8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення без розгляду заяви
про відкриття провадження у справі про банкрутство
"03" листопада 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1731/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Кончаренко В.Ю.
розглянувши заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ"
про визнання банкрутом Фермерське господарство "БОРОВА-АГРО" , код ЄДРПОУ 31936159
за участю:
ТОВ "АГРОРОСЬ" - не з'явився
ФГ "БОРОВА-АГРО" - не з'явився
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2025 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорось" про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Борова - Агро" до розгляду.
Підготовче засідання по справі призначено на 07 липня 2025 р.
Учасники справи в засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду від 04.06.2025 не виконали.
07.07.2025 від ТОВ "Агрорось" надійшла заява вх. №15833 про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з заявою про уточнення кредиторських вимог. При цьому самої заяви про таке уточнення до суду не надійшло.
Підготовче засідання у справі було відкладено на 25.08.2025.
19.08.2025 від ТОВ "Агрорось" надійшла заява вх. №19013 про уточнення розмірі його вимог до боржника, які, як зазначає заявник, збільшились та складають 14 100 778,29 грн неустойки.
25.08.2025 учасники справи в підготовче засідання не з'явилися.
Від ТОВ "Агрорось" надійшла заява вх. №19397 від 25.08.2025 про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з частковим погашенням ФГ "Борова - Агро" вимог заявника та ведення перемовин між стронами щодо можливості врегулювання спору.
Ухвалою суду від 25.09.2025 задоволено заяву ТОВ "АГРОРОСЬ" про відкладення підготовчого засідання. Підготовче засідання відкладено на 22 вересня 2025 р.
22.09.2025 учасники справи в засідання не з'явилися.
Від ФГ "Борова-Агро" надійшов відзив (вх. №21814 від 22.09.2025) на заяву ТОВ "АГРОРОСЬ" в якому боржник зазначав, що заборгованість за договором поставки №23/38-ХВ від 29.03.2023 в розмірі 9 239 552,75 грн ним була погашена на теперішній час, а відносно вимог в розмірі 4 861 225,54 грн між сторонами наявний спір про право.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" надійшла заява (вх. № 21766 від 22.09.2025 року) про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі ч. 6 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
У зв'язку з неявкою в підготовче засідання учасників справи, підготовче засідання було відкладено судом в межах розумних строків на 06.10.2025. Участь в підготовчому засіданні представників учасників справи було визнано обов'язковою.
06.10.2025 учасники справи в засідання не з'явилися.
Від ТОВ "АГРОРОСЬ" надішла заява про проведення підготовчого засідання без участі його представника.
Пояснень щодо обставин, викладених у відзиві ФГ "Борова - Агро" надано не було.
06.10.2025 в підготовчому засіданні судом було розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" (вх. № 21766 від 22.09.2025 року) про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та постановлено ухвалу про залишення цієї заяви без розгляду.
Підготовче засідання було відкладено судом в межах розумних строків на 13.10.2025. Участь в підготовчому засіданні представників учасників справи було визнано обов'язковою.
13.10.2025 учасники справи в засідання не з'явилися.
У зв'язку з неявкою в підготовче засідання учасників справи, підготовче засідання було відкладено судом в межах розумних строків на 20.10.2025.
20.10.2025 представник ФГ "Борова - Агро", який з'явився в підготовче засідання просив суд відмовити у відкритті провадження у справі.
Представник ТОВ "АГРОРОСЬ" в підготовче засідання не з'явився. Заяви про проведення засідання, призначеного на 20.10.2025 без участі його представника не подавав.
У зв'язку з неявкою в підготовче засідання заявника, підготовче засідання було відкладено судом в межах розумних строків на 03.11.2025. Участь в підготовчому засіданні представників учасників справи було визнано обов'язковою.
03.11.2025 учасники справи в засідання не з'явилися.
Щодо викладених обставин та можливості подальших дій у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (п.п. 8.2- 8.7).
Також, в постанові Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Останні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Щодо можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача Верховний суд в постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 визначив наступну правову позицію.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Після проведення 06.10.2025 підготовчого засідання, яке кредитор - ТОВ "АГРОРОСЬ" просив суд проводити без участі його представника і в якому було постановлено ухвалу про залишення без розгляду його заяви про відкликання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ФГ "Борова-Агро", судом відкладалося підготовче засідання на 13.10.2025, на 20.10.2025 та на 03.11.2025, у урахуванням розумних строків для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, з урахуванням обставин спірних правовідносин між сторонами.
Участь в підготовчому засіданні представників учасників справи було визнано обов'язковою.
Кредитор - ТОВ "АГРОРОСЬ" в підготовчі засіданні 13.10.2025, 20.10.2025 та 03.11.2025 свого представника не направив.
Кредитор - ТОВ "АГРОРОСЬ" був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання. Що підтверджується довідкою про електрону відправку процесуальних документів сторонам до електронного кабінету.
Однак ні стосовно підготовчого засідання, відкладеного на 13.10.2025, ні підготовчого засідання, відкладеного на 20.10.2025 та 03.11.2025, Кредитор - ТОВ "АГРОРОСЬ" не подав заяв про розгляд справи за його відсутності.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
За вимогою частини 2 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Згідно вимог частини 1 та частини 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмовляє у відкритті провадження у справі.
Аналіз зазначеної норми вказує на необхідність проведення судом підготовчого засідання навіть у разі неявки до судового засідання представника кредитора/заявника. В той же час, стаття 39 Кодексу України з процедур банкрутства зобов'язує суд провести перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вже було зазначено судом, підготовче засідання неоднарозово відкладалося судом в межах розумних строків.
Кредитор/заявник не тільки не направляв свого представника в засідання суду, а ще й не надав будь-яких пояснень щодо до його правової позиції стосовно відзиву боржника та пояснень щодо подальшого його підтримання вимог до боржника та їх розміру, з урахуванням обставин, повідомлених боржником у відзиві.
Таким чином, суд дійшов висновку, що такі обставини, а саме, відсутність активної позиції заявника та підтримання його вимог, фактично унеможливлює проведення такої перевірки судом та встановлення підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Дані обставини унеможливлюють з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні у встановлений законом строк (частина 2 статті 35 КУзПБ).
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Повертаючись до питання строків проведення підготовчого засідання встановлених частиною 2 статті 35 КУзПБ , суд звертає увагу на відсутність будь яких поважних причин для подальшого відкладення підготовчого засідання.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
З огляду на наведене, господарський суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Борова-Агро".
Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 35, 38, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд -
Залишити без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОРОСЬ" про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "БОРОВА АГРО" у справі №922/1731/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення - 03.11.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 05.11.2025.
Суддя Прохоров С.А.