ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.11.2025Справа № 910/8304/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідлогабуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс"
про стягнення 195 717,99 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпідлогабуд» (далі також - позивач, ТОВ «Укрпідлогабуд») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будакс» (далі також - відповідач, ТОВ «Будакс») про стягнення заборгованості за договором від 06.06.2020 № 06/06-20 в сумі 195 717,99 грн, з яких: 136 857,86 грн основного боргу, 46 531,67 грн інфляційних втрат, 12 328,46 грн відсотків річних.
Відповідно до ухвали від 07.07.2025 відкрито провадження у справі № 910/8304/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду про відкриття була отримана відповідачем 07.07.2025, що підтверджується довідкою про доставлення процесуального документу до електронного кабінету.
Окрім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будакс» (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпідлогабуд» (як підрядником) 06.06.2020 укладено договір № 06/06-20 на виконання цементно-піщаної стяжки (далі також - договір), у порядку та на умовах якого, підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи з улаштування цементно-піщаної стяжки (далі по тексту - роботи) на об'єкті замовника: третя черга, 2 пусковий комплекс, житловий будинок № 4, будівництва житлово-офісного комплексу з об'єктами соціально-побутового, торгівельного призначення та підземним паркінгом по вул. Кондратюка, 1 у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту - об'єкт будівництва) відповідно проектно-кошторисної документації, в межах договірної ціни, погодженої в п.2.1. цього договору, та в обумовленим цим договором строк, а замовник зобов'язався прийняти і сплатити вартість виконаних робіт та використаних при цьому матеріалів. Склад та обсяги робіт визначаються проектною документацією та договірною ціною, що є невід'ємно частиною договору.
У розділі 2 договору сторони погодили, що вартість робі визначається згідно договірних цін за 1 метр квадратний шар стяжки та відповідно до Додатків, додаткових угод до договору та Додатків до них (далі - договірна ціна), та є невід'ємними частинами. Остаточна вартість робіт, яку має сплатити замовник на користь підрядника, буде визначатися на підставі Актів приймання виконаних робіт (надалі іменується Акт за ф. КБ-2в) і Довідок про вартість виконаних робіт та витрати (надалі іменується Довідки за ф. КБ-3) та їх електронна модель підписаних сторонами, за фактично якісно виконані роботи, обраховані за погодженням із замовником розцінками та за погоджений замовником обсяг робіт.
Передоплата по даному договору становить 150 000,00 грн в т.ч. ПДВ 20%. Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (пп. 2.4.1., 2.4.2 п. 2.4. договору).
Згідно з п. 3.1 договору, початок виконання робіт - червень 2020, закінчення робіт згідно з Додатком № 2 «Календарний графік виконання робіт», що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 6.2. договору, здача та приймання виконаних підрядником робіт здійснюється після повідомлення замовника підрядником уповноваженою особою замовника або комісією замовника за участі спів лісників будинку.
Договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.1. договору).
Як стверджує позивач, в грудні 2021 ним виконано роботи на об'єкті замовника загальною вартістю 236 857,86 грн, що підтверджується довідкою за ф. КБ-3 та актом за ф. КБ-2в № 16 за грудень 2021, складені 31.12.2021.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що остаточний розрахунок за виконані роботи протягом 10 банківських днів, тобто до 14.01.2022 відповідачем не здійснено, а залишок неоплаченої вартості робіт складає 136 857,86 грн.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 12 328,46 грн та інфляційні втрати в розмірі 46 531,67 грн.
Відповідач відзив на позов не подав, викладених у позовній заяві обставин не спростував.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За змістом статей 6, 627 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір підряду. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно цього типу договору, тобто встановили: предмет, визначили його договірну ціну (кошторис), порядок прийомки виконаних робіт, вартість робіт (ціну договору) та спосіб її визначення, а тому в розумінні вимог ст.ст. 638, 639, 837, 838, 839, 846, 847, 848, 875 ЦК України, договір вважається укладеним.
Стаття 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем виконано роботи по договору в грудні 2021 загальною вартістю 236 857,86 грн, що підтверджується довідкою за ф. КБ-3 та актом за ф. КБ-2в № 16 за грудень 2021, які складені 31.12.2021.
Акт № 16 підписаний сторонами без зауважень.
Відповідач виконані роботи оплатив частково, на суму 100 000,00 грн.
Отже, наданими позивачем доказами підтверджується заборгованість відповідача за договором на суму 136 857,86 грн.
Відповідач, у свою чергу, обставин наведених позивачем у позові не спростував, доказів сплати заборгованості у сумі 136 857,86 грн не надав.
З урахуванням вище наведеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У зв'язку із простроченням оплати виконаних робіт, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 328,46 грн 3% річних та 46 531,67 грн інфляційних втрат за загальний період нарахування з 20.06.2022 по 20.06.2025.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат та 3% річних.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню на суму 46 531,67 грн.
Крім того, перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вказаний розрахунок виконано вірно, а позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню на суму 12 328,46 грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідлогабуд" підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідлогабуд" задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будакс" (04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 1; код ЄДРПОУ 38511196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпідлогабуд" (02660, м. Київ, пр-т Визволителів, 3; код ЄЖРПОУ 43440253) основний борг в розмірі 136 857,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 46 531,67 грн, 3% річних в розмірі 12 328,46 грн та судовий збір в розмірі 3 028,00 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.11.2025.
Суддя Ю.О. Підченко