Справа № 513/1083/25
Провадження № 2/513/892/25
Саратський районний суд Одеської області
05 листопада 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Рязанової К.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В.,
прокурора Цитко Н.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сари в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
до суду надійшла позовна заява керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сари в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Білгород-Дністровською окружною прокуратурою здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023162240001304 від 03 листопада 2023 року.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_2 , задоволене.
Кримінальне провадження за № 12023162240001304 від 03 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрито, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 , 03 листопада 2023 року, приблизно об 11 годині 52 хвилин, здійснював керування транспортним засобом-навантажувачем телескопічним марки JСВ 540-70, допустив порушення вимог Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з мопедом марки «Honda Cesta dio», під керуванням ОСОБА_2 .
В наслідок ДТП потерпіла ОСОБА_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови та правої верхньої кінцівки: закриту черепно - мозкова травму у формі струсу головного мозку з наявністю забійної рани правої скронево-тім'яної ділянки, підапоневротичного крововиливу задньо-тім'яної ділянки, закритий перелом правої виличної кістки, крововилив у праву верхньощелепну пазуху; різану рану основної фаланги II пальця правої кисті. Вказані ушкодження, при звичайному своєму клінічному перебігу викликають тривалий розлад здоров'я терміном понад 3-х тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Таким чином, встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 в період з 03 листопада 2023 року по 13 листопада 2023 року перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селещної ради Білгород-Дністровського району, Одеської області» (далі - КП «Саратська ЦЛ») та на лікування потерпілої закладом охорони здоров'я витрачено 5703 грн.
Оскільки саме неправомірними діями ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_2 заподіяно тілесних ушкоджень, внаслідок чого вона перебувала на лікуванні, враховуючи те, що Відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, є всі підстави для стягнення матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого Відповідачем кримінального правопорушення.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 04 вересня 2025 року відкрито провадження у вищенаведеній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
Представник прокуратури в підготовчому засіданні на позовних вимогах наполягала та просила суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові. Крім того, з огляду на те, що відповідач позовні вимоги визнав, просила ухвалити рішення у підготовчому засіданні.
Представник НСЗУ в судове засідання не з'явився, однак надав заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в підготовче засідання не з'явився, надав заяву відповідно до якої позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення. Наслідки визнання позову за ст.206 ЦПК України йому зрозумілі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, надала до суду письмові пояснення, а також заяву про розгляд справи без участі її представника.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши думку прокурора, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_2 , задоволене.
Кримінальне провадження за № 12023162240001304 від 03 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні необережного нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України закрито, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Під час розгляду справи №513/433/24 встановлено, що 03 листопада 2023 року приблизно об 11 годині 52 хвилин ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія на керування транспортними засобами, в світлу пору доби, без опадів, здійснював рух транспортним засобом - навантажувачем телескопічним марки JCB 540-70, реєстраційний номер НОМЕР_1 , помаранчевого кольору, по горизонтальному, асфальтованому дорожньому покриттю проїзної частини вулиці Першотравневій, в с. Ярославка, Білгород - Дністровського району Одеської області, де організований двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, за відсутності дорожньої розмітки, зі сторони будинку АДРЕСА_1 , у напрямку продуктового магазину "Артем" розташованого по вул. Садовій, 1-а, в с. Ярославка, Білгород - Дністровського району Одеської області.
Рухаючись у смузі протилежного напрямку руху з початковою швидкістю, яка не перевищує встановлену на автодорогах швидкість руху, керуючи технічно справним транспортним засобом - навантажувачем телескопічним марки JCB 540-70, реєстраційний номер НОМЕР_1 , помаранчевого кольору, під час перестроювання напрямку руху на свою смугу руху, був неуважним, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно утратив контроль за його керуванням в ході перестроювання, не надав дорогу перед виїздом на проїзну частину транспортному засобу та в порушення вимог Правил дорожнього руху, які вимагають гарантованого забезпечення постійного контролю за керуванням транспортним засобом із забезпеченням собі та іншим учасникам руху безпеки, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість та маючи об'єктивну, реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної пригоди, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, у порушення вимог п. п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху, які введені в дію з 01 січня 2002 року постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно яких:
п.10.1. "Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху";
п.10.2. "Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає", допустив злочинну недбалість, тобто легковажно розрахував на свої вміння, недостатньо оцінив значення своїх дій, що можуть викликати шкідливі наслідки, проявив неуважність та в ході перестроювання на проїжджій частині, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху та в подальшому здійснив зіткнення з мопедом марки "Honda Cesta dio", чорного кольору, без реєстраційного номеру, який перебував під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_2 .
В даній дорожньо-транспортній пригоді водій транспортного засобу - мопеду марки "Honda Cesta dio", чорного кольору, без реєстраційного номеру - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови та правої верхньої кінцівки: закриту черепно - мозкова травму у формі струсу головного мозку з наявністю забійної рани правої скронево - тім'яної ділянки, підапоневротичного крововиливу задньо - тім'яної ділянки, закритий перелом правої виличної кістки, крововилив у праву верхньощелепну пазуху; різану рану основної фаланги II пальця правої кисті.
Всі ушкодження у ОСОБА_2 утворилися по одному механізму, практично одночасно, таким чином, складають єдиний нерозривний морфологічний комплекс поєднаної травми обличчя, який не був небезпечним для життя, при звичайному своєму клінічному перебігу викликає тривалий розлад здоров'я терміном понад 3-х тижнів (більше 21 дня) і за цим критерієм згідно п.2.2.2 "Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (Наказ № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 р.) відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. п. 10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної події, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_2 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження
На запит Білгород-Дністровської окружної прокуратури Комунальним підприємством "Саратська центральна лікарня"Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області листом від 02 травня 2025 року №433 повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постраждала в ДТП 03 листопада 2023 року перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні, з 03 листопада 2023 року по 13 листопада 2023 року. Термін лікування склав: 10 ліжко днів, виписана з одужанням. Витрат підприємства на лікування не має, оплата здійснена Національною службою здоров'я України згідно договору № 1395-Е123-Р000 від 06 лютого 2023 року. Фактична оплата НСЗУ на рахунок КП «Саратська ЦЛ» за пролікований випадок склала 5703 гривні.
Отже, встановлено, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 в період з 03 листопада 2023 року по 13 листопада 2023 року перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні Комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області» та на лікування потерпілої витрачено 5703 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За змістом ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 1 статті 167 Цивільного кодексу України встановлено, що Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Статтею 170 Цивільного кодексу України передбачено, що Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно зі ст.18 Закону України «Основ законодавства про охорону здоров'я», фінансове забезпечення охорони здоров'я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.
Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров'я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров'я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері.
Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров'я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства.
Частиною 4 статті 13 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Згідно із відповіддю Національної служби здоров'я України, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Вищевказане підтверджує наявності підстав, визначених ст.23 Закону України «Про прокуратуру» для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до положень ч. ч. 5, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже обставини, визначені ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 у справі № 513/433/24 є встановленими та не підлягають доказуванню.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, шкода, завдана ОСОБА_2 , у даному випадку має причинно-наслідковий зв'язок з протиправною винною поведінкою відповідача, а саме недотримання правил дорожнього руху України, що встановлено в ухвалі Саратського районного суду Одеської області від 28 травня 2024 року у справі № 513/433/24.
Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Згідно ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.
Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
Як вбачається з інформації наданої КП «Саратська ЦЛ» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 02 травня 2025 року за № 433 потерпіла ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у хірургічному відділенні з 03 листопада 2023 року по 13 листопада 2023 року.
Термін лікування склав 10 ліжко-днів. Таким чином, потерпіла провела в стаціонарі 10 ліжко-днів. Вартість лікування становить 5703 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» закладом охорони здоров'я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.
Відповідно до листа Національної служби здоров'я України від 30 травня 2025 року № 22948/2-16-25 оплата за медичні послуги вищевказаного лікувального закладу здійснюється на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій № 1395-Е123-Р000 від 06 лютого 2023 року, укладеного між НЗСУ (замовник) та КП «Саратська ЦЛ».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Тобто, послуги КП «Саратська ЦЛ», пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, сплачено НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.
Механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1086.
Відповідно до п. 3 вищевказаного Порядку НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.
Отже, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілої, яка перебувала на стаціонарному лікуванні з вини відповідача, кошти в сумі 5703,00 грн необхідно стягнути з відповідача та зарахувати до Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 та п.8 ч.2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц).
За встановлених обставин, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
В порядку ч.1 ст.141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд
Позов керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олександра Сари в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України до ОСОБА_1 , третя особа, як не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення витрат на лікування потерпілого внаслідок вчинення кримінального правопорушення, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров'я України (р/р UA978999980313080115000026011 в ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України) кошти на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину в розмірі 5703 (п'ять тисяч сімсот три) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Позивач: Білгород-Дністровська окружна прокуратура, 67700, Одеська область м.Білгород-Дністровський, вул.Незалежності, 39, код ЄДРПОУ 03528552.
Позивач Національна служба здоров'я України, 04073 м.Київ проспект Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .
Третя особа: Комунальне підприємство «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ЄДРПОУ 01998880, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул.Соборна, 2.
Суддя К. Ю. Рязанова