштів на виконання судового рішення. Суд також враховує, що одразу ж після отримання відповідних коштів боржник одразу їх виплатив стягувачу на його картковий рахунок.
На переконання суду, за наведених обставин станом на дату прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу ВЧ НОМЕР_1 з поважних причин частково не виконала рішення суду у справі № 380/28374/23, оскільки не мала для цього реальної можливості; разом з тим, боржник діяв добросовісно, оскільки вжив залежних від нього заходів для отримання фінансування для виплати нарахованої на виконання рішення суду суми коштів, про що повідомив державного виконавця.
Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова від 29.01.2025 ВП № 76774941 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ґрунтується на помилковому висновку державного виконавця про невиконання боржником у виконавчому провадженні вимог виконавчого документа без поважних причин.
Відповідно до статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.19-22,25-26,90,139,229,241-246,250,251,255,287,295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському район Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 29.01.2025 ВП № 76774941.
Стягнути з Яворівського відділу державної виконавчої служби у Яворівському район Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Львівська область, м.Яворів, вул. Львівська, 2; ідентифікаційний код 34978144) на користь військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) витрати на сплату судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяМоскаль Ростислав Миколайович