28 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника Благодійної організації «Благодійний фонд «Другий фронт Черкаси»ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.08.2025 клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 про арешт майна в кримінальному провадженні № 4202325222000000052 задоволено частково, та накладено арешт на транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить БО «БФ «Другий фронт Черкаси» (ЄДРПОУ44742201), акт приймання-передачі від 25.04.2023, укладений між БО «БФ «Другий фронт Черкаси» та ОСОБА_8 на 1 арк, заяву БО «БФ «Благодійний фонд» від 01.08.2024 на 1 арк., реєстраційний талон №066063 на 1 арк., із забороною права розпорядження вказаним транспортним засобом.
У решті вимог клопотання відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник Благодійної організації «Благодійний фонд «Другий фронт Черкаси» (надалі - БО «БФ «Другий фронт Черкаси) ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та _____________________________________________________________________________
Справа № 757/36005/25-к Слідчий суддя - ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6972/2025 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Апелянт зазначав, що у судовому засіданні 20.08.2025 було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали, а повний текст оскаржуваного рішення проголошено 25.08.2025 та йому направлено 27.08.2025.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2024 вже було накладено арешт на вказане майно, який у подальшому скасовано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2025.
Разом з тим, вказана ухвала на даний час не виконана та арештоване майно не повернуто ні власнику, ні володільцю.
Звертаючись із повторним клопотанням про арешт майна, прокурор не вказав, що стосовно старшого слідчого в даному кримінальному провадженні внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання ухвали слідчого судді про повернення тимчасово вилученого автомобіля.
24.07.2025, внаслідок ракетної атаки на м. Черкаси, автомобіль LAND ROVER DISCOVERY, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходився на спеціальному майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Центру забезпечення ГУНП в Черкаській області, було пошкоджено.
Крім того, апелянт зазначав, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, оформленого у вигляді обґрунтованого висновку, складеного за результатами здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_8 .
Відтак, у слідства відсутній єдиний доказ, котрий став підставою для порушення кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 .
Апелянт зазначав, що арештований транспортний засіб не відповідає критеріям речового доказу. Слідчий суддя не визначив, в чому полягає доказова цінність арештованого майна для досудового розслідування, яке не є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України та не має ніякого відношення до вказаного кримінального провадження.
Клопотання прокурора не містить доказів та обґрунтування того, що БО БФ «Другий фронт Черкаси» має намір приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, втратити, перетворити належний йому транспортний засіб.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника БО «БФ «Другий фронт Черкаси) ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали проголошено 25.08.2025 у відсутності учасників судового провадження.
Як зазначив представник в апеляційній скарзі, копію повного тексту оскаржуваної ухвали йому направлено 27.08.2025, тоді як подано апеляційну скаргу за допомогою системи "Електронний суд" 28.08.2025. Відтак, апеляційну скаргу подано в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Головного управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023252220000052 від 30.08.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого статтею 368-5 КК України.
Згідно даних клопотання, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконного збагачення керівника Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_8 , який на даний час перебуває на військовій службі у ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, упродовж 2020-2024 років незаконно набув у власність активів у вигляді рухомого та нерухомого майна на території Черкаської області, вартість яких перевищує більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян його законі доходи.
В ході досудового розслідування встановлено, що за дорученням ОСОБА_8 , з метою приховання фактів незаконного збагачення, організовано набуття у власність активів у вигляді транспортних засобів та об'єктів нерухомості, які були юридично оформлені на членів сім'ї ОСОБА_8 та його цивільну дружину.
Під час здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження відповідно до ст. 51-4 ЗУ «Про запобігання корупції», Порядку здійснення моніторингу способу життя суб'єктів декларування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 26.10.2023 №236/23, з врахуванням листа слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 08.12.2023 №14764/2/24/36-2023 Національним агентством з питань запобігання корупції проведений моніторинг способу життя директора департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради ОСОБА_8 .
Як встановлено органом досудового розслідування, за результатами моніторингу способу життя суб'єкта декларування ОСОБА_8 від 06.11.2024 встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 368-5 КК України, які свідчать про незаконне збагачення останнього на суму 15 456 772.05 гривень.
Упродовж 2023-2024 років ОСОБА_8 та особа, з якою ОСОБА_8 має спільний побут та проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу - ОСОБА_10 систематично використовували транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який з 03.08.2023 зареєстрований за БФ «Другий фронт Черкаси» (код ЄДРПОУ44742201).
В ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні, які проводилися у період з 11.03.2024 по 11.04.2024, отримано відомості що, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 систематично використовують у власних потребах транспортний засіб LAND ROVER DISCOVERY, 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , даний транспортний засіб зберігається за місцем проживання останнього, вказане підтверджується протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за місцем від 15.04.2024 та протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за місцем від 23.04.2024.
Також, відповідно до відомостей з «Інформаційного порталу Національної поліції України» та ІП «Адмінпрактика» наявна інформація, що 08.12.2023 Управлінням патрульної поліції в Черкаській області складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_10 керувала транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_2 без чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування.
30.10.2024 працівниками Управління патрульної поліціцї в м. Києві складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 122 КУпАП, коли останній перебував за кермом транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29.11.2024 надано дозвіл на проведення обшуку земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043, яка розміщена в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, Черкаського району (за межами населеного пункту, без назви вулиці та номеру будинку), за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
Згідно даних протоколу обшуку від 05.12.2024, цього ж дня проведений обшук земельної ділянки з кадастровим номером 7124986000:01:001:0043, яка розміщена в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради, Черкаського району (за межами населеного пункту, без назви вулиці та номеру будинку за місцем спільного проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , в ході якого, серед іншого, вилучені акт приймання-передачі від 25.04.2023, укладений між БФ «Другий фронт Черкаси» та ОСОБА_8 на 1 арк., заява БО «Благодійний фонд» від 01.08.2024 на 1 арк., реєстраційний талон №066063 на 1 арк., ключ від транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY» в чорному силіконовому ключі, вилучений та поміщений до спеціального сейф-пакету CRI1188393, транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , поміщений до спеціального майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Центру забезпечення ГУНП в Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21.
Постановою слідчого від 05.12.2024 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.12.2024 (справа № 711/9655/24) задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на акт приймання-передачі від 25.04.2023, укладений між БФ «Другий фронт Черкаси» та ОСОБА_8 на 1 арк., заява БО «Благодійний фонд» від 01.08.2024 на 1 арк., реєстраційний талон №066063 на 1 арк., ключ від транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY» в чорному силіконовому ключі, транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2025 задоволено клопотання ОСОБА_6 в інтересах Благодійної організації «Благодійний фонд «Другий фронт Черкаси» в порядку ст. 174 КПК України, та скасовано арешт вищевказаного майна.
31.07.2025 прокурор Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 повторно звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні № 4202325222000000052, а саме: на транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить БО «БФ «Другий фронт Черкаси» (ЄДРПОУ44742201), акт приймання-передачі від 25.04.2023, укладений між БО «БФ «Другий фронт Черкаси» та ОСОБА_8 на 1 арк, заяву БО «БФ «Благодійний фонд» від 01.08.2024 на 1 арк., реєстраційний талон №066063 на 1 арк., ключ від транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY», із забороною права користування та розпорядження вказаним транспортним засобом.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20.08.2025 клопотання прокурора задоволено частково, та накладено арешт на транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить БО «БФ «Другий фронт Черкаси» (ЄДРПОУ44742201), акт приймання-передачі від 25.04.2023, укладений між БО «БФ «Другий фронт Черкаси» та ОСОБА_8 на 1 арк, заяву БО «БФ «Благодійний фонд» від 01.08.2024 на 1 арк., реєстраційний талон №066063 на 1 арк., із забороною права розпорядження вказаним транспортним засобом.
У решті вимог клопотання відмовлено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена в частині накладення арешту на вищевказане майно, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту майна. Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості відмови у накладенні арешту на ключ до транспортного засобу «LAND ROVER DISCOVERY» ніким не оскаржена, а відтак колегією суддів не перевіряється.
Із висновками слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , акт приймання-передачі від 25.04.2023, заяву БО «БФ «Благодійний фонд» від 01.08.2024 на 1 арк., реєстраційний талон №066063 на 1 арк., із забороною права розпорядження вказаним транспортним засобом, погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на вилучене в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 майно, з тих підстав, що вказане майно у встановленому законом порядку визнане речовим доказом, може містити на собі сліди або інші відомості, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є об'єктом кримінального правопорушення, а відтак відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Матеріали провадження свідчать про те, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути пошкоджене, втрачене, знищене, відчужене чи передане.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя наклав арешт на майно з дотриманням вимог закону, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що арештований транспортний засіб не відповідає критеріям речових доказів та не має відношення до кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вилучений автомобіль є об'єктом вчинення кримінального правопорушення та може бути використаний як доказ факту та обставин вчинення кримінального правопорушення, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.
Так, як убачається із даних клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо обставин незаконного збагачення ОСОБА_8 . При цьому, як свідчать долучені до клопотання відомості, зокрема дані протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, транспортний засіб «LAND ROVER DISCOVERY», 2020 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , перебуває у користуванні ОСОБА_8 .
Відтак, походження, належність, підставі передачі БФ «Другий фронт Черкаси» для ОСОБА_8 та цільове використання вказаного транспортного засобу підлягають перевірці органом досудового розслідування, у зв'язку з чим наявні підстави для арешту зазначеного майна з метою його збереження.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.
Крім того, накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.
Посилання апелянта на те, що на вказане майно уже було накладено арешт, який в подальшому був скасований ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2025, яка на даний час не виконана та арештоване майно не повернуто ні власнику, ні володільцю, а також доводи про те, що стосовно старшого слідчого в даному кримінальному провадженні внесено відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за фактом умисного невиконання ухвали слідчого судді про повернення тимчасово вилученого автомобіля, не є самостійною підставою для відмови у накладенні арешту на вказане майно у даному кримінальному провадженні.
Наведені апелянтом обставини щодо неповернення вилученого майна та невиконання слідчим ухвали слідчого судді, постановленої в межах іншого судового провадження, не є предметом даного судового розгляду, а відтак не впливають на правильність висновків суду.
Крім того, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.04.2025 висновки не мають преюдиціального значення у даному судового провадженні.
Доводи представника власника майна про те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, оформленого у вигляді обґрунтованого висновку, складеного за результатами здійснення моніторингу способу життя ОСОБА_8 , з посиланням на те, що на даний час у органу досудового розслідування відсутній єдиний доказ, який був підставою для порушення кримінального провадження щодо ОСОБА_8 , колегія суддів вважає передчасними.
Дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Вищенаведені доводи апелянта на спростування викладених у клопотанні обставин кримінального правопорушення підлягають перевірці під час подальшого досудового розслідування, яке на даний час триває.
Крім того, матеріали клопотання не містять та до апеляційної скарги не долучено даних про набрання законної сили рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.06.2025, на яке посилається апелянт.
Наявні на момент розгляду клопотання відомості не перешкоджають накладенню арешту на майно за наведених стороною обвинувачення підстав, та на даному етапі досудового розслідування сукупність долучених до клопотання матеріалів є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, вилученого за місцем проживання ОСОБА_8 .
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Колегією суддів не встановлено недотримання прокурором вимог ст.ст. 171, 172 КПК України при зверненні із повторним клопотанням про арешт майна, які б слугували підставою для відмови у його задоволенні.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Благодійної організації «Благодійний фонд «Другий фронт Черкаси»ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3