Справа № 216/1279/21
провадження 2/216/158/25
іменем України
30 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання Смолдирєва М.Є.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
У провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
У підготовчому судовому засіданні 30 жовтня 2025 року вільний слухач ОСОБА_2 не дотримувалася порядку в судовому засіданні, перебивав учасників справи та головуючого суддю, на зауваження та попередження головуючого не реагував, чим перешкоджав такою поведінкою належному та своєчасному розгляду справи, що зафіксовано й підтверджується відповідним технічним записом засідання.
Головуючим суддею попереджено останнього про неприпустимість порушення порядку під час судового засідання та застосування судом заходів процесуального примусу, передбачених ст. 144 ЦПК України, у разі вчинення ними дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та свідчать про зловживання процесуальними правами й створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: верховенство права, змагальність сторін, диспозитивність, пропорційність, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Зміст цих засад розкритий у статтях 10, 11, 12, 13, 44, 121, 210 ЦПК України.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України»).
Частинами 2, 4 ст. 214 ЦПК України передбачено, що головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 216 ЦПК України учасники судового процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
Згідно із ч.2 ст. 7 ЦПК України будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.
Згідно із ч.3 ст. 7 ЦПК України Суд може видалити із зали судових засідань осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов'язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок у залі суду.
Разом з тим слід зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав. Тобто реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.
При цьому такі обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Крім того, у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Суд зауважує, що саме з метою виконання завдання цивільного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей, така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.
Дії учасників судового процесу та їхніх представників інших осіб присутніх у судовому засіданні мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства та основним його засадам. Гласність судового процесу не повинна використовуватись, як засіб перешкоджання здійсненню судочинства та прояви неповаги до суду.
За приписами ч.4 ст. 44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів у разі виявлення зловживання процесуальними правами.
Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Частиною 1 ст. 144 ЦПК України передбачено такі види заходів процесуального примусу: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
При цьому частиною 2 вказаної статті встановлено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 145 ЦПК України до учасників судового процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.
З огляду на наведене суд вважає за необхідне застосувати до вільного слухача ОСОБА_2 захід процесуального примусу у виді попередження про недопустимість такої поведінки в судовому засіданні, з одночасним роз'ясненням, що в разі її продовження чи повторення - він буде видалений із зали судового засідання.
Керуючись: ст.ст. 43, 44, 143-145, 214, 216, 259-261 ЦПК України суд,-
Застосувати до ОСОБА_2 захід процесуального примусу у виді попередження.
Попередити ОСОБА_2 про недопустимість поведінки, якою порушується порядок у судовому засіданні.
Роз'яснити, що в разі повторного порушення порядку в судовому засіданні до вказаних осіб буде застосовано передбачений п. 2 ч. 1 ст. 144 ЦПК України захід процесуального примусу у виді видалення їх із залу судового засідання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та виготовлено 04 листопада 2025 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО