05 листопада 2025 року Справа № 280/7729/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
03 вересня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.09.2023 року № 084750009337 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачу дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи із дати звернення - з 24.08.2023 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1985, періоди роботи з 27.06.1985 року по 11.10.1986 року, з 01.04.1989 року по 01.10.1990 року, з 12.07.1991 року по 13.03.2000 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій позивачу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи із дати звернення - з 24.08.2023 року.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву залишено без руху. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем 2 протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що під час розгляду його заяви, відповідачем протиправно було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 27.06.1985 року по 11.10.1986 року, з 01.04.1989 року по 01.10.1990 року, з 12.07.1991 року по 13.03.2000 року. Позивач вважає протиправною відмову у зарахуванні спірного періоду до страхового стажу, оскільки такий період підтверджується належними записами трудової книжки позивача та додатковими документами. Також, представник позивача вказував на те, що позивач отримати додаткові документи зазначені органом ПФУ від не в змозі, оскільки постійно проживає на тимчасово окупованій території України. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили. В обґрунтування заперечень зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.09.2023 №084750009337 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст.115, 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в зв'язку з відсутністю необхідних документів. Зазначено, що відповідно до п.6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637) військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються Міністерством оборони (додаток2). Необхідними документами для визначення права є документи про проходження військової служби, довідка згідно додатку №2 вищезазначеного Порядку та посвідчення учасника бойових дій. Представником відповідача вказано про те, що позивачем не надана довідка згідно додатку №2 Порядку. Також, зазначено, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1985, з 27.06.1985 по 11.10.1986, з 01.04.1989 по 01.10.1990, з 12.07.1991 по 13.03.2000, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі у господарстві. Відповідно рекомендовано надати уточнюючу довідку за даний період з встановленим та виробленим мінімумом в колгоспі та довідку про перейменування. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування стажу. З урахуванням викладеного у відзивах, відповідачі просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 28.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів ПФУ з заявою про призначення пенсії за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 04.09.2023, яке прийнято за принципом екстериторіальності, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з ненаданням довідки згідно додатку №2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Також, в зазначеному рішенні вказано про те, що за наданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1985 - з 27.06.1985 року по 11.10.1986 року, з 01.04.1989 року по 01.10.1990 року, з 12.07.1991 року по 13.03.2000 року, оскільки відсутня інформація про встановлений та вироблений мінімум трудової участі в господарстві.
Позивач, не погодившись з відмовою у призначенні пенсії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
За приписами статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно приписів статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;
з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;
з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;
з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;
з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;
з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;
з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;
починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Водночас, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, осіб начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Судом встановлено, що на дату звернення до територіальних органів ПФУ, ОСОБА_1 досяг пенсійного віку у 55 років, а також мав страховий стаж, на думку органу ПФУ, в розмірі 25 років 03 місяці 07 днів.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, які брали участь у бойових діях, безпосередню участь в АТО/ООС та/або в обороні України у зв'язку з військовою агресією російської федерації:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації;
посвідчення учасника бойових дій.
Так, відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, орган ПФУ вказав на те, що позивачем не надано довідку згідно додатку №2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 6 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2).
Форма довідки (Додаток 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637), яка видається територіальним центром комплектування та соціальної підтримки повинна містити відомості про особу: прізвище, ім'я, по батькові, військове звання, а також відомості про те, що особа проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) із зазначенням загальної кількості років, місяців та днів. В довідці зазначається, що зазначена служба підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Під час розгляду справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що вищезазначена довідка позивачем до органів ПФУ не надавалась, проте надавався військовий квиток та посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 10.04.1996.
Суд зауважує, що надання довідки згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи у межах спірних правовідносин передбачено Порядком №22-1 альтернативно.
В свою чергу, суд зазначає, що належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій не заперечується, посвідчення учасника бойових дій не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, а відтак позивач має право користуватись пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, пільгами щодо призначення дострокової пенсії.
Більш того, судом встановлено, що довідка за додатком 2 не може бути надана позивачем до органів ПФУ з об'єктивних причин, оскільки позивач перебуває на тимчасово окупованій території України. Водночас, у разі якщо органи ПФУ мали сумніви щодо дійсної участі позивача у бойових діях, то відповідно не були позбавлені права звернутися до ТЦК та СП з запитом для отримання підтвердних документів, проте таким правом не скористалися.
За таких обставин, відмова у призначенні позивачу пенсії лише з тієї підстави, що позивачем не було надано довідки згідно додатку №2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, є протиправною та такою, що позбавляє позивача конституційного права на пенсійне забезпечення.
Стосовно зарахування до страхового стажу періодів роботи з 27.06.1985 року по 11.10.1986 року, з 01.04.1989 року по 01.10.1990 року, з 12.07.1991 року по 13.03.2000 року, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1985, суд зазначає наступне.
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пенсійне забезпечення.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Зазначені положення свідчать про те, що єдиною підставою для не врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника у повному обсязі є невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин.
За умови не виконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин страховий стаж враховується за фактичною тривалістю.
Суд зазначає, що відомості щодо трудової діяльності позивача за спірний період містяться в трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 10.08.1985 (а.с. 23-31).
У зазначеній трудовій книжці колгоспника, за спірний період, міститься інформація як про встановлений трудовий мінімум, так і інформацію про фактично виконаний трудовий мінімуму позивачем, що надавало органам ПФУ у повному обсязі перевірити, підтвердити та провести обрахунок страхового стажу за спірний період.
Посилання органу ПФУ на відсутність уточнюючої довідки за спірний період є безпідставним, оскільки у даному випадку періоди трудової діяльності належним чином підтверджуються відомостям з трудової книжки колгоспника.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зарахування спірного періоду до страхового стажу є обґрунтованими.
Стосовно позовних вимог до ГУ ПФУ в Запорізькій області, то суд вважає такі позовні вимоги передчасними та такими, що задоволенню не підлягають. Суд зазначає, що обов'язок нарахування та виплати пенсії виникне лише після прийняття уповноваженим органом рішення про призначення такої пенсії. В даному випадку за принципом екстериторіальності уповноваженим органом на вирішення питання про призначення позивачу пенсії визначено ГУ ПФУ в Харківській області, а відповідно лише після рішення останнього у ГУ ПФУ в Запорізькій області можуть виникнути обов'язки щодо виплати пенсії.
Щодо дати з якої позивач набув право на призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що позивач досяг пенсійного віку у 55 років 12.07.2023, а за призначенням пенсії звернувся у серпні 2023, тобто протягом трьох місяців, у зв'язку з чим має право на призначення пенсії з 13.07.2023.
За таких обставин, суд виходить за межі позовних вимог в частині дати призначення пенсії та вважає за необхідне зобов'язати орган ПФУ призначити йому пенсію з 13.07.2023.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Харківська область, м.Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344), про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 04.09.2023 №084750009337 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 27.06.1985 року по 11.10.1986 року, з 01.04.1989 року по 01.10.1990 року, з 12.07.1991 року по 13.03.2000 року, згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.08.1985, а також призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 13.07.2023.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова