Справа № 368/1613/25
Провадження № 2/368/1022/25
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"05" листопада 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», представник позивача Моісеєнко Максим Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором № 27.02.2021- 100001848 від 27.02.2021 року в розмірі 25 017,20 грн. та суму понесених позивачем судових витрат у розмірі 6422,40 грн., що складається з судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу, обґрунтовуючи позов наступним.
Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № 301121-1 від «30» листопада 2021 року.
Відповідно до п. 4.1.1 зазначеного Договору факторингу фактор має право набувати право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому клієнтом згідно цього договору. Відповідно до п.п.2.4., 2.5. зазначеного Договору факторингу, сторони домовилися, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами реєстру прав вимог та скріплення його печатками сторін.
Пiсля пiдписання реєстру прав вимог до фактора переходять вci права та обов'язки клiєнта, як сторони, якi виникли на пiдставi кредитного договору в обсязi i на умовах, що iснують на момент укладення цього Договору.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 27.02.2021-100001848 від 27.02.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
На підтвердження зазначеного надали витяг з реєстру прав вимог №1 (перша та остання сторінка, а також сторінка з реквізитами, що стосуються відповідача, конфіденційну інформацію, в тому числі персональні дані інших осіб, заретушовано).
В свою чергу позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги за Договором факторингу № 301121-1 від «30» листопада 2021 року, а також вимога про сплату заборгованості від 30.11.2021 року.
Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним на належним кредитором за кредитним договором № 27.02.2021-100001848 від 27.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 .
Між ТОВ «Споживчий центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий колектор» та ОСОБА_1 27.02.2021 укладено кредитний договір (оферти) № 27.02.2021-100001848 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати надання за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт» та електронною квитанцією від 27.02.2021 року.
Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. В свою чергу ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків. Зазначаємо, що первинний період користування кредитом - 14 днів з дати надання. Проценти у розмірі 2 240,00 грн. сплачуються до 12.03.2021 року. Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк.
Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру.
Згідно п. 1.1. Договору за цим договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Відповідно до п.1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.2.1 Договору). Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит. (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
У разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/ строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та несплати нарахованих процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.5.5. кредитного договору (п.7.1 Договору).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до заявки від 27.02.2021 кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн. з первинним строком на 14 днів, а відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується електронною квитанцією про переказ коштів від 27.02.2021 року.
Отже, кредитором виконано свої зобов'язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 05.03.2025 утворилась заборгованість у розмірі 24000,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 8 000,00 грн. та за відсотками - 16 000,00 грн., чим порушуються права та інтереси позивача.
Окрім того, ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, позивач вважає за необхідне включити в суму боргу в тому числі втрати від інфляції та три проценти річних від суми заборгованості.
Зважаючи, що позивач набув право вимоги за кредитним договором № 27.02.2021- 100001848 від 27.02.2021 року внаслідок укладення Договору факторингу № 301121-1 від «30» листопада 2021 року, початком періоду нарахування інфляційних втрат та 3 % річних є «30» листопада 2021 р., кінець періоду - 23.02.2022 р.
Враховуючи суму заборгованості 24 000,00 грн. та зазначений період, позивач заявляє до стягнення у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України додатково: 168,00 грн. - 3% річних; 849,20 грн. - інфляційне збільшення боргу.
Отже, враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 25 017,20 грн., яка складається з: - заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8 000,00 грн.; - заборгованості за відсотками у розмірі 16 000,00 грн.; - 3% річних - 168,00 грн.; - Інфляційне збільшення боргу - 849,20 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 8.1 цей Договір набирає чинності з дати отримання кредитором у інформаційній системі кредитора від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитора на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитора.
Цей договір діє протягом одного року. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8 000,00 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Відповідно до п.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, звернути увагу на позицію Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, що виражена у постанові від 18 травня 2023 року у справі № 754/12387/21, провадження № 61-1940св23. Верховний Суд дійшов думки, що під назвою органу, в якому надається правова допомога, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів наприклад: судові органи, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо.
На виконання п.п.9-10 ст.175 ЦПК України повідомили, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає суму у розмірі 6422,40 грн., що складається з судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також 4 000,00 грн. витрат на правничу допомогу, у відповідності до укладеного Договору про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02.07.2024 року, згідно п. 3.1. якого, визначено, що вартість послуг визначається наступним чином: 4000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються замовником самостійно.
Відповідно до п. 1.3. Договору про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02.07.2024 року передбачено, що перелік фізичних осіб (боржників) у відповідності до п. 1.2. визначається додатковими угодами до Договору.
Так, надають копію платіжної інструкції № 1693 від 17.03.2025р., а також копію звіту від 17.03.2025 про виконану роботу відповідно до Договору № 07/24 НК про надання правничої допомоги від 02.07.2024 року.
Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В свою чергу, відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн. При цьому, відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання позову становить 2 422,40 грн.
Великою Палатою Верховного Суду в п. 8.23. постанови від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Позивач ТОВ «Новий колектор» в судове засідання не з'явився, в наданій письмовій заяві просить суд розглянути справу без участі його представника та не заперечує проти проведення заочного розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Заяв та клопотань не надходило.
Згідно відповіді з Кагарлицької міської ради - старостою Мирівського старостинського округу повідомлено, що ОСОБА_1 є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про винесення рішення про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий Центр», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 27.02.2021 укладено кредитний договір (оферти) № 27.02.2021-100001848 шляхом підписання заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати надання за процентною ставкою «Економ»/«Стандарт» та електронною квитанцією від 27.02.2021 року.
Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного та пролонгованого строків. В свою чергу ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується після/в період закінчення первинного та пролонгованого строків.
Первинний період користування кредитом - 14 днів з дати надання. Проценти у розмірі 2 240,00 грн. сплачуються до 12.03.2021 року. Пролонгація строку користування кредитом здійснюється позичальником шляхом сплати ним процентів за весь попередній строк користування кредитом, що надає право позичальнику повернути кредит в останній день пролонгованого строку зі сплатою процентів за цей пролонгований строк.
Пролонгований строк дорівнює первинному строку та обраховується з дня сплати процентів, вказаних в цьому абзаці. Кількість пролонгацій не обмежена, однак, право на пролонгацію втрачається, якщо в результаті пролонгації загальна сума процентів за договором досягне максимального розміру.
Згідно п. 1.1. Договору за цим Договором кредитор зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1.2. встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.1.3. Договору протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; строк, на який надається кредит, встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності (п.2.1 Договору). Згідно п. 2.3. Договору надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника. Днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора, а днем погашення кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитора.
У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитора, позичальник зобов'язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано кредит. (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п.п. «а» п. 4.1. Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів за користування шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця до дати, вказаній у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
У разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/ строки, сума зобов'язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та несплати нарахованих процентів до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.5.5. кредитного договору (п.7.1 Договору).
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до заявки від 27.02.2021 кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 8 000,00 грн. з первинним строком на 14 днів, а відповідачем отримано кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн., що підтверджується електронною квитанцією про переказ коштів від 27.02.2021 року.
Отже, кредитором виконано свої зобов'язання за Договором в повному обсязі.
Між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий Колект» укладено Договір факторингу № 301121-1 від «30» листопада 2021 року.
Відповідно до п. 4.1.1 зазначеного Договору факторингу фактор має право набувати право вимоги до боржника на всі суми, відступлені йому клієнтом згідно цього договору.
Відповідно до п.п.2.4., 2.5. зазначеного Договору факторингу, сторони домовилися, що право вимоги за кредитним договором вважається відступленим клієнтом факторові з моменту підписання сторонами реєстру прав вимог та скріплення його печатками сторін.
Пiсля пiдписання реєстру прав вимог до фактора переходять вci права та обов'язки клiєнта, як сторони, якi виникли на пiдставi кредитного договору в обсязi i на умовах, що iснують на момент укладення цього Договору.
На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 27.02.2021- 100001848 від 27.02.2021 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
На підтвердження зазначеного надаємо витяг з реєстру прав вимог №1 (перша та остання сторінка, а також сторінка з реквізитами, що стосуються відповідача, конфіденційну інформацію, в тому числі персональні дані інших осіб, заретушовано). В свою чергу позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення про відступлення права вимоги за Договором факторингу № 301121-1 від «30» листопада 2021 року, а також вимога про сплату заборгованості від 30.11.2021 року.
Отже, станом на дату подання даної позовної заяви позивач є єдиним на належним кредитором за кредитним договором № 27.02.2021-100001848 від 27.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 .
Статтею 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Отже, неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту. У свою чергу відповідачкою не доведено того, що вона сплачувала заборгованість за договором позики первісному чи новому кредитору.
Даний висновок суду базується на висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 01 лютого 2018 року у справі № 569/8962/16-ц.
У порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 30.11.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий Центр», був укладений договір про надання фінансового кредиту № 301121-1.
Таким чином, встановивши, що право позивача було порушено внаслідок неповернення кредиту відповідачем, позовні вимоги про стягнення тіла кредиту в межах суми заявлених позовних вимог у сумі 25 017,20 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Судові витрати позивача на оплату послуг адвоката підтверджуються наявними в матеріалах справи договором про надання юридичних послуг № 07/24-НК, укладеним 02.07.2024 року між ТОВ «Нлвий колект» та адвокатом Моісеєнком Максимом Юрійовичем, відповідно до п. 3.1 вартість послуг визначається в розмірі 4000,00 грн. за один позов. Згідно акту про виконану роботу від 17.03.2025 р. було надано правових та юридичних послуг на загальну суму 4000 грн.
Згідно частини четвертої статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, позивачем ставилось питання про стягнення з відповідача на його користь суми понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. Від відповідача заперечень щодо розміру понесених судових витрат не надходило.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Такий висновок викладений у додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, справа №755/9215/15-ц провадження № 14-382цс19.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами, зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено повністю, розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути визначений із розрахунку пропорційності задоволених позовних вимог.
Отже, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції № 1664 від 13.03.2025 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись Конституції України, ЦК України, ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор», представник позивача Моісеєнко Максим Юрійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (код за ЄДРПОУ: 431702980, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) заборгованість за кредитним договором № 27.02.2021-100001848 від 27.02.2021 року в розмірі 25 017 (двадцять п'ять тисяч сімнадцять) грн.. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» (код за ЄДРПОУ: 431702980, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд.13, оф.601) ) суму понесених позивачем судових витрат у розмірі 6422 (шість тисяч чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп., що складається з судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп., а також 4000 (чотири тисячі) грн.. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення та подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст судового рішення складено 05.11.2025 р.
Суддя І.І. Шевченко