04 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/22239/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся позивач із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.09.2025 ВП № 78654857 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24 визнано протиправною відмову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області в оформленні та поданні до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії та зобов'язано Головне управління оформити та подати відповідну довідку з конкретними видами грошового забезпечення. Виконавчий лист № 240/7870/24 видано 15.07.2025. Головне управління 21.07.2025 надіслало заяву № 5101-4818/5117 про закінчення виконавчого провадження з підтвердженням повного виконання. На вимогу виконавця від 01.08.2025 № 26345 Головне управління 12.08.2025 повторно підтвердило виконання листом № 5101-5380/5117. 14.08.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 78654857. 11.09.2025 отримано постанову від 10.09.2025 про накладення штрафу 5100 грн за невиконання рішення. Головне управління вважає постанову протиправною, оскільки рішення виконано шляхом надсилання довідки від 17.10.2024 № 01-4/1135 до Пенсійного фонду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 16.10.2025, відповідач зазначив, що виконавче провадження ВП № 78654857 відкрито 12.07.2025 на підставі виконавчого листа від 15.07.2025. Головне управління повідомило про виконання довідкою від 17.10.2024 № 01-4/1735. 14.08.2025 винесено постанову про закінчення провадження. На скаргу стягувача від 25.08.2025 проведено перевірку з 05.09.2025 по 09.09.2025, скасовано постанову від 14.08.2025 як передчасну. 10.09.2025 винесено постанову про штраф 5100 грн за невиконання рішенням суду. Відповідач посилається на окрему ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2025 у справі № 240/7870/24, де встановлено невідповідність довідки від 17.10.2024 вимогам рішення щодо надбавки 27% замість 50% та премії 10% замість 280%.
Позивач 22.10.2025 подав відповідь на відзив, у якій вказав, що рішення від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24 не визначало конкретних розмірів складових грошового забезпечення ОСОБА_1 . Довідка від 17.10.2024 № 01-4/1135 містить посадовий оклад 8590 грн, оклад за званням 2250 грн, надбавку за вислугу 50% - 5420 грн, надбавку за режимні обмеження 10% - 859 грн, надбавку за особливості служби 27% - 4390,20 грн, надбавку за класність 3% - 257,70 грн, премію 10% - 859 грн, всього 22625,90 грн. Питання розмірів не досліджувалося у справі № 240/7870/24. Постанова № 704 не встановлює фіксованих розмірів премії чи надбавок. Постанова про штраф винесена безпідставно, оскільки рішення виконано.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду у справі № 240/7870/24 від 17.09.2024, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області оформити та подати до відповідного головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якій зазначити види грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за відповідною посадою, яка прирівнюється до посади, з якої він був звільнений.
Виконавчий лист № 240/7870/24 судом видано 15.07.2025 та на його підставі 12.07.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції було виконавче провадження ВП № 78654857.
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області 21.07.2025 надіслало заяву № 5101-4818/5117 про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначило про повне самостійне виконання резолютивної частини рішення суду та надало підтверджуючі документи, включаючи копію листа з довідкою.
01.08.2025 на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області надійшла вимога виконавця за номером 26345, в якій державний виконавець вимагав повідомити про стан виконання рішення суду відповідно до виконавчого листа від 15.07.2025, оскільки надійшла заява стягувача про неповне виконання.
У відповідь на цю вимогу Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області 12.08.2025 направило лист № 5101-5380/5117, в якому повторно підтвердило факт повного та фактичного виконання резолютивної частини рішення суду, додаючи відповідні копії документів.
На підставі наданої інформації 14.08.2025 старшим державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 78654857, оскільки рішення вважалося виконаним у повному обсязі.
04.09.2025 Житомирський окружний адміністративний суд виніс окрему ухвалу у справі № 240/7870/24, в якій встановив, що довідка від 17.10.2024 № 01-4/1135 про розмір грошового забезпечення не відповідає вимогам рішення, зокрема через зазначення надбавки за особливості проходження служби у розмірі 27% замість 50% та премії у розмірі 10% замість 280%, що свідчить про протиправні дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області.
25.08.2025 стягувач через свого представника Мотовильник Ю.В. подав скаргу на постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2025, посилаючись на неповне виконання судового рішення.
За результатами перевірки з метою контролю за вчасністю, повнотою та правильністю виконання рішення суду постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2025 скасовано як таку, що винесена передчасно, та зобов'язано державного виконавця вчинити подальші дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
10.09.2025 державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин, з посиланням на статті 63 та 75 Закону України "Про виконавче провадження", а також з вимогою виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередженням про кримінальну відповідальність.
Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з п. 1, п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (ч. 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII).
За змістом ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Обов'язкове виконання рішення суду, в тому числі суб'єктами владних повноважень, гарантується також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року", Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції від 17.07.1997. Отже її положення є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Тобто виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Як встановлено судом, рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024, зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області оформити та подати до відповідного головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якій зазначити види грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за відповідною посадою, яка прирівнюється до посади, з якої він був звільнений, а саме:
- посадовий оклад у розмірі, обчисленому шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704;
- оклад за військовим званням розмірі, обчисленому шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684 гривні на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30.08.2017 № 704;
- відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі, встановленому Постановою КМ України від 30.08.2017 № 704;
- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Постановою КМ України від 30.08.2017 № 704 - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24 позивач склав та надіслав на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області довідку від 17.10.2024 № 01-4/1135 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Згідно з довідкою від 17.10.2024 № 01-4/1135 грошове забезпечення ОСОБА_1 , яке підлягає врахуванню для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді "начальник відділу запобігання НС по Житомирській міській ТГ Житомирського районного управління ГУ ДСНС України у Житомирській області", складається із:
- посадового окладу - 8590,00 грн;
- окладу за військовим (спеціальним) званням (полковник) - 2250,00 грн;
- надбавки за вислугу років (50%) - 5420,00 грн;
- надбавки за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 859,00 грн;
- надбавки за особливості проходження служби (27%) - 4390,20 грн;
- надбавки за класну кваліфікацію (3%) - 257,70 грн;
- премії (10%) - 859,00 грн.
Всього: 22625,90 грн.
Суд зауважує, що за змістом пункту 1 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України 20.07.2018 № 623, особам рядового і начальницького складу виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за спеціальним званням з урахуванням надбавки за вислугу років.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати, зокрема надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а також здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Таким чином, розмір надбавки за особливості проходження служби обчислюється, виходячи з розміру посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а розмір премії обчислюється виходячи з розміру посадового окладу.
Суд зауважує, що посадовий оклад ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 становить 8590,00 грн, а отже розмір премії 10% посадового окладу становить 859,00 грн, як і вказано у довідці від 17.10.2024 № 01-4/1135.
Надбавка за особливості проходження служби ОСОБА_1 визначена позивачем у розмірі 27% посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, тобто 27% від 16260,00 грн (8590,00 грн + 2250,00 грн + 5420,00 грн), що становить 4390,20 грн, як і вказано у довідці від 17.10.2024 № 01-4/1135.
Інші види грошового забезпечення математично обчислені також правильно.
Видана довідка не суперечить обставинам, встановленим у рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24.
Отже, вказані обставини підтверджують виконання Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області судового рішення у справі № 240/7870/24 шляхом підготування та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідки про розмір грошового забезпечення за посадою ОСОБА_1 станом на 01.01.2023.
Приймаючи оскаржувану постанову від 10.09.2025 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн., відповідачем не обґрунтовано, в чому саме полягає невиконання Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області судового рішення у справі № 240/7870/24.
Що стосується зазначених у довідці Головного управління ДСНС від 17.10.2024 № 01-4/1135 конкретних відсотків премії (10%) та надбавки за особливості проходження служби (27%), то суд зазначає, що на час судового розгляду справи № 240/7870/24 між сторонами не існувало спору щодо порядку визначення та конкретних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі премії та надбавки за особливості проходження служби, станом на 01.01.2023, внаслідок чого, з'ясування обставин порядку визначення та конкретних розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії не входить до предмета дослідження факту виконання судового рішення від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24.
Оскільки вказані обставини визначення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, премії та надбавки за особливості проходження служби не входили в предмет доказування у справі № 240/7870/24 та не можуть стосуватися порядку виконання такого судового рішення і виданого на підставі нього 15.07.2025 виконавчого листа, то фактично свідчать про виникнення нових правовідносин між ОСОБА_1 та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області з приводу розміру премії та надбавки за особливості проходження служби, які підлягають включенню до складу грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, станом на 01.01.2023.
У такому разі, стягувач ОСОБА_1 не позбавлений права оскаржити дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, звернувшись до суду з новим позовом якщо не згідний з конкретними розмірами щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема премії та надбавки за особливості проходження служби, які зазначені в довідці Головного управління ДСНС від 17.10.2024 № 01-4/1135 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Суд зазначає, що безперечним є те, що завданням державного виконавця як суб'єкта примусового виконання судового рішення є не лише забезпечення виконання виконавчого документа, а й дотримання принципу законності, передбаченого статтею 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У контексті цього принципу варто наголосити, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду може бути винесена лише за наявності об'єктивних, беззаперечних доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду у тій формі та спосіб, в яких це рішення було сформульоване в його резолютивній частині.
У даному випадку боржником було вчинено всі дії, необхідні для виконання судового рішення відповідно до його резолютивної частини.
Суд наголошує, що виконавчий документ, як і саме судове рішення, підлягає виконанню у тому вигляді, в якому його ухвалено судом. При цьому виконання судового рішення здійснюється відповідно до його резолютивної частини.
Разом із тим, у разі, якщо державний виконавець, здійснюючи виконання судового рішення, дійшов висновку про його неоднозначність, незрозумілість або мав сумніви щодо конкретного способу виконання, останній мав право відповідно до положень ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" звернутися до суду, який ухвалив рішення, із заявою про роз'яснення рішення або про встановлення чи зміну порядку і способу виконання вказаного рішення.
Однак як убачається з матеріалів справи, державний виконавець не скористався наданим йому правом звернення до суду для з'ясування чи уточнення положень рішення або способу його виконання та дійшов помилкового висновку про його невиконання боржником.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що накладення штрафу за невиконання судового рішення у даному випадку є необґрунтованим.
З огляду на встановлені обставини справи та з урахуванням наведених вище правових норм, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу від 10.09.2025 у виконавчому провадженні ВП № 78654857 з примусового виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 у справі № 240/7870/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Щодо судових витрат, то відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За правилами ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Разом із цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.12.2022 у справі № 815/4246/17, якщо оскарження рішення державного виконавця, не є "компетенційним спором" (у значенні пункту 3 частини першої статті 19 КАС), а подання адміністративного позову не є формою реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.
При зверненні одного суб'єкта владних повноважень до суду з позовом до іншого суб'єкта владних повноважень ключовим моментом виступає характер такого звернення, Тобто чи позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів (як юридична особа публічного права) (пункт 1 частина 1 статті 19 КАС України), чи з метою встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (як суб'єкт владних повноважень) (пункт 3 частина 1 статті 19 КАС України), чи відповідно до покладених на нього положеннями чинного законодавства обов'язку звернення до суду (як суб'єкт владних повноважень при здійсненні публічно-владних управлінських функцій, пункт 5 частини 1 статті 19 КАС України).
Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а саме ж "право" на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб'єкта владних повноважень, прирівнюється до його "повноважень", має бути чітко передбачено законом.
У цьому зв'язку державний орган може бути стороною і звертатися до суду, проте адміністративний позов має свої особливості, зумовлені власне завданнями адміністративного судочинства.
У таких спорах позивач має право на відшкодування судових витрат у повному обсязі, без обмежень, встановлених ч. 2 ст. 139 КАС України.
Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області під час звернення до суду захищало свої порушені права як боржника у виконавчому провадженні ВП № 78654857, не здійснювало у спірних правовідносинах жодних публічно-владно управлінських функцій та спір не пов'язаний із виконанням або невиконанням управлінням таких функцій.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, наявні підстави для стягнення судового збору з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (вул. Героїв Пожежних, буд. 67-б, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10006, ЄДРПОУ 38624322) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління юстиції в Житомирській області (м. Київ) (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл.,10014, ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) ВП № 78654857 від 10.09.2025 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.М. Леміщак
Повний текст складено: 04 листопада 2025 р.
04.11.25