04 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9980/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Купалової Т. В.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ВДВС у місті Луцьку Блищук П. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - ВДВС у місті Луцьку, відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог від 23.10.2025, поданої в судовому засіданні 23.10.2025, просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2025, яка винесена державним виконавцем ВДВС у місті Луцьку Павлович В. В. (а.с. 75).
Позов обґрунтований тим, що позивач 27.08.2025 отримав постанову державного виконавця ВДВС у місті Луцьку Павлович В. В. від 20.08.2025 про відкриття виконавчого провадження ВП №78899059 стосовно стягнення з нього штрафу в розмірі 68000,00 грн на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 та 6800 грн виконавчих витрат.
Позивач не погоджуються із вказаною постановою, вважає, що при здійсненні виконавчих дій державним виконавцем були грубо порушені його права як боржника, які гарантовані Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), з огляду на таке.
Так, постановою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 позивача визнано винним у правопорушенні, передбаченому частиною третьою статті 210-1 КУпАП, притягнутио його до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн. В той же час, позивач зазначив, що з моменту винесення такої постанови (26.06.2025) до дати направлення її до виконання він сплатив 11000,00 грн (на даний час штраф сплачено у повному обсязі), однак даний факт не відображено в оскаржуваній постанові та відповідно подвоєння штрафу без врахування сплати свідчить про протиправність такої постанови, оскільки в ній відображено недостовірні відомості щодо підстав для відкриття виконавчого провадження та визначення міри фінансової відповідальності та суми виконавчого збору. Також позивач зауважив, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження не вчинив жодних дій, щоб пересвідчитися чи була отримана ним копія постанови про штраф та її виконання, більше того до дати отримання оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження (27.08.2025) він не отримував жодних листів чи будь-яких інших документів, які б свідчили б про відкриття виконавчого впровадження, що позбавило його користуватись правами, які закріплені у Законі №1404-VIII, зокрема, знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати пояснення, висловлювати свої міркування щодо питань, які виникають у виконавчому провадженні.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадженні у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник відповідача ВДВС у місті Луцьку у відзиві на позов позовні вимоги не визнала, зазначивши, що на виконання до Відділу надійшла заява від 13.08.2025 про примусове виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 №1217 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 68000,00 грн. У зв'язку з тим, що виконавчий документ відповідає вимогам, передбаченим Законом №1404-VIII, державним виконавцем 20.08.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, при цьому підстави для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття були відсутні. Зазначила, що постанова про відкриття виконавчого провадження і є документом, який повідомляє боржника про відкрите виконавче провадження, у свою чергу, позивач постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2025 отримав 27.08.2025, що спростовує його твердження про неповідомлення його про відкриття виконавчого провадження. Також вказала, що жодних заяв від боржника чи його представника до Відділу про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження не надходило, документи, квитанції чи заяви, які б доводили факт сплати ОСОБА_1 штрафу (повністю чи частково) ні боржником, ні стягувачем до Відділу не подавались. З урахуванням наведеного просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити, а представник відповідача ВДВС у місті Луцьку просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
26.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №1217ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (а.с. 72).
У зазначеній постанові також вказано про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення згідно статтею 299 КУпАП. У разі оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження відповідно до статей 291, 292 КУпАП (пункт 2). На підставі частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути в примусовому порядку подвійний розмір штрафу у в розмірі 68000,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - до 26.09.2025 (пункт 3).
Копію постанови від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 отримав 26.06.2025, про що свідчить його особистий підпис на вказаній постанові (а.с. 72 зворот).
13.08.2025 відповідач-2 направив на адресу ВДВС у місті Луцьку заяву про примусове виконання постанови від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення мобілізаційного законодавства, вчиненого в особливий період, для стягнення з останнього штрафу в подвійному розмірі, а саме 68000,00 грн (вказана заява зареєстрована у Відділі 19.08.2025) (а.с. 71).
20.08.2025 державним виконавцем ВДВС у місті Луцьку Павлович В. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78899059 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 68000,00 грн на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 ; також у пункті 3 такої постанови зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 6800,00 грн (а.с. 70).
Листом від 20.08.2025 державний виконавець ВДВС у місті Луцьку направив на адресу боржника постанову про відкриття виконавчого провадження №78899059 від 20.08.2025 (а.с. 69), яка отримана позивачем 27.08.2025 (а.с. 4-5).
Вважаючи, що державним виконавцем протиправно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78899059 від 20.08.2025 з виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК про стягнення штрафу в розмірі 68000,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом №1404-VIII.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом положень статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII).
Так, відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
За приписами частин першої, другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 1 статті 4 Закону № 1404-VIII передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Суд зазначає, що постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК є виконавчим документом відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII та вона містить усі необхідні відомості, зазначені у частині 1 статті 4 цього Закону.
Відповідно до частини 4 статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб'єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов'язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.
Згідно із частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи, суд дійшов висновку, що державний виконавець у визначений частиною 5 статті 26 Закону № 1404-VIII строк приймає до примусового виконання виконавчий документ (відкриває виконавче провадження), який набрав законної сили.
Судом при вирішенні спору також враховано висновки Верховного Суду у постанові від 06.05.2020 справі № 815/6844/17 відповідно до яких органи ДВС і приватні виконавці у силу Закону № 1404-VIII не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку, перевірки правильності заповнення найменувань сторін виконавчого провадження тощо. Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов'язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
З матеріалів справи судом встановлено, що 26.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову №1217ЛРТЦК за справою про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 210-1 КУпАП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000,00 грн (а.с. 72).
19.08.2025 у ВДВС у місті Луцьку зареєстровано заяву ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.08.2025 про примусове виконання постанови від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення мобілізаційного законодавства, вчиненого в особливий період, для стягнення з останнього штрафу в подвійному розмірі, а саме 68000,00 грн., одночасно у ній вказано, що постанова набрала законної сили 08.07.2025 (а.с. 71).
Таким чином, державний виконавець, отримавши від ІНФОРМАЦІЯ_3 постанову від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП, яка набрала законної сили, скріплену гербовою печаткою, правомірно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №78899059 від 20.08.2025.
На думку ОСОБА_1 , постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2025 є протиправною з тих підстав, що ним з дня винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення (26.06.2025) до дати направлення її до виконання було частково сплачено штраф, однак даний факт не відображено в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження та відповідно подвоєння штрафу без врахування сплати свідчить про протиправність такої постанови.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Згідно із частинами першою та третьою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Стаття 289 КУпАП передбачає, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови «….». В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Частиною 1 статті 291 КУпАП передбачено, що постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком «…»
За приписами частин 1, 2 статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.
При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 300 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі положеннями статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК по справі про адміністративне правопорушення, а судом таких не встановлено.
При цьому, копію такої постанови від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК ОСОБА_1 отримав 26.06.2025, про що свідчить його особистий підпис на вказаній постанові (а.с. 72 зворот).
Матеріалами справи підтверджено, що до відкриття виконавчого провадження №78899059 (20.08.2025) позивачем було сплачено штраф лише частково у загальному розмірі 4000,00, про що свідчать квитанції від 06.08.2025 (на суму 2000,00грн), від 08.08.2025 (на суму 2000,00грн). Інші наявні в матеріалах справи квитанції підтверджують ту обставину, що позивач решту штрафу (в сумі 30000,00 грн) сплатив після відкриття виконавчого провадження та після звернення до суду з даним позовом.
Таким чином, оскільки протягом 15 днів з дня вручення постанови по справі про адміністративні правопорушення від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК (26.06.2025) позивач повністю не сплатив штраф у розмірі 34000,00 грн, то відповідно до вимог статей 307-308 КУпАП у ІНФОРМАЦІЯ_3 були наявні підстави для подання заяви 13.08.2025 про примусове виконання такої постанови із відміткою про набрання нею законної сили 08.07.2025 для стягнення з ОСОБА_1 штрафу в подвійному розмірі 68000,00 грн (а.с. 71).
При цьому, суд відхиляє посилання позивача на положення статті 300-3 КУпАП, оскільки останнім не надано жодних доказів про те, що постанова від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, була винесена саме в порядку, передбаченому статтею 279-9 цього Кодексу (особа до дня розгляду справи про адміністративне правопорушення подала до ТЦК та СП заяву про визнання правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності). Навпаки, зі змісту такої постанови слідує, що ОСОБА_1 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вину не визнав (а.с. 72), більше того, як встановлено судом вище, позивач протягом десяти календарних днів з дня набрання постановою законної сили (08.07.2025) не сплатив не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу, з урахуванням цих обставин відсутні підстави для висновку, що така постанова вважається виконаною.
Безпідставними є і посилання позивача на те, що до 27.08.2025 (дати отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження) він не отримував жодних листів чи будь-яких інших документів, які б свідчили б про відкриття виконавчого впровадження, що позбавило його користуватись правами, які закріплені у Законі №1404-VIII, зокрема, знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати пояснення, висловлювати свої міркування щодо питань, які виникають у виконавчому провадженні. Суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.08.2025, і є документом, яким позивача (боржника) повідомлено про відкриття виконавчого провадження, направлення інших постанов чи листів боржнику з метою повідомлення про відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VIII не передбачено. При цьому державний виконавець у судовому засіданні стверджував, а ОСОБА_1 не заперечував, що позивач не звертався до Відділу із заявами про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, не заявляв жодних клопотань та не давав ніяких пояснень, в тому числі щодо сплати ним штрафу (повністю чи частково).
Також не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження не вчинив жодних дій, щоб пересвідчитися чи була отримана ним копія постанови про штраф та її виконання, оскільки зі змісту постанови від 26.06.2025 №1217ЛРТЦК, яка була надіслана до Відділу для примусового виконання, слідує, що ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчив факт отримання ним 26.06.2025 такої постанови (а.с. 72).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що постанова державного виконавця ВДВС у місті Луцьку Павлович В. В. від 20.08.2025 про відкриття виконавчого провадження №78899059 є правомірною та такою, що прийнята з дотриманням встановленого порядку та відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про скасування зазначеної постанови з підстав, викладених у позовній заяві, належить відмовити.
Керуючись статтями 72-77, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач-1: Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, буд. 27А, код ЄДРПОУ 35041461)
Відповідач-2: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя О. О. Андрусенко
Повний текст рішення складено 04 листопада 2025 року.