Провадження № 11-сс/824/5288/2025
ЄУН: 760/30868/24 Суддя у І інстанції: ОСОБА_1
9 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
особи, яка подала скаргу, ( в режимі ВКЗ) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 30 червня 2025 року скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва щодо не розгляду клопотання у кримінальному № 12014000000000409 від 17 вересня 2014 року залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, яка водночас містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, та в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та направити справу на новий розгляд в іншому складі суду.
Щодо поновлення строку, то апелянт вказує на те, що ним випадково в ЄДРСР була виявлена вказана ухвала, яку він не отримував. І, хоча він вважає, що строк не пропущений, разом з тим, з огляду на судову практику, просить його поновити.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що не погоджується із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, оскільки вона постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, відповідно є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.
На думку апелянта, ухвала слідчого судді прийнята незаконним складом суду, сформованим в порушення правил п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України щодо черговості і ч. 3 ст. 35 КПК України - щодо хронологічності надходження його скарги до суду, що може бути встановлено шляхом витребування матеріалів з суду першої інстанції, а, окрім того, вказану ухвалу постановив не суд у складі слідчого судді, а слідчий суддя.
Окрім того, судове провадження здійснено за його (потерпілого) відсутності, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.
Також, як наголошує апелянт, прийняте рішення взагалі суперечить вимогам КПК України, оскільки залишення скарги без розгляду не передбачено кримінальним процесуальним законом. Слідчий суддя при розгляді скарги не може виходити за межі своїх повноважень і перебирати на себе повноваження слідчого чи прокурора.
Таким чином, на думку ОСОБА_7 , ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в будь-якому випадку підлягає скасуванню, оскільки прийняте рішення суперечить вимогам КПК України.
Адвокат ОСОБА_8 , який повідомлявся про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, до суду апеляційної інстанції не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_7 за порушення порядку судового засідання видалений з судового засідання, який проводився з ОСОБА_7 в режимі ВКЗ, шляхом відключення.
Враховуючи позицію прокурора, зважаючи на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення розгляду за відсутності вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України на ухвалу слідчого судді апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що 30 червня 2025 року слідчим суддею без виклику осіб постановлена оскаржувана ухвала.
Таким чином, для скаржника ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 30 червня 2025 року розпочинається з дня отримання копії ухвали.
Відповідно до даних Довідок про доставку електронного документу учасникам, у т.ч. і ОСОБА_7 , копія ухвали доставлена 1 липня 2025 року.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді для ОСОБА_7 закінчується 6 липня 2025 року, що є вихідним днем - неділею. За наведеного, з огляду на положення ст. 115 КПК України, враховуючи, що закінчення строку, який обчислюється днями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, тобто, першим робочим днем є 7 липня 2025 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_7 подана електронною поштою 7 липня 2025 року, тобто, у межах строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то колегія суддів враховує таке.
Як встановлено з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17 вересня 2014 року, в якому ОСОБА_7 визнаний потерпілим.
За змістом скарги у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_7 в порядку ст. 220 КПК України подано клопотання № 12014000000000409-SOP-VYH-20240807-01-01-02-15 від 7 серпня 2024 року про надання йому належним чином оформленого витягу з ЄРДР, матеріалів щодо групи прокурорів, слідчих, детективів тощо, проведення допитів, тимчасового доступу тощо, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у даному провадженні.
29 листопада 2024 року ОСОБА_7 до Солом'янського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України подана скарга на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва, яка полягає у нерозгляді клопотання.
Приймаючи рішення про залишення скарги ОСОБА_7 без розгляду, слідчий суддя обґрунтував його тим, що слідчим суддею встановлено, що за період з 1 серпня 2024 по 28 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 було зареєстровано та розподілено 3383 скарг ОСОБА_7 , поданих на бездіяльність прокурорів ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому скарги за своїм змістом є майже ідентичними, стосуються бездіяльності прокурорів, яка полягає у нерозгляді однотипних клопотань, поданих ОСОБА_7 як потерпілим, в межах кримінального провадження № 12014000000000409 в один проміжок часу.
Проаналізувавши дії ОСОБА_7 на наявність в них ознак зловживання процесуальними правами, слідчий суддя дійшов висновку, що подання ОСОБА_7 надмірної кількості однотипних скарг на бездіяльність різних прокурорів Солом'янської окружної прокуратури м. Києва протягом короткого терміну відповідає усім ознакам сутяжництва як форми зловживання процесуальними правами. При цьому слідчим суддею взято до уваги, що задоволення скарг ОСОБА_7 може призвести до розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави фактично на розгляд та надання відповідей на тисячі клопотань однакового змісту в межах одного кримінального провадження та, відповідно, до браку часу для концентрації зусиль на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень.
Враховуючи положення КПК України, те, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к), те, що використання цього інституту прослідковується в практиці ІНФОРМАЦІЯ_3 , який вказав, що повторне звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 тієї самої особи з клопотанням щодо перевірки того самого положення закону України на відповідність тим самим положенням Конституції України, свідчить про зловживання правом на подання конституційної скарги (ухвала Першої колегії суддів Першого сенату Конституційного Суду України від 9 липня 2018 року № 213-1(І)/2018); з огляду на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме ч. 3 ст. 35, рішення ЄСПЛ, слідчий суддя дійшов висновку, що вчинення ОСОБА_7 вказаних дій є зловживанням особою своїми процесуальними правами та має наслідком постановлення судом рішення про залишення такої скарги без розгляду, що узгоджується, зокрема, з постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24 березня 2021 року у справі № 937/1059/20.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді, і, хоч зазначене рішення прямо не передбачено КПК України, але таке рішення відповідає меті норми пункту1 частини1 статті 303 КПК, завданням та загальним засадам кримінального провадження.
Так, з пояснень прокурора ОСОБА_6 , який входить в групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17 вересня 2014 року, що підтверджується витягом з ЄРДР станом на 9 жовтня 2025 року, наданим прокурором під час апеляційного розгляду, встановлено, що Солом'янською окружною прокуратурою м. Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17 вересня 2014 року за ч. 5 ст. 191 та інш. КК України, в якому ОСОБА_7 визнаний потерпілим. Досудове розслідування здійснюється СВ Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві. На адресу окружної прокуратури в межах вказаного кримінального провадження від ОСОБА_7 та його представника - адвоката ОСОБА_8 надходять численні клопотання про здійснення певних слідчих дій. Аналізом клопотань встановлена їх тотожність, змінюється при цьому тільки вихідний номер клопотання, адресат, зокрема, ПІБ прокурора, який входить до групи прокурорів у цьому провадженні. Розглядаючи вказані клопотання, прокурором особисто вживаються заходи, зокрема, витребування інформації з НБУ, ІНФОРМАЦІЯ_5 , скеровування до суду та розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів, а також виклик та допит вказаних у поданих клопотаннях свідків. Також з метою розгляду клопотань потерпілого прокурором надаються відповідні вказівки органу досудового розслідування, які останнім розглянуті в межах компетенції. За час досудового розслідування стороною обвинувачення було подано неодноразово запити на допит свідків, ним неодноразово були допитані свідки, не були допитані тільки ті, що перебувають за кордоном.
Щодо процесуальної поведінки ОСОБА_7 , то, як зазначив прокурор, це перший випадок, коли сторона сама використовує новітні технології, коли кожна скарга ОСОБА_7 подається безпосередньо через бота, і кількість таких однотипних скарг перевищує норми. На думку сторони обвинувачення, це є зловживання своїми процесуальними правами, процесуальний робочий час треба витрачати на проведення слідчих дій, а не на розгляд поданих ОСОБА_7 клопотань, які він фактично по тексту не змінює взагалі. Як вказує прокурор, суд зіштовхнеться з його скаргами та клопотаннями, які фактично не відрізняються одне від одного, прохальна частина не змінюється, зміни відбуваються тільки у вихідному номері та даті, даних прокурора. На всі клопотання сторона обвинувачення терпеливо реагує і неодноразово відповідає. У даному випадку суд першої інстанції чітко характеризував поведінку ОСОБА_7 як зловживання процесуальними правами. Скарги на бездіяльність прокурора подаються через три дні. Наразі в окружній прокуратурі перебувають на реєстрації та подальшому розгляді більше 10 тис. аналогічних клопотань від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Клопотання обов'язково розглядаються, і завжди надається вмотивована відповідь. Клопотання, нерозгляд якого оскаржується ОСОБА_7 , розглянуто. ОСОБА_7 подає ці клопотання кожному прокурору з групи прокурорів у кримінальному провадженні, клопотання є однотипними, і саме тому вони об'єднуються, групуються, та за результатами розгляду надається ґрунтовна відповідь. Суть клопотань безпосередньо не змінюється, на даному етапі вони всі за своєю суттю однакові. ОСОБА_7 повідомляється про результати розгляду клопотань, відповіді надсилаються і електронною поштою, і в паперовому вигляді.
Окрім того, як вказав прокурор, у місцевому суді на розгляді перебуває велика кількість скарг ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого та прокурора у провадженні, при тому, що всі подані клопотання розглянуті.
Прокурором на підтвердження вказаних доводів надані:
- довідка про те, що згідно з даними інформаційної системи СЕД та офіційних електронних адрес за період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року надійшло 16216 звернень ОСОБА_7 ;
- копії відповідей ОСОБА_7 за період з 6 серпня 2024 року по 2 вересня 2024 року за поданими клопотаннями, у т.ч. з роз'ясненням права ознайомлення з матеріалами справи, надання вказівок слідчим у кримінальному провадженні за клопотаннями ОСОБА_7 тощо.
Окрім того, за змістом поданої ОСОБА_7 скарги до місцевого суду, встановлено, що ним подавались клопотання в цілому на адресу прокуратури, однак, він почав подавати клопотання на ім'я кожного прокурора, який входить у групу прокурорів, а також, що ОСОБА_7 відомо про розгляд поданого ним клопотання (ас. 8).
Також під час апеляційного розгляду поясненнями прокурора підтверджено, що ОСОБА_7 подані чисельні скарги до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в яких оскаржується бездіяльність різних прокурорів - процесуальних керівників у даному кримінальному провадженні саме щодо нерозгляду поданих в порядку ст. 220 КПК України однотипних клопотань, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі, а також встановлено зі змісту скарг у справах, які перебувають у провадженні даної колегії суддів.
З урахуванням встановлених обставин колегія суддів приймає до уваги висновок ІНФОРМАЦІЯ_7 , викладений в ухвалі від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к, у відповідності до якого Суд констатував, що хоча у КПК України не передбачено загального положення про заборону зловживання процесуальними правами, однак заборона зловживання такими є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права.
У чинній редакції КПК України визначено три випадки, які можуть визнаватися зловживанням процесуальними правами в кримінальному провадженні:
1) заявлення повторного відводу з метою затягування кримінального провадження (ч. 4 ст. 81 КПК України);
2) посилання на технічну неможливість участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв'язку з метою затягування судового розгляду справи (абз. 3 ч. 6 ст. 336 КПК України);
3) порушення розумних строків проголошення вступної промови стороною обвинувачення та/або стороною захисту з метою затягування судового розгляду справи (абз. 5 ч. 1 ст. 349 КПК України).
З аналізу наведених норм, на думку колегії суддів, слідує, що зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа реалізує свої процесуальні права і вчиняє передбачені процесуальним законодавством процесуальні дії, але робить це з метою, яка не співпадає із завданням кримінального процесу, що можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом, а тому, з огляду на кількість поданих однотипних клопотань, які адресовані кожному з прокурорів, які входять у групу прокурорів у даному кримінальному провадженні, та подальше оскарження бездіяльності кожного прокурора, яка полягає у нерозгляді кожного клопотання окремо, колегія суддів погоджується з висновком, викладеним в оскаржуваній ухвалі, що на даному етапі кримінального провадження ОСОБА_7 зловживає своїми процесуальними правами потерпілого.
Окрім того, колегія суддів приймає до уваги, що Великою Палатою Верховного Суду (справи № 199/6713/14-ц, № 9901/34/19, № 9901/324/19), сформульований висновок, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет.
Положеннями ч. 1 ст. 11 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.
При цьому, за змістом ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовити необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК України.
Таким чином, образливі та лайливі слова, зокрема, для надання характеристик учасникам справи (слідчим, прокурорам), суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
За змістом поданої ОСОБА_7 скарги до місцевого суду вона містить образливі вислови на адресу суду (суддів), працівників суду, прокурорів, слідчих тощо, що є неприйнятним та вказує на зловживання правами особою, яка подала скаргу (ас. 6, 7, 8).
Ураховуючи викладене, на переконання колегії суддів, скарга, зі змісту якої убачається зловживання процесуальними правами, є неприйнятною, що не суперечить практиці Верховного Суду (справа № 264/6844/20, справа № 991/113/23).
З огляду на встановлені під час апеляційного розгляду обставини, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що слідчим суддею постановлено обґрунтоване рішення про залишення скарги ОСОБА_7 без розгляду.
Щодо доводів апелянта про те, що ухвала слідчого судді прийнята незаконним складом суду, сформованим в порушення правил п. 1 ч. 1 ст. 35 КПК України щодо черговості і ч. 3 ст. 35 КПК України - щодо хронологічності надходження його скарги до суду, а також ухвалена не судом у складі слідчого судді, на думку колегії суддів, є непереконливими.
З матеріалів судового провадження встановлено, що згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 травня 2025 року визначено головуючого суддю - ОСОБА_1 , якою і постановлено оскаржуване рішення.
Відповідно до п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, і саме на слідчого суддю КПК України (у т.ч. положеннями Глави 26) покладено відповідні права та обов'язки, а також встановлені строк та порядок розгляду поданих на стадії досудового розслідування кримінального провадження клопотань та скарг. Окрім того, положеннями ст. 304 та 307 КПК України регламентується, які рішення може постановити саме слідчий суддя.
Також колегія суддів враховує, що слідчим суддею оскаржувана ухвала винесена на стадії вирішення питання відкриття провадження за поданою ОСОБА_7 скаргою, а не за результатами розгляду в порядку ст. 306 КПК України скарги, що не передбачає виклик і повідомлення особи, яка подала скаргу.
За встановлених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а, відтак, апеляційна скарга ОСОБА_7 не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора Солом'янської окружної прокуратури м. Києва щодо не розгляду клопотання у кримінальному провадженні № 12014000000000409 від 17 вересня 2014 року, - залишена без розгляду, - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
______________________ _______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4